«Репараційний кредит» Європейського Союзу для України може скласти до 130 мільярдів євро, заявили Reuters чиновники ЄС, близькі до переговорів, причому остаточний розмір буде визначено після оцінки Міжнародним валютним фондом фінансових потреб України в 2026 і 2027 роках.

Ідею репараційної позики Києву, заснованої на залишках грошових коштів російських активів, заморожених на Заході після вторгнення РФ в Україну в 2022 році, запропонувала 10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

За її словами, позика, спрямована на допомогу Києву у фінансуванні військових дій, буде погашена Україною тільки після отримання репарацій від Росії в рамках мирної угоди. Ризик буде нести колективно Європа і, можливо, також деякі інші країни G7.

Більшість російських активів на суму близько 210 мільярдів євро, що зберігаються в Європі, перебувають в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. Чиновники заявили, що 175 мільярдів євро активів в Euroclear вже досягли терміну погашення і стали готівкою, яка може стати основою для нового кредиту.

Однак чиновники заявили, що перед тим, як ЄС погодиться на кредит на репарації, він захоче погасити кредит G7 на суму 45 мільярдів євро (50 мільярдів доларів), про який було досягнуто домовленості минулого року. За словами трьох чиновників, близьких до обговорень, це залишить близько 130 мільярдів євро з грошового балансу для нового інструменту.

Комісар ЄС з економічних питань Валдіс Домбровскіс заявив у п'ятницю, що Комісія прийме рішення про розмір позики лише після отримання оцінки МВФ щодо фінансових потреб України на найближчі два роки.

За словами високопоставлених чиновників міністерства фінансів ЄС, конкретні деталі ще не узгоджені. Комісія розробляє механізм, який дозволить їй використовувати заморожені російські активи без їх конфіскації, що є червоною лінією для багатьох урядів ЄС та Європейського центрального банку.

Коментуючи кредит в розмірі 50 мільярдів доларів США, забезпечений російськими активами, у МЗС Росії висловлювали обурення і заявляли, що «будь-яке посягання на російську державну власність під прикриттям будь-якого надуманого «репараційного механізму» буде нічим іншим, як крадіжкою на державному рівні».