Фінансові новини
- |
- 29.05.26
- |
- 17:51
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Чому поступки України не привели до порозуміння в історичній суперечці із Польщею
13:59 05.12.2024 |

Польсько-українські стосунки своєю повторюваністю часто нагадують сюжет фільму "День бабака".
І мова не лише про відсутність у них якихось нових тем чи підходів, але й про те, що за нове видають те, що вже було багато разів, вдаючи, що не памʼятають зовсім недавні заяви чи дії.
Саме таке враження в мене склалося після прочитання спільної заяви міністрів закордонних справ України та Польщі Андрія Сибіги та Радослава Сікорського і з реакції на цю "новину".
Адже Україна знову зробила крок назустріч Польщі, заради перезавантаження відносин. І з польського боку знову вдають, нібито Київ робить такий крок вперше, що "ну от нарешті!".
Ми знову прочитали, що міністри закордонних справ України та Польщі "рішуче налаштовані розв'язати спірні питання нашого спільного минулого в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі".
Але конкретне бачення цього розвʼязання чомусь знову звелося до односторонніх зобовʼязань України.
Зокрема, Київ "підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними інституціями і приватними компаніями у співпраці з відповідними українськими інституціями пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявляє про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань".
Жодного слова про вшанування загиблих українців та місць їхнього поховання у Польщі немає.
Українські могили мають і далі залишатися сплюндрованими "в ім'я загальнолюдських цінностей і в християнському дусі"?
І, на жаль, результат такого кроку з боку України знову буде таким самим - він жодним чином не змінить позицію польських політиків, які й надалі витискатимуть з цієї теми політичні дивіденди.
Докази цієї тези не змусили на себе довго чекати.
Вже того ж дня польська влада представила заяву як свою перемогу, а представник опозиції, голова польського Інституту національної памʼяті і заразом кандидат в президенти від партії "Право і справедливість" (ПіС), наступного дня виявив готовність почати ексгумацію на Волині протягом 24 годин.
І це незважаючи на те, що не виявлено жодних місць масових поховань поляків на Волині, які можна вже ексгумувати. Попри те, що ніхто і ніколи не проводить жодних ексгумацій взимку в силу погодних умов.
Але хіба ж це важливо, якщо можна продемонструвати свою рішучість у темі, такій важливій для виборчої кампанії?
А вже за тиждень український крок назустріч отримав звичну відповідь польських політиків.
3 грудня до Сейму подали проєкт закону про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті - Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.
У Кримінальному кодексі до статті, де йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму, пропонується додати фразу: "а також ідеології Організації Українських Націоналістів, фракції Бандери (ОУН-Б) та Української Повстанської Армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках".
Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України.
Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби, від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі.
Варто уточнити - такий проєкт подали представники тепер вже опозиційної партії "ПіС".
Але в час, коли в заявах чинного голови МЗС Польщі Радослава Сікорського звучать тези лідера "ПіС" Ярослава Качинського. Коли влітку цього року ініційована "ПіС" антиукраїнська постанова ухвалюється у Сеймі з кількома голосами, які утрималися, а решта всі голоси - "за".
За таких обставин неможливо бути певним, що цей законопроєкт не буде ухвалений.
А от у чому можна бути впевненим, то це в тому, що односторонні поступки України не спиняють польських політиків, а лише надихають їх.
Навіщо ризикувати електоральною підтримкою всередині країни, дотримуючись взятих на себе міжнародних зобовʼязань про охорону українських могил, коли можна просто проламати свою позицію, змусивши українську сторону забути про свої цілком законні вимоги?
І ще в чому можемо бути певні - тема Волині виринатиме в політичних дискусіях знову і знову, допоки з неї можна витискати електоральні бали.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила новий проєкт SPIRIT
для України з загальним обсягом $880 млн, з яких $860 млн становитиме
позика самого банку, а решту $20 млн - гранти від Великої Британії та
Німеччини через цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови й
реформування України
Україна отримає транш у розмірі майже 2,8 млрд євро після того, як Рада
Євросоюзу ухвалила рішення про сьоме виділення коштів у рамках Механізму
підтримки ЄС Ukraine Facility.
Перша партія шведських винищувачів JAS 39 Gripen для України надійде
разом із далекобійними ракетами класу "повітря-повітря" Meteor.
Президент Володимир Зеленський під час візиту до Швеції розповів про новий пакет допомоги Україні, який виділила ця країна.
Прем'єр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про майбутню передачу Україні
16 винищувачів Gripen, які були у використанні, і про плани продажу 20
одиниць нової моделі цього літака.
Дізнайтеся, як облаштування тренажерного залу в офісі підвищує продуктивність команди. Поради щодо вибору професійного фітнес-обладнання від бренду Besport.
Верховна Рада України схвалила у четвер за основу і в цілому
законопроєкт про Кредитну угоду і Меморандум про взаєморозуміння,
завдяки яким Україна має отримати від ЄС фінансову допомогу на 90 млрд
євро.
Президент Володимир Зеленський у четвер, 28 травня, виніс на ратифікацію в Верховну Раду кредитну угоду
і меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом зі списком необхідних
реформ для отримання трьох траншів макрофінансової допомоги в 2026 році.
Ще кілька місяців тому мало хто б міг передбачити, що під час великої війни з Росією однією з тем першої відвертої зустрічі Володимира Зеленського зі своєю фракцією стане... тема нібито "напливу індусів" в Україну.
Всередині травня 36 країн та Європейський Союз (ЄС) офіційно підтвердили
свій намір приєднатися до нової Розширеної часткової угоди про
створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії
проти України.
Держдепартамент США ухвалив рішення
схвалити можливий продаж Україні обладнання для зенітно-ракетного
комплексу HAWK. Орієнтовна вартість пакета становить 108,1 млн доларів.
Суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з російського Газпрому
$1,4 млрд на користь НАК "Нафтогаз України" за рішенням міжнародного
арбітражу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
Україна та Європейський Союз парафували текст Меморандуму про
взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги на суму 8,35 млрд євро в
рамках 90-мільярдного кредиту ЄС.
Популярний мобільний відеоредактор CapCut, який за час існування
завантажили понад 1,2 млрд разів, оголосив про партнерство з Google. У
рамках співпраці можливості редактора інтегрують безпосередньо в чат-бот
Gemini.
Автомобільний концерн Stellantis, створений в результаті злиття Fiat
Chrysler і PSA Group, у четвер, 21 березня, представив п'ятирічний
стратегічний план FaSTLAne 2030 вартістю 60 млрд євро.
За 2025-2026 рік кількість ІТ-ФОПів знизилася на 21%, і це найбільше зниження з 2016 року.
SpaceX офіційно подала документи для виходу на біржу Nasdaq під тикером
SPCX. Як пише TechCrunch, компанія повідомила, що сукупні збитки
компанії з моменту заснування перевищили $37 млрд.
Світовий ринок електромобілів продовжує стрімко зростати, але
нерівномірно: фактично формується "K-подібна" динаміка, де одні регіони
різко прискорюються, а інші відстають.
Поки світовий авторинок лихоманить від китайської експансії та
падіння попиту на дорогі «електрички», старі німецькі друзі вирішили
триматися разом.
Японські дослідники створили бездротову систему зв'язку зі швидкістю передачі даних 112 Гбіт/c в діапазоні 560 ГГц.