На дванадцятому місяці великої війни Володимир Зеленський вирішив радикально змінити свою кадрову політику. Суть змін можна сформулювати так: кварталівський експеримент, який тривав понад три з половиною роки, закінчився. І розпочався новий експеримент: тепер кузнею керівних кадрів стали СБУ та Нацполіція.

П'ять доказів змін

Іноді про нові віяння на Банковій доводиться здогадуватися за непрямими ознаками чи дізнаватися з чуток. Але зараз йдеться про абсолютно достовірні зміни, які за один день 7 лютого отримали п'ять незаперечних доказів у вигляді новопризначених голови СБУ, міністра внутрішніх справ та трьох голів обласних держадміністрацій.

Теоретично ніщо не заважало Зеленському призначити головою СБУ чергового друга, умовного Баканова-2. До речі, за чутками, на Банковій були саме такі плани. Нагадаємо, що Івана Баканова було відсторонено Зеленським від виконання обов'язків ще 17 липня минулого року і звільнено парламентом 19 липня. З 18 липня обов'язки голови СБУ тимчасово виконував Василь Малюк - кадровий співробітник спецслужби, який розпочав кар'єру в СБУ ще у 2001 р. І вже сам той факт, що майже півроку він пропрацював з приставкою т.в.о., красномовно свідчить про те, що Банкова шукала інші кандидатури на цю посаду.

Не секрет, що серед претендентів був голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, керівник Черкаської облорганізації партії "Слуга народу" Олександр Завітневич. Як і Баканов, він входить у коло давніх друзів президента - його дружина Наталія була однокласницею Зеленського. При цьому Завітневичу, на відміну від Баканова, не довелося б починати з позиції "повний профан": за три роки роботи на чолі профільного парламентського комітету він набув чимало знань у сфері нацбезпеки.

Тим не менше, Зеленський раптово вирішив радикально змінити свою кадрову політику і 6 лютого вніс до Ради кандидатуру генерал-майора Малюка, яку парламент наступного дня затвердив. За іронією долі представляти Малюка депутатам довелося саме Завітневичу.

Також ніщо не заважало Зеленському шукати серед "слуг народу" нового міністра внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського 18 січня. Нагадаємо, що Монастирський отримав портфель міністра 16 липня 2021 р., а до того очолював парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності. Його наступником на посаді голови комітету став Сергій Іонушас, який до обрання до парламенту керував юридичною фірмою "Гелон". Ця фірма представляла інтереси студії "Квартал 95", а сам Іонушас був довіреною особою Зеленського на президентських виборах. Тому цілком логічно, що саме він вважався головним претендентом на посаду міністра.

Проте на Банковій зрештою зупинилися на іншій кандидатурі. Парламент призначив міністром генерала поліції 1-го рангу Ігоря Клименка, який розпочав кар'єру в органах внутрішніх справ ще у 1998 р. та з вересня 2019 р. очолював Національну поліцію. Знову ж таки за іронією долі, вносити до парламенту проект постанови про призначення Клименка довелося саме Іонушасу.

Того ж дня, 7 лютого, Зеленський своїми указами призначив голів ОДА трьох областей. Формально президентська партія має величезний кадровий резерв і дуже довгу лаву запасних. Бери та призначай головами ОДА, наприклад, керівників обласних парторганізацій "слуг народу". Проте на Банковій вирішили підшукати силовиків.

Дніпропетровську ОДА очолив бригадний генерал Сергій Лисак, який з липня минулого року очолював управління СБУ у Дніпропетровській області, а до того з березня 2020 р. був начальником управління СБУ у Житомирській області. Брав участь в АТО у 2014-2015 та 2017 роках. та у відбитті російської агресії у 2022 р.

Запорізьку ОДА очолив полковник СБУ Юрій Малашко. Раніше він виконував обов'язки начальника штабу - заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ. Учасник АТО/ООС. Був першим заступником голови військово-цивільної адміністрації Мар'їнки та потім головою ВЦА Красногорівки на Донеччині.

Херсонську ОДА очолив полковник поліції Олександр Прокудін, який робив кар'єру в органах внутрішніх справ з 2000 р. Він був заступником начальника головного управління Нацполіції на Херсонщині з 2015 р., начальником - з вересня 2019 р. до 12 лютого 2022 р. Брав участь у деоккупації Херсона восени 2022 р.

Новий експеримент

Звичайно, можна сказати, що зміна кадрової політики викликана воєнним часом. Однак це порожня фраза, яка нічого не пояснює. Повномасштабна війна розпочалася майже рік тому, але довгий час кадрова політика Зеленського залишалася незмінною.

Достатньо згадати попередника Прокудіна на посаді голови Херсонської ОДА - Ярослава Янушевича, якого було призначено 3 серпня 2022 р. За якими критеріями відбиралася його кандидатура і за які заслуги він отримав цю посаду - цього досі ніхто народу не пояснив. Його було звільнено "згідно з поданою ним заявою" 24 січня 2023 р. одночасно з головами ще трьох ОДА: Дніпропетровської - Валентином Резніченком; Запорізької - Олександром Старухом; Сумської - Дмитром Живицьким. Кажуть, усі вони, як і Янушевич, здобули свої посади по протекції Кирила Тимошенка. Принаймні всіх чотирьох було звільнено наступного ж дня після того, як Тимошенко втратив портфель заступника керівника Офісу президента.

Зараз у медіа та соцмережах можна знайти різні версії про те, "чиїми людьми" є п'ятеро нових призначенців - Малюк, Клименко, Лисак, Малашко, Прокудін. Когось відносять до "людей Татарова", когось - до "людей Єрмака". Але головне в даному випадку не в цьому, а в тому, що всі п'ятеро - "люди системи", або, якщо завгодно, "системні люди", які багато років робили кар'єру в СБУ або в органах внутрішніх справ і дослужилися до звань полковників і генералів.

Об'єктивно кажучи, всі п'ятеро цілком могли б задовольнитися посадами перших заступників за нових керівників. Проте проблема кадрової політики Зеленського саме в тому й полягає, що старі способи підбору керівних кадрів вичерпали себе. Глави міністерств, відомств, ОДА за три з половиною роки кварталівського експерименту змінилися вже по кілька разів. І щоразу чергові "нові обличчя", знайдені Банковою, викликали все менше ентузіазму у народу і все більше сумнівів.

А тут ще трапилася низка корупційних скандалів. Схоже, нова кадрова політика знадобилася саме для того, щоб зламати негативні тенденції, які б'ють по рейтингу Зеленського та "слуг народу".

Про те, що Зеленський зробив ставку на силовиків, першим заявив голова парламентської фракції "слуг народу" Давид Арахамія, а незабаром про те саме сказав і сам Зеленський. "Війна диктує кадрову політику. Час та обставини вимагають посилення та перегрупування. Це відбувається зараз і відбуватиметься у майбутньому, - анонсував Арахамія 5 лютого. - Силові відомства на цьому етапі мають очолити не політики, а кадрові силовики". Так він пояснив, зокрема, призначення Клименка у МВС та Малюка до СБУ.

Зеленський у відеозверненні 7 лютого наголосив, що Дніпропетровську, Запорізьку та Херсонську обласні адміністрації "очолять фахівці, які мають досвід реального захисту держави саме зараз". І він прямо заявив, що подібних призначень має бути більше: "Зараз у нас є люди, які здобули досвід війни. Мають чіткі результати у своїй роботі на державу, яка воює за свій народ і за свою незалежність. Таких людей має бути більше на посадах різного рівня в органах центральної та місцевої влади".

П'ять кадрових рішень, зроблених 7 лютого, свідчать, що Зеленський обрав на роль кузні керівних кадрів СБУ та Нацполіцію. І це теж свого роду експеримент. Бо не факт, що кадрові співробітники спецслужби та органів внутрішніх справ виявляться успішними менеджерами регіонів.

Очевидним є бажання Банкової підіграти настроям виборців. Люди схильні довіряти ветеранам війни з Росією та хотіли б бачити їх в органах влади. Саме тому Зеленський наголошує, що нові керівники областей, яких він призначив, усі троє мають досвід війни. Щоправда, це не зовсім те саме, що призначати кадрових військових, але Банкова, звісно, хоче не лише підіграти виборцям, а ще й посилити контроль за політичною ситуацією в областях. А у цій справі мають багатий досвід саме СБУ та Нацполіція. Можливо, якщо експеримент буде вдалим, у нас за півроку всі голови ОДА будуть колишніми головами облуправлінь СБУ та Нацполіції.

Ну і знову ж таки - це лише до кінця війни чи ми в такий цікавий еволюційний спосіб перетворюємося на поліцейську державу? Чи не стануть силовики головною опорою "слуг народу" під час передвиборчої кампанії? Дати відповіді на ці питання - це теж проблема Банкової, якщо вона, звісно, хоче підвищити рівень довіри суспільства до влади.