Fixygen.ua - Україна залишається однією з найактивніших країн світу у сфері криптовалют - як з точки зору впровадження, так і з точки зору інновацій. Незважаючи на триваючу війну та економічні виклики, країна стала регіональним лідером у сфері цифрових активів, поєднуючи високий рівень впровадження на низовому рівні з дедалі більш структурованою нормативно-правовою базою.

Згідно з Глобальним індексом впровадження криптовалют Chainalysis за 2024 рік, Україна посідає 4-те місце у світі, поступаючись Індії, Нігерії та В'єтнаму, але випереджаючи більшість європейських країн та країн G7. За оцінками, понад 6,5 мільйона українців (близько 15-17% дорослого населення) володіють або використовують криптовалюту.

Україна також стабільно входить до топ-10 країн за обсягом криптовалютних транзакцій між рівними учасниками, що свідчить про високий рівень цифрової грамотності населення та широку довіру до інструментів на основі блокчейну.

Ще до 2022 року Україна була визнана Global Crypto Adoption Report однією з найшвидше зростаючих криптовалютних економік Східної Європи. Сьогодні війна лише прискорила цю трансформацію - цифрові валюти стали частиною як гуманітарної логістики, так і транскордонних бізнес-операцій.

Прийняття та випадки використання

Грошові перекази та платежі: криптовалюти слугують альтернативним каналом для грошових переказів, зменшуючи витрати на переказ та обходячи традиційні банківські обмеження.

Заощадження та інвестиції: в умовах інфляції та банківських ризиків криптоактиви використовуються як засіб збереження вартості та захист від нестабільності валюти.

Благодійні пожертви: з 2022 року Україна отримала понад 250 мільйонів доларів у вигляді криптовалютних пожертв, ставши однією з перших країн, яка офіційно прийняла цифрові активи для оборони та гуманітарної підтримки.

Фріланс-економіка: українські ІТ-фахівці та цифрові фрілансери часто використовують стейблкоіни (USDT, USDC) для транскордонних розрахунків.

Нормативно-правова база та ліцензування

Україна є однією з перших країн Східної Європи, яка створила комплексну правову базу для криптоіндустрії.

Закон «Про віртуальні активи» (прийнятий у 2022 році, оновлений у 2024 році) визначає цифрові активи як власність і вводить ліцензування для бірж та кастодіальних гаманців.

У 2025 році Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розпочали підготовку вторинних нормативних актів, узгоджених з MiCA (Регламентом про ринки криптоактивів) ЄС, що відкриває шлях до гармонізації з європейськими стандартами.

Український парламент також розглядає поправки до податкового законодавства, які передбачають введення 5% ставки податку на прибуток для фізичних осіб та 10% для юридичних осіб, що отримують прибуток від криптовалюти, а також спрощені правила звітності.

Регулятори наголошують, що Україна прагне стати «крипто-сумісною, а не крипто-обмежувальною», забезпечуючи прозорість та підтримуючи інновації та приплив інвестицій.

Інституційні та інфраструктурні зміни

Україна швидко створила місцеву екосистему криптоінфраструктури:

Понад 25 ліцензованих бірж та брокерів працюють на внутрішньому ринку або за угодами про партнерство з організаціями, зареєстрованими в ЄС.

Київ, Львів та Дніпро стають регіональними хабами блокчейну, де працюють стартапи, що спеціалізуються на Web3, DeFi, токенізації та фінансових продуктах з інтегрованим штучним інтелектом.

Міністерство цифрової трансформації продовжує співпрацювати з Binance, Kuna та WhiteBIT у сфері політики щодо блокчейну та цифровізації державного сектору.

Паралельно Національний банк України розробляє власний пілотний проект цифрової гривні (е-гривня) за підтримки Stellar Development Foundation, маючи на меті протестувати платежі CBDC до 2026 року.

Тенденції та виклики

Зростання інституціоналізації: українські криптокомпанії переходять від суто роздрібних моделей до регульованих брокерських та фінтех-структур.

DeFi та токенізовані активи: місцеві розробники все частіше запускають інструменти Web3 для глобальних ринків, зокрема в сферах DeFi, GameFi та токенізації реальних активів.

Безпека та дотримання AML: інтеграція зі стандартами FATF залишається викликом, хоча українські регулятори активно співпрацюють з ЄС для посилення механізмів протидії відмиванню грошей.

Відтік мізків проти глобальної експансії: тисячі українських фахівців у галузі блокчейну переїхали до ЄС, Польщі та країн Балтії, проте вони продовжують працювати над проектами українського походження та залучати іноземні інвестиції в екосистему.

Станом на кінець 2025 року Україна входить до п'ятірки світових лідерів за рівнем впровадження криптовалют, маючи динамічну внутрішню екосистему та зростаючу зрілість регуляторної бази.

Постійне впровадження стандартів, узгоджених з ЄС, а також високий рівень цифровізації та суспільна прийнятність можуть зробити Україну європейським центром інновацій у сфері блокчейну та регулювання віртуальних активів протягом найближчих двох років.