Фінансові новини
- |
- 11.12.25
- |
- 01:39
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Кінець договору про дружбу з РФ: чому не треба боятися називати речі своїми іменами
13:43 25.09.2018 |

Президент України Петро Порошенко своїм указом від 19 вересня 2018 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року "Про Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією" фактично і юридично розпочав процес розірвання цього договору.
Щоб бути до кінця коректним, йдеться про офіційне повідомлення однією стороною договору іншої про відмову від його автоматичної пролонгації (ще на десять років). Таким чином, першого квітня 2019 року Договір про дружбу фактично і юридично втрачає чинність.
Водночас важливо розуміти основні правові наслідки такого кроку, а також розібратися, де нас обманюють представники деяких політичних сил.
Договір про дружбу не містить жодних унікальних правових норм, які б не відображали об'єктивно існуюче міжнародне право.
Тут мені залишається тільки повторити позиції найкращих національних юристів-міжнародників. Перш за все, треба усвідомлювати, що Україна та Росія перебувають у стані збройного конфлікту, і цей стан триватиме доти, доки Україна не поверне контроль над Кримом.
У свою чергу, це означає, що права та свободи громадян України в Росії, а Росії - в Україні визначатимуться в тому числі нормами міжнародного гуманітарного права, причому незалежно від бажання чи небажання країн.
На додачу, допоки Росія є членом Ради Європи, правові відносини між державами, їхніми громадянами врегульовує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Конституційні норми як України, так і Росії гарантують іноземцям такі ж права й свободи (окрім деяких, як-от участь у виборах чи військова повинність), як і власним громадянам.
Багато інших положень Договору про дружбу лише дублюють інші норми міжнародного права, зокрема щодо поваги до територіальної цілісності й недоторканості кордонів.
Ті ж положення, що залишаються, стосуються здебільшого створення та функціонування різноманітних двосторонніх органів, комісій тощо, покликаних "розвивати відносини та зміцнювати дружбу" між Україною та Росією. Не коментую, тут і так все зрозуміло: яка може бути дружба з загарбником і вбивцею?
Ми досі не робимо чіткий вибір у філософії "війна/дружба". Цілком можливо, що й на краще.
Основна проблема з денонсацією Договору про дружбу насправді виходить далеко за межі його тексту та полягає у триваючій дихотомії визнання Росії агресором поруч зі збереженням в цілому нормальних з нею правових відносин.
Іншими словами, мало хто з керівництва держави, не кажучи вже про пересічних громадян, заперечує війну з Росією. Проте юридично ми повинні були б, за такою логікою, запровадити воєнний стан та розірвати з нашим "дорогим" сусідом будь-які стосунки, включаючи дипломатичні. Цього не відбувається. Водночас нарешті (це моє переконання, що давно пора) ми розриваємо Договір про дружбу.
Отже, ми продовжуємо залишатися в доволі дивній парадигмі: визнаємо РФ агресором, говоримо про війну з нею, розриваємо деякі з договорів, проте водночас торгуємо (попри спорадичне введення санкцій) та зберігаємо деякі інші двосторонні домовленості. Хочеться вірити, що ми це робимо лише там, де нам вигідно.
Чи треба Україні вийти з режиму подвійності стандартів? Мабуть, так. Хоча Іран і США досі зберігають дію аналогічного договору про дружбу, проте останній, на відміну від договору між Україною та Росією, містить корисне для обох сторін положення статті 21 про передачу спорів на розгляд Міжнародному суду ООН. Схожим чином Нікарагуа та США свого часу домовилися про розгляд спору між ними в Міжнародному суді ООН, що й закінчилося ухваленням рішення у справі Нікарагуа від 1986 року.
Забігаючи наперед, зазначу, що Договір про дружбу між Україною та Російською Федерацією, на жаль, не містить застережень про розгляд спорів між Україною і Росією Міжнародним судом ООН.
З іншого боку, існуючий стан речей дозволяє бути прагматичним: користуватися вигідними нам моментами і розривати невигідні під 100-відсотково зрозумілим претекстом війни з РФ. Не нами розпочатої, окрім всього.
Ще з іншої сторони треба визнати, що планета у нас одна і найближча перспектива - це співіснування поруч із Росією. Рано чи пізно домовлятися доведеться, а от на яких умовах - залежить насамперед від нас.
У цій системі важливо мати точки опори, до яких вочевидь належать такі: абсолютна повага до територіальної цілісності України (отже, повернути Крим та назавжди забрати кораблі Чорноморського флоту РФ), невтручання у внутрішні справи України (в тому числі припинити підтримку "народних республік"), рівність та партнерство у всіх сферах.
Лише на таких умовах допустимо буде змінити актуальний курс на денонсацію двосторонніх договорів курсом на їх зважений перегляд. Причому останній матиме сенс лише для поглиблення та уточнення співпраці між країнами за умови щирого бажання ці домовленості виконувати.
І останнє - популярні "страшилки" від "видатних" експертів. Деякі з них вчилися там же, де і я, але, видно, у нас були різні підручники.
По-перше, вони кажуть, що "Росію треба засудити в Міжнародному суді ООН, і це буде складніше, якщо ми денонсуємо договір". Щоб зрозуміти кволість цього "аргументу", достатньо переконатися у двох пунктах: що Договір про дружбу не передбачає розгляду суперечок між державами в Міжнародному суді ООН і що Статут останнього робить такий розгляд можливим лише за наявності згоди на те держав-сторін спору.
Отже, Договір про дружбу ніяк не впливає на здатність України "засудити" Росію в Міжнародному суді ООН (дякувати Богу, хоч не "Гаазькому трибуналі"), бо не містить жодної про нього згадки.
Потім, експерти пишуть, що "замість тягати Росію по судах за порушення територіальної цілісності ця влада вирішила розірвати Договір про дружбу". Шкода, не уточнюють, по яких саме судах ми маємо "тягати" Росію і яким, вибачте, боком тут Договір про дружбу. До Міжнародного суду ООН - ні, про це я докладно написав вище. Які ж тоді суди, які докази і кому передавати - цю таємницю нам не розкривають.
Нарешті, нам кажуть, що договір містить "зобов'язання Росії поважати наші кордони". Думаю, кожен може переконатися (на четвертому році фактично війни), як Росія їх "поважає".
Нам не потрібне непрацююче положення, а повага до кордонів держав визначається у міжнародному праві чимось значно глобальнішим, аніж двосторонній договір.
І останнє. Договір про дружбу України з Росією не визначає, бути нашій державі чи не бути. Він не впливає на існування та юридичне визнання України з боку інших держав, насамперед Росії. Говорити та писати подібні дурниці - це просто не фахово.
Вірте в міжнародне право та вивчайте його, воно насправді значно важливіше, ніж багатьом здається.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :
ПРЕС-РЕЛІЗИ
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
| Лідери Європи радять Зеленському не погоджуватися на вимоги РФ без гарантій безпеки з боку США – WSJ |


Євросоюз хоче якнайшвидше завершити створення спецтрибуналу щодо
злочину агресії проти України, який стосується наказу володаря Кремля
Владіміра Путіна напасти на Україну.
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, а
наступні президентські вибори мають відбутися, коли цього дозволять
умови.
"Україна та члени Спеціального комітету досягли згоди щодо умов
Пропозиції (щодо обміну) та умов Нових цінних паперів, а Спеціальний
комітет підтвердив свою підтримку умов зміненого та переглянутої
Пропозиції", - йдеться в біржовому повідомлені України у вівторок.
16 грудня Європейський Союз доєднається до створення Міжнародної комісії
з розгляду претензій України до Росії, яка створюється у рамках роботи
Реєстру збитків, завданих Україні та українцям російською агресією.
Про це він сказав під час спілкування з пресою на заході Центру
виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді у Вашингтоні ввечері 7
грудня, цитує "Європейська правда".
Стабильное качество фарша — одно из ключевых условий для успешной кухни.
Независимо от формата заведения, будь то бистро или гастрономический
ресторан, консистенция, структура и свежесть мясной массы определяют
уровень блюда.
В Україні стартував оборонний збір на 1 млрд грн для захисту від "Шахедів". Про це повідомляє пресслужба Фонду Сергія Притули. Проєкт під назвою "Єдинозбір" проводиться фондом спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців.
Європейський Союз і країни G7 ведуть переговори про заміну "стелі" цін
на російську нафти повною забороною доступу РФ до морських послуг з
метою зменшення доходів від енергоносіїв, які дозволяють Кремлю
фінансувати війну проти України.
У розмові взяли участь президент Франції Емманюель Макрон, канцлер
Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші
лідери. 
Державна служба геології та надр України продала спеціальний дозвіл
на розробку Любинецької нафтогазової площі у Львівській області.
Верховна Рада не розглядатиме питання запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців.
Європейська комісія в середу офіційно запропонувала внести Росію до
власного чорного списку країн з високим ризиком відмивання грошей і
фінансування терористичної діяльності.
Верховна Рада ухвалила закон про
державний бюджет на 2026 рік. Документ у другому читанні та в цілому
підтримали 257 народних депутатів.
Сумарний обсяг сегмента легкових електромобілів за підсумками
листопада становить 13,5 тис., що на 2,3% менше, ніж було у жовтні але
на 143,8% більше відносно показників листопада-2024.
Сполучені Штати дозволять Nvidia (NVDA.O) експортувати процесори H200,
які є другими за потужністю чипами штучного інтелекту. Ці чипи
відправлятимуться до Китаю, а з таких продажів стягуватиметься 25% мита.
Продукти на основі штучного інтелекту компанії OpenAI економлять
працівникам у середньому від 40 до 60 хвилин на день на виконанні
професійних завдань.
Компанії Google та Apple об'єднали зусилля для покращення процесу
переходу між мобільними платформами. В останній тестовій збірці Canary
помітили нову функцію, яка має спростити передачу даних між Android і
iOS під час першого налаштування пристрою.
Слот для карт microSD довгий час залишався простим і недорогим способом
збільшити пам'ять смартфона без переплати за версію з більшим
накопичувачем. Користувачі отримували свободу вибору, а от виробники
втрачали на продажах версій з більшим обсягом сховища.
Google оновлює свій експериментальний застосунок Doppl. У ньому
з'являється нова шопінг-стрічка, створена штучним інтелектом. Doppl
працює як інструмент для віртуальної примірки одягу за персоналізованими
3D-зображеннями
Засновника ChatGPT, компанію OpenAI, більше не вважається передовим у
галузі технологій штучного інтелекту через питаннями щодо
нерентабельності та необхідності швидкого зростання, щоб оплатити свої
величезні витрати.