Фінансові новини
- |
- 25.01.26
- |
- 16:53
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Богословская предложила "безумный законопроект, который в очередной раз отпугнет инвесторов от украинского зерна"
10:02 01.03.2011 |
Депутат Инна Богословская внесла в парламент законопроект, которым операторов обяжут оплатить по форварду 50% контрактных поставок, что очень близко к идеям, ранее витавшим в правительстве. Участники рынка считают, что инициатива погубит мелкий и средний бизнес, что нисколько не уменьшает ее шансов при голосовании в конструктивном парламенте.
Законопроект №8163 будет рассмотрен на заседании аграрного комитета ВР сегодня. Новое в нем то, что в отличие от законопроекта №8053 зернотрейдерам не запрещается торговать зерном. Инициатива предусматривает деятельность частных операторов в Украине при условии, что они должны оплатить сельхозпроизводителю 50% стоимости зерна по форвардному контракту. В частности, в «Закон о зерне и рынке зерна» предлагается внести изменение следующего толка. Ст. 80 говорит о том, что право на экспорт предоставляется госоператору, сельхозпроизводителю в объемах произведенной им продукции, а также другому игроку рынка, который имеет на руках заключенный контракт с сельхозпроизводителем. При этом он должен «осуществить к моменту экспорта авансовые платежи в объеме не менее 50% цены продукции, которая сложилась на биржевом рынке Украины на период выращивания соответствующей сельхозкультуры». Законопроект также предусматривает долю государства в структуре госоператора на уровне не менее 25%.
Госпожа Богословская рассказала «і», чем мотивирована подача такого законопроекта. «Я категорически не приемлю монополизации на зерновом рынке, которая предусмотрена в законопроекте №8053. Поэтому предлагаю вариант, который учтет интересы всех сторон - государства, производителей и операторов»,- сказала она. Депутат считает, что усиления влияния государства на продовольственном рынке все равно не избежать. Многие страны, которые более успешно преодолевают мировой и продовольственный кризис, пошли по пути усиления власти в этом сегменте, и Украина не станет исключением. Госпожа Богословская считает, что целью документа под номером 8163 является «капитализация сельского хозяйства».
«Нас не интересует рост прибыли компаний, которые продают. Нам нужны инвестиции непосредственно в выращивание зерна. Ведь фактически экспорт сосредоточен в руках 10 крупнейших операторов. Но они не инвестируют в сельхозпроизводство, а финансируют строительство элеваторов и портовых мощностей»,- говорит депутат-регионал. По ее мнению, инициатива упорядочит рынок и даст возможность сельхозпроизводителям самостоятельно поучаствовать в экспорте.
Понятно, что законопроект не понравится зернотрейдерам, которых государство, введя экспортные квоты, и так лишило в уходящем маркетинговом сезоне возможности заработать. Тем не менее они готовы работать в предложенных новым законопроектом условиях, но в том случае, если государство не будет применять ограничения на вывоз зерна. «Многие компании уже работают давно по такой схеме. Но она возможна в условиях стабильности рынка, когда можно планировать поступления и расходы»,- считает президент Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко. В нынешних условиях он считает реализацию законопроекта безумием, которое в очередной раз отпугнет инвесторов от украинского зерна.
Аналитик ИК «Драгон Капитал» Тамара Левченко полагает, что форвард не устроит, в первую очередь, самих крестьян. «Они не согласятся заключать такие контракты, поскольку в украинских реалиях высока вероятность того, что крестьянин в итоге поймет, что продешевил. Эта схема уже применялась, но не прижилась на зерновом рынке»,- говорит аналитик.
Сами сельхозпроизводители считают законопроект очередной авантюрой. «Такой механизм иначе как диверсией не назовешь. Не надо нам форвардов, нам чужда эта идея. Да нам ничего не надо - ни дотаций, ни компенсации кредитных ставок. Мы знаем, как найти деньги. Перестаньте нам помогать. Лучше не мешайте!» - сказал «і» собственник одной аграрной компании средней руки, пожелавший остаться не названным. Он же посчитал, что вмешательство государства в зерновой рынок привело к тому, что только в Украине сейчас зерно продается по 2 тыс. грн., в то время как все понимают, что его реальная стоимость составляет 3,2 тыс. грн. «Нас устраивает существующий механизм конкуренции в среде трейдеров. Если этот закон будет введен, фермер первым покинет ряды производителей, потому что ему никто не сможет предложить большую цену»,- говорит участник рынка.
Его автор Инна Богословская надеется, что документ получит всестороннюю поддержку, ибо он «является компромиссным вариантом и учитывает интересы и государства, и сельхозпроизводителей, и операторов». На фоне предпоследнего законопроекта под номером 8053, этот законопроект действительно несет поблажки зернотрейдерам.
Наталья КАБАШ
|
Mikhael
27.09.11, , инфо
|
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на зустрічі з
президентом США Дональдом Трампом домовився про пакет ракет PAC-3 для
Patriot.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що лідер США Дональд Трамп підтримує ідею про зону вільної торгівлі для України.
Рішення ухвалили після завершення наприкінці грудня 2025 року обміну
українських ВВП-варантів на нові цінні папери з погашенням у 2032-му.
Агентство також присвоїло їм рейтинг "CCC+".
Президент України Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії
безпеки для України вже готовий до підписання, коли це станеться -
залежить від США.
Європейський Союз та США близькі до угоди щодо "плану процвітання" для
України, який грунтується на п'яти стовпах: продуктивність, інтеграція
України в ринок ЄС, інвестиції, донори та реформи.
Українська універсальна біржа з понад 25-річним досвідом лише за минулий рік провела 7,7 тис. біржових торгів.
В Україні стартував оборонний збір на 1 млрд грн для захисту від "Шахедів". Про це повідомляє пресслужба Фонду Сергія Притули. Проєкт під назвою "Єдинозбір" проводиться фондом спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців.
За словами Кіпоренка, серед факторів, що вплинули на зростання автокредитування - відносно стабільна економічна ситуація.
Представники металургійної галузі, зокрема компаній Interpipe та
"Метінвест", висловили розуміння проблем держкомпанії та заявили про
готовність напрацювати взаємовигідні умови продажу брухту і вагонів, щоб
продавець зміг збільшити реалізацію товару, а покупці - забезпечити
ресурсом металургійну промисловість.
Індійські нафтові компанії нарощують закупівлі нафти з Анголи, Бразилії
та ОАЕ, щоб замінити російську нафту й досягти зниження митних тарифів
США.
Кабінет міністрів схвалив залучення гранту на бюджетну підтримку від
Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і Міжнародної
асоціації розвитку у сумі 690,79 млн доларів США.
Фінансові деталі угоди поки що невідомі. Ймовірно, угода могла відбутися з оцінки Comfy у понад $300 млн.
Компанія OpenAI оголосила про запуск тестування рекламних оголошень у
сервісі ChatGPT. Відтепер частина користувачів у США, які користуються
безкоштовним планом або новим тарифом Go за $7 на місяць, бачитимуть
рекламу в інтерфейсі чат-бота.
З 1 квітня в Китаї набудуть чинності нові національні стандарти з
переробки тягових батарей електромобілів. Ключовим елементом реформи
стане єдина державна інформаційна платформа, яка дозволить відстежувати
батареї протягом усього життєвого циклу
У червні 2025 року родина президента США Дональда Трампа запустила
оператора віртуальної мережі мобільного зв'язку Trump Mobile та заразом представила власний смартфон - T1 Phone.
Рада ЄС ухвалила поправку до регламенту, що дозволить сприяти створенню гігафабрик штучного інтелекту (ШІ) у Європі.
Кількість абонентів "Київстару", які зареєструвалися для використання
технології Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв'язок зі
смартфоном) від часу її запуску у листопаді 2025 року, перевищила 3 млн
абонентів, найактивніше сервісом користуються в Києві, Львові, Вінниці,
Хмельницькому та Дніпрі
Згідно з угодою, тайванські компанії з виробництва мікросхем та
технологій інвестують щонайменше $250 млрд у виробничі потужності в США,
а уряд Тайваню гарантуватиме цим компаніям кредит на $250 млрд.
США впроваджують 25% мита на певні чипи для штучного інтелекту, вироблені на Тайвані, зокрема NVIDIA H200. Як передає
Bloomberg, уряд буде стягувати мито з мікросхем, які ввозяться до США
перед остаточною відправкою китайським клієнтам та на інші закордонні
ринки.