По тому, як на початку травня "Газпром" оприлюднив дані про перші за останні чверть століття і рекордні збитки, світові видання виходять із заголовками про похмурі прогнози для російського газового гіганта.

Чисті збитки "Газпрому" у 2023 році склали 629 млрд рублів (близько 6,8 млрд доларів), йшлося у річному звіті компанії, оприлюдненому на її сайті 2 травня. За попередній рік російський газовий монополіст звітував про прибутки у 1,23 трлн рублів (близько 13 млрд доларів). Таким чином, лише за рік "Газпром" отримав на 20 млрд доларів менше.

За 2023 рік виторг компанії за рік скоротився на 27%, а виторг суто від газового бізнесу - на 43% (при цьому у нафтовому та електроенергетичному сегменті доходи зросли на 4% та 9% відповідно).

Ці збитки є рекордними для "Газпрому" і першими від післядефолтного 1999 року.

Акції енергетичної компанії впали на 4,4%, що стало найрізкішим падінням більш ніж за рік.

У вересні 2023 року "Газпром" вже повідомляв у своїй звітності про скорочення видобутку на 25%, звинувативши у "політично мотивованих рішеннях низку країн". Але згодом президент Росії Володимир Путін заявив, що корпорація "почувається впевнено, спокійно, справляється", незважаючи на зниження постачань і доходів.

Через війну може і не відновитися

Головна причина збитків - подальші втрати клієнтів у Європі. Постачання російського газу до Євросоюзу впало на 56% - з 66,6 млрд кубів у 2022 році до 29,3 млрд кубів у 2023. Ці втрати не може перекрити Китай, поставки до якого зросли з 16 млрд кубів до 22,5 млрд кубів.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, хоча "Газпром" продовжує постачати трубопровідний газ до низки європейських країн, торік його поставки до Європи впали до найнижчого рівня з початку 1970-х років.

"Внаслідок загарбницької війни проти України російська енергетична компанія "Газпром" минулого року вперше майже за чверть століття опинилася в мінусі", - так подавав новину 1 канал німецького телебачення у головній новинній програмі Tagesschau.

А британський Economist зробив свій аналіз у статті під заголовком "Російський газовий бізнес може ніколи не відновитися від війни в Україні". У підзагу журналісти видання додають: "надії на порятунок з Китаю дедалі тьмяніші".

Коли російські лідери зупинили більшість поставок газу до ЄС у 2022 році, вони вважали себе розумними, пише Economist. Ціни стрімко злетіли вгору, що дозволило Росії заробити більше, попри менші обсяги експорту. Тим часом Європа, яка у 2021 році купувала 40% газу в Росії, готувалася до інфляції та відключень електроенергії.

Проте два роки по тому, завдяки теплій зимі та величезному імпорту скрапленого природного газу з Америки, європейські газові сховища заповнені як ніколи раніше. А "Газпром", російський державний газовий гігант, не може отримати жодного прибутку.

Для Росії було нелегко знайти споживача на 180 млрд кубів газу - 80% від усіх експортних поставок, які вона колись продавала Європі. Аналога "Північному потоку", який дозволяв би транспортувати так само багато газу якколись Німеччині, якомусь іншому клієнту, немає. Потужностей, щоб зріджувати газ, а також спеціальних LMG-танкерів також бракує.

Але до останнього часу ці проблеми можна було пережити, адже у п'ять років між 2018 і 2023 від експорту газу до російського бюджету надходило лише 20%, і, попри санкції, експорт нафти та ціни на неї дозволяли отримувати чималі гроші. Проте і з нею почалися проблеми.

Що ж до газу, то у Росії є два шляхи: будувати нові трубопроводи, щоб збільшити поставки неєвропейським споживачам, або ж нарощувати експорт скрапленого газу. Другий варіант виглядає надійнішим, але LNG потребує західних технологій та обладнання, доступ до яких ускладнився через санкції за агресію проти України.

З поставками для Китаю все теж непросто. Китай не впевнений, що він дійсно потребує трубопровід "Сила Сибіру-2", який міг би збільшити потік російського газу до цієї країни. А навіть якщо його і реалізують, то, зокрема і завдяки поставкам газу з Центральної Азії, Китай може диктувати Росії свої цінові умови. Міністерство економіки Росії вже прогнозує, що ціна експорту газу до Китаю в середньому становитиме 257 доларів за кубометр у 2027 році порівняно з 320 доларами для тих клієнтів, що ще залишилися у Європі.

"Ця низка труднощів означає, що Росія не зможе повернути собі більшу частину доходів, які вона колись отримувала від Європи. Західні санкції та помилки Росії не запобігають війні в Україні. Але вони завдають удару по майбутньому Росії як провідного постачальника енергоносіїв", - пише The Economist.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили кілька пакетів санкцій проти Росії, а також почали шукати альтернативи російським нафті та газу.

Наприкінці літа 2022 Єврокомісія оголосила про плани заощадити до 15% газу порівняно із обсягами, що споживали країни ЄС до війни в Україні. І ці плани були виконані. За даними Єврокомісії, у 2021 році ЄС імпортував понад 80% газу, і близько 50% надходило з Росії. У 2022 році частка російського газу в ЄС вже становила лише 25%. Решту вдалося перекрити поставками газу з Норвегії, Алжиру та США. За підсумками 2023, як писала британська Financial Times, від Росії в Європі отримували лише 8% газу. А ціни повернулися до рівнів, якими вони були до війни. До 2027 року ЄС взагалі відмовиться від російського газу.

"Європа перевершила очікування, розірвавши свою залежність від російського газу, і державна газова монополія стала однією з найбільших корпоративних жертв війни", - писала FT.

ЄС "майже" готовий до газових санкцій проти Росії

Впродовж війни Росії проти України західні країни запровадили санкції на поставки російського вугілля, а також - досить обмежені і дуже критиковані - на поставки російської танкерної нафти, але газу не чіпали.

Тепер, вперше за два роки війни у ЄС готові взятися й за газ, - Європейська комісія готова оприлюднити пропозицію про заборону перевалки російського скрапленого газу в портах ЄС у 14-му пакеті санкцій проти Росії, пише Politico у статті "ЄС нарешті готовий зруйнувати російську газову імперію... ну, майже".

Але, як одразу ж зазначає американське видання, ці санкції, якщо вони будуть впроваджені, стосуватимуться лише чверті російських доходів у цій галузі. Втім, вони є чималими - 8 млрд доларів.

Politico також зазначає, що проти навіть таких обмежених санкцій можуть виступити країни, які стали справжніми хабами у перевалці скрапленого газу - Франція, Іспанія, Бельгія, а також країни, куди іде цей газ потім - Німеччина та Італія.

Але якщо країни ЄС таки виявлять волю, то "без європейських портів як зручних пунктів перевалки, Росії доведеться використовувати криголами, яких не так вже й багато, щоб довезти пальне через Арктичні моря до покупців в Азії", пише Politico.

А що з Україною?

Колись Україна була головним шляхом постачання російського газу до Європи. За радянських часів українська газотранспортна система була розрахована на транспортування понад 140 млрд кубів зі сходу на захід. До 2005 року обсяги транзиту були дуже близькими до цього максимуму, а потім почали потроху зменшуватися.

Наприкінці цього року добігає контракт на транспортування російського газу до Європи територією України, укладений 5 років тому, у 2019 році. Тепер цим маршрутом Європа отримує лише 5% газу.

Сама Україна не купує газ із Росії від листопада 2025 року. А минула зима стала першою, яку Україна пережила виключно на газі власного видобутку.

В українському "Нафтогазі" неодноразово заявляли, що не збираються подовжувати транзитний контракт з "Газпромом" або укладати новий.

Натомість в Україні закликають європейців використовувати українські підземні сховища для того, аби зберігати в них запаси газу. Компанія має намір збільшити обсяг збереженого в Україні європейського природного газу з 2,5 млрд кубометрів торік до 4 млрд цієї зими, заявив FT голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Водночас саме ці сховища стали об'єктами російських масованих атак на українську енергетику цієї весни, визнали в "Нафтогазі". Але, зазначають в компанії, пошкоджень зазнала лише наземна інфраструктура, а не підземні сховища. А її можна і треба краще захищати - за допомогою партнерів.

"ЄС зацікавлений у захисті сховищ, транспортних і виробничих об'єктів, враховуючи, що газова інфраструктура України добре інтегрована в енергетичну систему Європи", - цитує FT керівника "Нафтогазу".