Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс обмена наличной валюты

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Курс валют на межбанковском валютном рынке

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс рубля к доллару

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Правда, ложь или манипуляция? Что не так с Купуй українське

 

Может "Купуй українське" удешевить импорт и привлечь инвесторов? VoxCheck проверила некоторые тезисы и утверждения авторов скандального законопроекта.(Укр.)

Популізм розквітає у всьому світі через простоту рішень складних проблем. Можна заявити про побудову стіни, щоб позбутися іммігрантів; можна вийти з ЄС, щоб нібито розквітнути економічно; можна надати національним виробникам безпрецедентні привілеї...

Всі ці приклади не враховують лише однієї деталі - наслідків таких рішень.

Під кінець минулого року група депутатів на чолі з РПЛ та БПП подала на розгляд Верховної ради законопроект № 7206 під назвою "Купуй українське, плати українцям".

Схоже, ініціаторів законопроекту надихнув документ з аналогічною назвою "Купуй американське, плати американцям" авторства Президента США Дональда Трампа, який повинен підтримати як виробників, так і робітників США через певні привілеї.

Український закон також покликаний підтримати національних виробників - в ідеалі, якщо ви виробляєте товар в Україні, вам має бути легше перемогти у державному тендері. Але не все так просто: для того, щоб довести "українськість" свого товару, доведеться зібрати чимало довідок - що зрештою може сприяти поверненню корупції у державних закупівлях.

VoxCheck перевірив деякі тези з пояснювальної записки до законопроекту та авторську колонку депутата від Радикальної партії Віктора Галасюка, який дуже активно просуває ідею, щоб держава купувала більше українських товарів.

Навіщо вводити принцип "Купуй українське"
Основним популяризатором законопроекту є Віктор Галасюк з Радикальної партії Олега Ляшка. Також у законопроекта є співавтори - Олег Ляшко, Ніна Южаніна (БПП), Сергій Пашинський (Народний фронт) та ще 28 народних депутатів.

У пояснювальній записці автори законопроекту вказують на жахливий стан української економіки. Наприклад, зазначають, що промислове виробництво протягом 2014-2015 років скоротилось на 22% та показало мізерне зростання в 2016 році на 2,8%, а за 8 місяців 2017 року промисловість знову впала - на 0,4%.

Це майже правильні дані (з невеличкою похибкою), але без аналізу та пояснення вони не мають економічного сенсу. Промисловість почала падати ще 2012 року через несприятливу світову кон'юнктуру, у 2015-2015 року по ній боляче вдарила війна та втрата економічних зв'язків з Кримом, частиною Донбасу та Росією. Але 2016 року почалося відновлення - як української промисловості, так і економіки загалом. Про це автори законопроекту не згадують.

Вони наполягають, що в Україні відбувається "деіндустріалізація економіки - частка промислового виробництва у ВВП скоротилась з 28% (2006 року) до 14% (2016)".

У цих даних знову є невеличкі помилки, але головне те, що насправді українська економіка слідує світовому тренду: підвищення частки послуг у ВВП та зниження частки промисловості.

Частка сфери послуг у світовому ВВП зросла з 65% до 69% в 2005 - 2016 роках, промислового виробництва - скоротилась з 18% до 15%. В Україні у 2006 році частка промисловості у ВВП була 21,4%, тепер - 14%. Частка послуг зросла з 28,5% до 65,6%.

Але автори законопроекту вбачають велику проблему у тому, що українська економіка стає менш індустріальною та пропонують надати привілеї українським виробникам за державний кошт.

Фактчек "Купуй українське"

 

Справді, згідно з публікацією МЕРТ, у системі публічних закупівель 99% - українські компанії, менше 1% - іноземні.

Ми не знайшли дослідження CMD-Ukraine, яке б підтверджувало дані Галасюка, а, не маючи інформації про методологію, неможливо перевірити правильність їхніх розрахунків.

За даними МЕРТ з посиланням на Держстат, імпортні товари становлять 27% обсягу держзакупівель. Для робіт та послуг, за оцінкою МЕРТ, цей показник ще нижчий. Але ця цитата залишається без вердикту через відсутність даних, на які спирається автор.

Загалом у закупівлі державою імпортних товарів чи послуг немає нічого поганого, оскільки далеко не всі необхідні товари виробляються вітчизняними компаніями - особливо це стосується складного обладнання. Тоді як конкуренція з боку іноземних виробників - це стимул для українських компаній підвищувати якість продукції.

 

Показник правильний - справді, обсяг закупівель через Прозорро у 2016 році становив майже 12% ВВП. Завдання державних закупівель - ефективне використання грошей платників податків - нижча ціна за гарну якість. Тоді як завдання перевірки закупівель на предмет "купуй українське" перед МЕРТ ніхто не ставив.

Щодо "вимивання" грошей через імпорт - потрібно дивитися на речі в цілому, не лише на виробника, але й на споживача. Якщо держава може купити необхідні товари за кордоном дешевше, ніж в Україні - від цього виграє держава та особи, для яких було закуплено певний товар.

 

Якщо Галасюк апелює до імпортної складової товарів, то ніхто не забороняє українським виробникам подаватися на тендери та змагатися в конкурентних торгах або ж пропонувати свої товари чи послуги, щоб замінити іноземні - якщо українські товари якісніші та/або дешевші.

Саме в цьому полягає принцип ринкової економіки, прихильність якому Україна неодноразово підтверджувала у своїх офіційних документах - у тому числі й міжнародних договорах.

Якщо говорити про виробництво в майбутньому ("Україна здатна виробляти сама"), то також лишається проблема задоволення потреби у певних товарах зараз, а не потім.

Якщо українські виробники можуть щось виробляти - це не означає, що вони будуть це робити і не дає відповіді на питання, коли саме вони це зроблять. До того ж, якість та ціна таких товарів невідомі. Тобто може виникнути ситуація, коли певна кількість тендерів лишиться незавершеними через відсутність необхідних товарів чи послуг.

Але залишається фундаментальне питання: чи має Україна виробляти всі товари та послуги, щоб не платити гроші за кордон? Деякі товари не виробляються в Україні та, зважаючи на потенційний розмір ринку, не будуть вироблятись навіть при повній забороні імпорту.

Водночас при обмеженнях доступу іноземних товарів на український ринок аналогічно можуть вчинити і наші торговельні партнери - країни, які купують український експорт, тим самим відреагувавши на зовнішньоторговельну дискримінацію з боку нашої держави, яку Україна зобов'язалась не використовувати в угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС та у СОТ.

 

Згідно зі ст. 28 ЗУ "Про публічні закупівлі", обов'язковим критерієм оцінки тендерних пропозицій є тільки ціна, якщо це закупівлі на постійно діючому ринку. Якщо закупівля має складний або спеціалізований характер, тоді мають значення ціна та інші критерії, наприклад умови оплати, строк виконання контракту, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати тощо.

В Україні справді, за даними Київської школи економіки, з використанням нецінових критеріїв було проведено 0,7% закупівель. Але, по-перше, нецінові критерії часто закладені в тендерні пропозиції. По-друге, варто мати на увазі, що головний критерій - ціна - був визначений чинним законодавством про держзакупівлі для того, щоб ліквідувати масштабну корупцію у цій сфері.

Чим вища вага інших, нецінових, критеріїв, тим більше результат закупівель залежить від чесності та професіоналізму осіб, які проводять тендер. Низька частка закупівель, які виконуються з використанням інших критеріїв, зокрема, пов'язана із недостатньою кваліфікацією закупівельників у багатьох організаціях.

 

Насправді експерти критикують не лише розмір цінової переваги (що збільшує витрати бюджету) але й сам принцип її визначення, оскільки він створює нові можливості для корупції та відлякує іноземних інвесторів та українських виробників, які не матимуть змоги зібрати необхідні довідки, а також створює проблеми із закордонними партнерами.

Якщо аналізувати вартість грошей в економіці, то вона залежить від інфляції та рівня ринкового ризику. В Україні як інфляція, так і ризик кредитування залишаються досить високими.

Тому замість вибіркової підтримки виробників через надання пільг з держбюджету Україна мала б знижувати інфляцію (що намагається робити Нацбанк) та зробити кредитування менш ризикованим для банків - а це такі масштабні зміни як реформа судової системи та виконавчої служби, захист прав кредиторів, боротьба з корупцією та інше.

Для захисту американського малого бізнесу справді існує преференція у 12% - тобто національний виробник може виграти тендер, навіть якщо ціна товару/послуги на 12% вища за імпортні аналоги. Водночас ця преференція не поширюється на закупівлі окремих штатів.

Віктор Галасюк пропонує надавати преференції не малому бізнесу, а будь-якому бізнесу, який зможе довести українське походження свого товару - що для малого бізнесу буде якраз занадто витратно.

Крім того, в 2016 році, у структурі постачальників користувачам системи Прозорро частка ФОПів зросла з 24% (2015 рік) до 42% (2016), причому без законопроекту 7206. Преференції сягатимуть від 25% (за розрахунками самого пана Галасюка) до 43% (якщо безпосередньо користуватися формулою, записаною в законопроекті).

Таким чином, Галасюк маніпулює - посилається на законодавство США, яке підтримує зовсім інший вид бізнесу та меншою мірою.

До речі, кредитні ставки в іноземній валюті для ЄС та України трохи інші: для нашої країни в межах 5-7%, а не 8-10%, для в ЄС - 0-2%.

 

Закон може не здешевити, а зменшити обсяг імпорту в Україну через те, що іноземним виробникам та українським постачальникам імпортної продукції буде складно виграти тендер.

Витрати держбюджету збільшаться через те, що перемагатимуть виробники з гіршою ціновою пропозицією. Крім того, значну частину імпорту України становлять продукція, альтернативи якій немає на внутрішньому українському ринку - наприклад, нафта, газ, побутова техніка, гаджети та інше.

Щодо обсягу інвестицій, то він також може зменшитися. Адже закордонний інвестор навряд чи захоче інвестувати в країну, де запроваджені дискримінаційні правила щодо його продукції. Як ми вже писали, порушення Україною Угоди про асоціацію та зобов'язань у рамках СОТ може відлякати інвесторів.

На додачу, СОТ є партнером МВФ, відповідно Україна може може втратити можливість отримувати бюджетну підтримку від ЄС та позики МВФ. Ми вже мали досвід замороження бюджетної підтримки з боку ЄС саме через внесення змін в закон про державні закупівлі (кінець 2010 року - початок 2011 року). Підтримку ЄС відновив вже в 2014 році.

 

Наведені дані по країнах більш-менш правильні. Але різні країни мають різні підходи до того, за яким принципом організовувати державні закупівлі. Найчастіше лише ціновий критерій використовують Мальта (96%), Греція (93%), Кіпр (92%), Литва (91%), Румунія (96%).

Однак є велике "але". У ЄС в ролі нецінового критерію використовують якість продукції, але аж ніяк не країну походження. До того ж, у наведених країнах набагато нижчий рівень корупції, ніж в Україні, тому в них допустимий вищий рівень дискреції (власних рішень) для чиновників, які проводять тендери.

Як уже пояснювалося вище, ціновий критерій було зроблено головним в Україні для ліквідації масштабної корупції у сфері держзакупівель. Проте, українське законодавство передбачає надання іншим критеріям (якісним) до 30% ваги при виборі переможця тендеру.

 

Справді, дане твердження взято зі Звіту про сприяння полегшенню доступу малих та середніх підприємств до процедур публічних закупівель, але його контекст зовсім інший. Мова про те, що при обранні переможця в закупівлі потрібно враховувати не тільки ціну, а і якість.

Зазначено, що договори потрібно присуджувати найбільш економічно вигідній пропозиції (найкращий варіант за співвідношенням ціна/якість). Це повинно сприяти покращенню умов для участі підприємств малого та середнього бізнесу в державних закупівлях.

А про впровадження місцевої складової, яка жодним чином не стосується якості, не йдеться.

 

Справді, американське законодавство щодо закупівель містить такі пункти. Але водночас, пункт 25.103 зазначає досить широкий список винятків, до яких не застосовується цей принцип.

В тому числі за індивідуальним рішенням закупівельника. Ще з початку 1950х років досить часто використовується право закупівельника не використовувати перевагу (waiver) на основі пункту 25.103 (а) "Суспільний інтерес". Крім того, FAR регулює закупівлі на федеральному рівні, в той час як на рівні штатів є власне законодавство про закупівлі і воно не завжди відповідає федеральному.

Після Другої світової війни норми FAR у США застосовуються дуже обмежено, оскільки вони суперечать міжнародним угодам цієї країни про вільну торгівлю. Крім того розмір цінових преференцій менший аніж планується в Україні.

 

Певні винятки справді існують в ГАТТ СОТ та в Угоді про Асоціацію. Перш за все мова йде про військову, економічну та екологічну безпеку. Однак Україні ще треба буде довести, що ці заходи є необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки.

Крім того, в рамках проблеми безпеки логічно було б обмежувати на державних закупівлях лише товари чи складові саме з Росії, а не з усіх країн.

В цілому в Угоді про асоціацію йдеться про те, що Україна повинна гармонізувати своє законодавство з двома Директивами ЄС: 2014/24/EU та 2014/25/EU. Згідно з ними підписант має дотримуватися принципу недискримінаційності в будь-якому вигляді. Іншими словами, "купуй українське" порушує наші зобов'язання в рамках Угоди про Асоціацію.

 

В останній редакції Угоди про державні закупівлі СОТ залишились винятки щодо безпекових інтересів держави: тобто такі, що стосуються закупівель озброєння або для цілей національної оборони.

Угода з СОТ акцентує увагу саме на недискримінаційних засадах ведення торгівлі та закупівель. Відтак пошуки Україною винятків для того, щоб обійти цю угоду, можуть бути сприйняті вкрай негативно.

МАКСИМ СКУБЕНКО, ЯР БАТОГ, АЛЕКСЕЙ КРИМЕНЮК, VOXUKRAINE

По материалам: Экономическая правда
 

ПО РУБРИКАМ

11:07 Сред­не­взве­шен­ный курс дол­ла­ра на меж­бан­ке, по дан­ным НБУ, со­став­ля­ет 28.8669 грн

10:59 НБУ про­дал 18 ян­ва­ря бан­кам де­по­зит­ные сер­ти­фи­ка­ты на 19 244 млн гри­вен

10:42 18 ян­ва­ря НБУ вы­дал бан­кам ре­фи­нан­си­ро­ва­ние 1 800 млн гри­вен

10:04 Остат­ки средств на кор­с­че­тах бан­ков 19.01.18

10:01 Ин­декс меж­бан­ков­ских ста­вок по блан­ко­вым кре­ди­там и де­по­зи­там 18.01.2018

10:01 На меж­бан­ке 18 ян­ва­ря объ­ем тор­гов дол­ла­ром умень­шил­ся на $14,2 млн до $181,9 млн

09:16 Дол­лар про­дол­жа­ет де­ше­веть 19 ян­ва­ря на опа­се­ни­ях при­оста­нов­ки ра­бо­ты пра­ви­тель­ства США

08:31 Зо­ло­то до­ро­жа­ет 19 ян­ва­ря на уде­шев­ле­нии дол­ла­ра из-за внут­рен­них со­бы­тий в США

08:28 Visa под­го­то­ви­ла бан­ков­ские кар­ты со встро­ен­ным дак­ти­ло­ско­пи­че­ским ска­не­ром

08:11 Ры­нок крип­то­ва­лют про­дол­жа­ет вос­ста­нов­ле­ние, бит­ко­ин за­кре­пил­ся на $11 тыс

07:45 Пи­ре­ус Банк МКБ, Кре­до­банк и банк Кре­дит Днепр на­ме­ре­ны внед­рить ин­стру­мент аг­рар­ных рас­пи­сок в 2018

07:33 Бир­жи АТР пре­иму­ще­ствен­но рас­тут 19 ян­ва­ря на оп­ти­миз­ме по раз­ви­тию ми­ро­вой эко­но­ми­ки

07:24 Бир­жи США за­вер­ши­ли 18 ян­ва­ря в ми­ну­се на ста­ти­сти­ке по рын­ку жи­лья

18.01 Каз­на­чеи про­гно­зи­ру­ют даль­ней­ший рост кур­са дол­ла­ра, но за­тем обе­ща­ют от­кат

18.01 По­ро­шен­ко пред­ла­га­ет Ра­де уво­лить Гон­та­ре­ву и на­зна­чить гла­вой НБУ Смо­лия

09:45 В ян­ва­ре-но­яб­ре чис­лен­ность на­се­ле­ния со­кра­ти­лась на 181,5 тыс. до 42,4 млн

08:31 Зо­ло­то до­ро­жа­ет 19 ян­ва­ря на уде­шев­ле­нии дол­ла­ра из-за внут­рен­них со­бы­тий в США

08:17 Нефть де­ше­ве­ет 19 ян­ва­ря на фоне ро­ста до­бы­чи в США

07:56 Наф­то­газ с 1 фев­ра­ля по­ни­жа­ет це­ны на газ для про­мыш­лен­но­сти

07:45 Пи­ре­ус Банк МКБ, Кре­до­банк и банк Кре­дит Днепр на­ме­ре­ны внед­рить ин­стру­мент аг­рар­ных рас­пи­сок в 2018

07:39 МВФ: Укра­и­на долж­на про­дол­жить ра­бо­ту по ре­фор­ми­ро­ва­нию пен­си­он­ной си­сте­мы

18.01 Пром­пред­при­я­тия Укра­и­ны в 2017г уве­ли­чи­ли по­треб­ле­ние га­за на 12,5%, на­се­ле­ние - сни­зи­ло на 7%

18.01 Нефть де­ше­ве­ет 18 ян­ва­ря, не­смот­ря на па­де­ние за­па­сов в США, Brent тор­гу­ет­ся у $69,1 за бар­рель

18.01 С но­та­ри­усов сня­ли от­вет­ствен­ность за не­со­блю­де­ние без­на­лич­ной фор­мы рас­че­та при сдел­ках куп­ли-про­да­жи иму­ще­ства

18.01 В ФГИ рас­ска­за­ли, ко­гда стар­ту­ет при­ва­ти­за­ция го­си­му­ще­ства

10:56 Доб­рый Трамп. Смо­жет ли Ва­шинг­тон на­усь­кать Ки­тай на Рос­сию

10:38 На­зва­ны са­мые до­ро­гие и са­мые де­ше­вые го­ро­да ми­ра

10:31 Gallup: В ми­ре не до­ве­ря­ют США и Рос­сии

09:26 Все­мир­ный банк пе­ре­счи­та­ет Doing Business за 4 го­да

09:12 HRW: Си­ту­а­ция с пра­ва­ми че­ло­ве­ка в Рос­сии са­мая тя­же­лая за весь тре­тий срок Пу­ти­на

09:04 На­зар­ба­ев: Пе­ре­го­во­ры по кон­флик­ту на Дон­бас­се мо­гут быть пе­ре­не­се­ны из Мин­ска

18.01 Тур­ция на­ме­ре­на вы­бить кур­дов из по­гра­нич­ных рай­о­нов Си­рии

18.01 Apple со­об­щи­ла, что за­пла­тит ра­зо­вый на­лог в раз­ме­ре $38 млрд на при­быль, ко­то­рую она на­ме­ре­на вер­нуть в США

18.01 Трамп об­ви­ня­ет Рос­сию в по­мо­щи Се­вер­ной Ко­рее

18.01 Мак­рон зол. Па­риж ра­зу­чил­ся по­ни­мать рус­ских

18.01 Эко­но­ми­ка США укреп­ля­ет­ся, ин­фля­ци­он­ное дав­ле­ние рас­тет - Beige Book

18.01 Как Ев­ро­пар­ла­мент об­суж­дал рос­сий­скую про­па­ган­ду

17.01 Рос­сия пы­та­лась ку­пить 12 швей­цар­ских ко­раб­лей, чтобы обой­ти санк­ции - СМИ

17.01 Скан­дал с Та­ли­ба­ном: По­че­му Пу­тин под­дер­жал тер­ро­ри­стов в Аф­га­ни­стане

17.01 Пар­ла­мент Ка­та­ло­нии воз­гла­вил сто­рон­ник не­за­ви­си­мо­сти

17.01 Укра­и­на вер­ну­ла свою при­вле­ка­тель­ность для меж­ду­на­род­но­го ри­тей­ла

12.01 Внед­рить си­сте­му элек­трон­но­го би­ле­та в Ки­е­ве пла­ни­ру­е­стя во вто­ром квар­та­ле 2018 го­да

12.01 Па­вел Фукс ку­пил долг ки­ев­ско­го мет­ро в 1,8 млрд

09.01 Пол­но­цен­ный за­пуск Wi-Fi в ки­ев­ском мет­ро сно­ва пе­ре­но­сит­ся

09.01 Укра­и­на за­ня­ла пер­вое ме­сто в рей­тин­ге пас­пор­тов сре­ди стран СНГ и 44-е в ми­ре - Henley & Partners

09.01 Ки­ев­ские вла­сти сда­дут в арен­ду на 10 лет по­чти ты­ся­чу оста­но­вок

05.01 Ди­на­ми­ка пред­ло­же­ния на рын­ке особ­ня­ков Ки­е­ва и при­го­ро­да раз­ная

03.01 Во­круг Ки­е­ва нач­нут стро­ить но­вую коль­це­вую до­ро­гу

28.12 Укра­и­на пе­ре­хо­дит на опла­ту ме­ди­цин­ских услуг за каж­до­го па­ци­ен­та - Су­прун

27.12 Как из­ме­ни­лась ар­мия за год

27.12 Рен­та­бель­ность стро­и­тель­ства жи­лья эко­ном- и ком­форт-клас­са в Ки­е­ве со­став­ля­ет 25% - экс­перт

27.12 МВД со­об­ща­ет о вве­де­нии био­мет­ри­че­ско­го кон­тро­ля на же­лез­ной до­ро­ге в Укра­ине

26.12 По­чти по­ло­ви­на ки­ев­лян опла­чи­ва­ют сче­та через ин­тернет

21.12 По­гра­нич­ни­ки по­ка­за­ли, как бу­дут счи­ты­вать био­мет­ри­ку

20.12 Ки­ев­со­вет про­длил со­гла­ше­ния с Ки­ев­га­зом и Ки­ев­во­до­ка­на­лом до при­ня­тия но­вых

09:04 На­зар­ба­ев: Пе­ре­го­во­ры по кон­флик­ту на Дон­бас­се мо­гут быть пе­ре­не­се­ны из Мин­ска

08:50 Как Укра­и­на сде­ла­ла ста­рые Т-64 гроз­ным ору­жи­ем

18.01 По­ро­шен­ко пред­ла­га­ет Ра­де уво­лить Гон­та­ре­ву и на­зна­чить гла­вой НБУ Смо­лия

18.01 Ки­бор­ги или друг Се­мен­чен­ко. Ко­му власть от­даст Гос­служ­бу ве­те­ра­нов

18.01 Ра­да при­ня­ла за­кон по Дон­бас­су, ко­то­рый при­зна­ет РФ го­су­дар­ством-агрес­со­ром

18.01 Лу­цен­ко по­до­зре­ва­ет гла­ву Мин­фи­на в дав­ле­нии на ГФС в де­ле об упла­те ми­ни­стром на­ло­гов

18.01 Ма­тиос кри­ти­ку­ет за­ко­но­про­ект по Дон­бас­су, рас­смат­ри­ва­е­мый в Ра­де в эти дни

18.01 Мин­фин по­дал в Ка­б­мин пред­став­ле­ние об уволь­не­нии На­си­ро­ва

18.01 Фу­рии и Валь­ки­рии. Сколь­ко без­пи­лот­ных эс­кад­ри­лий со­зда­ла Укра­и­на для Дон­бас­са

18.01 СНБО одоб­рил за­ко­но­про­ект "О на­цио­наль­ной без­опас­но­сти Украины", раз­ра­бо­тан­ный во вза­и­мо­дей­ствии с экс­пер­та­ми НАТО, США и ЕС

18.01 СНБО утвер­дил ос­нов­ные по­ка­за­те­ли го­со­бо­рон­за­ка­за на 2018-2020 го­ды

17.01 НАБУ за­дер­жа­ло 4-х со­труд­ни­ков фирм бра­тьев Дуб­не­ви­чей по де­лу о ма­хи­на­ци­ях с га­зом на 1,4 млрд грн

17.01 Ан­ти­кор­руп­ци­он­ный ко­ми­тет Ра­ды вновь не смог рас­смот­реть во­про­сы из­бра­ния ауди­то­ра НАБУ

17.01 Вой­на на Дон­бас­се станет глав­ным на­прав­ле­ни­ем ра­бо­ты ООН

17.01 Мир не лю­бой це­ной. По­че­му укра­ин­цы не уста­ли от вой­ны на Дон­бас­се

10:15 Virgin Hyperloop One пла­ни­ру­ет со­еди­нить глав­ные аэро­пор­ты Лон­до­на си­сте­мой вы­со­ко­ско­рост­ных ва­ку­ум­ных тон­не­лей

09:54 В Укра­ине из­ме­нят со­став ав­то­мо­биль­ной ап­теч­ки

09:32 Google бу­дет учи­ты­вать ско­рость за­груз­ки сай­тов при по­ис­ке с мо­биль­но­го

08:28 Visa под­го­то­ви­ла бан­ков­ские кар­ты со встро­ен­ным дак­ти­ло­ско­пи­че­ским ска­не­ром

18.01 Mazda обе­ща­ет ско­рое воз­вра­ще­ние ро­тор­ных дви­га­те­лей

18.01 Ком­па­ния Ferrari под­твер­ди­ла вы­пуск все­до­рож­ни­ка

18.01 Apple со­об­щи­ла, что за­пла­тит ра­зо­вый на­лог в раз­ме­ре $38 млрд на при­быль, ко­то­рую она на­ме­ре­на вер­нуть в США

18.01 Ки­тай­цы при­е­ха­ли в Дет­ройт с крос­со­ве­ром без окон

17.01 Пред­став­лен смарт­фон Meizu M6s, во­брав­ший в се­бя мно­же­ство но­вых для ком­па­нии ре­ше­ний

17.01 Ак­ку­му­ля­то­ры Samsung обес­пе­чат за­пас хо­да до 600 км по­сле 20-ми­нут­ной за­ряд­ки

17.01 Ше­сти­мест­ный все­до­рож­ник Nissan по­лу­чил семь экра­нов

16.01 Ком­па­ния Infiniti про­де­мон­стри­ро­ва­ла ди­зайн бу­ду­щих мо­де­лей

15.01 Lexus пред­ста­вил су­пер­рос­кош­ный вне­до­рож­ник

15.01 Сред­няя сто­и­мость экс­плу­а­та­ции элек­тро­мо­би­ля в США со­став­ля­ет око­ло $500 в год

15.01 Мо­шен­ни­ки про­да­ют не­су­ще­ству­ю­щую крип­то­ва­лю­ту Telegram

16.01 Как су­деб­ная ре­фор­ма по­вли­я­ет на вы­яс­не­ние от­но­ше­ний ра­бот­ни­ков и ра­бо­то­да­те­лей

10.01 7 оши­бок, ко­то­рые мы со­вер­ша­ем при смене ра­бо­ты

05.01 Син­дром пче­ло­мат­ки: по­че­му на­чаль­ни­цы ме­ша­ют жен­щи­нам де­лать ка­рье­ру

05.01 Ра­бо­та бу­ду­ще­го: 10 на­вы­ков, не­об­хо­ди­мых в 2020 го­ду

04.01 Как Lego стал са­мым вли­я­тель­ным брен­дом

29.12 Ты­ся­чи то­по­вых сай­тов при­ни­ма­ют не­за­мет­ные контр­ме­ры про­тив бло­ки­ров­щи­ков ре­кла­мы

28.12 Ком­па­нии США ме­ня­ют под­ход к по­ис­ку CEO из-за про­бле­мы сек­су­аль­ных до­мо­га­тельств

22.12 Ка­ва­лер па­рик­махер­ских услуг: фе­но­мен успе­ха Toni & Guy

20.12 Про­фес­сии бу­ду­ще­го: че­му учить­ся, чтобы пре­успеть в кон­ку­рен­ции с ро­бо­та­ми

14.12 10 ка­честв, ко­то­рые не лю­бят ра­бо­то­да­те­ли

12.12 Ха­рак­тер мо­жет по­ме­шать ка­рье­ре

04.12 Google и Facebook кон­тро­ли­ру­ют 84% гло­баль­но­го рын­ка циф­ро­вой ре­кла­мы

23.11 Как швед­ская ком­па­ния на­учи­лась пе­ча­тать ча­сти те­ла на 3D-прин­те­ре

22.11 Чер­ная пят­ни­ца: пять осо­бен­но­стей в Укра­ине

21.11 Со­бе­се­до­ва­ние: 4 во­про­са, чтобы при­нять ре­ше­ние

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно