Фінансові новини
- |
- 24.07.26
- |
- 22:33
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Кінець договору про дружбу з РФ: чому не треба боятися називати речі своїми іменами
13:43 25.09.2018 |

Президент України Петро Порошенко своїм указом від 19 вересня 2018 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року "Про Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією" фактично і юридично розпочав процес розірвання цього договору.
Щоб бути до кінця коректним, йдеться про офіційне повідомлення однією стороною договору іншої про відмову від його автоматичної пролонгації (ще на десять років). Таким чином, першого квітня 2019 року Договір про дружбу фактично і юридично втрачає чинність.
Водночас важливо розуміти основні правові наслідки такого кроку, а також розібратися, де нас обманюють представники деяких політичних сил.
Договір про дружбу не містить жодних унікальних правових норм, які б не відображали об'єктивно існуюче міжнародне право.
Тут мені залишається тільки повторити позиції найкращих національних юристів-міжнародників. Перш за все, треба усвідомлювати, що Україна та Росія перебувають у стані збройного конфлікту, і цей стан триватиме доти, доки Україна не поверне контроль над Кримом.
У свою чергу, це означає, що права та свободи громадян України в Росії, а Росії - в Україні визначатимуться в тому числі нормами міжнародного гуманітарного права, причому незалежно від бажання чи небажання країн.
На додачу, допоки Росія є членом Ради Європи, правові відносини між державами, їхніми громадянами врегульовує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Конституційні норми як України, так і Росії гарантують іноземцям такі ж права й свободи (окрім деяких, як-от участь у виборах чи військова повинність), як і власним громадянам.
Багато інших положень Договору про дружбу лише дублюють інші норми міжнародного права, зокрема щодо поваги до територіальної цілісності й недоторканості кордонів.
Ті ж положення, що залишаються, стосуються здебільшого створення та функціонування різноманітних двосторонніх органів, комісій тощо, покликаних "розвивати відносини та зміцнювати дружбу" між Україною та Росією. Не коментую, тут і так все зрозуміло: яка може бути дружба з загарбником і вбивцею?
Ми досі не робимо чіткий вибір у філософії "війна/дружба". Цілком можливо, що й на краще.
Основна проблема з денонсацією Договору про дружбу насправді виходить далеко за межі його тексту та полягає у триваючій дихотомії визнання Росії агресором поруч зі збереженням в цілому нормальних з нею правових відносин.
Іншими словами, мало хто з керівництва держави, не кажучи вже про пересічних громадян, заперечує війну з Росією. Проте юридично ми повинні були б, за такою логікою, запровадити воєнний стан та розірвати з нашим "дорогим" сусідом будь-які стосунки, включаючи дипломатичні. Цього не відбувається. Водночас нарешті (це моє переконання, що давно пора) ми розриваємо Договір про дружбу.
Отже, ми продовжуємо залишатися в доволі дивній парадигмі: визнаємо РФ агресором, говоримо про війну з нею, розриваємо деякі з договорів, проте водночас торгуємо (попри спорадичне введення санкцій) та зберігаємо деякі інші двосторонні домовленості. Хочеться вірити, що ми це робимо лише там, де нам вигідно.
Чи треба Україні вийти з режиму подвійності стандартів? Мабуть, так. Хоча Іран і США досі зберігають дію аналогічного договору про дружбу, проте останній, на відміну від договору між Україною та Росією, містить корисне для обох сторін положення статті 21 про передачу спорів на розгляд Міжнародному суду ООН. Схожим чином Нікарагуа та США свого часу домовилися про розгляд спору між ними в Міжнародному суді ООН, що й закінчилося ухваленням рішення у справі Нікарагуа від 1986 року.
Забігаючи наперед, зазначу, що Договір про дружбу між Україною та Російською Федерацією, на жаль, не містить застережень про розгляд спорів між Україною і Росією Міжнародним судом ООН.
З іншого боку, існуючий стан речей дозволяє бути прагматичним: користуватися вигідними нам моментами і розривати невигідні під 100-відсотково зрозумілим претекстом війни з РФ. Не нами розпочатої, окрім всього.
Ще з іншої сторони треба визнати, що планета у нас одна і найближча перспектива - це співіснування поруч із Росією. Рано чи пізно домовлятися доведеться, а от на яких умовах - залежить насамперед від нас.
У цій системі важливо мати точки опори, до яких вочевидь належать такі: абсолютна повага до територіальної цілісності України (отже, повернути Крим та назавжди забрати кораблі Чорноморського флоту РФ), невтручання у внутрішні справи України (в тому числі припинити підтримку "народних республік"), рівність та партнерство у всіх сферах.
Лише на таких умовах допустимо буде змінити актуальний курс на денонсацію двосторонніх договорів курсом на їх зважений перегляд. Причому останній матиме сенс лише для поглиблення та уточнення співпраці між країнами за умови щирого бажання ці домовленості виконувати.
І останнє - популярні "страшилки" від "видатних" експертів. Деякі з них вчилися там же, де і я, але, видно, у нас були різні підручники.
По-перше, вони кажуть, що "Росію треба засудити в Міжнародному суді ООН, і це буде складніше, якщо ми денонсуємо договір". Щоб зрозуміти кволість цього "аргументу", достатньо переконатися у двох пунктах: що Договір про дружбу не передбачає розгляду суперечок між державами в Міжнародному суді ООН і що Статут останнього робить такий розгляд можливим лише за наявності згоди на те держав-сторін спору.
Отже, Договір про дружбу ніяк не впливає на здатність України "засудити" Росію в Міжнародному суді ООН (дякувати Богу, хоч не "Гаазькому трибуналі"), бо не містить жодної про нього згадки.
Потім, експерти пишуть, що "замість тягати Росію по судах за порушення територіальної цілісності ця влада вирішила розірвати Договір про дружбу". Шкода, не уточнюють, по яких саме судах ми маємо "тягати" Росію і яким, вибачте, боком тут Договір про дружбу. До Міжнародного суду ООН - ні, про це я докладно написав вище. Які ж тоді суди, які докази і кому передавати - цю таємницю нам не розкривають.
Нарешті, нам кажуть, що договір містить "зобов'язання Росії поважати наші кордони". Думаю, кожен може переконатися (на четвертому році фактично війни), як Росія їх "поважає".
Нам не потрібне непрацююче положення, а повага до кордонів держав визначається у міжнародному праві чимось значно глобальнішим, аніж двосторонній договір.
І останнє. Договір про дружбу України з Росією не визначає, бути нашій державі чи не бути. Він не впливає на існування та юридичне визнання України з боку інших держав, насамперед Росії. Говорити та писати подібні дурниці - це просто не фахово.
Вірте в міжнародне право та вивчайте його, воно насправді значно важливіше, ніж багатьом здається.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Захід суден до українських морських портів станом на 22 липня тимчасово
призупинився через безпекову ситуацію, однак уряд працює над заходами
для забезпечення стабільності експорту.
Національний банк України (НБУ) пропонує зобов'язати надавачів платіжних
послуг присвоювати кожній платіжній операції маркер низького,
середнього або високого ризику, причому операції з високим ризиком мають
автоматично зупинятися до з'ясування деталей та отримання підтвердження
користувача, свідчить проєкт постанови регулятора.
Міністерство енергетики України заявило, що тарифи на газ та електроенергію не підвищуватимуть до кінця воєнного стану.
Міжнародний валютний фонд розкритикував рішення Верховної Ради скоротити
термін посиленого обов'язкового фінансового моніторингу політично
значущих осіб (PEP). Про це йдеться в оновленому Меморандумі про
економічну й фінансову політику.
Британська оборонна компанія BAE Systems та стратегічний оборонний
партнер в Україні підписали ліцензійну угоду щодо місцевого виробництва
артилерійських систем Light Gun.
Питання автономності залишається одним із ключових чинників під час вибору сучасного мобільного пристрою преміального сегмента.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Президент України Володимир Зеленський
на тлі масових протестів в Україні, однією з основних вимог яких була
відставка головкома ЗСУ Олексадра Сирського, ухвалив рішення про заміну
головнокомандувача.
Керівники чотирьох з дев'яти територіальних управлінь Бюро економічної
безпеки провалили атестацію, повідомляється на сайті Бюро.
Україна найближчими днями отримає близько 690 млн доларів від Міжнародного валютного фонду.
Від закликів до партнерів "Закрийте небо над Україною!" до заяви
українського президента Володимира Зеленського: "Freyja - це спосіб
доповнити нашу оборону, створити надійний щит над усією Європою"
минуло чотири з половиною роки.
Україна першою отримає нові французько-італійські системи SAMP/T NG для протидії балістичним ракетам.
Верховна Рада проголосувала за звільнення Юлії Свириденко з посади
прем'єр-міністерки України, що означає відставку всього складу Кабінету
міністрів.
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15294 про
посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої
порнографії, що також містить положення про декриміналізацію дорослого
контенту.
Google почала розсилати користувачам Android електронні листи із
попередженням про майбутні зміни в політиці зберігання резервних копій.
Американський сервіс таксі Uber запустив в аеропорту імені Фридерика
Шопена у Варшаві термінали Tap to Ride, які дають змогу замовити та
оплатити поїздку без використання мобільного застосунку.
Зростання популярності технології бездротових оновлень (over-the-air,
OTA) в автомобілях підвищує ризик кібератак і може становити загрозу для
національної безпеки.
Європейська комісія зобов'язала Google відкрити Android для сторонніх
сервісів штучного інтелекту, щоб вони отримали такі самі можливості, як і
Gemini.
Trump Media & Technology Group обговорювала плату до $100 тисяч на
місяць за швидший доступ до публікацій президента США Дональда Трампа у
Truth Social.
Від кінця 2022 року, коли компанія OpenAI публічно представила
ChatGPT - перший масовий чат-бот штучного інтелекту (ШІ), минуло зовсім
небагато часу за мірками людства і ціла вічність для технологій.
Європейський Союз (ЄС) запровадить вікові обмеження для неповнолітніх
користувачів соціальних мереж. Про це в понеділок, 13 липня, заявила
голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн