В ЄС домовилися запровадити Digital Omnibus on AI - ініціативи, яка пом'якшує перший у світі закон, що регулює розробку та використання ШІ. Що пішло не так?

У 2024 році в Європейському Союзі ухвалили Artificial Intelligence Act (AI Act) - перший у світі закон з регулювання штучного інтелекту (ШІ). Передбачені в ньому обмеження, які стосувалися майже всіх ШІ-систем, сервісів та технологій, запроваджувалися хвилями - в лютому та серпні 2025 року, а наступна хвиля мала пройти в серпні 2026 року.

Проте, ймовірно, цього не станеться щонайменше до кінця 2027 року. Ще в листопаді 2025 року Європейська комісія запропонувала проєкт Digital Omnibus, який, окрім того, що спростить цифрові регуляції в Євросоюзі, ще й відтермінує до грудня наступного року дедлайн для дотримання вимог ШІ-системами з високим ризиком, як їх називає AI Act.

Які це системи, як врегулювання ШІ впливає на ринок технологій у ЄС та які причини відтермінування дії закону?

Піраміда ризиків

Мета AI Act - забезпечити захист прав та даних споживачів, а також мінімізувати ризик того, що помилка в ШІ-системі принесе значну шкоду людям. Для цього регуляції закону мають пірамідоподібну структуру та діляться на чотири категорії.

Системи з мінімальним ризиком (спам-фільтри, ШІ у відеоіграх тощо), не мають додаткових зобов'язань, крім підтримки базових прав споживачів відповідно до інших законів ЄС. Навіть якщо вони "зламаються", це не принесе значної шкоди суспільству.

Системи з обмеженим ризиком містять простих чатботів (наприклад, ботів техпідтримки), генерування зображень та відео, зокрема діпфейків. Основна вимога для них - у їхніх матеріалах повинно бути чітко зазначено, що контент створено ШІ.

Далі йдуть системи з високим ризиком. Це ШІ, який використовується у критичній інфраструктурі, освіті, сфері зайнятості, охороні здоров'я, правоохоронній діяльності та інших галузях, де потенційний збій може зашкодити людям.

Через це ці продукти повинні проходити найширший спектр регуляцій: обов'язкові системи управління ризиками, кропітке управління даними задля мінімізації похибок, детальна технічна документація, автоматичне ведення журналу дій, контроль з боку персоналу тощо.

Дедлайн для приведення систем з високим та обмеженим ризиком у відповідність до стандартів AI Act встановили на 2 серпня 2026 року, проте AI Omnibus перенесе його на 16 місяців - до 2 грудня 2027 року.

На вершині піраміди ризиків знаходяться системи з неприйнятним ризиком. До них ЄС відносить системи, спрямовані на маніпулювання думкою та поведінкою людей, експлуатування їхніх вразливостей (вік, інвалідність, соціальне чи економічне становище тощо), формування соціального рейтингу, стеження чи ідентифікацію людей в громадських місцях у реальному часі.

Їхнє виведення на ринок ЄС заборонене. Виняток лише один - державні органи можуть використовувати ШІ-ідентифікацію в публічних місцях для пошуку викрадених громадян, запобіганню терактам або розшуку тих, хто вчинив тяжкі злочини.

Заборона на ці системи набула чинності найпершою - з 2 лютого 2025 року.

Великі та відомі мовні моделі (LLM), такі як ChatGPT, Gemini або DeepSeek, потрапляють в окрему категорію - "ШІ загального призначення" (GPAI). Вони також мають позначати свій контент як згенерований ШІ, вести розлогу технічну документацію, публікувати перелік ресурсів, використаних для навчання моделі, стежити, щоб при навчанні не порушувалися авторські права тощо. Ці обмеження діють з 2 серпня 2025 року.

Але як всі ці обмеження та зобов'язання впливають на ринок ШІ в ЄС?

Регуляції проти інновацій

Зарегульованість ринку завжди гальмує інновації. У більш ліберальних середовищах розробнику легше створювати новий продукт, а інвестору - вкладатися в проєкти без додаткових витрат на їхнє приведення у відповідність до законодавства, а також не наражатися на ризик того, що щось піде не так.

Більша проблема полягає в інвесторах та браку капіталу в Євросоюзі. Кількість нових ШІ-стартапів у ЄС та США на початкових етапах розвитку не сильно відрізняється, проте інвестори в ЄС лише 12% свого венчурного капіталу вкладають у ШІ-проєкти, а в США цей показник сягає 76%.

Через це європейські проєкти рідко "доживають" до пізніх раундів фінансування. А навіть коли доходять - там на них у 73% випадків чекають американські гроші.

Внаслідок цього абсолютна більшість популярних ШІ-систем, які використовуються у повсякденному житті європейців, походять із США та Китаю. Найвідоміша європейська LLM - Mistral, налічує близько 65 мільйона користувачів, більшість з яких походить із ЄС. А лише ChatGPT має 120 мільйонів користувачів у Європі.

Крім обмежень AI Act інвесторів також зупиняють європейська бюрократія, високі податки та менша, у порівнянні з США, розвиненість ринків капіталу й інвестиційної інфраструктури. Разом із зарегульованістю ці чинники відлякують інвесторів на вільніший ринок - американський, безпосередньо до Кремнієвої долини.

Також саме через регуляції частина відомих систем штучного інтелекту або їхні окремі функції залишаються недоступними в ЄС. Наприклад, Apple AI був недоступним у ЄС упродовж майже року після його виходу на американські ринки, а більшість функцій Meta AI досі недоступні на континенті.

Цифровий (не)суверенітет

Ще одна причина малої кількості ШІ-інновацій в ЄС - політика цифрового суверенітету Євросоюзу, що спрямована на зменшення залежності від зовнішніх технологій, даних та цифрової інфраструктури.

Усупереч цій політиці частина європейських країн розробляє свої національні мовні моделі на базі американських open-weight ШІ, зокрема моделей Llama від Meta.

Open-weight модель - це ШІ-система, розробник якої викладає у відкритий доступ результати навчання моделі, зазвичай приховуючи шляхи її створення, такі як повний набір даних та програмний код. Це дозволяє будь-кому запустити модель на власних серверах та налаштувати її, але залишає її в архітектурній залежності від оригінальних творців.

Причина такого вибору - розробка на базі open-weight не потребує такого обсягу фінансування та спеціалістів, як створення та навчання моделі з нуля. Також європейці часто надають перевагу саме американським open-weight, а не вітчизняним (на базі вищезгаданих моделей Mistral), через вищу обчислювальну потужність. Зокрема це Болгарія (BgGPT), Угорщина (Puli), Литва (LLM-LIT), Словенія (Naše LLM) та Португалія (Glória).

Водночас багато країн ЄС розуміють загрозу структурної залежності та створюють національні моделі з нуля - іспанська ALIA, італійська Minerva, а також німецькі Teuken та OpenGPT-X є тому прикладами.

Крім того, якщо європейські уряди намагаються уникати відкритих моделей з Китаю з безпекових міркувань, то приватні компанії часто базують свої продукти саме на них, зокрема на DeepSeek та Qwen. "Відкриті ваги" з Піднебесної зазвичай краще справляються зі складними математичними задачами, потребуючи менше ресурсів, ніж американські.

ЄС частково розуміє ці проблеми. AI Act містить положення, які спрямовані на підтримку розробок інноваційних ШІ-стартапів всередині Євросоюзу. Наприклад, документ передбачає створення "регуляторних пісочниць" - середовищ, де розробники матимуть можливість тестувати та адаптувати до законодавства свої проєкти в умовах, максимально наближених до реальних.

Також Єврокомісія проводила конкурси на фінансування стартапів та доступ до активних суперкомп'ютерів. На додачу до цього, по всій Європі створено низку "ШІ-фабрик" - суперкомп'ютерних центрів, спрямованих на допомогу підприємцям у розробці та навчанні ШІ-моделей.

На початку червня Єврокомісія представила пакет цифрового суверенітету, де приділила увагу проєктам із відкритим кодом, зокрема у сфері ШІ. ЄС обіцяє підтримувати відповідні стартапи та інвестувати у їхній розвиток.

Також до пакету увійшов закон про розвиток хмарних технологій і штучного інтелекту (Cloud and AI Development Act), який має мету потроїти потужності європейських датацентрів упродовж наступних 5-7 років, а також Стратегічна дорожня карта цифровізації та ШІ в енергетиці.

Водночас ці зусилля поки є недостатніми для вирішення головних проблем - нестачі капіталу та небажання інвесторів вкладатися у європейський штучний інтелект.

ЄС задкує?

Зрештою європейці вирішили зробити свої цифрові регуляції простішими. Єврокомісія пропонує ухвалити пакет ініціатив під назвою Digital Omnibus, що впливатиме не тільки на ШІ, а й на інші цифрові сфери - наприклад, законодавство щодо захисту даних у мережі.

Частину пропозицій, які спрощують правила AI Act, назвали Digital Omnibus on AI. Зокрема йдеться про спрощення процедури реєстрації для розробників high-risk систем, продовження тимчасових спрощень для малих і середніх ШІ-бізнесів, розширення концепції "регуляторних пісочниць", а також уже згадане відтермінування дедлайну для приведення у відповідність high-risk систем.

Omnibus не стільки пом'якшує самі регуляції, скільки робить їх простішими та зрозумілішими для громадян та бізнесу. Деякі регуляції навпаки стали жорсткішими - наприклад, до заборонених ШІ-систем також належатимуть інструменти, які можуть оголяти людей на фотографіях.

Ключова причина оновлення - Єврокомісія не змогла вчасно розробити відповідні рамки та створити чіткіші пояснення, які саме ШІ-системи мають високий ризик та що саме розробникам потрібно робити замість самостійного тлумачення розмитих формулювань закону.

Європейці не захотіли створювати ситуацію, де розробникам доведеться намагатися привести свої проєкти у відповідність до правил, які ще не існують у довершеній та чіткій формі.

Дедлайн держав-членів ЄС також "горить". Вони мали створити національні наглядові та контрольні органи, що займалися б відстеженням виконання регуляцій AI Act на державному рівні, але менше половини держав-членів блоку демонструє прогрес у цьому напрямку.

Коли ЄС остаточно ухвалить пакет - поки невідомо. Водночас на початку травня Європарламент та Рада ЄС ухвалили попередню угоду щодо Omnibus - законодавці переважно дійшли згоди, а подальші правки будуть незначними. Зокрема, серед європейських органів існує консенсус щодо відтермінування дедлайну для ШІ з високим ризиком.

Ці додаткові 16 місяців можуть дати можливість розвинути європейський ринок ШІ, вважає Пйотр Чиж, засновник та CEO польської IT-компанії Rocksoft. "Відкладення введення в силу (регуляцій для ШІ з високим ризиком) AI Act - це розумний крок, який допоможе підтримати інновації у сфері штучного інтелекту в Європі. Хоча ми відстаємо від США чи Китаю, це не означає, що ми не такі розумні, як вони, але політика та законодавчі обмеження знищують європейські стартапи", - каже бізнесмен.

Водночас зараз євросоюзівські стартапи постають перед дилемою: витратити додатковий час на те, щоб краще розвинути свій проєкт, не звертаючи уваги на регуляторні труднощі, чи заздалегідь почати готувати свій продукт до майбутніх перевірок.

При цьому в той час, як ЄС тимчасово дає галузі ШІ видихнути, американці, які вважають себе лідером у цій сфері, почали замислюватися над можливим впровадженням регулювання штучного інтелекту. Поштовхом для цього стала поява моделі Mythos від компанії Anthropic - розробників Claude.

Цей ШІ спричинив хаос у стратегії Білого дому завдяки своєму вмінню легко знаходити вразливості у програмному забезпеченні, яке перетворило цей інструмент на справжню кіберзброю. Яка могла і не з'явитися, якби в США існувало законодавство подібне до європейського AI Act.