Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.

Необхідність регулювання, за його словами, обґрунтовується, зокрема, ризиками використання цифрових платформ російськими спецслужбами для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації ситуації в країні.

Окремо депутат звернув увагу на масштаб впливу Telegram в Україні. За даними опитування Ipsos, близько 62% українців використовують його як джерело інформації, а за іншими оцінками - понад 80%. Для порівняння, у країнах Європейського Союзу цей показник становить від 5% до 30%.

Які месенджери обирає український ІТ-бізнес і чому - розбиралася журналістка LIGA.net Анастасія Могилевець.

Пропонований на розгляд парламенту документ не передбачає заборони месенджерів, цензури чи обмеження анонімності користувачів, наголосив нардеп. Йдеться про встановлення базової відповідальності цирових платформ.

Зокрема, пропонується зобов'язати такі сервіси:

→ розкривати інформацію про власників і джерела фінансування,
→ налагодити офіційний контакт із державними органами України,
→ оперативно реагувати у випадках, пов'язаних із тероризмом, шахрайством або загрозами національній безпеці.

У разі невиконання цих вимог передбачаються санкції - від фінансових до обмеження використання платформ державними органами, банками та установами, що працюють із персональними даними громадян.

"Українська держава повинна мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м'який крок. Якщо потрібно - до другого читання закон може бути посилений", - заявив Княжицький.

За словами депутата, документ не протирічить європейському законодавству: після консультацій є принципове розуміння і підтримка підходу з боку Європейської комісії, з урахуванням воєнних умов України.