Зведений платіжний баланс України у 2023 році було зведено з профіцитом $9,8 млрд (5,5% ВВП), тоді як у 2022 році було зафіксовано дефіцит $2,9 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті в четвер.

"Дефіцит сформувався через істотне розширення від'ємного сальдо торгівлі товарами - за рахунок і зниження експорту, і збільшення імпорту; скорочення грантової допомоги від іноземних партнерів; розширення виплат за інвестиційними доходами", - зазначив Нацбанк.

Він уточнив, що в грудні 2023 року профіцит зведеного платіжного балансу становив $1,09 млрд проти $0,53 млрд у грудні 2022 року.

Водночас із поточним рахунком ситуація протилежна: якщо за підсумками 2022 року було зафіксовано його профіцит $8,0 млрд, то 2023-го - дефіцит $9,8 млрд. Без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $18,4 млрд проти $6,3 млрд 2022 року.

При цьому в грудні-2023 дефіцит поточного рахунку становив $797 млн проти $273 млн профіциту в грудні-2022. Зазначається, що без урахування реінвестованих доходів і грантів від іноземних партнерів дефіцит поточного рахунку в останній місяць 2023 року становив $1,9 млрд, тоді як грудні 2022 року - $2,2 млрд.

За даними НБУ, експорт товарів і послуг у 2023 році зменшився на 11,6% (у 2022 році - на 29,4%), тоді як їхній імпорт зріс на 6,4% (у 2022 році - скоротився на 1,1%). Безпосередньо в грудні 2023 року, порівняно з попереднім місяцем, експорт та імпорт товарів зросли на 7,7% і 24,4% відповідно.

Регулятор уточнює, що експорт товарів за рік скоротився на 15,7% (у 2022 році - на 35,2%) - до $34,5 млрд.

"Основним фактором стало скорочення експорту чорних і кольорових металів на 34,2% (у 2022 р. - на 62,6%) і мінеральних продуктів (зокрема руд) на 45,3% (у 2022 р. - на 47,8%)", - наголосив центробанк.

Експорт продовольчих товарів також зазнав скорочення - на 6,5% (у 2022 році - на 15,6%). Як зазначає НБУ, це насамперед пов'язано зі скороченням експорту насіння олійних на 25,3% (у 2022 р. збільшився в 1,5 раза) і зернових на 9,2% (у 2022 р. скоротився на 26,2%).

За рік зафіксовано зменшення експорту і за іншими товарними групами: продукції хімічної промисловості - на 21,5% (у 2022 р. - 47,4%), деревини та виробів із неї - на 19,3% (-15%), продукції машинобудування - на 7,5% (-40,3%), промислових виробів скоротився - на 2,4% (-39,9%).

Нацбанк уточнив, що 2023 року в номінальному вимірі найбільше падіння експорту товарів зафіксовано в торгівлі з ЄС - на $3 млрд, або 12,2%, та Азії - на $1,6 млрд, або 16,3%, хоча частка країн ЄС за рік у результаті цього збільшилася на 2,5 відсоткового пункту (в. п.) - до 63,2%, а країн Азії незначно знизилася до 23,3%.

Також скоротився експорт до країн СНД - на $708 млн, або 31,0%, що призвело до падіння частки з 5,6% до 4,6%, до країн Америки - на $463 млн, або на 39,1%, до країн Африки - на $440 млн, або 20,8%.

Обсяги імпорту товарів у 2023 році зросли на 13,9% - до $63,3 млрд. Водночас енергетичний імпорт зменшився на 18,3% (у 2022 році на 8,8%), неенергетичний імпорт збільшився на 23,4% (у 2022 році скоротився на 23,2%), зокрема: продукції машинобудування - на 31,4% (у 2022 році - 32,1%); хімічної промисловості - на 19,0% (у 2022 році - 35,0%); продовольчих товарів - на 15,1% (у 2022 році - 21,5%); чорних і кольорових металів - на 31,5% (у 2022 році - 41,1%); деревини та виробів із неї - на 7,0% (у 2022 році - 38,9%).

Водночас скоротився імпорт промислових виробів - на 3,4% (у 2022 році - 10,1%).

За 2023 рік у номінальному вимірі найбільше зріс імпорт із країн ЄС - на $5,4 млрд, або на 22,0%, частка зросла з 44,5% до 47,6%, та Азії - на 4,8 млрд, або на 30,0%, частка зросла з 28,7% до 32,7%. Також збільшився імпорт із країн Америки - на $882 млн, або на 30,1%, частка зросла з 5,3% до 6,0%. Водночас істотно скоротився імпорт із країн СНД - на $3,4 млрд, або 75,2%, а їхня частка в імпорті товарів скоротилася з 8,1% до 1,8%.

Як зазначає Нацбанк, дефіцит торгівлі послугами скоротився до $8,9 млрд із $11,1 млрд 2022 року, насамперед завдяки скороченню імпорту на 8,5%, тоді як експорт послуг скоротився лише на 1,3%. НБУ зазначив, що імпорт послуг скоротився за рахунок витрат тих, хто подорожує, і короткострокових мігрантів на 10,3% - до $17,7 млрд, фінансових (29,5%) і державних (36,4%) послуг.

Водночас зріс імпорт транспортних послуг (на 18,1% насамперед за рахунок автомобільного, залізничного транспорту та поштових послуг), телекомунікаційних і комп'ютерних послуг (на 38,0%) і послуг із ремонту та технічного обслуговування (у 2,7 раза).

Основними факторами зменшення експорту послуг було скорочення експорту комп'ютерних послуг (на 8,5%), транспортних послуг (на 4,6%, переважно через зменшення експорту послуг автомобільного транспорту) та послуг із переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам (на 17,6%). З іншого боку, зріс експорт інших ділових послуг (на 17,0%), державних послуг (на 37,7%) і витрат тих, хто подорожує Україною (на 10,7%).

Профіцит балансу первинних доходів 2023 року скоротився до $5,5 млрд із $8,5 млрд 2022 року, що зумовлювалося як збільшенням виплат доходів від інвестицій - у 1,5 раза, до $7 млрд, так і зменшенням надходжень за статтею "оплата праці" - на 10,3%, до $11,5 млрд. Обсяг реінвестованих доходів становив $3,2 млрд, що в 9,7 раза більше, ніж 2022 року.

Профіцит балансу вторинних доходів знизився до $22,5 млрд із $25,2 млрд 2022 року, що зумовлювалося скороченням надходження грантів до $11,8 млрд із $14,6 млрд і гуманітарної допомоги - до $2,9 млрд із $3,8 млрд міжнародних партнерів.

Обсяг приватних грошових переказів 2023 року зменшився на 7,8% і становив $11,6 млрд. Заробітна плата, яку українці отримують із-за кордону, скоротилася незначно - на 2,7%; водночас інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, зменшилися на 20,4%. Загалом офіційними каналами спрямовано на 12,7% переказів менше, ніж 2022 року, тоді як потік через неформальні канали скоротився лише на 1,3% порівняно з 2022 роком.

У грудні 2023 року обсяги грошових переказів знизилися на 6,1% і становили $1,0 млрд. Заробітна плата, яку отримують українці з-за кордону, була на рівні 2022 року (зросла на 0,3%); інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 5,1%. Загалом офіційними каналами відправлено на 2,7% переказів менше, ніж у грудні 2022 року, тоді як потік через неформальні канали зменшився на 10,7% порівняно з груднем 2022 року.

Чисте запозичення від зовнішнього світу 2023 року (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило $9,6 млрд проти $8,2 млрд чистого кредитування 2022 року, зокрема у грудні - відповідно $787 млн проти $321 млн.

Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком 2023 року, за даними НБУ, зафіксовано на рівні $19,1 млрд проти чистого відтоку $11,1 млрд 2022 року. Він був забезпечений операціями державного сектору, частково нівельованим відтоком із приватного сектору. У грудні чистий приплив грошових коштів за фінансовим рахунком становив $1,9 млрд, майже на порядок перевищивши чистий приплив у грудні 2022 року ($207 млн).

Нацбанк уточнив, що чистий приплив за операціями держсектору торік зріс до $25,9 млрд із $13,2 млрд 2022 року (зокрема, у грудні - до $3,8 млрд із $1,5 млрд) і зумовлювався переважно чистими залученнями кредитів від міжнародних партнерів. Водночас чисті виплати нерезидентам за цінними паперами уряду становили $160 млн.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій 2023 року НБУ оцінив у $4,2 млрд, зокрема реінвестування доходів - у $3,2 млрд, тоді як 2022 року ці показники становили всього $213 млн і $327 млн.

НБУ уточнив, що чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив $565 млн проти $461 млн 2022 року, тоді як чисті залучення за борговими інструментами - $617 млн, із них за кредитами сестринських підприємств - $194 млн (за 2022 рік чисті погашення становили $541 млн, із них за кредитами сестринських підприємств - $159 млн).

У грудні чистий відтік за прямими іноземними інвестиціями оцінено в $147 млн порівняно з припливом у $89 млн у грудні 2022 року. Вилучення реінвестованих доходів банківського сектора становило $356 млн.

Чисте збільшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельними та іншими інвестиціями становило за минулий рік $2,7 млрд, що відповідає рівню 2022 року, і було зумовлене: чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів - $2,0 млрд (2022 року - $0,6 млрд); чистим збільшенням зовнішньої позиції за статтею "валюта і депозити" - $0,5 млрд (2022 року - $1,8 млрд); погашенням єврооблігацій - на $147 млн ($253 млн у 2022 році).

Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило 2023 року $10,2 млрд проти $21,5 млрд роком раніше і стало результатом: зростання обсягів готівкової валюти поза банками на $11,8 млрд (2022 року - на $10,1 млрд); чистого збільшення зовнішньої позиції за борговими цінними паперами - на $449 млн (2022 року чиста позиція зменшилася на $95 млн).

З іншого боку, зростання було частково компенсоване: чистим збільшенням заборгованості за кредитами та позиками на $761 млн, зокрема за простроченими відсотками - на $463 млн (2022 року - на $753 млн, за простроченими відсотками - на $530 млн); зменшенням чистої зовнішньої позиції за торговельними кредитами на $0,9 млрд (2022 року збільшення становило $12,7 млрд).

У грудні 2023 року чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору становило $1,8 млрд проти $1,0 млрд у грудні-2022.

Загалом чистий відплив за операціями приватного сектору (разом із помилками та недоглядами) становив минулого року $6,8 млрд, скоротившись із $24,2 млрд 2022 року. Однак у грудні 2023 року чистий відплив зріс до $1,9 млрд, перевищивши показник грудня 2022 року - $1,3 млрд.

НБУ нагадує, що станом на 1 січня 2024 року обсяг міжнародних резервів становив $40,5 млрд, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 5,4 місяця.