На п'ятому році повномасштабної війни питання мобілізації та економічної стійкості держави виходить на новий етап змін. У межах реформи мобілізаційної політики пропонується новий підхід до бронювання. Відповідний законопроєкт "Про справедливе бронювання та участь у обороні" № 15237 передбачає зміну самої концепції відстрочки.

Про це повідомляє "Судово-юридична газета".

Йдеться про перехід від моделі, за якої заброньована особа фактично звільняється від військового обов'язку, до підходу, коли вона залишається залученою до оборони держави в іншій формі, поєднуючи потреби економіки та обороноздатності країни.

Законодавче закріплення критеріїв

Однією з ключових пропозицій є внесення змін до статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Згідно з ними, порядок і критерії бронювання мають бути закріплені безпосередньо на рівні закону.

Законопроєкт визначає, що категорії осіб, підстави для бронювання та максимальні строки відстрочки встановлюватимуться виключно законом, а не урядовими постановами.

На практиці це має обмежити можливість швидких змін правил через рішення уряду та підвищити публічність процесу, оскільки будь-які коригування критеріїв бронювання проходитимуть парламентське обговорення у Верховній Раді України.

Стаття 3 законопроєкту забороняє запровадження безстрокового бронювання. Це виключає можливість отримання довічної відстрочки для окремих категорій посад чи працівників. Також передбачається регулярний перегляд статусу заброньованих щодо відповідності вимогам закону.

Обов'язкова участь у забезпеченні оборони

Стаття 5 проєкту визначає, що заброньовані працівники мають брати участь у забезпеченні оборони держави в одній із передбачених форм.

Документ пропонує три основні механізми такої участі:

1. Працевлаштування на об'єктах критичної інфраструктури. Йдеться про класичну модель бронювання, коли робота в енергетиці, транспорті, оборонній промисловості та інших стратегічних сферах розглядається як виконання оборонного завдання.
2. Служба в резерві. Передбачає підготовку військового резерву без повного відриву від роботи, але з обов'язком бути готовим до оперативного залучення до лав ЗСУ.
3. Цільові внески на оборону. Фактично легалізується модель "економічного бронювання", коли підприємство або працівник здійснюють визначені внески на потреби Сил оборони.

Реєстр заброньованих осіб

Проєкт також передбачає створення державного Реєстру заброньованих осіб. Важливою є норма статті 7, відповідно до якої персональні дані працівників критичної інфраструктури знеособлюватимуться в частині прив'язки до конкретного об'єкта.

Очікується, що це захистить стратегічні підприємства від витоку інформації про кадровий склад в умовах ракетних атак і загроз шпигунства.