До завершення року залишилось півтора місяця. І поки Мінфін і парламент готують проєкт бюджету на 2022 рік до другого читання, варто зрозуміти як влада закриватиме поточний фінансовий рік. Що не так?

З точки зору виконання державного бюджету 2021 рік досить незвичний: протягом всього року фіскальним органам вдається активно перевиконувати план дохідної частини.

Як свідчать дані Державної казначейської служби, за січень-жовтень до загального фонду державного бюджету, з якого фінансують всі так звані "захищені" статті, надійшло 862 млрд грн, при плані на цей період - 831,8 млрд гривень.

Тобто, план перевиконано на 31 млрд гривень. Ключові фактори перевиконання - висока інфляція, зростання заробітних плат, високі ціни на сировинні товари та нарощення енергетичного імпорту.

Але чи означає це, що Міністерство фінансів без проблем профінансує всі видатки, які передбачені на 2021 рік?

Це залежатиме не лише від перевиконання планів фіскалів.

Річ у тім, що видатки загального фонду держбюджету у поточному році на 220 млрд грн перевищують план доходів, і профінансувати цю різницю Мінфін має, передусім, за рахунок кредитних коштів.

А ось з виконанням плану запозичень впродовж всього 2021 року ситуація значно гірша, ніж з планом надходжень від фіскальних органів. Сукупно з початку року план запозичень не виконано на 123 млрд грн: за січень-жовтень уряд отримав кредитів на 401,7 млрд грн, а мав би - 524,5 млрд гривень.

Навіть у жовтні, на тлі досягнення згоди щодо перегляду програми Stand-By з МВФ, Мінфін не виконав план запозичень на третину. Ключова проблема - низький попит інвесторів на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на фоні небажання уряду підвищувати ставки.

Загалом поки що ситуація для державного бюджету не є надто критичною. Справа у тім, що розпорядники коштів самі не встигають використовувати весь обсяг фінансування, передбачений в держбюджеті. За січень-жовтень план по видатках загального фонду недовиконано на 75,7 млрд гривень. Щоправда, 12,2 млрд грн з цієї суми зекономили на боргових виплатах.

Недовиконання плану за іншими видатками становить 62,5 млрд грн, з яких 25,2 млрд грн - за захищеними видатками та 37,3 млрд грн - за незахищеними. Мінфін відкрив асигнування, тобто дав дозвіл на використання, майже на всю цю суму, але розпорядники поки що не скористались нею.

Як наслідок повільних темпів виконання плану по видатках, і відставання від плану запозичень, дефіцит загального фонду держбюджету у січні-жовтні становив 54,5 млрд грн, хоча запоановано було в бюджеті 160,9 млрд гривень.

В листопаді-грудні розпочнеться традиційна гонитва органів влади в частині освоєння передбачених для них бюджет коштів. І ключове питання - чи встигне Мінфін запозичити з усіх джерел весь той обсяг коштів, аби встигнути оплатити всі ці рахунки.

Яким буде кінцевий дефіцит бюджету та як влада його покриватиме?

Фактор кінця року

В останні два місяці року Міністерство фінансів має профінансувати найбільше видатків, ніж у будь-який інший період: 128,7 млрд грн в листопаді, і 122,6 млрд грн - у грудні. Крім цього, відомство повинно ще закрити фінансування частини видатків, не проведених у січні-жовтні.

Очікується, що за результатами 2021 року "природній" рівень недофінансування видатків загального фонду становитиме близько 3% від плану, тобто близько 37 млрд гривень. Ще близько 22,6 млрд грн недофінансованих раніше видатків потрібно буде профінансувати в листопаді-грудні.

Відтак, потреба у фінансуванні видатків загального фонду в листопаді-грудні, становитиме близько 274 млрд гривень. 

А план доходів на останні два місяці року є значно нижчим за плановий рівень видатків: 189,6 млрд гривень. І він може бути ще нижчим.

Якщо додати фактичний обсяг виконання доходів за січень-жовтень та план на листопад-грудень, то надходження до загального фонду у поточному році складуть 1 051,7 млрд гривень. Це - на 30 млрд грн більше, ніж збільшений восени план на 1 021 млрд гривень.

У випадку додаткового перевиконання плану по доходам понад оновлений річний план депутати, скоріше за все, знову збільшать план. Наприклад, щоб передбачити кошти на виплату тих самих 1000 грн кожному вакцинованому громадянину.

Таким чином, дефіцит загального фонду держбюджету за результатами року становитиме близько 170 млрд грн при річному плані у 220 млрд гривень. А за листопад-грудень він складе близько 115 млрд гривень.

Аби його профінансувати та здійснити заплановані погашення державного боргу (64,4 млрд грн - ЕП), в останні два місяці року Мінфінові потрібно запозичити ще близько 180 млрд грн, або в середньому по 90 млрд грн на місяць.

Це доволі багато. Для порівняння: у січні-жовтні середньомісячний розмір запозичень становив близько 40 млрд гривень.

Ситуація складна, але не критична

З таким розвитком подій можна впоратись, і поки що все виглядає навіть оптимістичніше, ніж ситуація в листопаді-грудні 2020 року.

Так, є очікуване засідання 22 листопада засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, яка може ухвалити рішення про виділення другого траншу позики в межах поточної програми.

Україна розраховує отримати від МВФ до кінця року близько 700 млн дол., або близько 19 млрд грн в еквіваленті.

У разі отримання цих коштів від МВФ, уряд зможе скористатися сприятливим для України моментом, вийти на зовнішні ринки й запозичити на них принаймні 1,5 млрд дол., або близько 40 млрд грн в еквіваленті.

Також уряд може використати для фінансування бюджету залишок надходжень коштів від розподілу спеціальних прав запозичення від МВФ: наразі не розподілено ще 1,4 млрд дол. з тих 2,7 млрд дол., які Україна отримала від МВФ у серпні.

І нарешті, четвертий фактор - значно прискорити запозичення на внутрішньому ринку для залучення ще близько 100 млрд грн через продаж ОВДП.

Ключовий ризик тут - згортання програми "довгого" рефінансування Національного банку. Як можна побачити, принаймні для однієї групи банків є чітка кореляція між отриманням "довгого" рефінансу та купівлею державних облігацій.

Для групи приватних банків з українськими власниками така кореляція дуже висока - 89%. На них, до речі, припало близько 40% збільшення обсягу ОВДП на балансі банків у період карантину (2020 рік-вересень 2021 року), коли Мінфін також активно шукав гроші.

Іноземні банки, що забезпечили 20% від цього приросту, купували облігації без прив'язки до отриманого від НБУ рефінансування, оскільки мали достатньо ліквідності, і тому або майже не отримували підтримку від центробанку, або використовували її для інших напрямків.

Тому, скоріш за все, вони не захочуть радикально збільшувати обсяг ОВДП у своїх портфелях, враховуючи невеликі темпи приросту облігації на їхніх балансах у 2021 році.

Так само і з державними банками. Вони мають достатньо ліквідності, і під час купівлі ОВДП не надто залежать від рефінансування. Деякі з них почали купувати ОВДП ще до запровадження довгострокового рефінансу у квітні 2020 року, а у 2021 році - навпаки, доволі активно виходили з цього інструменту.

Таким чином, згортання програми довгострокового рефінансування може мати значний ефект на участь у купівлі ОВДП першою групою банків. Друга група, ймовірно, не буде стрімко збільшувати свій портфель ОВДП, з урахуванням своїх лімітів.

За таких умов допомога для уряду може прийти від державних банків. Але вони навіть зараз мають таку велику частку ОВДП у своїх балансах (сукупно близько 40% - ЕП), що будь-яке її збільшення не є виправданим з точки зору розумного банківського бізнесу.

Щоб підвищити попит на ОВДП, Мінфіну, ймовірно, доведеться йти на подальше підвищення ставок за облігаціями. Цей крок також є важливим для залучення до придбання ОВДП нерезидентів: у жовтні вони продовжили "вихід" з українських боргових інструментів, знизивши обсяг ОВДП у своєму портфелі з 98 млрд грн до 94 млрд грн.

На фоні позитивних сигналів щодо співпраці з МВФ нерезиденти можуть відновити свій інтерес до ОВДП, але важливим фактором для цього може бути саме підвищення ставок.

Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки