Фінансові новини
- |
- 16.04.26
- |
- 18:09
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Чому поступки України не привели до порозуміння в історичній суперечці із Польщею
13:59 05.12.2024 |

Польсько-українські стосунки своєю повторюваністю часто нагадують сюжет фільму "День бабака".
І мова не лише про відсутність у них якихось нових тем чи підходів, але й про те, що за нове видають те, що вже було багато разів, вдаючи, що не памʼятають зовсім недавні заяви чи дії.
Саме таке враження в мене склалося після прочитання спільної заяви міністрів закордонних справ України та Польщі Андрія Сибіги та Радослава Сікорського і з реакції на цю "новину".
Адже Україна знову зробила крок назустріч Польщі, заради перезавантаження відносин. І з польського боку знову вдають, нібито Київ робить такий крок вперше, що "ну от нарешті!".
Ми знову прочитали, що міністри закордонних справ України та Польщі "рішуче налаштовані розв'язати спірні питання нашого спільного минулого в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі".
Але конкретне бачення цього розвʼязання чомусь знову звелося до односторонніх зобовʼязань України.
Зокрема, Київ "підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань".
Жодного слова про вшанування загиблих українців та місць їхнього поховання у Польщі немає.
Українські могили мають і далі залишатися сплюндрованими "в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?
І, на жаль, результат такого кроку з боку України знову буде таким самим - він жодним чином не змінить позицію польських політиків, які й надалі витискатимуть з цієї теми політичні дивіденди.
Докази цієї тези не змусили на себе довго чекати.
Вже того ж дня польська влада представила заяву як свою перемогу, а представник опозиції, голова польського Інституту національної памʼяті і заразом кандидат в президенти від партії "Право і справедливість" (ПіС), наступного дня виявив готовність почати ексгумацію на Волині протягом 24 годин.
І це незважаючи на те, що не виявлено жодних місць масових поховань поляків на Волині, які можна вже ексгумувати. Попри те, що ніхто і ніколи не проводить жодних ексгумацій взимку в силу погодних умов.
Але хіба ж це важливо, якщо можна продемонструвати свою рішучість у темі, такій важливій для виборчої кампанії?
А вже за тиждень український крок назустріч отримав звичну відповідь польських політиків.
3 грудня до Сейму подали проєкт закону про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті - Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.
У Кримінальному кодексі до статті, де йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму, пропонується додати фразу: "а також ідеології Організації Українських Націоналістів, фракції Бандери (ОУН-Б) та Української Повстанської Армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".
Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України.
Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби, від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі.
Варто уточнити - такий проєкт подали представники тепер вже опозиційної партії "ПіС".
Але в час, коли в заявах чинного голови МЗС Польщі Радослава Сікорського звучать тези лідера "ПіС" Ярослава Качинського. Коли влітку цього року ініційована "ПіС" антиукраїнська постанова ухвалюється у Сеймі з кількома голосами, які утрималися, а решта всі голоси - "за".
За таких обставин неможливо бути певним, що цей законопроєкт не буде ухвалений.
А от у чому можна бути впевненим, то це в тому, що односторонні поступки України не спиняють польських політиків, а лише надихають їх.
Навіщо ризикувати електоральною підтримкою всередині країни, дотримуючись взятих на себе міжнародних зобовʼязань про охорону українських могил, коли можна просто проламати свою позицію, змусивши українську сторону забути про свої цілком законні вимоги?
І ще в чому можемо бути певні - тема Волині виринатиме в політичних дискусіях знову і знову, допоки з неї можна витискати електоральні бали.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Перший транш військової допомоги Україні, яка буде передана в рамках
кредиту ЄС на суму в 90 млрд євро, буде спрямований на закупівлю дронів
українського виробництва.
Партнери України за підсумками засідання Контактної групи з питань
оборони України (у форматі «Рамштайн») 15 квітня вирішили виділити для
Києва чотири мільярди доларів на посилення ППО і понад півтора мільярда
доларів - на безпілотники.
Велика Британія надасть Україні новий пакет оборонної допомоги, який
передбачає щонайменше 120 тисяч дронів цього року, заявив британський
уряд 15 квітня.
Під час українсько-німецьких урядових консультацій 14 квітня в Берліні
німецька компанія Quantum Systems оголосила про створення двох
додаткових спільних підприємств у рамках ініціативи «Будуй з Україною».
Україна та Німеччина підписали три угоди в оборонній сфері на чотири
мільярди євро. Вони спрямовані на посилення ППО, розвиток далекобійних
спроможностей та спільне виробництво дронів.
На початку 2026 року Національний банк України вперше зробив окремий
список небанківських фінансових компаній, які суттєво впливають на
ринок.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Кабмін призначив Ореста Мандзія головою Державної митної служби. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Міністерство соціальної політики
готує нову пенсійну реформу, на відміну від попередніх проєктів вона не
передбачає запровадження обовʼязкової накопичувальної пенсійної
системи.
Раніше, у вересні минулого року, Світовий банк погіршив прогноз
зростання економіки України на цей рік - з 5,2% до 2%, а на 2027 рік - з
4,5% до 4%.
Верховна Рада у середу, 8 квітня, ухвалила за основу проєкт закону
№15111-д про оподаткування доходу з цифрових платформ, таких як Glovo,
Uklon, Bolt та Uber. Його підтримали 234 народні депутати.
Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт про продовження дії чинного військового збору й після скасування воєнного стану.
У березні Україна вперше з початку великої війни 2022 року запустила більше ударних дронів, ніж Росія. Про це свідчать щоденні дані, оприлюднені українськими Повітряними силами та Міністерством оборони РФ
Україна та Китай підписали міжурядову угоду, яка офіційно відкриває
ринок Китайської Народної Республіки для експорту українського
пшеничного
борошна.
Microsoft пришвидшила початкове налаштування Windows 11 (OOBE): як
зазначає Neowin, тепер дозволено пропускати обов'язкові оновлення, коли
систему запускають вперше на новому ПК.
Компанія SiFive, заснована у 2015 році інженерами з Каліфорнійського
університету в Берклі, які розробили проєкт мікросхеми з відкритим
вихідним кодом, залучила додаткові $400 млн у рамках раунду
фінансування, який перевищив пропозицію, оцінивши компанію в $3,65 млрд
Південна Корея вводить універсальний базовий доступ до мобільного
інтернету для громадян на швидкості до 400 Кбіт/с, повідомляє The
Register з посиланням на місцеву владу.
Криптоіндустрія прискорює розробку рішень для протидії потенційним
атакам квантових комп'ютерів.
Експорт електромобілів та гібридних авто з Китаю в березні цього року
зріс більш ніж удвічі, до рекордного рівня, оскільки глобальний
енергетичний шок, спричинений війною в Ірані, відновив інтерес до
електрокарів.
Amazon оголосила про плани запустити власний супутниковий
інтернет-сервіс Leo у середині 2026 року. Про це повідомив генеральний
директор компанії Енді Джессі у щорічному листі до акціонерів, пише
Engadget.
Схоже, епоха, коли мобільні процесори скромно тулилися в тіні
настільних рішень, остаточно добігає кінця. MediaTek, яка останні кілька
років активно витісняє конкурентів з преміального сегмента, готує
справжнього монстра - Dimensity 9600 Pro.