Європейський центральний банку у четвер, 11 червня, вперше за майже три роки вирішив підвищити три ключові відсоткові ставки на 25 базисних пунктів. Про це повідомляється на його сайті.

Цей крок спрямований на стримування глобального інфляційного тиску, який створила війна на Близькому Сході, й повернення інфляції до цільового показника у 2% у середньостроковій перспективі.

Блокування Ормузької протоки підняло ціни на нафту на світовому паливному ринку, а відтак підвищилися й ціни на пальне. Ціна палива входить до собівартості практично всіх товарів, які потрібно фізично доставляти, але найбільше це стосується продуктів. Що буде з цінами на продукти в Україні у 2026 році, LIGA.net писала в окремому матеріалі.

На наступному тижні своє рішення щодо облікової ставки має оголосити Національний банк України.

ЄЦБ визначає монетарну політику єврозони за допомогою трьох ключових ставок, головним орієнтиром серед яких є ставка за депозитами. Востаннє її підвищували у вересні 2023 року, коли вона досягла пікового рівня 4%. Тоді регулятор проводив цикл посилення монетарної політики, спрямований на стримування інфляційної кризи після пандемії.

Останній рік вона була встановлена на рівні 2%, а після сьогоднішнього рішення, що набуває чинності 17 червня, вона зросте до 2,25%.

Euronews вказує, що підвищення ставок було очікуваним, бо про такий крок сигналізували як прихильники жорсткішої політики, так і більш помірковані члени керівної ради ЄЦБ.

Членкиня ЄЦБ Ізабель Шнабель попереджала, що банку доведеться підвищити ставки незалежно від того, завершаться поточні мирні переговори щодо Ірану укладенням угоди чи ні (вони не завершились).

На її думку, це необхідно з огляду на тривалість конфлікту й те, наскільки високі ціни на енергоносії вже поширюють свій вплив на ширшу економіку. Шнабель попередила, що "ризик втрати контролю над інфляційними очікуваннями зростає" і ЄЦБ більше не може "ігнорувати цей шок".

ЄЦБ наголошує, що економічні перспективи залишаються вкрай невизначеними. Зберігаються ризики подальшого розгону інфляції й сильнішого спаду економіки. Усе залежатиме від інтенсивності та тривалості цінового шоку на ринку енергоносіїв.