Угода про ресурси, яку Дональд Трамп уклав з Україною, не приведе до безпосереднього видобутку корисних копалин щонайменше протягом десятиліття. Вона також потребуватиме величезних інвестицій приватного сектору для запуску проєктів. Про це пише видання Financial Times.

Такої думки дотримуються компанії та ветерани галузі. Угоду про надра, яку парламент України ратифікував минулого тижня, має на меті збільшити інвестиції в український гірничодобувний та енергетичний сектори та створити спільний "фонд інвестицій у реконструкцію" з доходів майбутніх проєктів.

"Це може зайняти 10-15 років - такі часові рамки ми обговорюємо", - цитує FT Еріка Расмуссена, колишнього керівника відділу природних ресурсів Європейського банку реконструкції та розвитку.

Пітер Браянт, голова консультаційної групи з видобутку корисних копалин Clareo, зазначив, що угода "мало що зробить для зниження ризиків у ланцюжку постачання протягом наступних 10 років, бо саме стільки часу знадобиться для відкриття та розвитку копалень".

Комерційні природні ресурси України включають залізну руду, вугілля, літій, графіт та титановмісні руди. Україна також є третім за величиною виробником газу в Європі. Майбутні нафтові та газові розробки будуть включені до угоди про ресурси та можуть бути реалізовані швидше, ніж проєкти видобутку корисних копалин, зазначають експерти.

Однак великі перешкоди, зокрема війна Росії проти України, уривчасті геологічні дані, сильно пошкоджена інфраструктура та потенційна корупція - на додаток до звичних викликів створення нових ресурсних проєктів - означають, що реальний видобуток копалин може розпочатися не раніше 2040 року, пише FT.

Міністерка економіки Юлія Свириденко, яка підписувала угоду, повідомила журналістам у четвер, що сам фонд почне функціонувати "протягом кількох тижнів".

Однак, зазначає видання, мають пройти роки геологічних розвідок перед тим, як буде створено техніко-економічне обґрунтування і проєкт почне залучати кошти на розвиток.

Браян Менелл, генеральний директор TechMet, привітав угоду, яка, за його словами, "прискорить" зусилля його компанії, яку підтримує уряд США, щодо забезпечення великого літієвого родовища в центральній Україні. Однак він також додав, що на запуск проєктів знадобляться час і гроші.

"Це нові проєкти, які потребують інвестицій, техніко-економічного обґрунтування та розвитку, що будь-де є викликом", - цитує його FT.

Фонд реконструкції США та України охоплює лише нові проєкти, тому наявні родовища до нього включені не будуть.

Українські чиновники також визнають, що на прибуток фонду доведеться чекати довго.

"Ми очікуємо, що протягом перших 10 років прибуток і доходи фонду не будуть розподілятися, а натомість реінвестуватимуться в Україну - у нові проєкти або реконструкцію", - написала Свириденко на X у день підписання угоди.

Ще однією перешкодою є доступ до геологічних даних радянської епохи, які картографують мінеральні багатства України, більшість з яких засекречені через війну. Експерти також зазначають, що з огляду на довгу історію видобутку в Україні, найкращі родовища могли бути вже використані.

"Ця романтична ідея про озера літію, які можна освоїти, просто не відповідає дійсності", - сказав FT один із керівників видобувної компанії, що працює в Україні. Він додав, що угода між США та Україною "не змінить ситуацію" в наступне десятиліття.

Хьюго Корден-Ллойд, старший асоційований член Risk Advisory Group, також зазначив про "безліч" ризиків для компаній. Вони варіюються від звичайних проблем корупції та хабарництва до фізичної безпеки - наприклад, чи доведеться гірничодобувним компаніям покривати витрати на розмінування територій.

Також постає питання, як виглядатиме імовірне припинення вогню в Україні - утримання Росією української території, на якій розташовані значні вугільні шахти та деякі літієві ресурси, зменшить можливості України, пише FT.

ДТЕК, найбільший приватний виробник електроенергії в Україні та виробник природного газу та вугілля, заявив, що він провів переговори з трьома американськими компаніями, які зацікавлені у співпраці за угодою.

Угода продемонструвала інвесторам, що Україна "відкрита для бізнесу", каже генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко. Він додає, що його компанія вже співпрацює з такими партнерами, як GE Vernova, Fluence, Honeywell та Venture Global.

Деякі спостерігачі вважають, що енергетичні проєкти, які можуть мати коротші терміни реалізації, ймовірно, будуть серед перших, що реалізуються в рамках угоди.

Що передбачає угода про ресурси

30 квітня Україна підписала зі США угоду про спільний видобуток корисних копалин, яку минулого тижня ратифікувала Верховна Рада України.

Вона передбачає створення інвестиційного фонду, яким Україна управлятиме спільно зі США у співвідношенні 50/50. Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.

США робитимуть внесок у фонд або безпосередньо грошима, або військовою допомогою - наприклад, системами ППО для України.

Україна вноситиме 50% доходів державного бюджету від нових ліцензій, а також може робити додаткові внески, якщо вважатиме за необхідне.

Усі українські ресурси і контроль над ними залишаються в України, саме вона визначає, де і що видобувати.

Угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс.

Згодом сторони також підписали документи, необхідні для реалізації угоди про ресурси, між Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства (ДПП) і Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США (DFC). На відміну від рамкової ресурсної угоди, їхні тексти не оприлюднюватимуть, оскільки вони стосуються комерційних відносин.

Україна завершила усі внутрішні процедури, необхідні для створення Фонду, і він може запрацювати вже з 23 травня.

Як повідомляють джерела BBC в мінекономіки, серед іншого, в угоді передбачений механізм, який дозволяє оплачувати військову допомогу США майбутніми прибутками фонду, причому безвідсотково.