Авторизация

Ім'я користувача:

Пароль:

Новини

Топ-новини

Фінансові новини

Фінанси

Банки та банківські технології

Страхування

Новини економіки

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий комплекс

Право

Міжнародні новини

Україна

Політика

Бізнес

Бізнес

Новини IT

Транспорт

Аналітика

Фінанси

Економіка

ПЕК (газ та електроенергія)

Нафта, бензин, автогаз

Агропромисловий ринок

Політика

Міжнародна аналітика

Бізнес

Прес-релізи

Новини компаній

Корирування

Курс НБУ

Курс валют

Курс долара

Курс євро

Курс британського фунта

Курс швейцарського франка

Курс канадського долара

Міжбанк

Веб-майстру

Інформери

Інформер курсів НБУ

Інформер курс обміну валют

Інформер міжбанківські курси

Графіки

Графік курсів валют НБУ

Графік курс обміну валют

Графік міжбанківській курс

Експорт новин

Інформація про BIN.ua

Про сайт BIN.ua

Реклама на сайті

Контакти

Підписка на новини

Між хлібом та свободою. Чому США та ЄС послаблюють санкції проти Росії

 Богдан Мірошниченко / Економічна правда

Якщо один раз погодитися на умови терористів, то вони приймуть це за слабкість і ще більше переконаються в ефективності своїх методів.

Росія вже багато років веде міжнародну політику в стилі кримінальних 90-х, змушуючи інші країни підкорятися їй шляхом підкупу та шантажу. На жаль, ця стратегія працює і під час великої війни з Україною.

Введені після 24 лютого економічні санкції мали б поховати російську економіку. Категоричність США та Євросоюзу, їх готовність зазнавати втрат вселяли надію, що цього разу обмеження не матимуть винятків.

Проте останнім часом на тлі розгортання світової економічної кризи західні країни дедалі більше схиляються до поступок Росії. Яких саме?

Чому послаблюють санкції

У ЄС і США розуміють, що у випадку окупації України російська експансія Європи триватиме. Якщо не воєнна, то політична й економічна. Ця загроза змушує західні країни вводити дедалі більше економічних обмежень проти Росії, навіть якщо від них страждають самі європейці та американці.

Запасу міцності, аби без втрат пережити розривання зв'язків з РФ, вистачає не всім. У Deutsche Bank вважають, що Німеччину у 2023 році чекає економічний спад. У зоні ризику також залежні від російського газу Італія та Австрія. У 2022 році, на думку Єврокомісії, криза може спіткати Естонію та Литву.

Росія намагається погіршити хитке становище "недружніх країн", обмеживши доступ до своїх та до українських ресурсів. В обмін на відновлення постачань росіяни вимагають зняття санкцій та припинення надання Україні зброї.

Поглиблення кризи дратує європейських та американських виборців і змушує західних політиків шукати рішення для приборкання зростання цін. Іноді для цього доводиться йти на частковий компроміс з Кремлем.

Європейські чиновники знайшли правові інструменти для пом'якшення санкцій без їх офіційного скасування. Наприклад, обмеження послаблюють шляхом "уточнень". Так, у сьомому пакеті антиросійських санкцій прописали низку винятків, через які втрачають чинність обмеження з попередніх хвиль.

Окремі обмеження - скорочення імпорту російських добрив та зерна - діяли неофіційно, тому ніщо не заважає їх припинити. Деяких санкцій РФ позбувається шляхом погроз війною, до яких країни ЄС не були готові.

Так було з транзитом до Калінінграду. Спочатку Литва заборонила перевозити підсанкційні вантажі з континентальної Росії в ексклав, посилаючись на санкції ЄС. У відповідь росіяни почали погрожувати литовцям "збройним конфліктом".

Єврокомісія поступилася агресору і встановила умови транзитного контролю, які дозволяють Росії торгувати санкційними товарами зі своєю територією.

Зернова угода

Аби уникнути звинувачень у розпалі продовольчої кризи, західні країни ніколи не вводили прямих санкцій проти російських добрив та зерна. Наприклад, у п'ятому пакеті санкцій ЄС заборонив російським суднам заходити до своїх портів, проте до списку винятків потрапили вантажі з добривами та зерном.

Проте санкції все одно впливали на російський експорт цих товарів.

У квітні Лондонський ринок морського страхування позначив води навколо Росії як воєнну зону, що збільшило витрати на страхування суден у портах РФ. Крім того, фінансові санкції проти банків країни-окупанта ускладнили розрахунки.

За даними Reuters, впроваджені фінансові та логістичні обмеження змусили західних трейдерів та банки триматися якомога далі від російських постачальників. Невизначеність та загроза потрапити під санкції, які швидко змінюються, є одним з головних запобіжників від торгівлі з агресором.

Як наслідок, в умовах рекордних світових цін на зерно російські аграрії не змогли вичерпати свої експортні квоти, а експорт добрив за пʼять місяців 2022 року знизився на 24% порівняно з попереднім роком.

Росія традиційно відповіла шантажем. Українські порти з 24 лютого перебували в блокаді і не могли вивезти зерно. Світові ціни на пшеницю зросли на 40%, а бідні країни Африки та Близького Сходу втратили одного з ключових постачальників продовольства. Це загрожувало масштабним голодом.

Путін заявив, що окупанти випустять зерно з українських портів, якщо з Росії знімуть санкції, які відлякують західні компанії від російських постачальників.

Майданчиком для просування шантажу став Стамбул, де за участю ООН уклали угоду про розблокування українських портів. Під час переговорів росіяни не раз озвучували вимоги про послаблення санкцій.

У підсумку угоду підписали без російських вимог. В опублікованому тексті не було жодної згадки про зняття з Росії санкцій, проте без поступок не обійшлося.

Під час переговорів Мінфін США видав генеральну ліцензію на окремі операції з російськими банками, що стосувалися сільського господарства та медицини. Це дало зелене світло американським трейдерам, логістам та страхувальникам, які раніше боялися працювати з росіянами через ризик порушити санкції.

Американська Комісія з міжнародної торгівлі знизила мита на окремі види російських добрив. Після цього стало відомо, що до США прямує танкер з російськими добривами, який завантажили в червні. Також у день підписання зернової угоди ЄС опублікував уточнення до попередніх хвиль санкцій.

В уточненнях були прописані пом'якшення для підсанкційних російських банків. Тепер їх активи можуть бути частково розморожені, а компаніям з Євросоюзу дозволено проводити транзакції з окремими юридичними особами з метою купівлі або транспортування сільськогосподарської продукції та добрив.

Кремль назвав це своєю перемогою. Захід начебто домігся звільнення українського зерна, але він навряд чи може розраховувати на добросовісне виконання угоди Росією. Уже наступного дня в одеський порт, через який Україна має експортувати зерно, влучили дві російські ракети "Калібр".

Удари по інфраструктурі і відсутність гарантій безпеки здатні налякати власників суден та страхові компанії, тож чи зможе Україна експортувати все заблоковане зерно - велике питання.

Пом'якшення для авіації

Західні санкції проти російської цивільної авіації майже зразкові. Євросоюз заборонив лізинг, страхування, постачання деталей і технічне обслуговування літаків з РФ. Для російських авіакомпаній закрили небо 32 країни.

Дві третини літаків російського перевізника "Аерофлот" - це сучасні західні Boeing та Airbus. Після запровадження санкцій державна компанія втратила доступ до запчастин для них і до технічного обслуговування.

У відповідь Росія взяла в заручники кілька сотень літаків іноземних власників і дозволила використовувати їх всередині країни. Довго на них літати не вийшло б, оскільки США та ЄС наклали ембарго на постачання запчастин. Росіянам залишалося розбирати одні літаки, щоб продовжити термін життя інших.

Через це країна-окупант може відкотитися на 20 років назад і пересісти на радянські моделі. Однак влітку санкції почали послаблювати.

У червні директор Агентства авіаційної безпеки ЄС Патрік Кай заявив, що стурбований станом західних літаків, які літають у Росії без доступу до обслуговування та запчастин. Він зазначив, що в останні місяці російські літаки мали проблеми з безпекою, і закликав зробити певні винятки із санкцій.

Через місяць винятки з'явилися. За нормами ЄС, росіяни нібито можуть отримувати авіаційні товари та послуги для "збереження технічних стандартів", встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO).

Стандарти ICAO поширюються зокрема на технічне забезпечення літаків. Вони охоплюють усі зв'язки, що втратила російська галузь за останні п'ять місяців.

У цьому зацікавлені західні лізингодавці. Вони не бажають, щоб їх власність пускали на запчастини і, ймовірно, сподіваються на повернення суден. Найбільше постраждала ірландська AerCap, яка не може повернути 113 літаків.

Остаточні наслідки пом'якшення санкцій стануть зрозумілішими після роз'яснень Boeing, Airbus та європейських регуляторів. Поки ж у ЄС заявили, що зазначені винятки стосуються обміну інформацією з ICAO, що некритично. Ситуація щодо запчастин і технічного обслуговування наразі незрозуміла.

Небо для російських авіакомпаній західні країни не відкриють, але можливий доступ до обслуговування і постачання запчастин підтримає російський парк літаків на плаву і нівелює більшу частину ефекту від запроваджених санкцій.

Доленосна турбіна

Енергетичний шантаж - головний інструмент Кремля в боротьбі із західними санкціями та підтримкою України. Від російської нафти держави ЄС здатні відмовитися швидко, але російський газ їм доведеться спалювати щонайменше кілька років. За цей час країна-агресор може крутити краном як завгодно.

У червні Росія скоротила постачання газопроводом "Північний потік-1" до 40% від загальної потужності. Постачання не можуть повністю відновити нібито через нестачу турбіни Siemens, яка через санкції застрягла на ремонті в Канаді.

Звісно, турбіна не має стосунку до скорочення постачань, а "Газпром" міг би збільшити прокачування газу іншими шляхами. Ідея Кремля в тому, щоб разом з турбіною вибити послаблення санкцій на постачання технологій для сектору.

Німеччина одразу пішла на поступки Росії і вирішила повернути турбіну з Канади. Імовірно, так країна прагнула хоча б тимчасово змусити Кремль відновити постачання та виграти час для підготовки до зими.

Для повернення обладнання Канаді доведеться тимчасово зняти санкції з РФ або зробити виняток. За даними The Globe and Mail, угода з Німеччиною та Росією передбачала повернення однієї турбіни і дозвіл компанії Siemens Canada на ремонт п'яти аналогічних. Цей дозвіл може тривати до двох років.

Siemens та канадський уряд не підтвердили і не спростували таку інформацію.

Наразі прокачування "Північним потоком-1" залишається на рівні 40%, а турбіну не можуть доставити через затягування з боку росіян. "Газпром" вимагає підтвердити, що Канада надає винятки із санкцій для його обладнання.

24 липня Siemens надала "Газпрому" канадську експортну ліцензію, згідно з якою Росія зможе ремонтувати турбіни компресорної станції "Портовая" в Канаді до кінця 2024 року. Якщо така угода дійсно укладена, то цього росіянам вистачить для підтримки роботи щонайменше "Північного потоку-1".

Чи збільшиться транспортування газу після такого компромісу? Цього ніхто не гарантує. Кремль заявив, що турбіну встановлять, але нібито є інші неполадки.

З 26 липня "Газпром" скоротив постачання вдвічі - до 20% потужності "Північного потоку-1". Агресор хоче зірвати підготовку країн Євросоюзу до зими і зробити їх більш залежними в опалювальний сезон. Турбіна - лише привід.

Процес відновлення експорту блакитного палива росіяни якщо не зірвуть, то будуть його затягувати і вибивати шантажем ще більше преференцій.

Наскільки все погано

Введені після 24 лютого санкції були потужними та безкомпромісними. ЄС та США ввели обмеження, здатні поховати цілі галузі російської економіки і зробити торгівлю з окупантом токсичною на довгі роки. Зараз Росія поступово вибиває поступки, користуючись шантажем або вигодою західних країн.

Наразі для окупанта це нічого не змінює, бо винятків не так багато. Проте занепокоєння викликає сам прецедент вирішення питань шляхом послаблення санкцій, адже за одним компромісом можуть піти інші.

Події першої половини літа можна вважати розігрівом. Справжня перевірка західних країн на солідарність у питанні санкцій проти Росії відбудеться під час опалювального сезону, коли агресор матиме значно сильніші позиції.

Ключові теги: США, ЄС, Росія
 

ТЕГИ

Курс НБУ на сьогодні
 
за
курс
uah
%
USD
1
36,5686
 0,0000
0,00
EUR
1
37,9344
 0,3676
0,96

Курс обміну валют на вчора, 10:16
  куп. uah % прод. uah %
USD 39,5577  0,01 0,04 40,4377  0,05 0,12
EUR 40,2308  0,08 0,21 41,4181  0,11 0,28

Міжбанківський ринок на вчора, 11:44
  куп. uah % прод. uah %
USD 36,9250  0,01 0,02 36,9343  0,00 0,00
EUR -  - - -  - -

ТОП-НОВИНИ

ПІДПИСКА НА НОВИНИ

 

Бізнес