Російські авіакомпанії домоглися дозволу продовжувати польоти на випущених у 1970-х літаках "Ан-26" через відсутність у країні нових лайнерів аналогічного типу як російського, так і зарубіжного виробництва. Так, сертифікаційні роботи щодо продовження призначеного терміну служби "Ан-26" усіх модифікацій до 60 років замовив підвідомчий Росавіації "ДержНДІ цивільної авіації".

Про це свідчать дані порталу державних закупівель РФ, передає The Moscow Times.

За планом робіт, спроєктовані ще в 1950-х турбогвинтові літаки "Ан" після нової сертифікації отримають дозвіл на додаткові 6 тис. льотних годин, а гранична кількість годин польоту до капремонту буде збільшена до 26 тис.

Загалом у російських авіакомпаній в експлуатації знаходиться близько 100 "Ан-26" та "Ан-24", які літають у Сибіру та на Крайній Півночі. Середній вік цих машин досяг 50 років, і значну частину літаків за правилами ще торік треба було списати.

Російська влада планувала оперативно замінити літаки-"пенсіонери" новими - 68-місним "Іл-114-300" та 44-місною "Ладогою", проте терміни їхнього випуску неодноразово зривалися.

Амбітна програма розвитку російського авіапрому, яку запустили 2023 року, вимагала вже 2025 року випустити 15 "Ладог", а до 2027 року довести виробництво до 65 одиниць. Насправді авіазаводи не випустили жодної машини, а терміни випуску перших перенесли на 2027 рік.

Виробництво "Іл-114-300" мало розпочатися минулого року з двох одиниць, але його перенесли на 2025 рік, як і сертифікацію нової моделі.

Загалом план випуску нових літаків, які мають замінити недоступні через санкції Boeing та Airbus, було урізано в 1,5 раза через проблеми авіазаводів, яким доводиться з технологічного нуля відроджувати виробництво.

Якщо від початку планувалося, що до 2030 року не менше 80% лайнерів у російському парку перевізників будуть виробництва РФ, то на початку 2025 року ціль знизили до 50%. Причому початок масштабного авіавиробництва, яке розраховували запустити ще минулого року, було відкладено на 2027-2028 роки, а вихід російського авіапрому на повну потужність - на 2030 рік.

Наразі лише 19% лайнерів у російських авіакомпаній - виробництва РФ. Згідно з затвердженим у січні планом уряду Росії, у 2026 році заплановано лише незначне зростання виробництва літаків зі збільшенням частки у парку на 1 процентний пункт, до 20%. 2027 року російських лайнерів має стати 25%, у 2028 - 30%, і лише у 2029-2030 роках обсяги випуску мають різко зрости, а частка російських літаків у перевізників - дістатися планових 50%.

Раніше стало відомо, що проєктувальники російського регіонального літака "Байкал", який мав замінити радянський "Кукурузник" Ан-2, припустилися низки "драматичних помилок", через що машину "фактично потрібно збирати заново".

У січні цього року повідомлялося, що Росія викупила в іноземних власників більше половини літаків для польотів за кордон.

Наприкінці минулого року повідомлялося, що російський авіапром з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України зміг виробити лише 7 придатних для цивільної авіації літаків SuperJet 100, тоді як у планах до 2025 року було заплановано 108 лайнерів.

Як повідомлялося, наприкінці листопада російська державна "Об'єднана авіабудівна корпорація" звільнила одразу двох директорів найбільших авіаційних заводів, задіяних у програмі будівництва літаків, які б мали замінити іноземні авіалайнери в умовах санкцій. Зокрема, своїх посад позбулися гендиректор ПАТ "Яковлєв" (займається виробництвом лайнерів Sukhoi Superjet) та директор АТ "Туполєв".

Відтак, в уряді РФ вирішили радикально урізати програму розвитку авіапрому.

Тим часом російські авіакомпанії почали втрачати літаки західних виробників унаслідок дії санкцій, які обмежили поставки в країну нових лайнерів і заборонили обслуговування наявних.

Наприкінці червня з офіційного сайту Росавіації зникли дані про кількість літаків у парку російських авіакомпаній.