"Відбудувати Україну" (Rebuild Ukraine) - саме так буде називатися новий інструмент відновлення України після завершення війни з РФ.

Концепцію цього інструменту 18 травня оприлюднила Єврокомісія. Зауважимо, що мова саме про концепцію, адже поки ніхто не може дати відповідь на ключові питання - про яку суму допомоги йдеться і куди мають бути спрямовані ці кошти.

Наразі в оприлюдненому документі визнається, що поки російська агресія триває, потреби у відновленні України ще не відомі. В Єврокомісії лише припускають, що ці потреби складатимуть сотні мільярдів євро, а на повне відновлення може піти більш ніж 10 років.

Разом із тим ЄС окреслив рамки, яким чином планує організувати допомогу Україні та яких кроків від Києва чекає у відповідь.

Тож вже зараз може дискутувати, чи здатний цей інструмент стати ефективним. І чи влаштовують українську владу такі підходи (спойлер - не зовсім)?

Натяк на членство в ЄС

Гранти, позики та інвестиції - саме це має стати ключовими складниками проєкту Rebuild Ukraine.

Як обіцяють в Єврокомісії, проєкт "буде ґрунтуватися на досвіді ЄС у рамках Фонду відновлення та стійкості, але буде адаптований до безпрецедентних викликів реконструкції України та її супроводу на її європейському шляху".

Цей досвід, сподіваються у Брюсселі, "забезпечить прозорість, підзвітність та надійне фінансове управління цією ініціативою з чіткою прив'язкою до інвестицій та реформ".

Кошти на це має виділити як сам Європейський Союз, так і його "партнери з G7 та G20, інші треті країни, а також міжнародні фінансові інститути та міжнародні організації".

При цьому в Єврокомісії не виключають, що на фінансування частини витрат можуть бути спрямовані "заморожені російські активи" - власність російських чи білоруських осіб та компаній, що потрапили під санкції ЄС.

Як прогнозують у Єврокомісії, план з відновлення має скласти сама Україна, проте затверджувати його буде спеціальний орган - Платформа з відновлення України.

Ця платформа також координуватиме джерела фінансування та їхнє призначення для оптимізації їх використання, а також буде стежити за ходом реалізації плану.

Іншими словами, Україна буде сама визначати свої потреби та проводити відновлення, проте всі ці плани має затверджувати та контролювати спеціальний орган ЄС.

Опитані ЄвроПравдою економісти зазначають: оприлюднений Єврокомісією проєкт поки дуже сирий, і багато принципових моментів залишаються невідомими. А це своєю чергою унеможливлює повноцінний аналіз пропозицій ЄС.

"Однозначний позитив - у ЄС є розуміння, що відновлення України потребуватиме сотень мільярдів, і вони про це напряму пишуть. Однак усе залежить від того, яким може бути співвідношення у цьому плані між грантами, які не треба повертати, кредитами та інвестиціями від приватного бізнесу", - розповідає експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Вона нагадує: в "оригінальному" Плані Маршалла частка грантів досягала 80%.

"Це оптимальний варіант для нас, проте не виключено, що в плані для України буде інше співвідношення. І це викликатиме проблеми: Україна також не може собі дозволити залучати такі суми в кредит. Це може бути хіба що кредит, схожий на новий продукт МВФ - терміном на 20 років без сплати відсотків у перші 10 років.

Що стосується інвестицій, то навіть після закінчення війни, маючи божевільного сусіда, Україні буде непросто розраховувати на їхній приток. Це буде можливе лише за умови згоди ЄС страхувати ці інвестиції, але навіть за такого сценарію йдеться не про перші роки після закінчення війни", - переконана Бетлій.

Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук звертає увагу на ще два показові моменти цього документа.

"Про це немає прямих згадок, проте програма описується таким чином, що її упорядники впевнені - Україна незабаром отримає статус кандидата у члени ЄС. Тому там не бачать підстав розділяти програми з відновлення від програм з підготовки до членства", - розповідає він.

Віталій Ваврищук також звертає увагу на те, що у документі ЄС бере на себе повноваження контролю за реалізацією проєктів, фінансування на які буде залучене і з інших джерел.

"Це виглядає дещо самовпевнено, тож ймовірно, нехай попередньо, але цей план вже схвалено й іншими потенційними учасниками проєкту з відновлення України - і це також позитив для нас", - додає він.

Гроші в обмін на реформи

Ще один принциповий момент: чи будуть Україні виставлені додаткові умови для отримання цих коштів?

В проєкті Єврокомісії з цього приводу говориться, що "значний акцент у функціонуванні механізму буде зроблено на реформах у сфері верховенства права та боротьбі з корупцією, а інвестиції, приведені у відповідність до кліматичних, екологічних та цифрових політик і стандартів ЄС, допоможуть Україні стати сильнішою та стійкішою після руйнівного російського вторгнення".

Олександра Бетлій зазначає: оприлюднений Єврокомісією документ де-факто дає однозначну відповідь на заяви представників української влади, що спочатку має бути надана допомога і статус кандидата у члени ЄС, і лише потім - українські реформи.

"Це дуже конкретна відповідь - ЄС готовий надавати допомогу лише за фактом реалізації реформ", - резюмує вона.

Очікувано, що така норма може викликати критику з боку української влади.

Радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко відзначає, що варто розрізняти проєкти відновлення інфраструктури та проєкти реформ.

"Позиція президента полягає в тому, що проєкти інфраструктурного відновлення мають реалізуватися якомога швидше - у людей, що втратили житло, немає десяти років чекати, коли відбудують нове. Також ми виходимо з того, що нема сенсу в простому відновленні. Якщо йдеться про житло, то нове має бути сучасним та енергоефективним, що одночасно вирішуватиме й інші проблеми України - як-от у сфері енергоефективності", - розповідає він.

За такою логікою, переконаний Устенко, фінансування інфраструктурних проєктів не має супроводжуватися додатковими умовами з боку Єврокомісії.

"Звичайно, що ці кошти мають бути витрачені максимально транспарентно. Ймовірно, нам доведеться прийняти законодавчі зміни, щоб гарантувати таку транспарентність. Проте в цілому тут ми бачимо завданням органу ЄС забезпечення швидкого залучення коштів та контролю за їх цільовим використанням", - додає він.

Олег Устенко додає, що наразі прямі збитки України від агресії РФ оцінюються на рівні 650 млрд доларів США, а з урахуванням непрямих втрат може дійти й до 1 трлн доларів.

"Це абсолютно непід'ємна для України сума, проте ми розраховуємо на залучення заморожених активів як центробанку РФ, так і російських олігархів. Сумарно це дасть до 500 млрд доларів, які можна швидко спрямувати на відновлення української інфраструктури", - пояснює Устенко.

Що стосується принципу "гроші в обмін на реформи", то за словами радника Зеленського, він є абсолютно прийнятним при впровадженні реформ, спрямованих на підготовку України до членства у ЄС.

"Вже незабаром ми отримаємо статус кандидата у члени Євросоюзу - в цьому вже немає жодних сумнівів. Відповідно, повністю зміниться порядок денний українських реформ, адже тепер вони мають бути спрямовані на наш вступ до ЄС.

Це потребує фінансової допомоги з боку Євросоюзу - згадайте, що в процесі такої підготовки Польща отримала близько 150 млрд євро. І тут є абсолютно виправданим те, що така допомога має надаватися в обмін на прогрес у реформах", - резюмує Олег Устенко.

* * * * *

Очевидно, що запропонований Єврокомісією формат допомоги Україні ще зазнає багато змін.

Частину з них доведеться вносити після такого бажаного отримання Києвом статусу кандидата у члени ЄС, частину - в процесі консультацій з іншими донорами та з українською владою.

Проте оприлюднена Єврокомісією концепція містить принципові сигнали, показуючи, на які кроки готові йти у ЄС і чого очікують від України.