Де буде наступний крипторай, найбільше зміна, яку блокчейн може принести Україні, та перспективи появи технохабів в Україні. Про що говорили в Ukraine house в Давосі.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі під гаслом "Україна: Креативність. Інновації. Можливості" протягом тижня працював Український Дім, на якому обговорювалися актуальні глобальні тренди.

Метою організаторів було не лише познайомити учасників форуму з Україною, але й показати лідерам бізнесу, політики та громадянського суспільства інвестиційний потенціал і бізнес-можливості країни.

Загалом в Українському Домі відбулося більше 15 дискусійних панелей. ЕП вибрала найцікавіше.

Де буде наступний крипторай?

Коли говорять про так званий "крипторай", то називають Швейцарію, інколи Сполучені Штати, раніше називали Корею, але зараз вже ні (нагадаємо, в Кореї заборонили ICO та анонімну торгівлю криптовалютами - ЕП).

Що треба щоб Україна стала "криптораєм"? По-перше, не зганьбитися ще на етапі регуляції. Тому в першу чергу необхідне розуміння влади.

Україна має всі шанси, якщо уряд надасть необхідну підтримку національній криптоспільноті та спростить реалізацію блокчейн-проектів в державному секторі та великому бізнесі.

Регулювання криптовалюти повинно обговорюватись не на національному, а на міжнаціональному рівні. Всі країни мають домовитись про єдине регулювання, щоб спростити обіг криптовалют.

Дискусійним є питання, чи мають власники криптовалюти платити з неї податки. Це можна порівняти з Uber. Є класичні таксі, які податки платять, а є Uber. І Uber ніби і податки не платить, але і таксі офіційно він не є. Проте він зручніший.

Схожа ситуація і з криптовалютами. Це новий гравець на економічному полі і правила гри змінюються. Тому питання регуляції теж потрібно переглянути.

Біткоїн в якомусь сенсі можна порівняти з і email. Email за допомогою інтернету змінив листування, а біткоїн може змінити гроші.

Існує думка, що криптовалюта - це валюта "чорного" ринку. Що вона допомагає торгувати наркотиками, зброєю, робити інші заборонені речі. Однак розумні правоохоронці люблять криптовалюту. В США правоохоронці використовують біткоїн, щоб ловити "поганих хлопців". Це набагато зручніше, ніж готівка, бо готівку не можна відстежити.

Уряд, який запровадить національну криптовалюту, значно спростить людям життя, адже якщо у вас цифрова валюта - ви маєте неймовірну силу. Національна криптовалюта зробить фінансову систему країни прозорою. Саме тому блокчейн вважають шляхом до демократії.

Але у національної криптовлюти є і зворотня сторона. Суцільна цифралізація дозволить уряду контролювати абсолютно все, що просто вб'є конфіденційність. Влада зможе закрити будь-який акаунт. Можливо, це добре для того, щоб перекрити кисень правопорушникам, але це можуть бути і політичні рішення проти тих, хто просто стоїть на шляху влади.

Учасники панелі: засновник Blockchain Hub Kyiv Михайло Чобанян, директор The Tapscott Group Inc. Дон Тапскотт, президент Swiss Finance+Technology Association Джон Гаккер, фінтех інвестор Марк Бернеґґер.

Розвиток блокчейн-мережі: як це сформує та захистить архітектуру фінансів майбутнього

Децентралізована система, така як блокчейн, потенційно більш демократична. Найбільше зміна, яку блокчейн може принести державі - це довіра до влади.

Ключове питання до блокчейну сьогодні - це швидкість. Транзакції біткоїну займають багато часу, тому, якщо говорити про інтереси інвесторів, то треба поліпшувати швидкість, якщо ж говорити про інтереси держави - то ключовим питанням є кібербезпека.

Однак ті способи хакерства, які ми бачимо сьогодні, це лише соціальна інженерія (проникнення в захищену систему на основі індивідуальної психології - ЕП). Сам же блокчейн ще ні разу не був скомпрометований.

Проблеми, з якими стикаються криптовалюти і блокчейн, в Україні і світі різні. Сьогодні в Україні біткоїн виконує функції збережень, є випадки відмивання грошей та "оптимізації" сплати податків, що характерно для країн, що розвиваються. Однак за усім цим біткоїн не виконує свою першочергову функцію - платіжного засобу.

В той же час, у 2017 році в Америці 750 осіб заплатили податки в біткоїнаїх.

Блокчейн в Україні, як і у світі загалом, ширший лише за біткоїн і криптовалюти. В України застосування блокчейну має в першу чергу розповсюджуватись на державний сектор, як це зробило Міністерство юстиції, впровадивши блокчейн в земельний кадастр.

Також на форумі один з головних блокчейн-експертів у світі та автор бестселера "Революція блокчейн" Дон Тапскотт презентував карту світу, на якій були позначені 14 країн-лідерів впровадження технології блокчейн.

До цього списку увійшла Україна, а також США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, ОАЕ, Грузія, Естонія, Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція і Китай.

Учасники панелі: головний редактор TechCrunch Майк Бутчер, керівник відділу робототехніки SingularityNet доктор Девід Хенсон, заступник Глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, заступник директора правління ЄБРР Артем Шевальов, керівник напрямку інноваційного менеджменту DeutscheTelekomAG Гельмут Суссбауер, головний менеджер та директор HACKEN Дмитро Будорін.

Data Science: Забезпечуючи контроль людини над даними

Україну у світі науки про дані встигла проявити себе ще у 1965 році, коли у Києві було створено першу нейронну мережу для аналізу великих об'ємів даних (тоді українські вчені Івахненко і Лапа описали нейромережі у вигляді математичної моделі - ЕП)

90% інформації, яка існує сьогодні, було сформовано за останні два роки і цей процес не сповільнюється. Щоденно кожен з нас генерує новий масив інформації за допомогою інтернету, соціальних мереж, смартфонів, розумних годинників та інших гаджетів.

Розуміння того, як правильно використовувати дані, може змінити наше життя на краще. Однак просування компаній, які займаються наукою про дані, важке і підступне. За іронією долі, для того, щоб керувати компанією, в якій буде більше інформації і менше людей, потрібні якраз дуже розумні люди.

Україна - це країна освічених споживачів та розумних людей. Українська освіта дає дуже широкий спектр знань. Саме тому в США, Швейцарії, Силіконовій Долині чи у великих корпораціях як Google і Facebook, ви завжди знайдете українських спеціалістів. Бо специфіка ґрунтовної освіти надає їм перевагу над іншими.

Однак розумні люди не лише виїжджають з України. Для декого зробити щось нове, що ніхто не робив до них, важливіше за гроші. Частина тих, хто виїжджає, повертаються і засновують вже власні фірми.

З належними інвестиціями в освіту Україна може стати лідером у сфері більш складних і високопрофесійних послуг, серед яких наука про дані, штучний інтелект, віртуальна реальність та інші.

Якщо ж інвестицій не буде, та сьогодіншні позиції Україна дуже швидко втратить. Щоб Україна стала світовим хабом з Data Science, потрібно не зупинятися на досягнутому, а продовжувати розвивати свої сильні сторони.

Учасники панелі: головний іноваційний директор The Libra Group Федра Хрусос, керуючий директор з питань приватного акціонерного капіталу Фонду Сороса Алекс Фрідлянд, керівник відділу інновацій Ciklum Борис Працюк, представник IT Ukraine Association Олексій Скрипник.

Поява глобальних технохабів

Інвестиції в український IT-сектор в 2016-2017 роках зросли втричі. Сьогодні в Україні більше 100 тисяч спеціалістів з програмного забезпечення і ця цифра швидко зростає. Україна - третя країна в світі за кількістю сертифікованих ІТ-спеціалістів.

Також в Україні більше 100 міжнародних R&D-центрів (research and development - ЕП), серед яких Siemens, Samsung, Huawei, Ericson, Oracle. Більшість з них базується в Києві.

Нові техноцентри з'являються через те, що ІТ-галузь становить значну частину зростання світового ВВП.

Також технохаби об'єднують навколо себе однодумців, чим зможуть розв'язати проблему дефіциту кадрів та залучити більше талантів, що надасть їм конкурентну перевагу на міжнародному рівні.

Учасники панелі: Київський міський голова, співзасновник Фонду Кличків Віталій Кличко, директор UFuture Investment Group / UNIT.City Ніколас Тимощук, директор Israel Advanced Technology Industries Карін Рубінштейн, керівник з питань контенту та комунікацій WebSummit Майк Харві.

Європейська аграрна наддержава: Україна, що живиться технологіями та інноваціями

Минулого року Україна встановила новий рекорд, експортувавши аграрної продукції на 70 мільярдів доларів. Однак проникнення технологій в агросектор в Україні порівняно низьке - лише 10%. Ці показники можна покращити, розвиваючи агротехнічну галузь.

Однак діджиталізація - це не лише про експорт, а й про підвищення якості їжі, яке починається на полі, а не на заводі чи виробництві.

Для розвитку виробництво їжі Україна повинна задовольняти потреби у споживанні і навіть перевищувати їх. Важливу роль тут може зіграти зміна пріоритетів споживання: все більше людей обирають їжу рослинного походження і відмовляються від м'яса.

Флекситеріанство (скорочення вживання м'яса, молока та цукру - ЕП) є поширеним явищем на Заході зараз. Тамтешні лідери думок можуть найближчим часом змінити і українські дієтичні вподобання, що треба врахувати фермерам.

Однак не всі технології дають потрібні рішення. Їх потрібно перевіряти та адаптувати, відшукуючи найефективніші. Саме тому важливо виділяти окремий ґрунт під експерименти.

В Україні чорнозем займає майже 300 тисяч квадратних км, що за розміром більше, ніж площа Великобританії. За останні 20 років український чорнозем був виснажений через неправильні методи використання. Щоб покращити показники родючості, треба відновити першочерговий потенціал ґрунту.

Ще один виклик для аграріїв - зміна клімату. Однак для України це, навпаки, сприятливий процес: тепліші зими та більша кількість опадів у теплі сезони сприяють зростанню показників врожайності.

Учасники панелі: директор МХП Юрій Косюк, директор Horsch Machines Майкл Хорш, глобальний директор з питань цифрового землеробства Bayer Тобіас Меннес та засновник і директор AgroHub Юлія Порошенко.