Україна виступила в Міжнародному суді ООН у Гаазі у вівторок, 19 вересня, з відповіддю на попередні заперечення Російської Федерації у справі про конвенцію щодо геноциду. Серед іншого українська сторона, яка є позивачем, закликала суд визнати, що Росія вже порушила його розпорядження і має понести за це відповідальність незалежно від подальшого розвитку процесу.

Йдеться про забезпечувальні заходи: 16 березня 2022 року суд наказав РФ припинити війну у зв'язку з поданим Україною позовом у поточній справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього".

А саме, Міжнародний суд ООН постановив, що РФ повинна негайно припинити воєнні дії, розпочаті 24 лютого 2022 року на території України, а також гарантувати, що підтримувані й керовані нею військові та нерегулярні збройні формування, організації та особи під її контролем і керівництвом не робитимуть жодних кроків на підтримку воєнних операцій.

Він закликав суд скористатися своєю юрисдикцією і притягнути РФ до відповідальності за порушення цього наказу. Як підкреслила українська сторона, у суду є повноваження зробити це незалежно від того, чи дійде процес до наступного етапу розгляду справи по суті.

Інші контраргументи України

РФ оскаржує юрисдикцію Міжнародного суду ООН у цій справі і заявляє, що скарга України неприйнятна за змістом. Так, російська сторона стверджує, що президент Росії Володимир Путін використав слово "геноцид" для опису ситуації в самопроголошених республіках Донбасу як риторичний прийом, а не як юридичний термін, що фігурує в конвенції щодо геноциду. Україна у відповідь продемонструвала низку прикладів, у яких державні органи та офіційні особи РФ письмово й усно заявляли про "геноцид" на Донбасі, посилаючись саме на цю конвенцію.

Крім того, адвокати, які представляють інтереси Москви, вказали, що до моменту подачі Україною скарги Росія не вживала жодних формальних заходів щодо України зі звинуваченнями в ймовірному геноциді, а отже, юридичної суперечки про це не існувало. Представники України навели численні приклади, в яких Київ оскаржував позицію РФ зі звинуваченнями в геноциді на рівні президента, починаючи з Петра Порошенка, та міністра оборони. "Наявність спору - це питання не форми, а змісту", - вважає адвокатка Марні Чік.

Українська сторона не згодна з цим. Вона вважає, що якщо їй вдасться виграти справу, то суд може розпорядитися щодо Росії, наприклад, про неповторення скоєного і відшкодування збитків. Текст конвенції адвокати, які представляють інтереси Києва, запропонували розглядати ширше, оскільки вона розповсюджується не тільки на геноцид, а й на спори, пов'язані з геноцидом.

Загалом російська сторона стверджує, що Київ інструменталізує конвенцію щодо геноциду та зловживає процесуальними нормами, зокрема залучаючи до процесу 32 інші держави. На це Україна відповіла, що раз суд допустив їхню участь, значить це втручання не є процесуальним зловживанням. Держави, які беруть участь у конвенціях, можуть втручатися в розгляд, якщо вважають, що "мають інтерес юридичного характеру, який може бути порушений рішенням у справі", пояснили раніше в Міжнародному суді ООН.

Українська сторона наголосила, що саме Росія зловживає конвенцією щодо геноциду, використовуючи її для виправдання агресії проти України. Представники Києва у суді навели низку прикладів, у яких російські високопосадовці, у тому числі Путін, пояснюють, що головна мета "спеціальної військової операції" - врятувати мешканців Донбасу від "геноциду".

Про процес

Слухання у справі "Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього: Україна проти РФ" відбуваються з 18 до 27 вересня 2023 року в Палаці миру - штаб-квартирі суду в Гаазі. У головному суді ООН зустрілися дві воюючі сторони, окрім того, до позову України приєдналися 32 інші країни, що є безпрецедентною подією. Вони представлять свої позиції в середу, 20 вересня, першою виступить Німеччина.