Нацбанк несподівано зменшив облікову ставку до 10%. На тлі останніх подій навколо епідемії коронавірусу та обвалу на світових фондових біржах фінансисти очікували іншого рішення. Чому регулятор вирішив так діяти, і що це означає?

Спалах вірусу COVID-19 поза межами Китаю призвів до "ідеального шторму" на фінансових ринках. Центробанки й уряди США, Євросоюзу, Китаю та інших країн терміново запровадили ряд заходів, які дозволили мінімізувати наслідки економічної кризи.

Ще тиждень тому, коли у світі паніка не набула вражаючих масштабів, представники українського Нацбанку навіть не сумнівалися б у рішенні знизити облікову ставку.

Утім падіння цін на нафту, збільшення кількості хворих на коронавірус в Італії та "чорний понеділок" на Нью-Йоркській фондовій біржі перевернули все з ніг на голову.

Члени правління НБУ були вимушені шукати компроміс у рішенні щодо облікової ставки, враховуючи найгіршу ситуацію в світовій економіці з 2009 року з одного боку, та рекордне за останні роки зниження інфляції в Україні - з іншого.

Чому правління НБУ знизило ставку до 10% річних? Чи не стане рішення Нацбанку передчасним? Як відчує на собі послаблення монетарної політики населення та бізнес?

Контекст

Федеральна резервна система США ошелешила ринки безпрецедентним кроком у відповідь на ризики, що загострилися, екстрено знизивши ставку на цілих 50 базисних пунктів на початку березня.

Таким самим шляхом пішов центробанк Великобританії - Банк Англії. Європейський центробанк не знижував ставку лише тому, що вона і так знаходиться на рекордно низькому рівні - 0%.

Пом'якшення монетарної політики є логічним кроком у боротьбі з фінансовими труднощами. Тож можна припустити, що логічним кроком для НБУ було б знизити ставку синхронно з центробанками провідних країн світу. Утім не все так просто.

Такі валюти, як долар США, євро, єна та британський фунт є резервними валютами. Попит на них підвищується в часи турбулентності, оскільки держави-емітенти цих валют мають найвищий кредитний рейтинг. Зниження ключових ставок допомагає цим країнам робити ресурси дешевшими, а активи інших країн світу - більш привабливими з точки зору інвестицій.

Привабливість активів вимірюється розміром процентної ставки за цінними паперами, що випускаються країнами, що розвиваються, та країнами третього світу. Тому логічним кроком у часи турбулентності для таких країн, як Україна, Бразилія або Індія є підвищення ставок.

Саме так, наприклад, зробив Казахстан, центробанк якого кілька днів назад підвищив базову ставку на 2,75 п.п. - до 12%. Голова казахстанського центробанку заявив, що такий крок забезпечить підтримку стабільності цін в країні та захистсить тенге "на тлі зростання ризиків з боку зовнішнього сектора".

Чого очікував ринок в Україні

Економічна теорія говорить, що вплив розміру облікової ставки на інфляцію відбувається з часовим лагом. Нацбанк України критикували протягом останніх півроку за надмірно обережне зниження цього показника. Мовляв, регулятор повинен грати на випередження, а не бігти за кривою.

Так вийшло, що ціль по інфляції була досягнута раніше очікувань і навіть "пробила стелю", покинувши межі коридору 5% плюс-мінус 1%.

У листопаді інфляція в річному вимірі сповільнилася до 5,1% річних. Тоді уперше з 2015 року, коли регулятор перейшов до політики інфляційного таргетування, рівень інфляції увійшов у визначений Нацбанком коридор. Політика таргетування інфляції - це заходи держави із запобігання сильній інфляції та утримання контролю над рівнем цін в країні.

Це змусило Нацбанк пришвидшити темпи зниження облікової ставки, переглянути в сторону зниження її цільовий показник та відкоригувати прогноз щодо інфляції.

Згідно із січневим прогнозом, НБУ мав зменшити розмір ставки на 1 відсотковий пункт - до 10% річних. Утім останні події навколо поширення коронавірусу та його впливу на економіку змусили актуалізувати дискусію щодо подальших дій українського регулятора.

Перед членами комітету НБУ, який приймає рішення по ставці, постала, мабуть, найбільша дилема за останні роки.

Що треба знати про облікову ставку. Для Національного банку це один з головних інструментів, за допомогою якого він встановлює орієнтир вартості коштів для фінансового ринку.

Ставка впливає на вартість кредитів, які НБУ надає комерційним банкам. Чим вона вища, тим дорожчі для банків позики рефінансування та банківські кредити для позичальників, тим менше вони оформляють позик.

Коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк повинен вжити заходи для стабілізації. Тоді НБУ підвищує облікову ставку та проводить жорстку монетарну політику. Це означає, що кредитувати вже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає.

При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка зазвичай знижується і це спричиняє поступове здешевлення депозитів та кредитів.

На думку засновника фінансової групи ICU Костянтина Стеценка, в умовах наближення фінансової кризи Нацбанку необхідно було залишити облікову ставку без змін, на рівні 11%.

"Захист макростабільності є пріоритетом, і центральний банк може взяти паузу в поточному циклі зниження ставок", - заявляв Стеценко за два дні до рішення регулятора.

Банкіри, опитані агентством "Інтерфакс-Україна", також очікували, що НБУ збереже облікову ставку на рівні 11%.

"Ймовірно, Нацбанк припинить подальше планове зниження облікової ставки до нормалізації ситуації на міжнародних товарних і фінансових ринках", - припустив начальник відділу з питань роботи з інвесторами банку "Кредит Дніпро" Андрій Приходько.

На його думку, зниження облікової ставки в поточних умовах було б ризикованим кроком з боку НБУ, враховуючи підвищену турбулентність світових ринків і відсутність попиту з боку нерезидентів на ОВДП та інші українські боргові інструменти.

Він додав, що великий обсяг доступної гривневої ліквідності на ринку збільшить тиск на обмінний курс гривні, а через нього і на інфляцію.

За словами виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, виникнення різких загроз у зв'язку з коронавірусом у світі може істотно змінити підходи до монетарної політики в короткостроковій перспективі.

Начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов вважає, що зараз завдання НБУ "розгону інфляції монетарними методами" відходить на другий план навіть незважаючи на різке уповільнення інфляції в лютому до 2,4%, що більш ніж на 1 процентний пункт нижче січневого прогнозу.

"Ослаблення гривні, що відновилося, саме по собі формує нове джерело інфляційного тиску... Реагування на загрози макрофінансової стабільності в короткостроковій перспективі є більш пріоритетним за управління інфляцією", - вважає Блінов.

При цьому, на думку експертів, НБУ може здійснити позаплановий перегляд розміру ставки у будь-який час, якщо того вимагатимуть обставини.

Як пояснив свій вибір НБУ

НБУ, як би це дивно не звучало, здивував всіх, слідуючи своєму прогнозу. Рішення Нацбанку по ставці було по-гросмейстерськи холоднокровним.

Членам правління НБУ докоряють "сліпим" слідуванням політиці інфляційного таргетування, але вони продовжують гнути свою лінію навіть після того, як інфляція змінила тренд.

Як стало зрозуміло зі слів голови правління НБУ Якова Смолія, інфляція дійсно стоїть на першому місці серед визначальних для рішення по ставці факторів.

НБУ ухвалив рішення знизити облікову ставку в умовах, коли інфляційний тиск слабшає швидше, ніж очікувалося, а економіка потребує подальшої підтримки.

"Ми продовжуємо прогнозоване пом'якшення монетарної політики, щоб повернути інфляцію в цільовий діапазон 5% +/- 1 в.п. та підтримати економічне зростання в Україні в умовах охолодження світової економіки", - заявив Смолій на пресбрифінгу.

Тільки якщо раніше регулятор намагався приборкати зростання цін, то тепер намагається підстьобнути його. Наразі інфляція перебуває нижче середньострокової цілі НБУ в 5%.

"Допомогти" у погіршенні інфляційних очікувань може девальвація гривні. Але в НБУ цей чинник називають психологічним і обіцяють надалі притримуватися політики згладжування різких коливань курсу гривні.

Подальший розвиток подій навколо пандемії коронавірусу та його впливу на економіку залишається рівнянням з кількома невідомими.

"Хоча поки поширення коронавірусу у світі не мало суттєвого впливу на економічне зростання та інфляцію в Україні, у квітні, найвірогідніше, нам доведеться переглянути макропрогнози", - заявили в НБУ.

В Нацбанку додали, що на економічній активності та інфляції в Україні ще не позначилися такі наслідки поширення коронавірусу як:

тиск на ціни в бік зниження та охолодження світової економіки;
пом'якшення монетарної політики центральними банками провідних економік світу і торговельних партнерів України у відповідь на ці процеси;
запровадження урядами країн заходів для недопущення поширення COVID-19.

Водночас, у НБУ фактично визнали, що Україна стоїть на порозі фінансової кризи.

"Ризик поширення коронавірусу може у разі реалізації призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні.

Суттєве зниження світового попиту, а також переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, можуть негативно позначитися на показниках зовнішньої торгівлі України та ускладнити залучення фінансування", - попереджають в Нацбанку.

Як і раніше, Національний банк очікує зниження облікової ставки до 7% до кінця 2020 року.

В НБУ додали, що будуть уважно стежити за розвитком ситуації із поширенням коронавірусу у світі та в Україні, її впливом на українську та світову економіку, реакцією на неї урядів та центральних банків і перебігом переговорів з МВФ щодо укладення нової програми співпраці.

Раніше міністр фінансів Ігор Уманський пообіцяв "ввімкнути турборежим" у переговорах з МВФ і виконати вимоги Фонду за 1-2 тижні, щоб якнайшвидше отримати фінансування.

Перша реакція: курс гривні

На рішення НБУ миттєво відреагував міжбанк. Оскільки зниження облікової ставки збільшує тиск на гривню, котирування української валюти після обіду 12 березня трохи знизились. Це відбулося на фоні безпрецедентної підтримки регулятора, який за 10-11 березня продав банкам 620 мільйонів доларів.

12 березня зранку НБУ вперше в цьому році оголосив аукціон з продажу іноземної валюти обсягом 200 мільйонів доларів. Згідно з результатами аукціону, реалізовано було лише 76 мільйонів доларів. Тобто, "бики", які грали на підвищення курсу долара, "видохлися".

Рішення по ставці стало свіжою порцією "палива" на міжбанку. Регулятору знову довелося продавати валюту. Котирування гривні до долара знизилися з 25,83-25,85 о 14:00 до 25,99-26,01 на закритті торгів. Загалом 12 березня було продано 220 млн доларів.

Майбутні наслідки

Паніка на світових ринках, що спостерігається впродовж цього тижня, переростає у повноцінну економічну кризу. У таких випадках інвестори тікатимуть з ризикових активів та волітимуть "перечекати шторм" у надійних активах.

Українські цінні папери безумовно відносяться до ризикових активів. Високий розмір премії за ризик та кредитний рейтинг країни є ключовими показниками для іноземних інвесторів, коли мова йде про купівлю активів.

Зниження ставки рефінансування може призвести до зниження розміру премій за ризик і це зробить інвестиції в українські папери ще менш привабливими. Очевидно, НБУ враховував цей ризик.

Можна припустити, що Нацбанк усвідомлює, що втеча іноземного капіталу неминуча у будь-якому випадку, тож зниження ставки ніяк не вплине на "апетити" іноземців. Друге припущення - НБУ цілеспрямовано знижує частку інвесторів-нерезидентів в українських ОВДП на фоні ризиків, які несе в собі "гарячий" капітал.

Стати порятунком для Міністерства фінансів у разі гострої необхідності фінансування дефіциту державного бюджету можуть українські банки.

Як відомо, українська банківська система є надліквідною. Замість ризикового кредитування бізнесів та населення комерційні банки надають перевагу безризиковим інструментам - вкладають кошти в депозитні сертифікати.

Зниження облікової ставки автоматично потягне за собою зниження ставок за депсертифікатами. Пошуки вищої процентної ставки приведуть банки на ринок ОВДП. Поточна ситуація із аукціонами Мінфіну дає підстави вважати, що міністерство буде змушене підвищувати ставки за ОВДП, особливо короткостроковими.

У разі негативного сценарію потенційних наслідків від фінансової кризи, яка розгортається на наших очах, в Україні можуть знизитися темпи економічного зростання, девальвувати гривня та зрости інфляція.

Темпи погіршення цих показників залежатимуть від глибини майбутньої кризи, але наразі всі прогнози - "пальцем в небо".

У січні український ВВП скоротився вперше за 49 місяців, і паніка довкола коронавірусу тут ні до чого. Своїм рішенням по ставці НБУ показав, що між стагнацією в економіці та високою інфляцією обере скоріше друге. Тим більше, у Нацбанку є практичний досвід її приборкання.