Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс валют

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Межбанк

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Правда, ложь или манипуляция? Что не так с Купуй українське

 

Может "Купуй українське" удешевить импорт и привлечь инвесторов? VoxCheck проверила некоторые тезисы и утверждения авторов скандального законопроекта.(Укр.)

Популізм розквітає у всьому світі через простоту рішень складних проблем. Можна заявити про побудову стіни, щоб позбутися іммігрантів; можна вийти з ЄС, щоб нібито розквітнути економічно; можна надати національним виробникам безпрецедентні привілеї...

Всі ці приклади не враховують лише однієї деталі - наслідків таких рішень.

Під кінець минулого року група депутатів на чолі з РПЛ та БПП подала на розгляд Верховної ради законопроект № 7206 під назвою "Купуй українське, плати українцям".

Схоже, ініціаторів законопроекту надихнув документ з аналогічною назвою "Купуй американське, плати американцям" авторства Президента США Дональда Трампа, який повинен підтримати як виробників, так і робітників США через певні привілеї.

Український закон також покликаний підтримати національних виробників - в ідеалі, якщо ви виробляєте товар в Україні, вам має бути легше перемогти у державному тендері. Але не все так просто: для того, щоб довести "українськість" свого товару, доведеться зібрати чимало довідок - що зрештою може сприяти поверненню корупції у державних закупівлях.

VoxCheck перевірив деякі тези з пояснювальної записки до законопроекту та авторську колонку депутата від Радикальної партії Віктора Галасюка, який дуже активно просуває ідею, щоб держава купувала більше українських товарів.

Навіщо вводити принцип "Купуй українське"
Основним популяризатором законопроекту є Віктор Галасюк з Радикальної партії Олега Ляшка. Також у законопроекта є співавтори - Олег Ляшко, Ніна Южаніна (БПП), Сергій Пашинський (Народний фронт) та ще 28 народних депутатів.

У пояснювальній записці автори законопроекту вказують на жахливий стан української економіки. Наприклад, зазначають, що промислове виробництво протягом 2014-2015 років скоротилось на 22% та показало мізерне зростання в 2016 році на 2,8%, а за 8 місяців 2017 року промисловість знову впала - на 0,4%.

Це майже правильні дані (з невеличкою похибкою), але без аналізу та пояснення вони не мають економічного сенсу. Промисловість почала падати ще 2012 року через несприятливу світову кон'юнктуру, у 2015-2015 року по ній боляче вдарила війна та втрата економічних зв'язків з Кримом, частиною Донбасу та Росією. Але 2016 року почалося відновлення - як української промисловості, так і економіки загалом. Про це автори законопроекту не згадують.

Вони наполягають, що в Україні відбувається "деіндустріалізація економіки - частка промислового виробництва у ВВП скоротилась з 28% (2006 року) до 14% (2016)".

У цих даних знову є невеличкі помилки, але головне те, що насправді українська економіка слідує світовому тренду: підвищення частки послуг у ВВП та зниження частки промисловості.

Частка сфери послуг у світовому ВВП зросла з 65% до 69% в 2005 - 2016 роках, промислового виробництва - скоротилась з 18% до 15%. В Україні у 2006 році частка промисловості у ВВП була 21,4%, тепер - 14%. Частка послуг зросла з 28,5% до 65,6%.

Але автори законопроекту вбачають велику проблему у тому, що українська економіка стає менш індустріальною та пропонують надати привілеї українським виробникам за державний кошт.

Фактчек "Купуй українське"

 

Справді, згідно з публікацією МЕРТ, у системі публічних закупівель 99% - українські компанії, менше 1% - іноземні.

Ми не знайшли дослідження CMD-Ukraine, яке б підтверджувало дані Галасюка, а, не маючи інформації про методологію, неможливо перевірити правильність їхніх розрахунків.

За даними МЕРТ з посиланням на Держстат, імпортні товари становлять 27% обсягу держзакупівель. Для робіт та послуг, за оцінкою МЕРТ, цей показник ще нижчий. Але ця цитата залишається без вердикту через відсутність даних, на які спирається автор.

Загалом у закупівлі державою імпортних товарів чи послуг немає нічого поганого, оскільки далеко не всі необхідні товари виробляються вітчизняними компаніями - особливо це стосується складного обладнання. Тоді як конкуренція з боку іноземних виробників - це стимул для українських компаній підвищувати якість продукції.

 

Показник правильний - справді, обсяг закупівель через Прозорро у 2016 році становив майже 12% ВВП. Завдання державних закупівель - ефективне використання грошей платників податків - нижча ціна за гарну якість. Тоді як завдання перевірки закупівель на предмет "купуй українське" перед МЕРТ ніхто не ставив.

Щодо "вимивання" грошей через імпорт - потрібно дивитися на речі в цілому, не лише на виробника, але й на споживача. Якщо держава може купити необхідні товари за кордоном дешевше, ніж в Україні - від цього виграє держава та особи, для яких було закуплено певний товар.

 

Якщо Галасюк апелює до імпортної складової товарів, то ніхто не забороняє українським виробникам подаватися на тендери та змагатися в конкурентних торгах або ж пропонувати свої товари чи послуги, щоб замінити іноземні - якщо українські товари якісніші та/або дешевші.

Саме в цьому полягає принцип ринкової економіки, прихильність якому Україна неодноразово підтверджувала у своїх офіційних документах - у тому числі й міжнародних договорах.

Якщо говорити про виробництво в майбутньому ("Україна здатна виробляти сама"), то також лишається проблема задоволення потреби у певних товарах зараз, а не потім.

Якщо українські виробники можуть щось виробляти - це не означає, що вони будуть це робити і не дає відповіді на питання, коли саме вони це зроблять. До того ж, якість та ціна таких товарів невідомі. Тобто може виникнути ситуація, коли певна кількість тендерів лишиться незавершеними через відсутність необхідних товарів чи послуг.

Але залишається фундаментальне питання: чи має Україна виробляти всі товари та послуги, щоб не платити гроші за кордон? Деякі товари не виробляються в Україні та, зважаючи на потенційний розмір ринку, не будуть вироблятись навіть при повній забороні імпорту.

Водночас при обмеженнях доступу іноземних товарів на український ринок аналогічно можуть вчинити і наші торговельні партнери - країни, які купують український експорт, тим самим відреагувавши на зовнішньоторговельну дискримінацію з боку нашої держави, яку Україна зобов'язалась не використовувати в угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС та у СОТ.

 

Згідно зі ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі", обов'язковим критерієм оцінки тендерних пропозицій є тільки ціна, якщо це закупівлі на постійно діючому ринку. Якщо закупівля має складний або спеціалізований характер, тоді мають значення ціна та інші критерії, наприклад умови оплати, строк виконання контракту, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати тощо.

В Україні справді, за даними Київської школи економіки, з використанням нецінових критеріїв було проведено 0,7% закупівель. Але, по-перше, нецінові критерії часто закладені в тендерні пропозиції. По-друге, варто мати на увазі, що головний критерій - ціна - був визначений чинним законодавством про держзакупівлі для того, щоб ліквідувати масштабну корупцію у цій сфері.

Чим вища вага інших, нецінових, критеріїв, тим більше результат закупівель залежить від чесності та професіоналізму осіб, які проводять тендер. Низька частка закупівель, які виконуються з використанням інших критеріїв, зокрема, пов'язана із недостатньою кваліфікацією закупівельників у багатьох організаціях.

 

Насправді експерти критикують не лише розмір цінової переваги (що збільшує витрати бюджету) але й сам принцип її визначення, оскільки він створює нові можливості для корупції та відлякує іноземних інвесторів та українських виробників, які не матимуть змоги зібрати необхідні довідки, а також створює проблеми із закордонними партнерами.

Якщо аналізувати вартість грошей в економіці, то вона залежить від інфляції та рівня ринкового ризику. В Україні як інфляція, так і ризик кредитування залишаються досить високими.

Тому замість вибіркової підтримки виробників через надання пільг з держбюджету Україна мала б знижувати інфляцію (що намагається робити Нацбанк) та зробити кредитування менш ризикованим для банків - а це такі масштабні зміни як реформа судової системи та виконавчої служби, захист прав кредиторів, боротьба з корупцією та інше.

Для захисту американського малого бізнесу справді існує преференція у 12% - тобто національний виробник може виграти тендер, навіть якщо ціна товару/послуги на 12% вища за імпортні аналоги. Водночас ця преференція не поширюється на закупівлі окремих штатів.

Віктор Галасюк пропонує надавати преференції не малому бізнесу, а будь-якому бізнесу, який зможе довести українське походження свого товару - що для малого бізнесу буде якраз занадто витратно.

Крім того, в 2016 році, у структурі постачальників користувачам системи Прозорро частка ФОПів зросла з 24% (2015 рік) до 42% (2016), причому без законопроекту 7206. Преференції сягатимуть від 25% (за розрахунками самого пана Галасюка) до 43% (якщо безпосередньо користуватися формулою, записаною в законопроекті).

Таким чином, Галасюк маніпулює - посилається на законодавство США, яке підтримує зовсім інший вид бізнесу та меншою мірою.

До речі, кредитні ставки в іноземній валюті для ЄС та України трохи інші: для нашої країни в межах 5-7%, а не 8-10%, для в ЄС - 0-2%.

 

Закон може не здешевити, а зменшити обсяг імпорту в Україну через те, що іноземним виробникам та українським постачальникам імпортної продукції буде складно виграти тендер.

Витрати держбюджету збільшаться через те, що перемагатимуть виробники з гіршою ціновою пропозицією. Крім того, значну частину імпорту України становлять продукція, альтернативи якій немає на внутрішньому українському ринку - наприклад, нафта, газ, побутова техніка, гаджети та інше.

Щодо обсягу інвестицій, то він також може зменшитися. Адже закордонний інвестор навряд чи захоче інвестувати в країну, де запроваджені дискримінаційні правила щодо його продукції. Як ми вже писали, порушення Україною Угоди про асоціацію та зобов'язань у рамках СОТ може відлякати інвесторів.

На додачу, СОТ є партнером МВФ, відповідно Україна може може втратити можливість отримувати бюджетну підтримку від ЄС та позики МВФ. Ми вже мали досвід замороження бюджетної підтримки з боку ЄС саме через внесення змін в закон про державні закупівлі (кінець 2010 року - початок 2011 року). Підтримку ЄС відновив вже в 2014 році.

 

Наведені дані по країнах більш-менш правильні. Але різні країни мають різні підходи до того, за яким принципом організовувати державні закупівлі. Найчастіше лише ціновий критерій використовують Мальта (96%), Греція (93%), Кіпр (92%), Литва (91%), Румунія (96%).

Однак є велике "але". У ЄС в ролі нецінового критерію використовують якість продукції, але аж ніяк не країну походження. До того ж, у наведених країнах набагато нижчий рівень корупції, ніж в Україні, тому в них допустимий вищий рівень дискреції (власних рішень) для чиновників, які проводять тендери.

Як уже пояснювалося вище, ціновий критерій було зроблено головним в Україні для ліквідації масштабної корупції у сфері держзакупівель. Проте, українське законодавство передбачає надання іншим критеріям (якісним) до 30% ваги при виборі переможця тендеру.

 

Справді, дане твердження взято зі Звіту про сприяння полегшенню доступу малих та середніх підприємств до процедур публічних закупівель, але його контекст зовсім інший. Мова про те, що при обранні переможця в закупівлі потрібно враховувати не тільки ціну, а і якість.

Зазначено, що договори потрібно присуджувати найбільш економічно вигідній пропозиції (найкращий варіант за співвідношенням ціна/якість). Це повинно сприяти покращенню умов для участі підприємств малого та середнього бізнесу в державних закупівлях.

А про впровадження місцевої складової, яка жодним чином не стосується якості, не йдеться.

 

Справді, американське законодавство щодо закупівель містить такі пункти. Але водночас, пункт 25.103 зазначає досить широкий список винятків, до яких не застосовується цей принцип.

В тому числі за індивідуальним рішенням закупівельника. Ще з початку 1950х років досить часто використовується право закупівельника не використовувати перевагу (waiver) на основі пункту 25.103 (а) "Суспільний інтерес". Крім того, FAR регулює закупівлі на федеральному рівні, в той час як на рівні штатів є власне законодавство про закупівлі і воно не завжди відповідає федеральному.

Після Другої світової війни норми FAR у США застосовуються дуже обмежено, оскільки вони суперечать міжнародним угодам цієї країни про вільну торгівлю. Крім того розмір цінових преференцій менший аніж планується в Україні.

 

Певні винятки справді існують в ГАТТ СОТ та в Угоді про Асоціацію. Перш за все мова йде про військову, економічну та екологічну безпеку. Однак Україні ще треба буде довести, що ці заходи є необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки.

Крім того, в рамках проблеми безпеки логічно було б обмежувати на державних закупівлях лише товари чи складові саме з Росії, а не з усіх країн.

В цілому в Угоді про асоціацію йдеться про те, що Україна повинна гармонізувати своє законодавство з двома Директивами ЄС: 2014/24/EU та 2014/25/EU. Згідно з ними підписант має дотримуватися принципу недискримінаційності в будь-якому вигляді. Іншими словами, "купуй українське" порушує наші зобов'язання в рамках Угоди про Асоціацію.

 

В останній редакції Угоди про державні закупівлі СОТ залишились винятки щодо безпекових інтересів держави: тобто такі, що стосуються закупівель озброєння або для цілей національної оборони.

Угода з СОТ акцентує увагу саме на недискримінаційних засадах ведення торгівлі та закупівель. Відтак пошуки Україною винятків для того, щоб обійти цю угоду, можуть бути сприйняті вкрай негативно.

МАКСИМ СКУБЕНКО, ЯР БАТОГ, АЛЕКСЕЙ КРИМЕНЮК, VOXUKRAINE

По материалам: Экономическая правда
 

ПО РУБРИКАМ

20.07 На курсовые тренды 20 июля повлиял неустойчивый баланс предложения и спроса

20.07 В Украине запустили новую единую базу данных оценки недвижимости

20.07 Банк HSBC считает криптовалюты спекуляцией

20.07 Рынок акций Украины 20 июля вернулся в «зеленую зону»

20.07 Виталик Бутерин: Криптовалюты должны преодолеть еще две большие проблемы

20.07 Курс доллара на межбанке 20 июля составил 26.4461 грн.

20.07 Китайский рынок акций завершил торги 20 июля мощным ростом, Япония - в минусе

20.07 Курс валют по карточным операциям на 20.07.18

20.07 19 июля НБУ выдал банкам рефинансирование 5 млн гривен

20.07 НБУ продал 19 июля банкам депозитные сертификаты на 6 034 млн гривен

20.07 Остатки средств на корсчетах банков 20.07.18

20.07 На межбанке 19 июля объем торгов долларом уменьшился на $62,2 млн до $152,1 млн

20.07 Индекс межбанковских ставок по бланковым кредитам и депозитам 19.07.18

20.07 Приближение пиковых выплат по внешнему долгу создает условия к возвращению более жесткой фискальной политики, - НБУ

20.07 В 1-м полугодии НБУ сократил активы на 8,2% до 942,7 млрд гривен

20.07 В Украине запустили новую единую базу данных оценки недвижимости

20.07 Восемнадцать электронных площадок получили аккредитацию для проведения малой приватизации

20.07 С 13 июля по 20 июля отмечалось снижение цен на бензины А-92 евро, А-95 евро и дизельное топливо в мелком опте

20.07 Оборот розничной торговли Украины в I пол.-2018 вырос на 6,2% - Госстат

20.07 Renault подтвердила намерения выпускать автомобили в Украине

20.07 WTI перешла к снижению 20 июля на заявлениях Трампа, Brent стабильна у $72,6 за баррель

20.07 ICU сохранила прогноз роста ВВП в 2018 на уровне 3,5% при курсе гривны 28 UAH/USD на конец года

20.07 «Днепразот» возобновил производство хлора

20.07 Рост цен на автогаз близится к концу

20.07 Украина наладила производство реактивных пехотных огнеметов, - Укроборонпром

20.07 Трамп готов ввести импортные пошлины на все китайские товары

20.07 Референдум на Донбассе: Почему Путин «слил» тайные переговоры с Трампом

20.07 Путин предложил Трампу провести референдум на Донбассе

20.07 Станет ли Венгрия крупным газовым хабом в Центральной Европе?

20.07 Трамп занял на встрече с Путиным жесткую позицию по Украине - госсекретарь США

20.07 Трамп предупредил, что Путин станет его злейшим врагом, если хельсинкские договоренности будут сорваны

20.07 США пригласили Путина посетить Вашингтон осенью - Белый дом

19.07 Испания отозвала ордер на арест экс-главы Каталонии Пучдемона

19.07 Трамп теперь «не в восторге» от повышения процентной ставки ФРС США

19.07 Новый призрак большой войны. Чего хочет добиться Путин санкциями против Украины

19.07 У Facebook есть доказательства вмешательства России в выборы США

19.07 Еврокомиссия подает в суд на Венгрию из-за несоблюдения миграционных законов ЕС

19.07 ЕС призывает страны-члены готовиться на случай провала переговоров о Brexit

19.07 Госдума РФ поддержала пенсионную реформу

19.07 ЕК ввела ограничения к 11 видам металлопродукции из Украины, правительство обещает защиту

20.07 Багаті мало платять. Уряд хоче посилити контроль за статками заможних

19.07 Нафтогаз опровергает заявление КГГА об отказе судом признать Киевтеплоэнерго правопреемником долговых обязательств Киевэнерго

19.07 Суд отказался передать долги «Киевэнерго» КП «Киевтеплоэнерго»

18.07 КГГА утвердила проект строительства метро на Виноградарь

18.07 Кабмин упростил процедуру трудоустройства иностранцев в Украине и отменил 22 устаревших акта

18.07 Фукс хочет отсудить у киевского метро еще полмиллиарда

18.07 Кабмин готовится к проведению пробной переписи населения в декабре 2019 года

18.07 В Киеве и пригороде осенью подорожают новостройки — компании гонятся за нормативом

17.07 Во 2-м квартале вакантность торговой недвижимости в Киеве снизилась на 0,3 п.п. до 4,2%, - Jones Lang LaSalle

13.07 Почему Украина опередила Россию в мировом рейтинге инноваций

12.07 Кличко одобрил повышение тарифов на проезд в коммунальном транспорте до 8 гривен с 14 июля

12.07 Киевские застройщики отмечают сокращение темпов реализации жилья – UTG

12.07 Минздрав Украины упростил форму декларации с врачом

11.07 Украина поднялась на 7 позиций в рейтинге инноваций

11.07 Девелоперы возобновили активность в строительстве ТРЦ в Киеве - UTG

20.07 Почему у Коломойского воюют с Порошенко «темниками» Кремля

20.07 Референдум на Донбассе: Почему Путин «слил» тайные переговоры с Трампом

20.07 Путин предложил Трампу провести референдум на Донбассе

20.07 СБУ начала расследование против должностных лиц ДнепрАзота из-за незаконной остановки производства хлора

19.07 Новый призрак большой войны. Чего хочет добиться Путин санкциями против Украины

19.07 Полезный скандал. Чем шпионы из ОБСЕ помогли Украине

19.07 Услуга Сытнику: Зачем антикоррупционеры атакуют назначенцев в ГБР

19.07 Какое преимущество дадут ВСУ на Донбассе гранатометы НАТОвского калибра

18.07 Внутренние документы мониторинговой миссии ОБСЕ на востоке Украины попали в руки российских спецслужб

18.07 Минюст объясняет отсрочку подачи в ЕСПЧ иска против России переговорами об освобождении украинских политзаключенных по дипломатическим каналам

18.07 Фукс хочет отсудить у киевского метро еще полмиллиарда

18.07 Кабмин запретил выплату бонусов и вознаграждений в госкомпаниях

18.07 Как Украина в кратчайшие сроки создала свою противокорабельную ракету

17.07 Зеленочные братья. Как Шабунин хотел стать Лещенко, но превращается в Киву

17.07 Запах хлора. Зачем Коломойский устроил Украине водный шантаж

20.07 Google в 2023 году, полностью откажется от дальнейшей разработки Android.

20.07 Microsoft, Google, Facebook и Twitter работают над проектом, который позволит пользователям переносить данные между разными платформами

20.07 Виталик Бутерин: Криптовалюты должны преодолеть еще две большие проблемы

20.07 Renault подтвердила намерения выпускать автомобили в Украине

20.07 Модели Geely переедут на модульную платформу

20.07 Глава бренда Lexus: Время электрокаров еще не пришло

19.07 Huawei Nova 3i: первым смартфоном на базе Kirin 710

19.07 BMW запустила в Сиэтле конкурента сервиса Uber

19.07 Audi TT обновилась: один мотор и «ослабевшая» спортверсия

19.07 Xiaomi Mi Max 3: фаблет с 6,9" экраном Full HD+ и мощным аккумулятором

18.07 Rolls-Royce будет использовать жуков-роботов для ремонта двигателей

18.07 Walmart и Microsoft объединились против Amazon

18.07 Еврокомиссия оштрафовала Google на рекордную сумму в 4,3 млрд евро

18.07 Nokia X5: современная платформа с поддержкой ИИ, экран 19:9 и цена в 150 долларов

18.07 «Антонов» совместно со швейцарцами будет производить беспилотные воздушные такси

13.07 Как женщинам быстро создать сеть деловых контактов

11.07 HSBC назвал шесть банковских должностей будущего

03.07 Как не разочароваться в новой должности

03.07 Google AdWords и DoubleClick останутся в прошлом

25.06 Что делать с плохим начальником

23.06 Возрастным сотрудникам все труднее угнаться за молодежью

21.06 Робот впервые в истории уволил разработчика

11.06 10 профессий, востребованных в цифровой экономике

08.06 Как справиться с нехваткой мотивации на работе?

04.06 Как стать успешным независимым работником в новой экономике

29.05 Google страдает от плюрализма мнений сотрудников

24.05 Как BMW, Rio Tinto и Electrolux соблюдают первый закон робототехники

22.05 Ученые: эти шесть черт характера обеспечивают успех в жизни

17.05 В чем разница между одержимыми работой и просто увлеченными ею

14.05 Почему начальники не умеют управлять дистанционными сотрудниками

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно