Раніше чинний президент боявся виступати драйвером мобілізації через побоювання за рейтинг. Але зараз, схоже, важливіші інші міркування.

Наступного тижня очікується ухвалення закону про мобілізацію. "Цей законопроект уже пройшов обговорення у комітеті Верховної Ради, зараз готується порівняльна таблиця до другого читання. Я дуже сподіваюся, що на найближчому засіданні Верховної Ради цей законопроект буде внесено до зали", - оголосив в ефірі телемарафону спікер парламенту Руслан Стефанчук.

Сам собою цей закон не означає посилення мобілізації. Він лише дає таку можливість верховному головнокомандувачу. А чи скористається нею Володимир Зеленський - це зовсім інше питання. Упродовж останніх двох місяців настрої на Банковій помітно змінились.

Нові віяння

Якщо вірити Стефанчуку, то зараз Зеленський налаштований рішуче. Голова Верховної Ради нагадав, що 2 квітня президент підписав одразу три закони, ухвалені парламентом: про зниження віку для мобілізації з 27 до 25 років; про вдосконалення реєстру військовозобов'язаних; про скасування категорії "обмежено придатних до військової служби".

"І зараз ми працюємо фактично над четвертим законопроектом. Це зміни до закону про мобілізацію, де чітко будуть встановлені критерії справедливості щодо виконання громадянами України свого обов'язку захищати Вітчизну, - заявив Стефанчук. - Ще раз підкреслю, я переконаний, що у нас буде потенціал на найближчі засідання Верховної Ради винести його до зали".

Евфемізм "у нас буде потенціал" означає, що Банкова натисне на "слуг народу" та інших лояльних нардепів, щоб вистачило голосів. Бо поставити проект на голосування, не забезпечивши підтримки, означає його поховати. А це зараз суперечить намірам Зеленського.

Із запізненням майже на 10 місяців

Найбільш чітко про зміну настроїв на Банковій свідчить підписання Зеленським закону про зниження віку для мобілізації з 27 до 25 років. Відповідний законопроект №9281 було розроблено Кабміном ще 11 місяців тому з ініціативи головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Закон було ухвалено 30 травня 2023 року конституційною більшістю - його підтримали 304 депутати. 5 червня закон був підписаний Стефанчуком та переданий на підпис Зеленському. Де і застряг майже на 10 місяців.

Це був, мабуть, перший очевидний доказ конфлікту між Зеленським та Залужним. Головнокомандувач наполягав, що армії потрібне молоде поповнення, а верховний головнокомандувач хотів без цього обійтися, щоб не постраждав рейтинг.

Надалі тема мобілізації була одним із головних джерел напруги між політичним та військовим керівництвом, що врешті-решт призвело до звільнення Залужного 8 лютого. Але тепер на Банковій концепція змінилася, і 2 квітня Зеленський підписав закон, ініційований Залужним.

4 квітня закон набув чинності. Генштаб ЗСУ повідомив, що з цього моменту територіальними центрами комплектування здійснюватиметься виклик громадян, які перебували на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, для уточнення облікових даних, проходження медичного огляду та оформлення відповідних військово-облікових документів.

Раніше віковий діапазон для мобілізації становив 33 роки (з 27 до 59 років). Наразі він збільшився на два роки, або на 6%. Втім, нинішнє покоління 25-26-річних припадає на демографічну яму. Якщо взяти останній щорічник Держстату, то на початок 2022 року в Україні було 416 тисяч 23-24-річних чоловіків (зараз вони 25-26-річні). Це лише 4,3% порівняно з тодішнім числом чоловіків віком 25-57 років (зараз їм 27-59 років) - 9 млн 667 тис. осіб.

Але для армії, звісно, молоде поповнення - найцінніше. Молоді воїни сильніші і витриваліші, набагато рідше страждають на хронічні болячки. Не менш важливо, що вони легше і швидше піддаються навчанню і здатні опановувати всіляку техніку.

Якою мірою буде задіяний цей резерв - це залежить виключно від планів верховного головнокомандувача. Для цього Зеленському не потрібно оголошувати жодних нових хвиль мобілізації - достатньо скористатися з можливостей, які дає закон.

Кінець сумнівів

Другий закон, згаданий Стефанчуком, це законопроект №10062 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану". У медіа його зазвичай називають законом про створення електронного кабінету військовозобов'язаного. Але сам собою цей е-кабінет не допоможе мобілізації.

Для ТЦК важливішим є те, що закон дозволить удосконалити Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом налагодження взаємодії з іншими держреєстрами. Тепер Міноборони як утримувач згаданого реєстру зможе отримувати персональну інформацію про чоловіків віком від 18 до 59 років із реєстрів Мін'юсту, МВС, МОН, ЦВК, податкової, міграційної та прикордонної служб, Єдиного реєстру досудових розслідувань та інших держреєстрів.

Цей закон було прийнято 16 січня, підписано Стефанчуком і передано на підпис Зеленському 7 лютого, де пролежав майже два місяці. І якщо тепер Зеленський все ж таки підписав його - то, напевно, для того, щоб його використати.

Третій закон - це законопроект №10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". Він скасував категорію "обмежено придатних до військової служби". Закон набуде чинності 4 травня. Як пояснює Міноборони, громадяни, які були визнані "обмежено придатними", мають повторно пройти військово-лікарську комісію протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року.

Цей закон був прийнятий 21 березня, направлений на підпис Зеленському 29 березня - і підписаний 2 квітня, тобто лише за чотири дні - можна сказати практично миттєво. Схоже, справді час сумнівів уже минув.

Про це свідчить і розвиток подій навколо великого законопроекту про мобілізацію - №10449 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". Він був прийнятий у першому читанні 7 лютого, отримавши підтримку 243 нардепів. Наступного дня сталася відставка Залужного, і доля закону виглядала сумно.

Ситуація стала ще більш туманною наприкінці лютого, коли стало відомо, що депутати подали 4269 правок. У тому числі (як підрахували деякі члени профільного комітету) фракція партії "Слуга народу" - 1818, "Голос" - 438, "Батьківщина" - 359, уламки ОПЗЖ - 336, "Європейська солідарність" - 331., позафракційні - 261, "За майбутнє" - 206, група Разумкова - 178, "Довіра" - 176.

Тоді лунали побоювання, що підготовка проекту до другого читання навмисне затягуватиметься. Однак потім комітет показав добре організовану роботу та 29 березня завершив розгляд депутатських правок. Найближчими днями очікуються засідання комітету, де буде складено порівняльну таблицю з депутатськими та комітетськими правками. І далі проект може бути винесений на голосування Ради 10 квітня.

Звісно, у "слуг народу" зараз великий дефіцит голосів. За останніми даними "Української правди", фракційне ядро (тобто депутати, які стабільно приходять на засідання та готові голосувати командою) стислося до 150 "слуг".

З іншого боку, Банкова вміє знаходити аргументи не лише для "слуг народу", а й для інших фракцій та груп, коли законопроект їй по-справжньому важливий. А зараз Зеленський має навіть не одну, а три причини жадати позитивного голосування щодо цього проекту.

Вже не до рейтингів

Раніше Зеленський боявся виступати драйвером мобілізації через побоювання за рейтинг. Але зараз, схоже, не до рейтингів. Точніше, ситуація така, що якщо намагатися обійтися без посилення мобілізації, то можна більше втратити, ніж виграти.

Перша причина - те, що вже зараз спостерігається реальний дефіцит воїнів у ЗСУ. За два місяці після звільнення Залужного ситуація на фронті не лише не покращала, а й помітно погіршилась. Якщо обвалиться фронт, всі рейтинги підуть коту під хвіст.

Друга причина - те, що готує ворог. 3 квітня Володимир Зеленський на спільній прес-конференції з президентом Фінляндії Александером Стуббом заявив, що Росія "на 1 червня готує мобілізацію 300 тисяч додаткових військових". Додамо, що для цього не потрібно оголошувати додаткову мобілізацію - той самий результат можна отримати набором контрактників (зокрема серед солдатів строкової служби).

А третя причина - це меседжі від західних партнерів. В американських та європейських медіа за останні пару місяців з'явилося багато публікацій про те, що ми маємо великі проблеми з мобілізацією. Водночас на Заході все частіше звучить думка, що немає сенсу допомагати Україні, якщо українці самі не хочуть воювати.

У червні відбудуться вибори до Європарламенту, і саме зараз розпочинається виборча кампанія. "Розумієте, ключове питання зараз, яке дуже часто виникає в Європі, - чому ми виділятимемо зброю, коли вони людей не можуть мобілізувати? Це проблема", - заявив в інтерв'ю rbc.ua голова комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

У США це питання може стати додатковою зачіпкою для всіх, хто намагається загальмувати, скоротити чи взагалі припинити американську допомогу Україні. До того ж, Білий дім і Конгрес мають можливість непублічно пов'язувати обсяги допомоги з темпами мобілізації.

Тож можна припустити, що якщо закон про мобілізацію приймуть, то його буде використано максимально, як і три закони, підписані Зеленським 2 квітня.