Всередині травня 36 країн та Європейський Союз (ЄС) офіційно підтвердили свій намір приєднатися до нової Розширеної часткової угоди про створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. В Україні привітали такий крок, адже підписана угода фактично означає, що "трибунал для Путіна" зрештою запрацює, а отже і виконає своє призначення: покарає військове та політичне керівництво Росії за війну проти України конкретними судовими вироками.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав рішення про затвердження розширеної часткової угоди "точкою неповернення", оскільки воно засвідчило, що спецтрибунал став юридичною реальністю. "Путін завжди хотів увійти в історію. І цей трибунал допоможе йому цього досягти. Він увійде в історію. Як злочинець", - заявив Сибіга. 

Проте наскільки довгим і складним є шлях від угоди до практичних кроків, і коли судді спецтрибуналу почнуть розглядати справи та ухвалювати вироки високопосадовцям РФ, які відповідальні за злочин агресії проти України? DW запитала в європейських експертів.

Ідея створення спецтрибуналу перейшла від теорії до практики

Росія має понести відповідальність за злочин агресії проти України, його в жодному разі не можна залишати  без покарання, тому, поза всіма сумнівами, створення спецтрибуналу - "це дуже хороший крок у правильному напрямку", сказала в коментарі DW професорка публічного права у Вищій технічній школі імені Ґеорґа Аґріколи в Бохумі Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі).

Підписання розширеної часткової угоди переводить спеціальний трибунал щодо злочину агресії "з чогось теоретичного та ілюзорного до практично досяжного", вказує Ендрю Форд, член Комісії з прав людини та рівності Ірландії, доцент кафедри європейського права Дублінського університету. Проте попри те, що спецтрибунал створено і обрано місце його локації - Гаага, - "попереду ще багато правових, юрисдикційних, фінансових та практичних перешкод, перш ніж він зможе розпочати роботу", застерігає Форд.

Витрати на трибунал зростуть, якщо Путін опиниться в ізоляторі в Гаазі

Для початку  держави, які підписали розширену часткову угоду, яка лежить в основі створення спецтрибуналу, повинні провести її ратифікацію у національних парламентах. На це може піти від кількох місяців до року. Після ратифікації угоди, ймовірно, буде створено комісію з відбору суддів та розроблено процедуру, у відповідності до якої держави-учасниці висуватимуть кандидатури на посади суддів і прокурорів, пояснює Ендрю Форд.

Водночас почнуться й пошуки необхідних фінансових ресурсів для функціонування трибуналу. "А це може бути непростим завдання на тлі загального зниження зацікавленості багатьох держав до підтримки міжнародних організацій", - вказує ірландський правник.  

"Тож ще треба з'ясувати, чи будуть держави готові виділяти необхідні 50-100 мільйонів євро або й більше на рік на функціонування трибуналу", - констатує Форд. І уточнює, що його витрати можуть "значно зрости" у випадку, якщо Путіна або Лукашенка  врешті-решт заарештують та утримуватимуть у слідчих ізоляторах у Гаазі. "У такому випадку тільки витрати на безпеку можуть сягати десятків мільйонів на рік", - зауважив правник. 

Перші вироки не з'являться раніше 2030 року

То коли ж спецтрибунал реально запрацює? На думку професорки публічного права Ізабелли Рісіні, терміни його запуску "дуже нечіткі". "Навіть коли всі внутрішні правові, логістичні та фінансові питання будуть вирішені швидко, до вироків проти російського керівництва ще буде дуже далеко", - визнає також Ендрю Форд.

За його прогнозами, якщо трибунал буде сформовано у 2027 році й акти обвинувачення будуть оголошені того ж року, "досвід інших трибуналів показує, що винесення будь-яких вироків може зайняти багато років, враховуючи необхідність забезпечити гарантії справедливого судового розгляду та права на апеляцію". "Передбачати винесення будь-яких вироків раніше 2030 року видається вкрай оптимістичним", - сказав експерт.

При цьому правники застерігають, що проводити порівняння Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України з іншими подібними судами "доволі ризиковано". Проте Ендрю Форд нагадує, що Міжнародному трибуналу щодо колишньої Югославії чи Спеціальному суду щодо Сьєрра-Леоне "знадобилося близько 2-4 років від політичного старту, щоб розпочати роботу, але потім ще близько десяти років, щоб винести вироки".

Але у створенні "трибуналу для Путіна" держави намагаються рухатися доволі швидко, тому "цілком ймовірно, що основний склад суду може запрацювати у 2027 році, за умови, що держави швидко ратифікують договір та нададуть ресурси", припускає Ендрю Форд.

Спецтрибунал як засіб тиску на переговорах з РФ?

Успіх Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України полягає в політиці, а не в праві, переконаний професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захисту прав людини.  "Трибунал буде успішним, якщо його підтримають основні гравці. Без такої підтримки він може просто ухвалити деякі рішення, які будуть суто декларативними. Це може мати певний історичний ефект і певне моральне задоволення для жертв", - сказав Дегтярьов у коментарі DW.

Кілька експертів вказали на те, що спецтрибунал для найвищого керівництва Росії може стати предметом мирних переговорів щодо завершення війни в Україні. "Призупинення діяльності цього трибуналу може бути умовою, яка вимагатиме від Росії певних дій у відповідь", - вказав Дегтярьов.

Під час розробки документів, які регулюють роботу спецтрибуналу, країни-учасниці домовилися, що чинних керівників держав можна буде судити лише заочно, а обвинувальний висновок буде затверджений лише після того, як вони залишать свої посади.

"Чи справді спецтрибунал колись покарає російські "трійку" у складі президента Путіна, прем'єр-міністра Мішустіна та міністра закордонних справ Лаврова, а також, можливо, лідерів Білорусі та Північної Кореї - це вже окреме питання. Проте наразі найімовірнішим результатом видаються заочні судові процеси", - визнав Форд.