7 травня 2024 року під час церемонії інавгурації Володимир Путін офіційно обійме посаду президента Росії. Але законність того, яким чином Путіна було переобрано на п'ятий президентський термін, викликає хвилю гострої критики на Заході.

Зокрема, верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що президентські вибори в Росії, що відбулися 17 березня 2024 року, не відповідали демократичним стандартам і "незаконно проводилися на окупованих територіях України". За його словами, ці вибори в РФ регулювалися "репресивними законами", проходили в умовах переслідування опозиційних лідерів, представників громадянського суспільства та журналістів, і пройшли "під тиском потоку дезінформації, пропаганди та за відсутності доступу до незалежних ЗМІ". "Назвати це виборами було б іронією", - констатував головний дипломат ЄС.

Але чи означають ці заяви, що Євросоюз на офіційному рівні не визнаватиме повноваження президента Путіна, який знову прийшов до влади в Росії внаслідок недемократичних виборів? DW дізналася про думки експертів.

Резолюція Європарламенту є символічною, але не зобов'язує

Першими про нелегітимність Путіна заговорили у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). 18 квітня під час своєї чергової сесії ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи та Євросоюз "визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну та припинити всі контакти з ним, за винятком гуманітарних контактів та контактів, спрямованих на прагнення миру". Але оскільки резолюції ПАРЄ мають лише рекомендаційний характер, то цей документ не спричинив жодних офіційних змін у відносинах країн-членів РЄ з Кремлем.

Через тиждень подібну позицію на рівні ЄС озвучив Європарламент. У своїй резолюції він також закликав "не визнавати результати президентських виборів Росії легітимними" та "обмежити відносини з Путіним питаннями, необхідними для регіонального миру, гуманітарними та правозахисними цілями".

Ця резолюція Європарламенту також не є обов'язковою для виконання, тому прямих наслідків не передбачає. Оскільки зовнішня політика ЄС є сферою повноважень Європейської Ради, в якій ці питання вирішують глави 27 держав-членів Євросоюзу за принципом одностайності, пояснила в коментарі DW Іонела Марія Чіолан, наукова співробітниця з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони ЄС із брюссельського Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса.

Експертка вважає, що незважаючи на те, що резолюція Європарламенту на правовому рівні не зобов'язує оголосити Путіна нелегітимним президентом, все ж таки вона має "досить відчутний символічний і опосередкований вплив" на зовнішню політику держав-членів ЄС. "Оскільки діє як рекомендація Європейській Раді та посилає сигнал європейським урядам про те, що партії всього політичного спектру дотримуються саме такої точки зору", - вважає Чіолан.

"Вважатимуть "правителем" і продовжать спілкування"

У міжнародних відносинах немає чіткої процедури визнання глави іноземної держави нелегітимним. Для цього достатньо просто відповідної заяви на офіційному рівні. Поки що таких заяв не прозвучало, і жодна з європейських столиць "не заявила про те, що збирається, наприклад, відкликати свого посла з Москви", зазначає експерт Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel).

Але водночас "ніхто толком не привітав Путіна з "виборами" і не визнав цю аферу", каже Ґрессель. Лише прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поспішив привітати Путіна, за що його розкритикував Європарламент, дорікнувши Орбану, що він "порушив солідарність з ЄС", визнавши це "фіктивне переобрання".

"Отже, формально Путін вважатиметься "правителем", як Лукашенко у Білорусі", - зазначив Ґрессель. Але, на його думку, європейські країни "з тих чи інших причин продовжуватимуть підтримувати зв'язок із нинішньою владою РФ".

"ЄС потрібні канали офіційного зв'язку з Кремлем"

Оголосити Путіна нелегітимним лідером було б стратегічною помилкою ЄС, що має незворотні наслідки для геополітичних цілей Брюсселя, а також для ухвалення подальших рішень щодо завершення війни в Україні. У цьому впевнений науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. "Мало хто не погодиться з тим, що факт перебування Путіна на посаді президента Росії коріниться в корупції та шахрайстві. Проте ЄС не може вибірково вирішувати, з ким йому вести справи, а з ким ні", - вважає Гілтон. Адже для реалізації політики ЄС у різних сферах важливо зберігати всі можливі дипломатичні канали зв'язку з Кремлем відкритими.

Більше того, якщо Брюссель створить прецедент, оголосивши лідера держави нелегітимним, це надішле хибний сигнал багатьом країнам. "Зараз ЄС потребує партнерів для розв'язання комплексу проблем, наприклад, таких як розширення доступу до рідкісноземельних мінералів або диверсифікація джерел енергії. А делегітимізація Путіна обмежить маневреність ЄС у досягненні цих цілей", - пояснює експерт.

Крім того, рішення не визнавати Путіна президентом РФ "суттєво вплине на здатність ЄС вести переговори та просувати питання безпеки України та стабільності на континенті", каже Гілтон і додає: "Адже коли настане час переговорів щодо завершення війни в Україні, з ким матиме справу Брюссель?".

Оптимальною позицією для ЄС зараз буде продовжувати засуджувати дії Путіна в Україні та постійно нагадувати, що результати президентських виборів у Росії були нелегітимними, "але при цьому не розривати формальні зв'язки з Москвою", підсумував експерт.