Фінансові новини
- |
- 05.10.26
- |
- 01:14
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Две цели на воде: Для чего Россия начала эскалацию на Азовском и Черном морях

Тарас Паньо / Depo.ua
Нагнетание конфликтной ситуации вокруг морских границ Украины не похоже на подготовку полноценного морского десанта. Зато работе азовских портов, и, как следствие, внешнеэкономической деятельности украинских предприятий, вся эта история может сильно повредить.
Вчерашний день принес сразу две не слишком приятные новости о ситуации на морских рубежах Украины. Во-первых, катера российской ФСБ препятствовали действиям катеров ВМСУ во время боевого дежурства неподалеку от Керченского пролива. Прекратить провокации удалось только после сообщения о готовности применить оружие. При этом, по информации экспертов, украинские катера совершали сопровождение коммерческих судов.
Другой неприятной вестью стало сообщение о том, что с 24 апреля по 31 октября Россия перекрыла для иностранных военных и государственных кораблей ряд районов Черного моря, мотивируя это проведением военных учений. И если несколько участков возле Крыма интереса пока не вызывают, то один из указанных районов практически полностью перекрывает вход в Керченский пролив.
Слухи о том, что "Россия полностью закрыла Азовское море", которые появились после этой информации, в общем, не совсем соответствуют действительности, поскольку коммерческое судоходство пока не остановлено. Более того, закрытый участок перед Керченским проливом не перекрывает вход в него полностью, хотя и блокирует фарватер.
Впрочем, и назвать вполне безобидными эти ограничения также не получится. Поскольку, даже если абстрагироваться от запрета прохода для военных кораблей, например, "государственными судами" является значительная часть портовых буксиров, а также спасательные корабли. То есть, в случае возникновения аварийных ситуаций в закрытых Россией районах, украинские спасатели формально не имеют права там действовать.
Можно ли считать эти действия России на морях прелюдией к полноценной агрессии, которая может завершиться подходом российских десантных кораблей к украинским берегам на Азове? Вопрос неоднозначный. Как неоднозначным является вопрос о том, рассматривают ли в Кремле морской десант в Украину в случае обострения конфликта. Особенно не имея опыта таких сложных для координации операций, и наоборот, имея в своем распоряжении сотни километров все еще не очень хорошо защищенной сухопутной границы.
Но что можно сказать с полной уверенностью - это то, что российские маневры в Черном и Азовском морях преследуют две другие цели.
Первая из них - это продолжение эскалации. Демонстрация США и ЕС, что Россия может сделать ситуацию вокруг Украины еще более опасной и более напряженной, при том пока так и не перейдя к "горячей" фазе конфликта.
А другая - это давление на украинскую внешнюю торговлю, часть которой "завязана" именно на грузах, которые отправляются из портов Бердянска и Мариуполя. Которые, в силе ситуации на мировых рынках, до сих пор показывали вполне неплохие результаты. В частности, за прошлый год по сравнению с 2019-м перевалка грузов в Бердянске выросла на 3,7% ,или до 2 150 000 тонн, в Мариуполе - на 8,4%, или до 7 030 000 тонн. Военные маневры, отсутствие нормальной службы спасения, "игрища" российских катеров около коммерческих конвоев, которые вынуждены предотвращать украинские моряки - все это направлено на то, чтобы отвлечь иностранных судовладельцев от идеи плавать в украинские порты на Азове. Или, как минимум, поднять цены за подобные рискованные рейды, снизив таким образом конкурентоспособность продукции украинских предприятий на мировых рынках.
И вопрос теперь в том, насколько украинские военно-морские силы, а также системы береговой обороны способны помешать действиям россиян. Ведь после Керченского инцидента 2018 года, когда стало понятно, что подобный сценарий событий практически неизбежен, у украинских чиновников и военных было время для разработки схем противодействия. Теперь пришло время демонстрировать, не были ли эти два с половиной года потрачены впустую. В первый раз украинские моряки на трех бронекатерах типа "Гюрза-М" с этой задачей справились. Будем надеяться, что дальше будет не хуже.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Європейська комісія та Україна домовилися про засоби покриття бюджетних потреб країни до кінця 2026 року.
Міністерство економіки спільно з Європейською Бізнес Асоціацією представили підприємцям оновлені механізми державної підтримки.
Міністерство економіки спільно з Європейською Бізнес Асоціацією представили підприємцям оновлені механізми державної підтримки.
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявляє, що виплати військовослужбовцям будуть здійснюватися стабільно в повній мірі.
Прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що заявлений дефіцит фінансування у $27 млрд стосується $155 млрд, про які Україна заявила на початку року, як потреба на війну, але його вже вдалося скоротити на $7 млрд завдяки знайденим внутрішнім ресурсам.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Адвокати Петра Порошенка звернулися до Вищого антикорупційного суду з вимогою зобовʼязати НАБУ зареєструвати провадження за фактом впливу на суд і визнати Петра Порошенка потерпілим у справі заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої через її тиск на суддів Верховного Суду, які розглядали позов про скасування санкцій.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) змінила Правила роздрібного ринку електричної енергії, посиливши захист споживачів під час відключення та відновлення електропостачання.
Україна найближчим часом отримає майже 3 млрд євро в межах Ukraine Facility. Рада ЄС схвалила восьмий регулярний транш після виконання Україною десяти цільових кроків, передбачених Планом України.
Україна досягла домовленості з донорами про встановлення стелі обороту фізичних осіб-підприємців (ФОП), до якої вони можуть працювати без реєстрації платниками податку на додану вартість (ПДВ), на максимальному рівні, дозволеному у Європейському Союзі, який складає EUR85 тис. на рік
Україна залучила $841 млн від Світового банку під гарантії уряду Канади; кошти будуть спрямовані на пенсійні видатки з бюджету.
Україна отримає від Франції нові засоби для посилення протиповітряної оборони, зокрема радари та перехоплювачі.
Польща стала частиною "антибалістичної коаліції", метою якої є створення спільної європейської системи протиракетної оборони для захисту від балістичних ракет.
Від початку вересня Росія системно атакує українські дата-центри і вузли зв'язку. За повідомленнями Мінцифри, у Києві та області через російські удари зокрема є проблеми з інтернетом в 100 тисяч домогосподарств.
Anthropic заявила, що її ШІ Claude "автономно відкрив" нову ферментну систему з механізмами, які лежать в основі інструменту редагування генів CRISPR. При цьому участь науковців компанії обмежилась початковим запитом і лабораторною роботою.
У середу ввечері на наземній станції супутникового зв'язку Starlink у центральній Польщі, яка забезпечує зв'язок для регіону, зокрема для України, спалахнула пожежа, повідомив віце-прем'єр-міністр Кшиштоф Гавковський, додавши, що системи наразі працюють у штатному режимі.
У 2026 році дипфейки перетворилися з експериментальної технології на інструмент для шахрайства, крадіжки коштів, обходу KYC та створення незаконного контенту.
Мабуть, таке траплялося з багатьма. Ви встановлюєте PIN-код під час налаштування нового пристрою, але потім рідко ним користуєтеся, оскільки переважно розблоковуєте смартфон за допомогою розпізнавання обличчя або відбитка пальця.
Qualcomm представила флагманські мобільні платформи Snapdragon 8 Elite Gen 6 та потужнішу Snapdragon 8 Elite Extreme Gen 6. Обидві виготовляють за 2-нм техпроцесом і оснащують процесорами Oryon із частотою до 5 ГГц.
Британське дослідження "Used Electric Vehicle Durability Report", що базується на результатах щорічних технічних оглядів (MOT - обов'язковий тест придатності авто до експлуатації на дорогах Великої Британії, перевіряє підвіску, гальма, шини й вихлоп) показало: що більший пробіг у автомобіля, то сильніше електромобілі випереджають бензинові за надійністю.