Фінансові новини
- |
- 22.04.26
- |
- 22:57
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Україна не змогла домовитися про реструктуризацію прив’язаних до ВВП облігацій
12:49 07.11.2025 |

Український уряд та власники ВВП-варантів України знову не змогли домовитися про реструктуризацію боргу за цими цінними паперами.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства фінансів, з 16 жовтня по 5 листопада відбулися переговорів з членами спеціального комітету, до якого входять інституційні інвестори - власники близько 35% ВВП-варантів України.
"Під час другого раунду обмежених переговорів Україна запропонувала власникам пропозицію, що враховує відгуки отримані від учасників ринку, зібрані протягом останніх місяців, а також різноманітність бази інвесторів - власників ВВП-варантів", - зазначають у Мінфіні.
Зокрема, українська сторона запропонувала обмін ВВП-варантів на нові єврооблігації України серії С ("C Bonds") із коефіцієнтом обміну 1,26. Нові облігації з погашенням 2030-2032 роках передбачали купон, який розпочинатиметься на рівні 2,5% і поступово зростатиме до 6% до 2030 року.
Пропозиція також передбачала виплату у розмірі 6 центів (включно з 1 центом комісії за надання згоди) на кожен $1 долар номінальної вартості ВВП-варантів, що мало б частково компенсувати інвесторам платіж за варантами, який мав бути сплачений 2 червня 2025 року. Україна також пропонувала положення, яке мало на меті зменшити ризики для власників варантів у разі необхідності повторної реструктуризації.
Своєю чергою комітет власників висунув зустрічну пропозицію, яка передбачає повний обмін ВВП варантів на нові облігації серії C "із суттєво вищими економічними параметрами".
У Мінфіні наголосили, що ця пропозиція "є неприйнятними для України та не відповідає параметрам узгодженим з МВФ і групою офіційних кредиторів України".
Зокрема, пропозиція передбачає значне збільшення обсягу державного боргу, скорочення строку погашення (із першим суттєвим погашенням вже у 2029 році) та вищі купонні ставки - у діапазоні від 5% до 7,75%.
"Через відсутність прогресу в досягненні згоди щодо економічних умов, Україна заявила, що не може прийняти пропозицію комітету власників та відмовилася робити будь-які подальші пропозиції учасникам комітету в рамках періоду обмежених переговорів", - додали у Мінфіні.
Як повідомлялося, перший раунд закритих переговорів з власниками ВВП-варантів України відбувся 15-23 квітня 2025 року і також завершився без досягнення угоди. У Мінфіні сподівалися домовитися про реструктуризацію цього боргу до кінця поточного року.
Що відомо про ВВП-варанти України
ВВП‑варанти (зараз на руках в інвесторів їх залишилось номінальною вартістю $2,6 млрд) були випущені під час боргової угоди 2015 року, коли інвестори списали Україні 20 % зовнішнього боргу. Платежі за ними залежать від динаміки зростання ВВП країни у 2019-2038 роках, проте через два календарні роки - тобто між 2021 та 2040 роками.
Якщо приріст ВВП за рік нижчий за 3% або реальний ВВП менший за $125,4 млрд, то виплат за паперами не передбачено. Якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021 до 2025 року платежі обмежені 1% ВВП.
У травні 2021 року Україна здійснила першу виплату за ВВП-варантами у розмірі $40,75 млн, з урахуванням показника ВВП за 2019 рік. У 2024 році Україна виплатила власникам ВВП-варантів $200,6 млн ($130,1 млн за згоду змін умов та відсотки, а також відстрочену суму платежу та відсотки на суму $70,5 млн за зростання ВВП у 2021 році.
Влітку цього року Україна відмовилась здійснити виплати власникам ВВП-варантів за результатами зростання ВВП у 2023 році, коли він підскочив на 5,3% через низьку базу порівняння з 2022 роком. Сума платежу мала становити $665,45 млн.
У Мінфіні тоді нагадували, що у серпні 2024 року уряд запровадив мораторій на виплати за не реструктуризованими облігаціями. При цьому з умов державних деривативів було вилучено положення про крос-дефолт.
"Це означає, що дотримання мораторію на виплати за державними деривативами не призводить до крос-дефолту за зобов'язаннями по облігаціях зовнішньої державної позики та не створює загрози для фінансової стабільності держави", - наголосили у міністерстві.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Посли-постійні представники країн-членів Європейського союзу схвалили як
останній законодавчий акт - зміни до регламенту про багаторічну
фінансову політику ЄС, який був необхідний для забезпечення виплати
Україні
Український президент наголосив, що відновлення "Дружби" Київ пов'язує з
розблокуванням Європейським Союзом кредиту у 90 млрд євро для потреб
України.
Уряд визначив Державну спеціальну службу транспорту Міноборони (ДССТ)
замовником робіт із захисту критичної інфраструктури: очікує, що так
роботи будуть виконуватися швидше.
Європейський Союз планує надати Україні перший транш з кредиту ЄС на
суму 90 млрд євро у кінці травня чи на початку червня 2026 року.
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо гармонізації сфери
акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного
регулювання з вимогами Європейського Союзу.
На початку 2026 року Національний банк України вперше зробив окремий
список небанківських фінансових компаній, які суттєво впливають на
ринок.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Далі
О'Браєн простежує, як Україна пройшла шлях від спроб утримати
американську підтримку до поступового розвороту в бік самостійності та
пошуку нових міжнародних партнерів.
Україна підписала меморандум про взаєморозуміння з групою офіційних
кредиторів країн Великої сімки (G7) і Паризького клубу щодо
відтермінування виплат за державним і гарантованим державою боргом.
Перший транш військової допомоги Україні, яка буде передана в рамках
кредиту ЄС на суму в 90 млрд євро, буде спрямований на закупівлю дронів
українського виробництва.
Партнери України за підсумками засідання Контактної групи з питань
оборони України (у форматі «Рамштайн») 15 квітня вирішили виділити для
Києва чотири мільярди доларів на посилення ППО і понад півтора мільярда
доларів - на безпілотники.
Велика Британія надасть Україні новий пакет оборонної допомоги, який
передбачає щонайменше 120 тисяч дронів цього року, заявив британський
уряд 15 квітня.
Під час українсько-німецьких урядових консультацій 14 квітня в Берліні
німецька компанія Quantum Systems оголосила про створення двох
додаткових спільних підприємств у рамках ініціативи «Будуй з Україною».
Україна та Німеччина підписали три угоди в оборонній сфері на чотири
мільярди євро. Вони спрямовані на посилення ППО, розвиток далекобійних
спроможностей та спільне виробництво дронів.
США вкотре продемонстрували, що коли мова йде про напівпровідники та
національну безпеку, капіталістичні правила вільного ринку
відправляються на лаву запасних.
Дослідники NVIDIA опублікували статтю "ReSTIR PT Enhanced: алгоритмічні
вдосконалення для швидшого та надійнішого трасування шляху ReSTIR".
Apple офіційно оголосила зміну керівництва: Тім Кук залишає посаду
генерального директора компанії. З 1 вересня 2026 року його місце займе
Джон Тернус, нинішній старший віцепрезидент з апаратного забезпечення.
За даними Всесвітньої організації автовиробників (ОІСА), у 2025 році
глобальні продажі нових автомобілів досягли 99,8 млн одиниць.
Компанія Blue Origin Джеффа Безоса вперше
повторно використала важку ракету New Glenn під час орбітального
запуску, однак у ході місії виникли проблеми з виведенням супутника, пише TechCrunch.
Поки весь світ вишиковується в чергу до Nvidia, Ілон Маск (Elon Musk) вирішив, що краще збудувати власну чергу.
Світовий ринок оперативної пам'яті продовжить стикатися з тривалим
дефіцитом, який, за прогнозами, триватиме щонайменше до кінця 2027 року.