Компанія Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, подала до Федеральної комісії зі зв'язку США (FCC) заявку на реалізацію масштабного проєкту під назвою Project Sunrise, який передбачає запуск до 51 600 супутників для формування орбітальної мережі дата-центрів. Про це пише Tom's Hardware. Документ був оприлюднений для громадського ознайомлення 19 березня.

Згідно з поданими матеріалами, супутники працюватимуть у кругових сонячно-синхронних орбітах на висоті від 500 до 1800 км з нахилом від 97° до 104°. Кожна орбітальна площина міститиме від 300 до 1000 апаратів. Для забезпечення рівномірного покриття передбачено щонайменше три варіанти антен. Крім того, компанія планує активно використовувати оптичні канали зв'язку між супутниками, що зменшить залежність від радіочастотного спектра. Передача даних на Землю здійснюватиметься через систему TeraWave та інші наземні мережі.

Ідея полягає у перенесенні енергоємних ШІ-обчислень із наземних центрів у космос, щоб знизити тиск на інфраструктуру, енергосистеми та водні ресурси на Землі. У заявці вказано, що Project Sunrise має зробити ресурси для обчислень ШІ доступнішими, усунувши залежність штучного інтелекту від обмежень наземних дата-центрів.

Однак, попри ентузіазм, економіка таких систем поки що залишається складною через дорогі пуски, вимоги до охолодження чипів і складність лазерних міжсупутникових ліній зв'язку, пише TechCrunch. Дослідники також досі вивчають, як сучасні процесори поводяться в умовах високої радіації на орбіті.

У частині документу, яка стосується регуляторних вимог, компанія обіцяє, що Project Sunrise "ефективно використовуватиме спектр і працюватиме без створення перешкод". Компанія також заявила, що безпека є ключовим аспектом проєкту і в ньому враховуються ризики, пов'язані з високою щільністю супутникових угруповань та можливими інцидентами на орбіті.

За даними TechCrunch, проєкти такого масштабу загострюють ризики засмічення орбіт і зіткнень, а також викликають тривогу через масове "спалювання" відпрацьованих супутників в атмосфері. Науковці попереджають, що це може вплинути на хімічний склад верхніх шарів атмосфери й зашкодити озоновому шару. У документах немає чітких термінів реалізації, але експерти вважають, що подібні системи навряд запрацюють до 2030-х років.