Починаючи від 1 січня, Україна є повноправним членом Міжнародного кримінального суду (МКС), ратифікувавши перед тим Римський статут. До юрисдикції МКС входять найтяжчі міжнародні злочини, як-от геноцид, злочини агресії, воєнні злочини і злочини проти людяності.

Права та обов'язки України в МКС

На практиці членство України означає, що тепер вона зможе голосувати на виборах суддів та інших виборних посад у МКС, висувати своїх кандидатів на посади суддів і прокурорів, впливати на бюджет суду і його розподіл, зокрема й на те, скільки ресурсів виділяється на його роботу в самій країні.

Україна отримає й інші важливі права, наприклад можливість передавати прокурору для розслідування ситуації, пов'язані зі скоєнням злочинів, зазначив дослідник Інституту права міжнародного миру і безпеки Кельнського університету Гліб Богуш, спілкуючись із DW.

Приміром, восени такою можливістю скористалася Литва, передавши для розслідування ситуацію, пов'язану зі злочинами режиму Лукашенка в Білорусі (яка не є членом МКС), що мають наслідки в Литві: йдеться про депортації та переслідування - злочини проти людяності. Наступним кроком може бути вже повномасштабне розслідування МКС, написала у себе в соцмережах правозахисниця з організації-лауреата Нобелівської премії миру "Центр цивільних свобод" Олександра Матвійчук.

З іншого боку, у Києва з'являться і нові обов'язки, які передбачають всеосяжну взаємодію із МКС. "Україна повинна буде співпрацювати із судом повною мірою в усіх ситуаціях, виконувати всі його рішення, - підкреслює Гліб Богуш. - Наприклад, ордери на арешт керівництва Ізраїлю, що може створити політичні складнощі у відносинах зі США, які перейшли до різкої конфронтації з судом, навіть не чекаючи зміни адміністрації в Білому домі".

Оглядачі очікують, що Вашингтон, який не є учасником МКС, введе проти суду санкції після виданих ним ордерів на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони країни Йоава Галанта поряд із ватажками терористичного угруповання ХАМАС. Такий крок з боку США може ускладнити розслідування суду, зокрема і злочинів, скоєних в Україні, вважає Олександра Матвійчук.

Довгий шлях України до членства в МКС

Участь у МКС - це одна з умов для вступу України до Європейського Союзу, прописаних ще в угоді про асоціацію з ЄС від 2014 року. Наразі всі члени і кандидати в члени Євросоюзу (окрім Туреччини) підписали й ратифікували Римський статут, на основі якого було створено Міжнародний кримінальний суд.

Незважаючи на те, що Римський статут був підписаний українською стороною в ще більш далекому 2000 році, на його ратифікацію пішло 24 роки. Тоді, як пояснюють експерти, другий президент України Леонід Кучма поставив свій підпис під тиском міжнародної спільноти, а потім злякався, що цей інструмент зможуть використати проти нього самого - наприклад, у разі придушення протестів.

"Тож тоді він звернувся до Конституційного суду і отримав від нього рішення, що Римський статут суперечить українському законодавству, - розповідав раніше в інтерв'ю DW Володимир Яворський із "Центру громадянських свобод". - Це було абсолютно політичне рішення, дивне з правової точки зору".

Лише 2016 року до Конституції України внесли зміни, які дозволили ратифікацію Римського статуту, причому чинності вони набули ще через три роки.

Врешті-решт 21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський статут. 25 жовтня Генеральному секретарю ООН було передано відповідну ратифікаційну грамоту. Саме від цієї дати й пішов зворотній відлік до набуття Україною членства в МКС: згідно з правилами суду, членство офіційно починається в перший день місяця після 60 днів з моменту подання ратифікаційної грамоти, у випадку України - це 1 січня 2025 року.

Що означає членство України в МКС для Росії?

Юрисдикцію МКС щодо злочинів, скоєних на території України, Київ на особливих підставах і так визнає з листопада 2013 року. Але, як пояснювали раніше в Офісі президента Володимира Зеленського, який ініціював закон про ратифікацію, членство в МКС забезпечить ефективніше притягнення до відповідальності громадян РФ - військових або інших посадових осіб - за злочини, скоєні на території України під час російської військової агресії.

Наразі МКС розслідує дві великі кримінальні справи про воєнні злочини в Україні - йдеться про незаконну депортацію дітей та удари по цивільних об'єктах. "Але я знаю, що будуть ще, - каже Володимир Яворський, - тому що МКС додатково розслідує багато епізодів. Тобто суд точно на цьому не зупиниться". На його думку, членство України в МКС прискорить ці розслідування.

На юрисдикцію суду щодо Росії в її війні проти України членство останньої в МКС не впливає, оскільки злочини коїлися і коються на території України, пояснює Гліб Богуш. "На жаль, не змінить ця подія і ситуацію зі злочином агресії, який, як і раніше, перебуває поза юрисдикцією МКС у конкретному випадку агресії РФ проти України", - зазначає експерт. Причина в тому, що Росія з 2016 року не визнає юрисдикцію цього суду.

Водночас Богуш вважає, що членство в МКС посилює позицію Києва в боротьбі за створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. "Цей процес іде повільно, але останнім часом намітилася динаміка, пов'язана з реалізацією цієї ініціативи в рамках договору України з Радою Європи з можливим приєднанням інших держав, які не є членами цієї організації", - повідомив юрист.

Для Росії, на його думку, правова ситуація не змінюється. Злочини, котрі скоєні та скоюються російськими посадовими особами і військовослужбовцями на території України, зокрема ті, що плануються, організовуються та частково здійснюються в самій Росії з наслідками для України, і так підпадають під юрисдикцію МКС, який вже видав шість ордерів на арешт російських посадових осіб, включаючи президента Володимира Путіна.

При цьому Богуш вважає, що посилюється "моральна позиція України", оскільки її членство в МКС позбавляє російську владу "їхнього улюбленого аргументу про подвійні стандарти": "Мовляв, Україна використовує суд, не стаючи його учасницею, побоюючись нести відповідальність за власні злочини".

Семирічний імунітет для українців - спірна перевага

На думку Богуша, позиція України була б ще сильнішою, якби не її декларація про відстрочку за статтею "воєнні злочини". Річ у тім, що ухвалений Верховною Радою закон передбачає, що українські громадяни отримують імунітет на переслідування за потенційні подібні дії протягом семи років. Тобто Україна ратифікувала Римський статут із заявою, згідно з якою МКС не матиме юрисдикції за цією статтею щодо громадян України сім років потому.

Володимир Яворський теж вважає, що "це питання політики подвійних стандартів". "Адже ми не можемо вимагати від Росії не вчиняти міжнародні злочини, а самі фактично казати, що українські військові можуть їх вчиняти", - зазначив він.

Правозахисник пояснив, що українські політики пішли на цей компроміс не тому, що від ратифікації Римського статуту виходить якась реальна загроза, а "щоб усунути лякалки військових". Експерти розцінюють цей крок Києва в першу чергу як управління сприйняттям ризиків військовослужбовцями та співробітниками служб безпеки на тлі війни.

Яворський нагадав, що МКС з 2015 року має право розслідувати будь-які дії, зокрема й українських військових, але досі не висунув проти них жодних звинувачень.

"На жаль, цей виняток дає кремлівській пропаганді підстави для тверджень про те, що Україні "є що приховувати" і вона лише використовує МКС як інструмент у війні проти Росії. Утім, поки що незрозуміло, як сам суд витлумачуватиме цю декларацію, і є надія, що українська влада сама відмовиться з часом від цього сумнівного привілею", - сказав Гліб Богуш.

Проте експерти зазначають, що це не перший випадок в історії МКС, коли країни застосовували такий імунітет до своїх громадян.

Що реалістично очікувати від МКС?

Тим часом МКС пообіцяв почати розслідування за третім пріоритетним напрямком, окрім уже наявних двох, якими є злочини проти дітей та напади на цивільних осіб і критично важливу інфраструктуру. За прогнозом Олександри Матвійчук, наступна справа суду може торкнутися злочинів проти людяності, скоєних росіянами в місцях тримання під вартою: незаконного позбавлення волі, тортур, зґвалтувань, убивств військовополонених і незаконно затриманих цивільних осіб.

Однак експерти попереджають, що в рамках цих справ затримання і подальші судові процеси над підозрюваними навряд чи відбудуться найближчим часом. Адже наразі 27 ордерів МКС на арешт не виконані, як зазначається в останньому річному звіті Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. І це тільки ті, про які відомо публічно.

Втім, ордери на арешт можуть стримувати підозрюваних від поїздок до країн-членів суду. "Справді, ордер на арешт, виданий МКС, може бути причиною того, що Путін досі утримувався від поїздок, наприклад, до Південної Африки, Мексики та Бразилії, - пише американське некомерційне юридичне видання Lawfare, - хоча це не завадило його поїздці до Монголії".

Не заарештувавши Путіна на своїй території і не передавши його суду, Монголія не виконала запит суду про співпрацю. Це не залишилося без реакції: Палата попереднього провадження МКС передала це питання на розгляд Асамблеї держав-учасниць, але Монголія у відповідь попросила дозволу на апеляцію, посилаючись на питання звичаєвого права, яке є ширшим, ніж Римський статут. У зв'язку з цим епізодом експерти, називаючи МКС "велетнем без кінцівок", радять йому суттєво переглянути способи взаємодії з державами для забезпечення їхньої співпраці, аби не підірвати його прагнення до глобального авторитету.

"Підсумовуючи, можна сказати, що нинішня додана вартість МКС та його ордерів на арешт полягає радше у підтримці морального духу України та використанні міжнародного права як показника легітимності, зокрема як засобу ізоляції Росії на міжнародній арені та залучення підтримки на користь України", - пишуть українські юристи у виданні Lawfare.