Фінансові новини
- |
- 01.04.26
- |
- 06:59
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Справятся ли украинские «Русланы» с перевозками для НАТО
08:45 09.01.2019 |

Наше военно-техническое сотрудничество со странами НАТО на фоне противостояния с Россией ныне идет весьма быстрыми темпами. Причем если страны Восточной Европы рассматривают нас и как полноправных партнеров (яркий пример - Польша), и как рынок для сбыта своей техники и оружия советского образца, то Западная Европа интересуется прежде всего услугами двойного назначения, которые мы можем оказывать.
И яркий тому пример - использования наших Ан-124 "Руслан" в рамках серьезной программы стратегических авиаперевозок SALIS (Strategic Airlift Interim Solution, Временное решение по стратегическим воздушным перевозкам).
Буквально на днях было объявлено, что в рамках этой программы заключен новый контракт на выполнение стратегических перевозок самолетами ГП "АНТОНОВ" на очередные три года (до 31 декабря 2021 г.). При этом условия остались прежними - в соответствии с контрактными обязательствами, начиная с 1 января 2019 г., украинская авиакомпания предоставляет 2 самолета Ан-124-100 на постоянной основе для выполнения авиаперевозок в интересах участников программы.
Собственно, сама программа SALIS возникла в 2005 г. как решение на возникшие проблемы стратегических перевозок в связи с отсутствием в парке ВВС стран Альянса тяжелых военно-транспортных машин класса Ан-124 "Руслан". На тот момент такими машинами располагали две авиакомпании - российская "Волга-Днепр" и украинская "Antonov Airlines". Недолго думая, руководство НАТО приняло весьма изящное решение - специально под SALIS была создана такая себе немецкая компания Ruslan SALIS GmbH, куда формально вошли "Русланы" обеих компаний. Согласно подписанному контракту, самолеты должны базироваться на аэродроме Лейпциг на постоянной основе.
До весны 2014 г. будущее этой компании выглядело безоблачным: ее услугами на негабаритные дальние перевозки пользовались 11 стран НАТО (до января 2015 г. - и Великобритания), а также Швеция и Финляндия. Компания пополняла свой бюджет на довольно серьезные суммы.
Но в декабре 2016 г., когда истек текущий контракт и встал вопрос о пролонгации на период 2017-2019 гг., возник целый ряд концептуальных и фактически непреодолимых проблем. Связано это, прежде всего с агрессией России против Украины и рядом антироссийских санкций, которые были наложены Евросоюзом после аннексии Крыма.
Кроме того, европейцы руководствовались чисто экономическим фактором - так, самолеты "Волга-Днепр" имеют серьезные проблемы с правом пролета воздушным пространством как минимум двух стран - Украины и Грузии. Что автоматически означает почти полный провал перевозок в интересах НАТО на юго-восточном фланге. А активность тут достаточно высока: так, в 2006 - 2015 гг. только в/из Грузии по заданию НАТО самолеты Ruslan SALIS GmbH выполнили 6 рейсов и 484 технические посадки.
Россияне не стали ждать пока их попросят и в начале апреля 2018 г. "Волга-Днепр" заявила о том, что она с 2019 года прекращает свое участие в программе SALIS. Согласно официальной версии отказ от сотрудничества связан с "желанием сфокусироваться на коммерческом гражданском секторе".
Однако, по неофициальным данным, уже тогда существовали серьезные проблемы с обслуживанием парка российских Ан-124, связанные с перебоями со стороны Украины в выполнении работ по поддержанию летной годности. Поэтому в компании было принято такое сложное для нее решение - максимально беречь межремонтный ресурс. Ведь у владельцев сейчас нет уверенности, что "Антонов" в срок сможет обеспечить необходимые для продолжения полетов процедуры.
Естественно, что российский демарш традиционно сопровождался целой пропагандистской кампанией в СМИ. В ходе ее европейцев убеждали, например, в том, что "Антонов" просто не справится с объемами НАТО, поскольку располагает меньшим количеством самолетов, чем "Волга-Днепр" (семь - у "Антонова", против двенадцати "бортов" у конкурента).
При этом без внимания большинства российских комментаторов остается ряд важных фактов. Например, то, что сейчас в рамках SALIS задействованы только два самолета "Антонова" из семи. Остальные загружены по гражданским контрактам под коммерческие рейсы. Кроме того, у ГП "Антонов" заключен контракт с эмиратской авиакомпанией Maximus Air Cargo о предоставлении в свое распоряжение в случае необходимости единственного имеющегося у них Ан-124-100.
Ну и вдобавок на стоянке в Киеве с 2010 года стоит ливийский Ан-124-100, который в любой момент может быть выставлен государственной исполнительной службой на аукцион с заранее известным покупателем. И самый главный козырь - единственный в мире Ан-225 "Мрия", который ГП "Антонов" в состоянии предоставить по цене услуг для самолета "Руслан".
Поэтому вопрос - справится ли "Антонов" с перевозками для НАТО без России даже не стоит. По словам директора авиатранспортного предприятия ГП "АНТОНОВ" Михаила Харченко, "за 11 месяцев этого года количество рейсов "Авиалиний Антонова" увеличилась на 6,1% до 495 рейсов, объем груза - на 3,4% до - 27 118 тонн, налет - на 14% - до 6081 часов. Рекордным для авиапредприятия стал ноябрь - налетали более 800 часов. Такого показателя не было с 2006 года".
Это говорит только о том, что компания располагает достаточным коммерчески успешным парком, который может загрузить как с НАТО, так и без его помощи.
А россиянам же пока остается только мечтать о возобновлении производства Ан-124, однако без непосредственного производителя (АНТК "Антонов") сделать это будет как минимум непросто, а как максимум невозможно. А значит все заявления о том, что "после 2025 г. Россия приступит к научно-исследовательским работам по созданию нового сверхтяжелого транспортника" на замену "Руслану" остаются пустым сотрясением воздуха.
С другой стороны, нельзя не отметить, что и наши самолеты тоже нуждаются в модернизации - ведь самый новый Ан-124 1989 года выпуска. А вот о какой-то подобной программе от "Антонова" пока ничего не слышно.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Президент України Володимир Зеленський та виконувач обов'язків
прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров у понеділок, 30 березня,
підписали у Києві двосторонню безпекову угоду строком на десять років.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес повідомив про рішення виділити у
2026 році EUR1 млрд на військову підтримку України, значну частину з них
буде надано через програму оборонних позик Європейського Союзу SAFE.
Українські виробники підписали документи про співпрацю з іспанськими
виробництвами щодо співпраці в ракетній галузі й у галузі
протиповітряної оборони.
ЄС передав Україні проєкти переговорних позицій за трьома кластерами у
рамках механізму технічного просування України у перемовинах про вступ
до ЄС - фронтлоудингу.
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й
надалі отримувати фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів,
оскільки депутати затягують із ухваленням заходів, необхідних для
розблокування цих коштів.
На єдиному порталі державних послуг «Дія»
з'явився бета-тест, у якому люди можуть написати заяву до міжнародного
Реєстру збитків. Він стосується випадків втрати роботи через війну.
Ударний FPV-дрон F10 виробництва компанії
F-Drones став другим українським фіналістом першого етапу програми
американського Пентагону Drone Dominance
Держава нараховуватиме кешбек за купівлю пального на АЗС. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вчені Кембриджу завершили перше дослідження стійкості біткоїна до збоїв
мережевої інфраструктури, зосередившись на інцидентах із підводними
кабелями. Результат виявився трохи неочікуваним - але здебільшого у
гарному сенсі.
Щонайменше 12 світових автовиробників скорочують свої плани щодо
виробництва електромобілів через стійкий попит на двигуни внутрішнього
згоряння та скасування політики підтримки - як у США, так і в Європі.
Компанія Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, подала до Федеральної
комісії зі зв'язку США (FCC) заявку на реалізацію масштабного проєкту
під назвою Project Sunrise, який передбачає запуск до 51 600 супутників
для формування орбітальної мережі дата-центрів.
Генеральний директор Cloudflare Меттью Прінс заявив під час виступу на
конференції SXSW, що до 2027 року обсяг трафіку від ботів перевищить
людський.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.