Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Дискусії про це тривали роками, через суперечливі позиції депутати так і не наважувалися приймати це рішення. Схоже, крига в цьому питанні таки скресла.

Законопроєкт у першому читанні підтримали 268 депутатів, повідомили депутати із зали засідань.

Якщо цей документ ухвалять в цілому, то в Україні нарешті почнуть використовувати канабіс для лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни.

Депутат і голова профільного парламентського комітету Михайло Радуцький розповів напередодні, що лікування препаратами на основі медичного канабісу потребують мільйони українців.

"Їх використовують при лікуванні хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми, хвороб Альцгеймера та Паркінсона та багатьох інших важких захворювань. В Україні в тому числі такого лікування потребують поранені та військові із ПТСР", - пояснив він.

При цьому, за його словами, поліція та держслікслужба запровадять жорсткий контроль.

В підтримку легалізації медичного канабісу широким фронтом виступили громадські активісти, журналісти, блогери та політики.

Закликав депутатів ухвалити це рішення і президент Володимир Зеленський.

"Всі найкращі світові практики, рішення, якими б складними або незвичними вони не були, повинні бути застосовані в Україні, щоб всім українським громадянам не довелося терпіти біль, стрес і травми війни. Зокрема, ми повинні нарешті чесно легалізувати для всіх, хто цього потребує, ліки на основі канабісу", - сказав президент, виступаючи 28 червня у Верховній Раді.

Варто зазначити, що в цьому питанні Зеленський змінював свою позицію кілька разів. Під час передвиборчої кампанії у 2019 році він висловлювався за легалізацію, а після обрання почав говорити, що це не на часі. Очевидно, переживаючи за свої рейтинги через суперечливе питання.

В Міністерстві охорони здоров'я не раз закликали парламент ухвалити це рішення, оскільки воно наблизить Україну до європейської системи охорони здоровʼя.

Наприклад, сусідка України Польща легалізувала застосування медичного канабісу для пацієнтів з тяжкими захворюваннями з 2018 року. Серед інших країн, де канабіс можна отримати як ліки при окремих станах, - Канада, Ізраїль, Австралія, Чехія, Австрія, Франція і Німеччина.

Які застереження

Але чимало політиків не підтримують це рішення і пов'язують його з інтересами окремих ділків.

За словами депутата Дмитра Разумкова, це питання легко може регулювати уряд, завдяки його рішенню всіх хворих, хто цього потребує, можна було забезпечити цими ліками і раніше.

А за цим законопроєктом "ховається суто бізнесова історія", яка породить нову корупційну схему в країні. "Він містить положення про вирощування та обіг конопель не тільки в медичних, а й в промислових та рекреаційних цілях, що може призвести до майже легального загальнодоступного його вживання", - стверджує політик.

На цю заяву Разумкова відреагували "Пацієнти України". Там заявили, що відповідні рішення уряду не працюють, бо дорогі закордонні ліки так і не з'явилися в Україні.

"Виробники навіть не зацікавлені проходити реєстрацію в Україні, оскільки ці препарати дуже дорогі (вартість деяких - близько 2000$), а український ринок для них зовсім малий. Крім того, постанова уряду - це ненадійний правовий фундамент. Змінився керівник - скасували документ", - пояснюють в організації.

Єдиним фронтом проти легалізації виступили українські церкви. Всеукраїнська рада церков висловила свої застереження. Там закликали депутатів не розглядати цей законопроєкт, а президента - не допустити "згубних наслідків покрокової легалізації канабіоїдних наркотичних речовин" під виглядом лікування ПТСР.

"Чи можна вважати реальною допомогою нетермінальним хворим надання їм препаратів, які мають наркотичний ефект, викликають звикання та з високим ступенем вірогідності призводять до наркотичної залежності та переходу до споживання "важких" наркотиків? І це при тому, що у хворих створюється хибне враження, ніби вони вживають ліки, а не наркотичний небезпечний препарат", - йдеться в заяві церков.

Там додали: надання препаратам канабісу медичного статусу не перетворює наркотичний препарат у безпечні ліки.

#знеболь7457

А в цей час відомі українці запустили в соцмережах флешмоб #знеболь7457 із закликом до депутатів голосувати "за".

До флешмобу долучились військові, громадські активісти, журналісти, депутати та знаменитості. Серед них - журналістка Яніна Соколова, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва, шеф-кухар Євген Клопотенко, лідер гурту "Друга ріка" Валерій Харчишин, лідер рок-гурту "O.Torvald" Євген Галіч, письменниця Оксана Мороз та інші.

У дописах на своїх сторінках у Facebook вони розповідають про необхідність медичного канабісу для пацієнтів та військових із посттравматичним стресовим розладом, а також закликають депутатів не вдаватися до популізму і підтримати законопроєкт №7457.

"Медичний канабіс - це не про "ги-ги, оце торкнуло". Препарати на основі медичного канабісу мають допомогти багатьом українцям з онко, епілепсією, розсіяним склерозом та іншими захворювання, які в побічці дають перманентний біль та судоми м'язів. Більш того, ці препарати мають допомогти нашим військовим, які внаслідок цієї страшної війни пожертвували своїм фізичним та ментальним здоров'ям", - пише шеф-кухар Євген Клопотенко.

Про свій досвід вживання медичного канабісу під час боротьби з онкологією розповідає журналістка Яніна Соколова.

"На третій день зле так, що не допомагає жоден із препаратів знеболення. Найсильніші пластирі та ін'єкції не давали жодного повного знеболювального ефекту. Навпаки. Давали побічну дію. Блювоту, висипку і купу різних шлункових наслідків. Хотілося лізти на стіни. Викручувало тіло так, ніби сотні бджіл жалять судини. Все це було до покупки моїм другом сигарети з олією канабісу всередині. Це був просто подих спокою. Без побічної дії. Хіба що їсти хотілося", - написала вона.

До повномасштабного вторгнення Росії ліків на основі медичного канабісу потребували понад 2 млн пацієнтів. Через війну ця цифра збільшиться до щонайменше 6 млн людей, зокрема, поранених військових та цивільних.