Кількість депутатів парламенту вже досягла історичного мінімуму. Окрім відмовників ще є нардепи, які перебувають за ґратами чи під слідством. Скоріше за все, "депутатопад" триватиме.

Дмитро Шпенов вирішив позбутися мандата народного депутата. Він працював у парламенті чотирьох скликань. До нинішнього складу Верховної Ради обрався по мажоритарному округу №37 (частина міста Кривий Ріг, Апостолівський, Криворізький, Софіївський і Широківський райони Дніпропетровщини). Тут Шпенов перемагав тричі. В якості народного депутата найбільш відомим став завдяки авторству закона про референдум, ухваленому за часів президентства Віктора Януковича. У квітні 2018-го Конституційний суд визнав цей закон неконституційним. Як і вся фракція "регіоналів", 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони. Шпенова вважають соратником Олександра Вілкула та разом із ним фігурою, що входить до орбіти впливу Ріната Ахметова. У нинішній каденції цей нардеп був доволі активним законотворцем. Однак, як і в попередніх каденціях, не надто публічним.

Вочевидь, "депутатопад" триватиме й надалі. Причини складання повноважень народними обранцями вказуються різні. Або, як у випадку Шпенова, не вказуються взагалі. Хтось вважає цей процес самоочищенням парламенту, адже за переважною більшістю "відмовників" тягнеться шлейф скандалів. До того ж це здебільшого колишні "регіонали". Інші ж резонно зауважують: від депутатства в основному відмовляються мажоритарники, які просто кидають своїх виборців під час війни. Оскільки довибори в округах проводити не можна, Верховна Рада має зупинити цю тенденцію і не затверджувати заяви про складання повноважень. Обралися - нехай працюють.

Скільки депутатів парламенту склали мандати за час війни

Конституційний склад українського парламенту - 450 депутатів. Проте за результатами дочасних виборів 2019 року вакантними в Раді були 27 мандатів. Депутатів там не обрали, оскільки території цих округів перебували під тимчасовою окупацією. Після початку повномасштабного російського вторгнення лави нардепів почали міліти. Найбільше тих, хто склав повноваження за власним бажанням, друга за чисельністю група - позбавлені українського громадянства й відповідно статусу народного депутата. Двоє обранців померли: зрадник Олексій Ковальов, обраний від "слуг народу", був ліквідований на окупованій Херсонщині, а Андрій Іванчук, мажоритарник з Івано-Франківщини, пішов у засвіти, як повідомляли ЗМІ, внаслідок тромбу. Ще один депутат, Дмитро Лубінець, обраний у тимчасово окупованій з 2022-го року Волновасі, отримав посаду омбудсмена.

Станом на кінець жовтня чисельність нардепів становила 404 особи. Проте в листопаді процес відмови від мандатів поновився. Спочатку заяву про складення повноважень написав Віталій Данилов із "Батьківщини". Причини такого кроку не афішувалися. Втім, якщо на найближчому засідання Ради колеги Данилова погодяться його відпустити, замість нього мандат отримає хтось зі списку партії Юлії Тимошенко. Тобто на чисельний склад Ради це не вплине. А от відхід згаданого вище Дмитра Шпенова та ще одного мажоритарника, Максима Єфімова, який повідомив про намір відмовитися від депутатства 1 грудня, скоротить склад парламенту до 402-х осіб. Єфімов, до слова, був фігурантом розслідування про "батальйон Монако". А в 2019 році став відомим завдяки придбанню (формально покупцем вказана мама політика) конгресно-виставкового центру "Парковий" у столиці, де знаходиться вертолітний майданчик Януковича. І де свої зібрання проводила партія "Слуга народу".

Згадаймо коротко всіх, хто з тих чи інших причин втратив мандат після 24 лютого 20222-го. Внаслідок позбавлення українського громадянства вже не депутати шестеро осіб: кум путіна Віктор Медведчук, затриманий, а згодом обміняний на українських полонених "азовців", Вадим Рабінович, який ще до війни втік до Ізраїлю, соратник Медведчука Тарас Козак, Андрій Деркач, Ренат Кузьмін. Окрім цих одіозних проросійських діячів у списку ще Ігор Васильковський - "слуга"-мажоритарник з Одещини (139-й виборчий округ). Частина з них отримали мандати за списком "Опозиційної платформи - За життя". Діяльність цієї партії заборонена, то ж вона не може завести до парламенту інших депутатів замість позбавлених мандатів.

Далі - добровільні складачі повноважень. Більшість - колишні члени ОПЗЖ. Ці діячі переважно втекли з України до початку російського вторгнення. Першим із них позбувся мандату Ілля Кива. В перші дні березня 2022 року він отримав підозру у державній зраді, а в листопаді вже цього - 14 років тюрми. Заочно, бо переховується в росії.

У 2022 році мандати також склали Юлія Льовочкіна (пояснила це сімейними обставинами) і два мажоритарники - лобіст інтересів РПЦ в Україні Вадим Новінський (обраний у Маріуполі) та Дмитро Шенцев (обранець жителів Чугуївщини Харківської області). Перший пояснив: вважає, що "у нових драматичних обставинах, що виникли після окупації Маріуполя" буде ефективнішим не в політиці, а в гуманітарній і громадській сферах. Де наразі перебуває Новінський, достаменно невідомо. У ЗМІ повідомляли, що його бачили і в росії, і в Європі. У грудні минулого року в Україні на нього наклали санкції, в квітні за рішенням суду арештували частину майна. В СБУ він підозрюється за статтею 111-2 КК (пособництво державі-агресору). Що ж до Шенцева, то складання мандату він пояснив "складними сімейними обставинами, які не дозволяють перебувати на робочому місці в парламенті".

У січні цього року заяви про складання повноважень написали четверо: Наталя Королевська та її чоловік Юрій Солод, Олег Волошин, якого також підозрюють у держзраді. Четвертим у цій компанії став Андрій Аксьонов. У цієї особи задовго до війни знайшли російський паспорт, було відомо і про сепаратистські настрої Аксьонова, проте відповідні органи допустили його балотування до Верховної Ради на довиборах по округу №50. До речі, другим зі значним відривом до фінішу по тому округк прийшов висуванець "Партії Шарія" Валентин Рибін, третьою стала кандидатка від "Євросолідарності" Юлія Кузьменко, яку підозрювали у начебто причетності до замаху на журналіста Шеремета.

У лютому склали мандат харків'янин Ігор Абрамович (його називали одним із ініціаторів утворення у Верховній Раді депутатської групи "Відновлення України", кістяк якої склали колишні члени забороненої ОПЗЖ) та скандально відомий "слуга народу" Олександр Трухін. У липні відмовилася від повноважень Тетяна Плачкова, ще одна представниця ОПЗЖ. Офіційно - за сімейними обставинами. Після цього депутатів і стало 404. Через число, яке означає "сторінку не знайдено", дотепники навіть кепкували з нардепів.

Не тільки втрачали мандати, але й їх отримували...

Але не завжди відмова нардепів від тягаря влади зменшувала їхню чисельність - замість одних до Ради зайшли ті, хто, мабуть, навіть і не сподівався колись отримати мандат. Окрім згаданих депутатів за час повномасштабного вторгнення з Верховної Ради добровільно пішли "слуги народу" Микола Сольський (став міністром агрополітики), Андрій Костін (призначений Генпрокурором), Ольга Совгиря (перейшла на роботу до Конституційного суду), Андрій Холодов та Юрій Арістов. Про Холодова відомо, що він виїхав за кордон ще до війни і не повернувся. Цей діяч був фігурантом кількох антикорупційних розслідувань. Що ж до Арістова, то він втратив мандат так би мовити добровільно-примусово після того, як відпочив на Мальдівах. Замість Холодова у депутатське крісло сів адвокат, пов'язаний із "Кварталом 95", Микола Тарарін, замість Арістова - Наталія Лактіонова. Її у ЗМІ називають сестрою помічниці президента Марії Левченко. Також замість генерала Михайла Забродського, який відмовився від мандату народного депутата та пішов працювати до Генштабу, до парламенту за списком "Євросолідарності" зайшла Ірина Никорак, яка до того була депутаткою Київради. А в "Голосі" замість нинішнього міністра оброни, а до того голови Фонду держмайна Рустема Умєрова у жовтні 2022-го мандат отримав Максим Хлапук.

Таким чином, за майже два роки війни мандат депутата Верховної Ради з різних причин втратили 28 осіб, а якщо у вільне плавання відпустять Данилова, Єфімова і Шпенова, таких буде 31. І якщо складання мандатів мажоритарниками, яких не можна замінити, триватиме, Рада скоро перетне межу в 400 "штиків".

Хто ще може залишитися без крісла в Раді

В СІЗО за підозрою у державній зраді знаходяться Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський та Олександр Пономарьов. Поки вони лишаються народними депутатами. Статті, які їм інкримінуються, важкі, і якщо у слідства є вагомі докази, із судовими засіданнями не тягнутимуть. В разі засудження повноважень їх позбавлять. Окрім тих, хто перебуває в слідчому ізоляторі, ще ціла група народних обранців потрапила в поле зору слідчих органів та спецслужб. Це Віктор М'ялик, Ярослав Дубневич, Сергій Лабазюк, Дмитро Ісаєнко, Вадим Столар, діючі "слуги" Сергій Нагорняк, Сергій Кузьміних, колишні - Олександр Юрченко, Анатолій Гунько, Андрій Одарченко. Переважно це мажоритарники або колишні члени ОПЗЖ.

Втім, навіть якщо з різних причин вони покинуть парламент, це не стане критичним для нинішнього депутатського складу. До трьохсот, тобто конституційної більшості, ще ген-ген як далеко. До того ж монобільшість, нехай і формально, існує. Навряд чи вищі сили допустять обміління її лав до непристойності. Єдиним значним ризиком залишається припинення існування депутатських груп, які є опорою "слуг". Їхній мінімальний склад має становити 17 осіб. Зараз на волосині висять групи "Довіра", "За майбутнє", "Відновлення України". Особливо дві останні. Так, після офіційного оформлення відходу співголови "Відновлення України" Єфімова група зникне. Або туди для порятунку однієї "милиці" монобільшовиків переведеться хтось із позафракційних. Чи черговий вигнанець з президентської фракції. Та загалом навіть в стані напіврозпаду нинішній склад Ради до свого кінця доживе. Адже для переважної більшості нинішніх носіїв мандатів це остання каденція. Точні терміни завершення якої через війну ніхто спрогнозувати не може.