Фінансові новини
- |
- 27.02.26
- |
- 20:41
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Нефтепровод "Одесса-Броды" перешел под опеку группы "Приват"
12:58 17.03.2011 |
ПЕК (газ та електроенергія), Нафта, бензин, автогаз, Новини компаній
Как стало известно «Комментариям», недавно глава госкомпании «Укртранснефть» Александр Лазорко получил право оперативного распоряжения нефтяной магистралью «Одесса-Броды». Поскольку этот менеджеримеет долгое и плодотворное сотрудничество с группой «Приват», можно предположить, что отныне эта нефтяная магистраль будет работать с учетом интересов днепропетровских бизнесменов. А главным приоритетом для Игоря Коломойского является использование «Одесса-Броды» для поставок черного золота на родственные нефтеперерабатывающие заводы «НПК «Галичина» и «Нефтехимик Прикарпатья».
«Приват» впервые начал проявлять активный интерес к «Одесса-Броды» в начале 2008 г. Тогда главы подконтрольных этой группе «НПК «Галичина» Александр Лазорко и «Нефтехимик Прикарпатья» Александр Шиляев обратились к руководству страны с просьбой разрешить работу этой нефтетранспортной магистрали в проектном режиме (на Броды). Тогдашнему Президенту Виктору Ющенко эти идея понравилась, поскольку сулила диверсификацию источников поставок нефти в Украину. Поэтому тогдашний глава государства сразу поручил Минэнергоуглю изучить предложения западноукраинских нефтепереработчиков. Но этот процесс фактически заблокировала Юлия Тимошенко, которая в то время возглавляла Кабмин. 16 июля 2008 г. она подписала поручение №136, которым запретила главе правления «Укртранснефти» и его заместителям «до отдельного решения правительства подписывать документы и принимать участие в совещаниях и консультациях по вопросам транспортировки нефти по магистрали «Одесса-Броды».
«Приват» тут же начал использовать все имеющиеся рычаги для преодоления этого препятствия. Первый шаг в этом направлении днепропетровцы сделали в июне 2009 г., когда Окружной административный суд Киева по требованию Генпрокуратуры признал противоправным упомянутое поручение Кабмина. А уже в августе 2009 г. Игорь Коломойский добился назначения вышеупомянутого Александра Лазорко главой госкомпании «Укртранснефть», оперирующей всеми нефтепроводами страны, включая «Одесса-Броды». Таким образом, днепропетровский миллиардер де-юре устранил все препоны, но де-факто у Лазарко как и прежде не было возможности оперировать магистралью «Одесса-Броды», поскольку Кабмин моментально подал апелляцию на решение столичного Окружного админсуда.
Эта судебная баталия длилась в течение последних двух лет, но пару недель назад она фактически закончилась победой «Привата». Речь идет о том, что в конце февраля т.г. вступило в силу решение Киевского апелляционного админсуда, согласившегося с тем, что поручение Кабмина №136 противоречит законодательству. По данным «Комментариев», у правительства было 20 дней для подачи кассации на этот вердикт, но подопечные Николая Азарова не воспользовались этой возможностью. Справедливости ради нужно сказать, что даже если бы юристы Николая Яновича обратились в Высший админсуд, их шансы на победу в этом споре были бы минимальны. Главным образом потому, что Юлия Тимошенко фактически превысила свои полномочия, издав спорное поручение №136. «Правительство является коллегиальным органом, и принимает решения большинством голосов после обсуждения вопросов на своих заседаниях. На основании этих решений правительство издает обязательные для исполнения постановления и распоряжения. При этом возможность вынесения правительством поручений хозсубъектам законом не предусмотрена», - говорится в решении суда.
Как бы там ни было, но нынешняя ситуация позволяет констатировать, что отныне близкий к «Привату» менеджмент «Укртранснефти» имеет право оперативного управления коридором «Одесса-Броды». Очевидно, что главной целью днепропетровцев является использование этого трубопровода для поставок нефти на «НПК «Галичина» и «Нефтехимик Прикарпатья». В нынешних условиях Александру Лазорко будет легко справиться с этой задачей, ведь эта магистраль уже пару месяцев качает каспийскую нефть в направлении Брод в адрес Мозырского НПЗ (Беларусь). При этом «Укртрансефти» ничего не мешает уже в ближайшее время заключить аналогичные контракты с обоими западноукраинскими НПЗ, ведь белорусы планируют импортировать при помощи «Одесса-Броды» до 8 млн т/год, тогда как проектная мощность этой трубы позволяет качать ежегодно не менее 14 млн т.
Юрий Савченко
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Верховна Рада у вівторок, 24 лютого, 230 голосами ухвалила закон, який
скасовує обов'язковість другого підпису на первинних документах
бухгалтерського обліку.
Європейський Союз розраховує "до Великодня" забезпечити Україні перший
оборонний пакет, профінансований з кредиту на 90 млрд євро.
Канада оголосила про передачу Україні 449 броньованих автомобілів
Roshel Senator та LAV 6. Про це йдеться у заяві уряду Канади до
четвертих роковин повномасштабного вторгнення РФ.
Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що вже у квітні
Україна може зіткнутися з ситуацією, коли "не буде чим фінансувати
видатки", бо держава вже витрачає кошти, заплановані на друге півріччя.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) може
стати основним регулятором ринку віртуальних активів в Україні,
Національний банк - допоміжним, сказав голова податкового комітету
Верховної Ради
У дорослому віці вивчення англійської рідко починається з нуля. Хтось
уже має кращий рівень, але не може заговорити, хтось роками ходив на
групові заняття й так і не дійшов до впевнених листів чи робочих
дзвінків іноземною.
В Україні стартував оборонний збір на 1 млрд грн для захисту від "Шахедів". Про це повідомляє пресслужба Фонду Сергія Притули. Проєкт під назвою "Єдинозбір" проводиться фондом спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про індексацію пенсій та
страхових виплат з 1 березня на 12,1 відсотка, повідомила
прем'єр-міністерка Юлія Свириденко у середу, 25 лютого.
За січень 2026 року до бюджету надійшло понад 1,7 млрд грн податку на
нерухоме майно. Це на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого
року.
Міністерство економіки розпочало приймання заявок на компенсацію
вартості української сільськогосподарської та промислової техніки у 2026
році, на що в держбюджеті передбачено 1,8 млрд грн та 475 млн грн
відповідно, повідомила пресслужба міністерства.
Торговельно-розважальні центри в Україні за час повномасштабної війни зазнали втрат на $10-11 млрд.
Вартість квітневих ф'ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE
Futures за даними на 7:13 кч підвищується на $0,21 (0,3%), до $71,06 за
барель. У середу контракт зріс у ціні на 8 центів, до $70,85 за барель.
Європейський банк реконструкціїї та розвитку прогнозує, що реальний ВВП
України зросте на 2,5% цього року, а у 2027 році - до 4,0%, якщо
припустити, що війна триватиме протягом 2026 року, йдеться у звіті
Державна служба геології та надр у 2025 році провела 12 аукціонів з
продажу спецдозволів на користування ділянками, за результатами яких
залучили до бюджету 1,82 млрд грн.
Meta та AMD анонсували угоду вартістю $100 мільярдів. У її межах
компанія Марка Цукерберга планує закупити ШІ-чипи для забезпечення
дата-центрів потужністю до 6 гігаватів, а також може отримати 10% акцій
виробника процесорів
На мові програмування, написаній у 1950-х, досі тримаються 95% трансакцій у банкоматах США
OpenAI використовує внутрішню версію ChatGPT для виявлення
співробітників, які можуть передавати конфіденційну інформацію
журналістам.
Світові продажі автомобілів на водневих паливних елементах (Fuel Cell
Electric Vehicle, FCEV) у 2025 році зросли на 24,4% у порівнянні з 2024
роком.
Після великого оновлення Gemini в Chrome минулого місяця доступ до AI
Mode тепер з'явився у настільному браузері Google отримує ще одне
оновлення - тепер безпосередньо в адресному рядку.
Протистояння між очільником OpenAI
Семом Альтманом та засновником SpaceX Ілоном Маском перейшло в нову
площину - боротьбу за майбутню інфраструктуру штучного інтелекту.
U.S.-India Connection не просто пара нових дротів під водою, а амбітна спроба замкнути «цифрове кільце» навколо Землі, з’єднавши США, Азію, Австралію та Африку новими оптоволоконними магістралями.