Дональд Трамп обіцяє "відродити велич Америки", найбільшої економіки світу. Однак що більше економісти аналізують плани нового старого американського президента, тим більше в них сумнівів у тому, що заявлені ним рецепти допоможуть США відродити промисловість і стримати експансію Китаю.

Здатність його команди до рішучих перетворень "в перший же день", як погрожував Трамп, викликає в аналітиків сумніви, а заявлені реформи часто суперечать одна одній.

Наприклад, Трамп, з-поміж іншого, обіцяє підвищити мита на весь імпорт, знизити податки, депортувати мігрантів та збільшити видобуток нафти й газу. Усе заради того, щоб стимулювати економічне зростання, інвестиції й створення робочих місць, скоротити дефіцит торгівлі, послабити долар та знизити інфляцію.

Однак мита й депортація суперечать ідеї слабкого долара, оскільки піднімуть ціни, а за ними - кредитні ставки і валютний курс. Депортація підірве економічне зростання, і знижувати податки в такій ситуації - означає збільшувати й без того гігантські дефіцит бюджету, державний борг і витрати на його обслуговування.

Зростання видобутку нафти й газу в умовах знижених цін на енергоносії поставить нафтогазові компанії на межу банкрутства - вони припинять бурити, скоротять інвестиції та виробництво.

З таким комплектом суперечливих ініціатив Трампа будувати прогнози американської економіки на рік-два можна буде тільки після того, як він переїде до Білого дому наприкінці січня і перейде від слів до справи.

Але це не заважає вже зараз зібрати докупи ключові заявлені реформи Трампа й оцінити їхні можливі наслідки для Америки та світу загалом.

"Я обіцяю низькі податки, слабке регулювання, дешеву енергію, дешеві кредити і стрімке зростання доходів усіх громадян, - казав Трамп у вересні. - Мій план дозволить швидко перемогти інфляцію, швидко знизити ціни і відновити вибухове економічне зростання".

Трамп легко переконав виборців. З експертами поки що складніше.

"Найімовірніше, запропоновані заходи будуть непродуманими, квапливими і завдадуть шкоди американській та світовій економіці", - вважає економіст Пол Мортімер-Лі, який працював у МВФ і Банку Англії, а тепер очолює відділ аналізу американської економіки BNP Paribas у Нью-Йорку.

"Перед Сполученими Штатами стоїть безліч складних проблем, і вочевидь, Трамп спробує розв'язати їх за допомогою простих і далекосяжних заходів, причому, найімовірніше, надто простих і надто далекосяжних", - підсумовує він в аналізі ініціатив Трампа.

Що ж пропонує Трамп, і чому скептики сумніваються, що його рецепти спрацюють, як задумано?

Мита, тарифи, торгівельні війни

Трамп погрожує імпортними митами всім торгівельним партнерам. Митні тарифи - його головний інструмент економічної та зовнішньої політики, і цього разу він планує використати їх активніше, ніж у перший термін.

Ціль - змусити інші країни купувати більше американських товарів, скоротити дефіцит торгівлі та відродити американську промисловість.

Під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв обкласти весь імпорт у США додатковим митом розміром від 10% до 20%. Китаю, головному супернику, він погрожував митом у 60%.

Після обрання президентом він продовжив наступ і пригрозив тарифами у 25% ще й сусідам - Мексиці та Канаді. А потім - Європі, якщо вона не зобов'яжеться збільшити закупівлі нафти й газу в США.

А країнам БРІКС, до яких, крім Китаю, входять ще дві провідні економіки, що розвиваються, а також ключові торгівельні партнери США - Бразилія та Індія, він наобіцяв 100% мито, якщо вони й надалі шукатимуть альтернативу долару для розрахунків між собою.

Які проблеми з тарифними війнами?

По-перше, торгівельні партнери дадуть відповідь. Зустрічними митами і девальвацією своїх валют.

Китай вже обіцяв, як і минулого разу, запровадити відповідні обмеження на імпорт американських товарів.

У результаті зростання економіки США загальмується, а підвищення цін прискориться, оцінив Бюджетний офіс Конгресу наслідки тарифів Трампа у відповідь на запит спікера Сенату і керівників комітетів з бюджету і фінансів.

Зростання цін змусить американський центробанк переглянути темпи зниження ставок за кредитами заради боротьби з інфляцією, що загрожує ще більшим сповільненням економіки, скороченням доходів бюджету і населення, зростанням дефіциту і боргу.

Усе це суперечить заявленим цілям економічних реформ Трампа.

Зниження податків

Трамп обіцяє масштабне зниження податків. Ціль - пожвавити бізнес та прискорити економічне зростання.

Трамп трохи знизив податки у перший термін, але строк дії затвердженого 2017 року пакета добігає кінця в 2025-му. Трамп обіцяє не лише продовжити наявні податкові пільги, а й запровадити нові.

Доходи, що втрачаються, він збирається замінити надходженнями від нових імпортних мит та скороченням держвидатків.

Які проблеми з податковими послабленнями?

Одних мит вочевидь не вистачить для компенсації прибутків, що втрачаються. Вони принесуть скарбниці близько 2 трлн доларів за десятиліття, тоді як заявлене скорочення податків коштуватиме 5 трлн, підрахував Пол Мортімер-Лі.

Розрахунки Центру податкової політики Urban Institute і Brookings Institution ще сумніші: вони оцінюють податкові пільги в 9 трлн доларів.

Обіцяне скасування підвищення податків у 2025 році скоротить прибутки, але не призведе до прискореного зростання - воно просто залишиться таким, як є. Усе тому, що нових бюджетних стимулів не передбачено, і навіть якщо Білий дім вигадає, які ще податки знизити, провести новий податковий пакет через Конгрес буде непросто, а діяти він почне тільки в наступному бюджетному році.

Минулого разу в Трампа не вийшло одразу провести радикальну податкову реформу, і цього разу шанси не вищі: традиційно для цього потрібна підтримка щонайменше 60 зі 100 сенаторів, а республіканців у Сенаті лише 53.

Депортація мігрантів

Потік мігрантів у США останніми роками сягнув небачених масштабів, і Трамп обіцяв не лише закрити кордони, а й депортувати всіх мігрантів, які очікують на легалізацію. Йдеться про мільйони.

Якими проблемами загрожує боротьба з мігрантами?

Завдяки припливу мігрантів американська економіка вже не один рік зростає на межі можливостей при мінімальному безробітті, випереджаючи прогнози й інші розвинені країни, включно з Європою - другою після США світовою економікою.

Скорочення робочої сили в умовах майже повної зайнятості неминуче підірве економічне зростання, скоротить бюджетні надходження та розжене інфляцію: спочатку зростуть зарплати, потім - ціни.

За різними підрахунками, лише за останні три роки в Америку приїхало понад 10 млн людей. До ковіду міграція приносила США щорічно до пів мільйона нових працівників, а після ковіду вона вийшла на новий рівень, і в останні три роки щороку робоча сила поповнювалася приблизно на 2 млн людей, підрахували аналітики Barclays.

Навіть якщо обіцянки депортувати всіх нелегалів залишаться на папері, епоха відкритих кордонів закінчилася ще до виборів. Джо Байден посилив міграційний режим восени, і одне тільки це рішення скоротить пропозицію робочої сили у 2025 році на 700 тисяч людей, прогнозує Barclays.

Трамп напевно ще більше посилить обмеження, а отже, один з головних моторів американської економіки - приплив дешевої робочої сили - забуксує вже цього року.

А оскільки одночасно зростуть зарплати й ціни, все це створить додаткові складнощі для американського центробанку - Федеральної резервної системи, оскільки в разі сповільнення економіки Трамп вимагатиме зниження ставок для стимулювання зростання, однак ціновий тиск змусить ФРС утримувати або навіть підвищувати ставку, щоб не допустити стрибка інфляції.

"Брак робочої сили в галузях, найбільш залежних від працівників-іммігрантів, - у сільському господарстві, будівництві та охороні здоров'я - призведе до зростання заробітної плати та посилить інфляційний тиск. Це створить додаткові проблеми для ФРС, - зазначають експерти Institute of International Finance. - Загроза депортації, хоча й невизначена, також може призвести до соціальної та економічної нестабільності та вплинути на настрої споживачів".

Скорочення держвидатків і дефіциту бюджету

Економію бюджетних коштів Трамп довірив мільярдеру Ілону Маску, і той одразу пообіцяв скоротити держвидатки на 2 трлн доларів.

Така економія повністю закрила б нинішню дірку в бюджеті та здолала б головну проблему економічної політики Білого дому, який вже третій рік живе з гігантським дефіцитом понад 6% ВВП, небаченим для мирного часу.

Такий розрив між прибутками й витратами бюджету не лише веде до стрімкого зростання боргу. Дефіцит не залишає американській владі місця для маневру на випадок непередбаченої кризи. Якщо раптом війна, пандемія, рецесія - позичити ще, щоб різко збільшити видатки для підтримки населення й стимулювання бізнесу, за такого дефіциту буде надзвичайно дорого.

Чому скоротити держвидатки, м'яко кажучи, важко?

Скоротити витрати на 2 трлн доларів без секвестру захищених статей бюджету (охорона здоров'я та соціальне забезпечення людей похилого віку) не вийде. Ба більше, населення, що старіє, вимагає не скорочення, а збільшення соціальних витрат.

Решта витрат не перевищують 1,7 трлн доларів, причому половина - на оборону, а решта - на транспорт, освіту, житло, науку і довкілля. Різати їх теж проблематично.

Частково заощадити можна завдяки обіцяному Трампом скасуванню субсидій на електромобілі, запроваджених у рамках флагманської "зеленої" реформи Байдена.

Однак навіть це буде непросто. Округи, в яких розташовані 19 із 25 великих заводів електромобілів і батарей, представлені в Конгресі республіканцями, а решта розташовані в штатах, які на президентських виборах голосували за Трампа, підрахував Bloomberg.

Тому замість 2 трлн економії останнім часом частіше обговорюють скромнішу цифру - до 500 млрд доларів на рік. Що все одно дуже багато.

"Це 1,7% ВВП. З урахуванням підвищення тарифів і депортації мігрантів скорочення бюджетних витрат такого масштабу призведе до економічного спаду", - попереджає Мортімер-Лі з BNP Paribas.

У разі різкого посилення бюджетної політики і в умовах рецесії ФРС доведеться послаблювати грошово-кредитну політику.

Зараз все навпаки: бюджетні гроші течуть рікою, а приватний кредит обмежений високими ставками ФРС. Якщо бюджетні стимули вичерпаються і ФРС почне стимулювати економіку низькими ставками, це призведе до зниження курсу долара, пише Мортімер-Лі.

Трамп цього і хоче. Але навряд чи ціною рецесії.

Послаблення долара

Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс неодноразово виступали за ослаблення долара. Вони вважають, що сильний долар шкодить Америці, оскільки робить імпорт з Китаю та інших країн дешевим і доступним, чим руйнує промислову базу США.

Команда Трампа навіть обговорювала можливість змусити торгівельних партнерів США разом ревальвувати власні валюти, за прикладом угоди "Плаза" часів Рональда Рейгана.

Чому Трампу буде складно девальвувати долар?

Усі інші реформи Трампа призведуть прямо до протилежного результату, вважають економісти Institute of International Finance.

"Зниження податків, торгівельні тарифи, витрати на інфраструктуру й посилення імміграційних правил - усе це вказує на підвищення процентних ставок, що посилить тенденцію зміцнення долара", - пишуть вони.

Оптимізм щодо американської економіки матиме той самий ефект - іноземці залюбки скуповують акції найбільших американських корпорацій на кшталт Tesla, Apple та Amazon, для чого їм спершу необхідно придбати долари.

Переконати ж інші країни підписати нову "Плазу" - валютну угоду, яку вже прозвали "угода Мар-а-Лаго" за назвою резиденції Трампа, не вдасться - часи інші, зазначає один з провідних експертів у цьому питанні Марк Собел з OMFIF.

"Команда Трампа хоче ослаблення долара. Але, схоже, вона не розуміє, як цього домогтися. Тарифи і м'яка бюджетна політика - це рецепт зміцнення, а не ослаблення долара", - написав він у статті для газети FT.

"А заклики до "угоди Мар-а-Лаго" - химера", - переконаний він, бо коли підписували "Плазу" 1985 року, світ був інший. Тоді можна було змусити центробанки провести інтервенції, можна було скоротити дефіцит бюджету США, а Японія та інші торгівельні партнери здатні були стимулювати внутрішній попит, щоб наростити імпорт та виправити перекоси в торгівлі й русі капіталу, що вели до зміцнення долара.

Тепер центробанки незалежні й головне їхнє завдання - контроль за інфляцією, а зайвих грошей на бюджетне стимулювання в жодної країни особливо немає.

До того ж тоді всі основні торгівельні партнери були союзниками США. Тепер домовлятися доведеться не тільки з Японією, країнами Єврозони та Великою Британією, а й з головним суперником США - Китаєм.

Зростання видобутку нафти й газу

"Бури, крихітко, бури" - грайливе передвиборче гасло Трампа обіцяє розквіт нафтогазової промисловості США, й без того найбільшого виробника нафти й газу у світі.

Трамп обіцяє зняти обмеження на будівництво нафтопроводів, на буріння в заповідних зонах та на експорт скрапленого газу. Ціль - знизити ціни на заправках та забезпечити бізнес і промисловість дешевою енергією заради підвищення прибутків і конкурентоспроможності.

"Так не буває". Чому?

Збільшення видобутку неминуче веде до зростання пропозиції та зниження цін. Більшість нафтогазових компаній у США і так працюють на межі рентабельності, і в разі зниження цін консервуватимуть свердловини, а не буритимуть нові, як хоче Трамп. Так було під час ковіду, коли попит впав.

"Ми не віримо, що обсяг видобутку нафти на суходолі якось зміниться після вступу Трампа на посаду в січні, - цитує Reuters нафтового аналітика Rapidan Energy Group Гантера Корнфейнда. - Не можна одночасно мати і низькі ціни на нафту, про що говорив Трамп під час передвиборчої кампанії, і активне зростання видобутку. Так не буває".

Рішення інвестувати в зростання видобутку нафти й газу ухвалюють приватні компанії з думкою про доходи акціонерів, а не адміністрація і чиновники Білого дому. Те саме стосується й експорту скрапленого газу, але тут ефект зворотний.

Експортувати газ вигідно, оскільки ціни на нього в Європі та Азії в п'ять разів вищі, ніж у США.

Зняття обмежень на експорт, введених за часів Байдена, призведе до зростання продажів і прибутків компаній, однак скоротить пропозицію на внутрішньому ринку, що виллється в зростання цін. Трамп же обіцяв абсолютно протилежне.

Чому в Трампа зв'язані руки

Деякі із заявлених реформ Трампа здатні підштовхнути зростання добробуту США і стримати підвищення цін, зазначає економіст Нуріель Рубіні. Інші загрожують дестабілізацією і кризою, попередив він.

"Підтримка бізнесу, зниження податків, підвищення ефективності держуправління, дерегулювання, збільшення видобутку нафти й газу - все це потенційно веде до зростання економіки та уповільнює інфляцію", - сказав Рубіні в подкасті Bloomberg.

"Але є й інший набір. По-перше, мита й економічна війна з Китаєм. По-друге, драконівські антиміграційні заходи. Третє - скорочення податків і нестримне зростання бюджетного дефіциту. Четверте - хаотична девальвація долара. П'яте - спроба втрутитися в незалежність ФРС", - перерахував Рубіні заходи, що загрожують Америці стагфляцією - млявим зростанням в умовах високої інфляції.

Рубіні відомий похмурими прогнозами, багато з яких, на жаль, збуваються. Але цього разу він дивиться в майбутнє з оптимізмом. На його думку, Трамп не зможе втілювати зовсім вже деструктивну політику і змушений буде коригувати курс, якщо він заведе не туди. З кількох причин.

По-перше, частина його економічної команди дотримується поміркованих поглядів.

Насамперед йдеться про майбутнього міністра фінансів. Скотт Бессент - професіонал, "який знає, що політика, яка веде до стагфляції, шкодить економіці та шкодить ринкам", каже Рубіні.

До речі, Бессент ще й проти слабкого долара і торгівельних воєн, що обіцяє стримування і противаги навіть усередині монолітної і слухняної команди Трампа.

По-друге, самі ринки уважно стежать за тим, що робить Трамп, і негайно відреагують на будь-які незручні кроки розпродажем американських активів. Якщо в перших кроках Трампа в економічній політиці ринок побачить ознаки прискорення інфляції, ціни облігацій знизяться, а ставки - зростуть.

"І тоді зростання прибутковості облігацій може призвести до корекції фондового ринку. А якщо щось і хвилює Трампа, так це фондовий ринок", - сказав Рубіні.

Такої ж думки дотримується Дуглас Редікер з Brookings Institution.

"Від різких рухів у тарифній і торгівельній політиці Трампа відмовлятимуть і американський бізнес, і союзники, і торгівельні партнери. Але головними стримувальними факторами будуть реакція економіки та фондового ринку", - пише він.

Перший тривожний сигнал пролунав ще до вступу Трампа на посаду.

Американський центробанк прислухався до економістів, які вважають плани Трампа інфляційними, і на грудневому засіданні злегка посилив тон. ФРС дала зрозуміти, що масштаб зниження кредитних ставок наступного року може виявитися не таким стрімким, як очікувалося до перемоги Трампа.

Реакція ринку не змусила себе чекати. Розпродаж акцій виявився таким масштабним, що ключовий індекс за період з Різдва до Нового року втратив близько 3% - такого не було з середини минулого століття.

Після двох років рекордного зростання американського ринку акцій нерви в інвесторів на межі. Вони втомилися чекати корекції, і будь-який натяк на те, що програма Трампа не приносить обіцяних плодів, ризикує спричинити розпродаж і відбити в Білого дому бажання до радикальних реформ.

"Різке падіння ринків або стрибок інфляції можуть виявитися найефективнішим гальмом для реформ Трампа і здатні змусити його переглянути політику", - зазначає Редікер з Brookings Institution.