Авторизация

Ім'я користувача:

Пароль:

Новини

Топ-новини

Фінансові новини

Фінанси

Банки та банківські технології

Страхування

Новини економіки

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий комплекс

Право

Міжнародні новини

Україна

Політика

Бізнес

Бізнес

Новини IT

Транспорт

Аналітика

Фінанси

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий ринок

Політика

Міжнародна аналітика

Бізнес

Прес-релізи

Новини компаній

Корирування

Курс НБУ

Курс валют

Курс долара

Курс євро

Курс британського фунта

Курс швейцарського франка

Курс канадського долара

Міжбанк

Веб-майстру

Інформери

Інформер курсів НБУ

Інформер курс обміну валют

Інформер міжбанківські курси

Графіки

Графік курсів валют НБУ

Графік курс обміну валют

Графік міжбанківській курс

Експорт новин

Інформація про BIN.ua

Про сайт BIN.ua

Реклама на сайті

Контакти

Підписка на новини

Нобелівську премію з хімії 2025 року вручили за розробку металоорганічних каркасів

14:10 08.10.2025 |

Новини IT

 Сусуму Кітагава, Річард Робсон та Омар Ягі / BBC Україна

Нобелівську премію з хімії 2025 року присудили за розробку нових металоорганічних сполук.

Лауреатами стали японець Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та йорданець Омар М. Ягі.

Науковці створили молекулярні конструкції з великими порожнинами, крізь які можуть проходити гази та інші хімічні речовини.

Такі структури, відомі як металоорганічні каркаси, можуть використовуватися для збору води з повітря в пустелі, вилучення вуглекислого газу з атмосфери, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій, йдеться у заяві Нобелівського комітету.

Сусуму Кітагава народився 1951 року в Кіото. У 1979 році здобув ступінь доктора наук в Кіотському університеті, де нині обіймає посаду професора.

Річард Робсон народився 1937 року в британському місті Гласберн. У 1962 році отримав докторський ступінь в Оксфордському університеті, нині є професором Мельбурнського університету (Австралія).

Омар М. Ягі народився 1965 року в Аммані (Йорданія). У 1990 році здобув ступінь доктора в Університеті Іллінойсу (США) і нині є професором Каліфорнійського університету в Берклі.

Троє науковців розробили нову форму молекулярної архітектури. У їхніх конструкціях іони металів виконують роль вузлів, з'єднаних довгими органічними молекулами на основі вуглецю. Разом вони утворюють кристалічні структури з великими порожнинами.

Ці пористі матеріали називають металоорганічними каркасами (metal-organic frameworks, MOF).

Змінюючи "будівельні блоки" в MOF-структурах, хіміки можуть створювати матеріали, здатні захоплювати й зберігати певні речовини, каталізувати хімічні реакції або навіть проводити електричний струм.

"Металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи небачені можливості для створення матеріалів із заданими функціями", - зазначив Гайнер Лінке, голова Нобелівського комітету з хімії.

Металорганічні кристали

У 1989 році Річард Робсон випробував новий спосіб використання властивостей атомів. Він поєднав позитивно заряджені йони міді з органічною молекулою, що мала чотири своєрідні опори.

Отримані молекули вдалося з'єднати в упорядкований кристал із великими порожнинами між "цеглинками", який за своєю структурою нагадував алмаз.

Робсон одразу побачив потенціал своєї молекулярної конструкції, однак вона виявилася нестабільною і легко руйнувалася.

У 1992-2003 роках Сусуму Кітагава та Омар Ягі - незалежно один від одного - зробили низку революційних відкриттів.

Кітагава довів, що гази можуть проникати в ці конструкції й проходити крізь них, а також передбачив, що MOF-структури можуть бути гнучкими.

Ягі ж створив надзвичайно стабільний MOF і показав, що його можна модифікувати за допомогою раціонального дизайну, надаючи матеріалу нових властивостей.

Згодом хіміки розробили десятки тисяч різновидів MOF.

Деякі з них уже сьогодні можуть допомогти розв'язати глобальні проблеми людства - від очищення води та руйнування залишків фармацевтичних речовин у довкіллі до вилучення вуглекислого газу та збору води з повітря в пустельних регіонах.

Лауреати минулих років

Нобелівську премію з хімії 2024 року отримали Девід Бейкер, Деміс Гассабіс і Джон Джампер - за проривні дослідження у сфері вивчення структури білків.

Американському хіміку Девіду Бейкеру вдалося створити абсолютно нові типи білків.

А британські вчені Деміс Гассабіс і Джон Джампер розробили модель штучного інтелекту, яка розв'язала наукову проблему, що не піддавалася вирішенню понад пів століття - прогнозування складної структури білків.

З 1901 року Нобелівську премію з хімії присуджували 116 разів.

Її не вручали вісім разів - у 1916-1919, 1924, 1933, 1940-1942 роках, коли Нобелівський комітет визнавав представлені роботи такими, що не заслуговують на відзнаку.

Найстаршим лауреатом став Джон Б. Гуденаф, який отримав нагороду 2019 року у віці 97 років. Він є найповажнішим за віком лауреатом Нобелівської премії в усіх дисциплінах.

Фредерік Сенгер і Баррі Шарплесс - єдині, хто двічі отримував Нобелівську премію з хімії.

Під час правління Гітлера трьом німецьким ученим заборонили отримати свої нагороди:

Ріхард Кун (лауреат 1938 року) і Адольф Бутенандт (1939 року) були відзначені з хімії, а Гергард Домагк отримав премію з фізіології та медицини у 1939-му.

Згодом усі вони змогли отримати Нобелівський диплом і медаль, однак грошову частину премії - ні.

 

ТЕГИ

Курс НБУ на сьогодні
 
за
курс
uah
%
USD
1
42,1838
 0,0196
0,05
EUR
1
49,2264
 0,0004
0,00

Курс обміну валют на сьогодні, 10:00
  куп. uah % прод. uah %
USD 41,8958  0,01 0,03 42,4442  0,01 0,02
EUR 48,8600  0,00 0,00 49,5377  0,03 0,07

Міжбанківський ринок на сьогодні, 11:00
  куп. uah % прод. uah %
USD 42,1800  0,02 0,06 42,2100  0,02 0,04
EUR 49,1690  0,04 0,09 49,1875  0,05 0,11

ТОП-НОВИНИ

ПІДПИСКА НА НОВИНИ

 

Бізнес