Верховна Рада 257 голосами підтримала у другому читанні та в цілому доопрацьований законопроєкт №12000 «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Отже, кошторис країни наступного року є. Бюджетні видатки заплановані на рівні 3,94 трлн грн, доходи - 2,3 трлн грн (з них за загальним фондом - 2,05 трлн грн). Компенсувати різницю допоможе міжнародна фінансова допомога: в Уряді та парламенті розраховують, що зовнішнє фінансування становитиме принаймні $38,4 млрд. Досліджуємо, що ж змінилося в документі між його першим та другим читаннями?

ДРУГЕ ЧИТАННЯ БЮДЖЕТУ-2025: ЩО ЗАПРОПОНУВАВ УРЯД

Ключовою зміною, внесеною урядом при підготовці основного фінансового документа України до другого читання, стало збільшення на 66 мільярдів гривень його видаткової частини. Левову частку цих коштів забезпечить перекидання ресурсу з Дорожнього фонду (43,2 млрд грн) до загального фонду державного кошторису - як і рекомендували парламентарії при розгляді бюджетного законопроєкту у першому читанні. Таким чином, видатки загального фонду зросли до 3,6 трлн грн.

На що ж піде додаткове фінансування?

Хоча й відносно невеликий, та аж ніяк не зайвий додатковий ресурс вдалося знайти для зміцнення обороноздатності - додатково виділено 1 млрд грн на розвиток озброєння та військової техніки для Міноборони та ГУР МО. Також передбачено 500 млн грн для здешевлення кредитів підприємствам ОПК. Натомість фінансування Генеральної прокуратури скорочено на 1,2 млрд грн («завдяки» прокурорам-інвалідам).

Загалом наступного року 26,3% ВВП країни спрямують на безпеку та оборону, відповідні видатки зростуть до 2,23 трлн грн (на 47,6 млрд грн більше порівняно з уточненим планом 2024 року). Зокрема, збільшуються видатки на озброєння та військову техніку - до 739 млрд грн, на 34,1 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

Наступного року пропонується суттєво збільшити фінансування пріоритетних публічних інвестицій, видатки на які зростуть з 25 млрд грн до 36,4 млрд грн. Щодо напрямів, то 11,8 млрд грн піде на втілення проєктів в освітній галузі, 8 млрд грн - для покращення водопостачання, 6 млрд - на соціальний захист, 5,6 млрд грн - на охорону здоров'я, 4,4 млрд грн - на транспорт. Ще 502 млн грн використають для поліпшення державного управління, 70 млн грн - на проєкти у галузі культури, зокрема на будівництво укриттів для мистецьких закладів.

Окрім того, Міністерство культури та стратегічних комунікацій додатково отримає 488,4 млн грн, 200 млн з яких - на проєкти стратегічних комунікацій та просування позитивного іміджу України за кордоном. Окремо на 150 млн грн профінансують діяльність Агенції єдності українців при Міністерстві економіки. Водночас цього ж дня у зверненні до парламенту Президент Володимир Зеленський анонсував і створення Міністерства обʼєднання України. Тож цілком імовірно, пізніше парламенту доведеться ухвалювати рішення про перерозподіл коштів для потреб нового відомства.

Важливо також, що, незважаючи на скасування окремого Дорожнього фонду, на утримання та ремонт доріг у бюджеті передбачили 12,5 млрд грн.

Наступного року збільшать й фінансування державної програми «єВідновлення»: 3 млрд грн передбачили на компенсації за знищене житло, ще 1 млрд - для компенсаційних виплат за пошкоджене майно. 1 млрд грн окремо спрямують на відновлювальні роботи у Харкові (пріоритет - відбудова зруйнованих ворогом об'єктів житлово-комунальної сфери).

Також 1 млрд грн використають наступного року для фінансування Держфонду регіонального розвитку. Йдеться про гроші на пріоритетні інвестиційні проєкти.

Загалом наступного року ресурс загального фонду місцевих бюджетів зросте на 15% порівняно з 2024-им - з 285,1 млрд грн до 327,7 млрд грн. Приріст забезпечать збільшення надходжень від ПДФО (з 235,4 млрд до 280,9 млрд грн), та додаткова дотація загальним обсягом 36,5 млрд грн (на чверть більше, ніж цього року), зокрема для підтримки деокупованих територій. Базова дотація підвищиться на понад 15% - до 25,5 млрд грн.

Для розвитку аграрного сектору передбачено додаткові 1 млрд грн на підтримку тваринництва та переробку сільськогосподарської продукції.

Ще 12 млрд грн спрямують на анонсоване підвищення виплат педагогам. Нагадаємо, нещодавно Уряд затвердив рішення про додаткові щомісячні виплати українським учителям. З 1 січня 2025 року педагогічні працівники закладів державної та комунальної власності отримуватимуть додатково по 1000 грн «чистими» (1300 грн до сплати податків), з 1 вересня ця сума зросте до 2000 грн «чистими» (2600 грн - до оподаткування).

646 млн грн додатково отримає Міністерство охорони здоров'я, 500 млн із них пропонується витратити на програму реімбурсації медпрепаратів для лікування серцево-судинних та неврологічних захворювань.

Бюджетні видатки Мінсоцполітики збільшено на понад 1,4 млрд грн, зокрема:

+1 млрд грн - на допомогу внутрішньо переміщеним особам;

+102,2 млн грн - на оплату хмарних ресурсів для цифрових технологій;

+328,6 млн грн - на послуги денного догляду для дітей з інвалідністю.

Таким чином, остаточним варіантом бюджетного документа на соціальний захист громадян загалом передбачено 420,9 млрд грн (трансферти до Пенсійного фонду - 236,9 млрд грн, виплати пільг і субсидій - 42,3 млрд грн, додаткові кошти на соціальні програми в межах публічних інвестицій - 1,1 млрд грн).

У березні наступного року відбудеться традиційна індексація пенсій з урахуванням рівня інфляції. Але ключові соціальні показники - як-от, розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму громадян, - наступного року, як і передбачалося початковою редакцією бюджетного законопроєкту, не змінюватимуться.

Також на наступний рік передбачено впровадження пенсійної реформи в частині виплат спеціальних пенсій. Про конкретні цифри та механізми наразі не йдеться, Кабінет міністрів має підготувати необхідні рішення до 1 липня. Вочевидь, питання доведеться унормувати через внесення змін до законодавства - адже йдеться про погіршення фінансового становища частини громадян - власне, тих, хто отримує великі пенсійні виплати, так звані «спецпенсії». Як варіант - впровадження понижувального коефіцієнту для пенсійних виплат, розмір яких перевищує 23 610 грн на місяць.

РОЗГЛЯД БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОПРОЄКТУ: ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІД НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ

Свої пропозиції при підготовці проєкту держкошторису-2025 до другого читання вніс Бюджетний комітет парламенту. Поміж запропонованих змін - спрямування 90 млрд грн ($2 млрд) залучених у Великобританії кредитних коштів на покриття військових видатків, передовсім - на закупівлю зброї.

Пропонується залишити 4% ПДФО (крім військового) у громадах для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії. Відповідно, буде скасовано субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн. Прифронтовим громадам дозволили не перераховувати реверс до Держбюджету (загалом 593 млн грн).

Поміж інших врахованих пропозицій - надання 128 млн грн Укрзалізниці для співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури. У Бюджетному комітеті пояснили, що співфінансування - це обов'язкова умова надання європейських коштів, тож якщо хочемо мати відповідну підтримку з боку міжнародних партнерів, таких додаткових бюджетних витрат не уникнути.

Національна академія наук додатково отримає 277,1 млн грн - переважно, на дослідження у військовій галузі.

Окрім того, парламентарії не погодилися з пропозицією Уряду тимчасово надати політичним партіям можливість купувати військові ОВДП. Адже, за законом, партія - неприбуткова організація. Виняток - дохід від зберігання коштів на депозиті (але не довше одного року з часу, коли партія отримала їх із державного бюджету). Про інші форми «заробітку» для політсил не йдеться.

І, зрештою, одним із найрезонансніших рішень комітету стало виключення із бюджетного законопроєкту норми про зобов'язання медичних установ із 1 березня наступного року тримати гроші лише на рахунках в Держказначействі. Перед тим відповідна пропозиція Уряду викликала негативну реакцію професійної спільноти. Ключовий аргумент - імовірні негативні наслідки для автономності лікарень, здійснення термінових закупівель та виплати заробітних плат. Мовляв, лікарні ризикують втратити можливість самостійно планувати витрати, розраховуватися з постачальниками й персоналом та тримати кошти в державних банках. Адже доводилося б погоджувати з казначейством кожну закупівлю, виплату зарплат чи закупівлю розхідних матеріалів, що затягне процеси на місяці. Тому лікарська та пацієнтська спільноти листом звернулися до Бюджетного комітету з проханням не підтримувати таку норму. Депутати, зрештою, погодилися з такими доводами.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ: НЕУЗГОДЖЕНОСТІ ТА РИЗИКИ

Як про одну з «видимих» проблем, пов'язаних із бюджетом-2025, експерти говорять про залежність багатомільярдних надходжень від виконання ухваленого трохи більше місяця тому податкового законопроєкту №11416-д. Представляючи в парламенті підготовлений до другого читання бюджетний законопроєкт, Міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив, що його зверстано з урахуванням 141 млрд грн, які планується отримати завдяки збільшенню оподаткування. Сума справді серйозна. Тому сумнівів, що глава держави підпише податковий законопроєкт, немає, але ситуація із затягуванням все ж виглядає дивно.

Також парламентарії звертають увагу на невизначеність із фінансуванням деяких соціальних урядових ініціатив - передовсім, «Національного кешбеку» та «зимової єПідтримки». За даними Міністерства економіки, 5 млрд грн для виплати «1000 грн кожному» планується витратити цього року. Ці кошти є, їх переспрямують з невиконаних програм. Очікувана потреба наступного року - 10 млрд грн. Для цього планується витрачати кошти із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування. Окремого рядка про пряме фінансування відповідних потреб з бюджету немає. Та й потреби у фінансуванні, за розрахунками економістів, можуть виявитися більшими.

Є й побоювання щодо можливостей залучення достатнього ресурсу за рахунок внутрішніх запозичень - через продаж Мінфіном ОВДП. На думку деяких аналітиків, можливості інвестування в ці цінні папери банків, бізнесу та населення майже вичерпані. Хоча на практиці поки що бачимо протилежне: інтерес фізичних та юридичних осіб до державних облігацій зростає. За даними Міністерства фінансів, з початку 2024 року громадяни та представники бізнесу збільшили обсяг позик державі на 45,5 млрд грн. Зокрема, фізичні особи станом на 1 листопада збільшили обсяг портфеля ОВДП на 17,3 млрд грн - до 70,5 млрд грн, юридичні особи - на 28,2 млрд грн, о 167,1 млрд грн.

«З початку повномасштабної війни ОВДП стали одним з основних джерел фінансування Державного бюджету України, поступаючись лише міжнародній фінансовій підтримці. Загалом з лютого 2022 року через випуск ОВДП до державного бюджету залучено 1,36 трлн грн (36,8 млрд доларів США) в еквіваленті», - деталізували в Мінфіні.

В Міністерстві фінансів сподіваються, що суттєвих проблем при виконанні бюджету-2025 вдасться уникнути. Адже там переконані, що попри складні обставини, в яких країні доводиться жити вже майже три роки, та непрогнозованість подальших дій ворога, документ доволі реалістичний.

«Ухвалення Державного бюджету на 2025 рік - це виважене стратегічне рішення, побудоване на чітких пріоритетах: оборона держави, підтримка громадян та відновлення економіки. Важливо, що бюджет побудований з урахуванням реальних потреб сьогодення, з акцентом на забезпечення довгострокової стійкості та зміцнення економічної стабільності у непростих умовах війни», - зазначив, виступаючи у парламенті, Сергій Марченко.