Європейський парламент відхилив пропозицію Єврокомісії щодо продовження тимчасового винятку з Директиви про електронну приватність (ePrivacy), який дозволяв ідентифікувати незаконні матеріали у приватних повідомленнях користувачів. Про це пише NotebookCheck.

Цей виняток діяв до 3 квітня 2026 року, після чого його чинність завершилася. Під час голосування 311 депутатів виступили проти продовження, 228 підтримали ініціативу, ще 32 утрималися.

Проти рішення виступили великі технологічні компанії, серед яких Google, Meta, Microsoft та Snapchat. Вони закликали до продовження автоматичного виявлення незаконного контенту у приватних чатах і додали, що такі заходи необхідні для боротьби з поширенням матеріалів сексуального насильства, в тому числі над дітьми (CSAM).

Компанії наголосили, що матеріали з приватних повідомлень не "читаються" у традиційному розумінні, а використовуються для технології хеш-співставлення, яка перетворює контент у цифрові відбитки та порівнює їх із базою відомих заборонених матеріалів. На їхню думку, цей метод є точним і необхідним для правоохоронних органів, щоб запобігати поширенню незаконного контенту.

В свою чергу більшість депутатів Європарламенту наголосили на необхідності захисту приватності та пропорційності заходів. Вони вважають, що масштабне сканування приватних повідомлень становить загрозу основним правам громадян, порушує недоторканність приватного життя та підриває довіру до комунікаційних сервісів.

Переговори між Парламентом і Радою ЄС не привели до згоди щодо створення постійної правової бази. Єврокомісія пропонувала продовжити перехідний період для додаткових консультацій, але депутати вимагали чіткіших обмежень і коротшого терміну дії - до серпня 2027 року. В результаті правова основа для добровільних сканувань була втрачена.

Попри закінчення терміну дії винятку, залучені технологічні компанії заявили, що й надалі здійснюватимуть добровільні заходи безпеки у своїх сервісах. Проте тепер баланс суттєво змістився на користь захисту даних.

Рішення парламенту відображає позицію, що право на недоторканність приватних комунікацій має перевагу над вимогами щодо автоматизованого контролю контенту.