Фінансові новини
- |
- 31.03.26
- |
- 19:52
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Две цели на воде: Для чего Россия начала эскалацию на Азовском и Черном морях

Тарас Паньо / Depo.ua
Нагнетание конфликтной ситуации вокруг морских границ Украины не похоже на подготовку полноценного морского десанта. Зато работе азовских портов, и, как следствие, внешнеэкономической деятельности украинских предприятий, вся эта история может сильно повредить.
Вчерашний день принес сразу две не слишком приятные новости о ситуации на морских рубежах Украины. Во-первых, катера российской ФСБ препятствовали действиям катеров ВМСУ во время боевого дежурства неподалеку от Керченского пролива. Прекратить провокации удалось только после сообщения о готовности применить оружие. При этом, по информации экспертов, украинские катера совершали сопровождение коммерческих судов.
Другой неприятной вестью стало сообщение о том, что с 24 апреля по 31 октября Россия перекрыла для иностранных военных и государственных кораблей ряд районов Черного моря, мотивируя это проведением военных учений. И если несколько участков возле Крыма интереса пока не вызывают, то один из указанных районов практически полностью перекрывает вход в Керченский пролив.
Слухи о том, что "Россия полностью закрыла Азовское море", которые появились после этой информации, в общем, не совсем соответствуют действительности, поскольку коммерческое судоходство пока не остановлено. Более того, закрытый участок перед Керченским проливом не перекрывает вход в него полностью, хотя и блокирует фарватер.
Впрочем, и назвать вполне безобидными эти ограничения также не получится. Поскольку, даже если абстрагироваться от запрета прохода для военных кораблей, например, "государственными судами" является значительная часть портовых буксиров, а также спасательные корабли. То есть, в случае возникновения аварийных ситуаций в закрытых Россией районах, украинские спасатели формально не имеют права там действовать.
Можно ли считать эти действия России на морях прелюдией к полноценной агрессии, которая может завершиться подходом российских десантных кораблей к украинским берегам на Азове? Вопрос неоднозначный. Как неоднозначным является вопрос о том, рассматривают ли в Кремле морской десант в Украину в случае обострения конфликта. Особенно не имея опыта таких сложных для координации операций, и наоборот, имея в своем распоряжении сотни километров все еще не очень хорошо защищенной сухопутной границы.
Но что можно сказать с полной уверенностью - это то, что российские маневры в Черном и Азовском морях преследуют две другие цели.
Первая из них - это продолжение эскалации. Демонстрация США и ЕС, что Россия может сделать ситуацию вокруг Украины еще более опасной и более напряженной, при том пока так и не перейдя к "горячей" фазе конфликта.
А другая - это давление на украинскую внешнюю торговлю, часть которой "завязана" именно на грузах, которые отправляются из портов Бердянска и Мариуполя. Которые, в силе ситуации на мировых рынках, до сих пор показывали вполне неплохие результаты. В частности, за прошлый год по сравнению с 2019-м перевалка грузов в Бердянске выросла на 3,7% ,или до 2 150 000 тонн, в Мариуполе - на 8,4%, или до 7 030 000 тонн. Военные маневры, отсутствие нормальной службы спасения, "игрища" российских катеров около коммерческих конвоев, которые вынуждены предотвращать украинские моряки - все это направлено на то, чтобы отвлечь иностранных судовладельцев от идеи плавать в украинские порты на Азове. Или, как минимум, поднять цены за подобные рискованные рейды, снизив таким образом конкурентоспособность продукции украинских предприятий на мировых рынках.
И вопрос теперь в том, насколько украинские военно-морские силы, а также системы береговой обороны способны помешать действиям россиян. Ведь после Керченского инцидента 2018 года, когда стало понятно, что подобный сценарий событий практически неизбежен, у украинских чиновников и военных было время для разработки схем противодействия. Теперь пришло время демонстрировать, не были ли эти два с половиной года потрачены впустую. В первый раз украинские моряки на трех бронекатерах типа "Гюрза-М" с этой задачей справились. Будем надеяться, что дальше будет не хуже.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Президент України Володимир Зеленський та виконувач обов'язків
прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров у понеділок, 30 березня,
підписали у Києві двосторонню безпекову угоду строком на десять років.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес повідомив про рішення виділити у
2026 році EUR1 млрд на військову підтримку України, значну частину з них
буде надано через програму оборонних позик Європейського Союзу SAFE.
Українські виробники підписали документи про співпрацю з іспанськими
виробництвами щодо співпраці в ракетній галузі й у галузі
протиповітряної оборони.
ЄС передав Україні проєкти переговорних позицій за трьома кластерами у
рамках механізму технічного просування України у перемовинах про вступ
до ЄС - фронтлоудингу.
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й
надалі отримувати фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів,
оскільки депутати затягують із ухваленням заходів, необхідних для
розблокування цих коштів.
На єдиному порталі державних послуг «Дія»
з'явився бета-тест, у якому люди можуть написати заяву до міжнародного
Реєстру збитків. Він стосується випадків втрати роботи через війну.
Ударний FPV-дрон F10 виробництва компанії
F-Drones став другим українським фіналістом першого етапу програми
американського Пентагону Drone Dominance
Держава нараховуватиме кешбек за купівлю пального на АЗС. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вчені Кембриджу завершили перше дослідження стійкості біткоїна до збоїв
мережевої інфраструктури, зосередившись на інцидентах із підводними
кабелями. Результат виявився трохи неочікуваним - але здебільшого у
гарному сенсі.
Щонайменше 12 світових автовиробників скорочують свої плани щодо
виробництва електромобілів через стійкий попит на двигуни внутрішнього
згоряння та скасування політики підтримки - як у США, так і в Європі.
Компанія Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, подала до Федеральної
комісії зі зв'язку США (FCC) заявку на реалізацію масштабного проєкту
під назвою Project Sunrise, який передбачає запуск до 51 600 супутників
для формування орбітальної мережі дата-центрів.
Генеральний директор Cloudflare Меттью Прінс заявив під час виступу на
конференції SXSW, що до 2027 року обсяг трафіку від ботів перевищить
людський.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.