У ніч на 14 серпня безпілотники атакували відразу чотири військові аеродроми на території Російської Федерації. Йдеться про авіабази "Саваслейка", "Балтимор", "Борисоглєбськ" та "Курськ".

РБК-Україна зібрало, що відомо про масовану атаку та наслідки.

Як українські дрони атакували аеродроми РФ

За даними російського міноборони, вночі сили ППО нібито знищили понад 117 дронів. У тому числі майже по 37 у Курській та Воронезькій областях, а також 11 над Нижегородською областю. Попередньо під удар потрапити три військові аеродроми: "Балтимор" ("Воронеж"), "Борисоглєбськ" та "Саваслейка".

Telegram-канал Astra пише, що безпілотники помітили над населеними пунктами Велетьма та Саваслейка. І з посиланням на очевидців відзначає нібито 10 прильотів по військовій авіабазі "Саваслейка", після чого перекрили проїзд у село та місто Кулебаки.

Нижегородський губернатор Гліб Нікітін підтвердив атаку дронів літакового типу. За його словами, вранці працювали засоби ППО та радіоелектронної боротьби для придушення БПЛА, вживалися заходи "з мінімізації наслідків".

Воронезький губернатор Олександр Гусєв заявив про нібито перехоплення 35 безпілотників. При цьому внаслідок падіння уламків пошкоджено житлові будинки, господарські споруди, транспорт, об'єкти комунальної інфраструктури, фіксувалися пожежі.

Місцеві пабліки повідомляли про потужні вибухи у Воронежі, які супроводжувалися кількома осередками спалахів. За словами очевидців, вогонь охопив аеродром "Борисоглєбськ", а рух транспорту перекривали в одному з прилеглих сіл. Крім того, є відомості, що ціллю удару також могла стати авіабаза "Балтімор".

Відразу кілька провоєнних "Z-каналів" підтверджують атаку на три аеродроми. Як пише канал Fighterbomber, який спеціалізується на новинах про бойову авіацію, "на жаль, на деяких результативно, але закономірно". І скаржиться на нестачу засобів ППО для прикриття авіабаз від повітряних атак.

Судячи з опублікованих у мережі відео, в атаці брали участь дрони, щонайменше схожі на ударний безпілотник "Лютий".

Джерела РБК-Україна наголошують, що Служба безпеки України та Сили оборони відпрацювали не по трьох, а по чотирьох аеродромах. І називають атаку наймасштабнішою на російські аеродроми за всю війну.

Повідомляється, що далекобійні дрони влаштували "веселу ніч" на авіабазах "Воронеж", "Курськ", "Саваслейка" та "Борисоглєбськ". Це спеціально спланована операція, щоби противник не міг використати бази для ударів КАБами по лінії фронту та українським містам.

"СБУ продовжує методично послаблювати авіаційну складову російської військової машини. Саме літаки поки дають ворогу перевагу в повітрі, але ми і далі підрізатимемо крила цим "пташкам", - зазначило джерело у СБУ.

Які наслідки найбільшого нальоту

Як показують дані супутникової системи фіксації пожеж Fire Information for Resource Management System (FIRMS) NASA, на аеродромі "Саваслейка" близько 03:30 зафіксовано щонайменше один значний осередок загоряння. За попередньою інформацією, палали склади паливно-мастильних матеріалів.

За даними каналу "Dnipro OSINT з Гарбузом", як мінімум один безпілотник "Лютий" вразив стоянку літаків, на якій, згідно з знімками, був у тому числі транспортник Іл-76. Також аналітики опублікували відео самого прильоту.

Водночас Telegram-канал "Кремлівська табакерка" пише про пошкодження надзвукового винищувача МіГ-31К, який є носієм аеробалістичних ракет "Кинджал". Попередньо борт відновленню не підлягає. Після влучання пролунав вибух із подальшою пожежею, пошкоджено склади ПММ та дві радіолокаційні станції. Ця інформація поки що не підтверджена ні російською, ні українською стороною.

Українським дронам вдалося вдарити по "Саваслейці" з тієї причини, що за всю протиповітряну оборону тут відповідають лише зенітки ЗУ-23-2 та кулемети, зазначають у Defense Express.

На думку аналітиків, навіть ураження паливних складів може бути досить важливим результатом. Оскільки МіГ-31 використовує специфічний керосин Т-6, без якого літак не може здійснювати надзвукові польоти на великій висоті, необхідні для запуску "Кинджала". Базування МіГ-31К на "Саваслейці" тепер під питанням. Це не означає, що росіяни не перемістять їх на інші аеродроми, але у будь-якому випадку це додаткові складнощі.

Що стосується "Балтимора", "Борисоглєбська" та "Курська", то про наслідки атаки відомостей поки немає.

Що відомо про аеродроми та які літаки там базуються

На аеродромі "Саваслейка" в Нижегородській області базується 4-й Центр бойового застосування та переучування льотного складу. Центр спеціалізується на підготовці до польотів на сучасних зразках авіаційної техніки.

Основним типом літака, що використовується на цьому аеродромі, є МиГ-31. Зокрема, модифікація МіГ-31К, здатна нести аеробалістичні ракети "Кинджал".

"Саваслейка" знаходиться за 660 км від кордону з Україною. При кожному вильоті оголошується повітряна тривога по всій країні, оскільки "Кинджали" можуть дістатись до будь-якої точки.

Військовий аеродром "Балтимор" ("Воронеж") знаходиться за 175 км від України в Радянському районі міста Воронеж. Там дислокується 47-й бомбардувальний авіаційний полк 105-ї змішаної авіаційної дивізії. Основний тип літаків - Су-34, які використовуються для ударів коригованими авіабомбами (КАБ) по українських позиціях.

За повідомленнями ЗМІ, нинішня атака стала не першою. До цього 9 травня 2023 року аеродром був атакований ракетою, яка нібито була збита засобами протиповітряної оборони.

"Борисоглєбськ" - діючий військовий аеродром у Воронезькій області на схід від однойменного міста Борисоглєбськ за 340 км від кордону з Україною. На даний час на ньому базуються літаки Су-25 та Як-130. Використовується в тому числі як навчальний аеродром для підготовки льотного складу.

"Курськ" (або "Халіно") - аеродром спільного базування під Курськом за 100 км від кордону з Україною. Тут знаходиться закритий з 2022 року "Курськ-Східний" та військова авіабаза "Халіно". На ній базується 14-й винищувальний авіаполк 105-ї змішаної авіаційної дивізії, оснащений літаками Су-30СМ, які неодноразово завдавали авіаційно-бомбових ударів по Україні.

За часи російсько-української війни був атакований кілька разів. Наприклад, у грудні 2022 року після удару безпілотників спалахнув паливний склад, а в серпні 2023-го понад десяток дронів вразили кілька літаків та засобів ППО. Тоді, за неофіційними даними, було пошкоджено чотири Су-30, один МіГ-29, а також дві системи "Панцир-С" та радіолокаційну станцію комплексу С-300.