Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс обмена наличной валюты

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Курс валют на межбанковском валютном рынке

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс рубля к доллару

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко: Міністерства кажуть - дайте нам один додатковий мільярд і про все забудемо

18:21 14.09.2016 |

Экономика

Марченко: Міністерства просять додаткові кошти, а коли запитуємо про цілі - відповідей немає / Фото УНІАН

 УНІАН зустрівся із Сергієм Марченко за неділю до 15 вересня - кінцевої дати подання проекту бюджету на розгляд Верховної Ради. Під час розмови заступник міністра фінансів відмовився називати будь-які показники майбутнього документу, аргументуючи це тим, що процес його доопрацювання відбувається безупинно і остаточні  цифри поки не відомі.

УНІАН потім знову намагався уточнити хоча б загальні показники прогнозу росту ВВП, інфляції тощо. Але навіть за кілька днів до дати подання документу у парламент від Мінфіну була отримана категорична відмова. Як підкреслили у відомстві - до оприлюднення документу чиновникам заборонено називати будь-які цифри.

Гройсман заявив, що проект бюджету до Верховної Ради буде передано урядом вчасно, не пізніше 15 вересня. Чи може повторитися технологія, коли подається до ВР «сирий» розпис держказни, а потім відразу відзивається для доопрацювання?

Зараз бюджет допрацьовується, остаточного варіанту поки немає. Але основні показники бюджету є. Як і було заявлено прем’єром, 15 вересня проект бюджету буде в парламенті. А питання – сирий документ чи ні - мені незрозуміле. Він буде внесений в тому пакеті, в якому має вноситись згідно із законом.

Щодо яких міністерств чи напрямків планується найсуттєвіше збільшення видатків у 2017 році?

Основні бюджетні пріоритети були озвучені прем'єр-міністром. Вони стосуються освіти, охорони здоров'я, оборони та безпеки,інфраструктури та підтримки АПК.

Зокрема, це - Дорожній фонд, 14 млрд грн з державного бюджету плюс кредитні кошти міжнародних фінансових організацій на суму близько 1 млрд дол., також передбачені кошти на створення Фонду енергоефективності, на сільське господарство – 5,5 млрд грн.

У бюджеті на 2017 рік на оборону та безпеку планували закласти 5% ВВП, але президент, заявив, що на армію Україна може направити не більше 3% ВВП. То яким буде показник?

На оборону і безпеку підуть до 5% ВВП. На саму оборону – 3%, як і було зазначено президентом. У цих межах ми й будемо балансувати.

Щодо бюджетних запитів - які з них Мінфін не зміг задовольнити в повному обсязі?

Жодному міністерству ми не задовольнили запит у повному обсязі. Це практично неможливо. Потрібно принаймні ще один бюджет. Але розумні компроміси знайдено.

Міністерства не аргументували свої запити тим, що без додаткового фінансування можуть бути зірвані реформи?

Аргументували. Аргументувати запит на додаткові кошти вони можуть багато чим. Але, коли ми запитуємо про цілі та результати, яких планують досягти, то тут відповідей немає, особливо щодо планів на трирічний період. Головне, що вони просять, – дайте нам на наступний рік плюс до суми минулого року. Це - все, що їх цікавить.

У меморандумі з Міжнародним валютним фондом прописано граничний дефіцит бюджету у 3,1% ВВП. Які можуть бути ризики, якщо ми не впишемося у ці рамки?

Ризик – зрив програми співробітництва з МВФ.

Але ж ми і так вже рік не отримуємо траншів від МВФ…

Наступний транш ми отримаємо, не сумнівайтесь.

Чим загрожує неотримання траншу?

Це дуже просто - якщо ми не отримаємо коштів від МВФ, то буде тиск на курс гривні. При цьому змінюються споживацькі настрої населення, зростає попит на валюту. Навіть з психологічної точки зору – це фактор. Другий фактор – підтримка резервів Нацбанку. Третій – прив’язка інших міжнародних кредитів до траншу МВФ.

Можна обійтися і без кредитів, але потрібно розуміти, що у нас не буде способів акумулювати валюту та підтримання курсу гривні. На даному етапі – це вимушений крок, тому що наші експортні надходження не покривають потреб у валюті.

Чи не є варіантом перевищити вказаний показник дефіциту, піти на більшу інфляцію, але влити гроші в економіку, щоб прискорити зростання виробництва, споживання, експорту? Це, зокрема, пропонують і деякі народні депутати…

Питання в тому, як стимулювати економіку? Якщо депутати пропонують підтримувати підприємства будь-якої форми власності за рахунок держбюджету, то ми противники цього. Щодо стимулювання попиту, то це можна зробити, збільшивши соціальні стандарти. Але потрібно розуміти, де осядуть ці кошти і що саме ми будемо стимулювати, враховуючи значну частку імпорту в економіці. Якщо ми дамо на ринок додаткову кількість грошей, то це буде стимулювати імпорт, а не підтримувати вітчизняне виробництво.

Я не впевнений, що ми готові запропонувати сьогодні достатню кількість товарів і послуг, щоб задовольнити внутрішній попит. Це - проблема. Вважаю, що підтримка довіри до гривні та цінова стабільність є більш критичним фактором, ніж уявне можливе зростання економіки.

Ключова ідея уряду і прем’єра – розвиток економіки через мінімізацію втручання держави в бізнес-середовище та забезпечення розвитку інфраструктури. Наприклад, акумулювати кошти Світового банку і направити їх на будівництво доріг. Це будуть інвестиції, і вони будуть вкладені в Україну, будуть задіяні вітчизняні виробники. Саме через такі механізми уряд бачить шлях до запуску економіки. Тобто, не тільки через соціальні стандарти, а саме через розвиток інфраструктури.

В Дорожній фонд мають йти надходження від акцизів на пальне, але кожного року вони витрачаються на щось інше. Чому?

Прив’язувати будь-які податки та збори до видатків, в тому числі на фінансування доріг, є некоректним з точки зору теорії державних фінансів, оскільки «Укравтодор» не має жодного відношення до адміністрування акцизного збору.

Існує іншій механізм – середньострокове бюджетне планування на 3 роки, як пропонує Мінфін. Якби його запровадили, то потреба у створенні цього чи будь-яких інших спецфондів відпала б. Все б фінансувалося через загальний фонд держбюджету.

Якби у нас було середньострокове бюджетне планування, то ми могли б сказати, що на дороги в наступному році виділяємо 14 млрд грн, через рік – 20 млрд грн, через два роки – 25 млрд грн. Цього було б достатньо, щоб зняти питання створення спецфонду з порядку денного.

Що заважає це зробити при плануванні бюджету на один рік?

По-перше, немає прогнозованості видатків на середньострокову перспективу. По-друге, немає можливості перенесення залишків невикористаних коштів. Ці питання чітко і до кінця не врегульовані в бюджетному кодексі. Якби наприкінці року всі розуміли, що гроші не заберуть, їх можна витратити в наступному році, то не було б необхідності їх витрачати в кінці року так, як це робиться сьогодні. Зараз, якщо ти не використав кошти у грудні, то у тебе кошти згорять. А міг би в січні використати їх, чи пізніше. Інша справа, шо такі перехідні залишки впливатимуть на дефіцит бюджету наступного року. В цьому і є проблема щодо неможливості запровадити такі елементи вже з наступного року.

Коли Україна буде до цього готова?

Це питання часу. Можливо, зараз ми ще не готові комплексно змінювати систему бюджетування. Але ми до цього йдемо, і міністр фінансів Олександр Данилюк, коли обійняв посаду, про це чітко заявив: основне завдання – запровадження середньострокового бюджетування і планування. Ми, зокрема, плануємо разом з бюджетом подати додатки - прогнозні показники на 2018-2019 роки.

Але ви не знаєте потреби у грошах інших міністерств на цей період. Ви за них спрогнозуєте?

Всі міністерства отримали бюджетні ліміти на три роки. Але, на жаль, головні розпорядники не готові зараз вести дискусію про видатки на 2018-2019 роки, вони нікому з міністерств зараз не цікаві. Ніхто з розпорядників не готовий говорити мовою якісних показників та результатів, які необхідно досягти, лише кількісних.

Всі кажуть - дайте нам один додатковий мільярд, і про все забудемо. Це якийсь ментальний злом, який потрібно поступово долати.

На даному етапі рівень відповідальності та зрілості ще не на досить високому рівні, щоб говорити про показники бюджету на 2019 рік, як це робиться в інших країнах. Але ми до цього прагнемо. Команда Мінфіну намагається це запроваджувати. Саме тому ми розписуємо ліміти по міністерствах не тільки на 2017, а й на 2018-2019 роки. Але питання в тому, як серйозне до цього відносяться інші міністерства.

Спочатку міністр фінансів взагалі хотів розписати середньострокові основні напрями бюджетної політики, але виявилося просто мало часу, щоб технічні параметри узгодити та подати документ до парламенту, аби показати депутатам основні напрями видатків та доходів, дискутувати з точки зору великих цифр.

Тобто, у травні-червні дискусія повинна бути не про додаткові 100 млн грн на той чи на інший напрямок, а про додаткові 10 млрд грн на медицину чи освіту. Ось такою повинна бути дискусія на рівні парламенту, коли не вирішуються конкретні точкові проблеми, а в першу чергу комплексно визначаються з пріоритетністю напрямів. Поки у нас виходить так, що в пріоритеті все.

Для чого взагалі важливо зменшувати видатки держбюджету? Наприклад, щоб можна було зменшувати податки?

Питання фіскальної консолідації - дуже важливе. У нас частка ВВП, тобто сума коштів, яка перерозподіляється через бюджет, є суттєвою. Про це всі говорять. Ми маємо консолідуватися. В минулому році команда на чолі з тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько зробила важливі кроки в цьому напрямку, суттєво зменшивши перерозподіл ВВП через бюджет.

Ми намагаємося діяти в тому ж руслі. Частину видатків намагаємося децентралізувати, передати повноваження на місця. Але дуже складно робити консолідацію в умовах військового конфлікту - коли 5% ВВП повинні йти на оборону, то маневр обмежений. Левова частка бюджету вже закріплена, і ми маємо це враховувати.

Ще одна сфера, де давно назріла реформа – освіта. Про пропозицію Мінфіну відмінити стипендії і безкоштовну магістратуру вже говорив і прем’єр, і президент у своєму посланні до парламенту. Що ж саме ви запропонували?

Давайте почнемо зі стипендій. Нам дорікають, що ми хочемо відмінити їх. Насправді Мінфін не формує стипендіальну політику, це прерогатива Міністерства освіти. Але річ у тім, що ми переглянули всі видатки на освіту і визначили ті з низ, які, на нашу думку, неефективні. Коли ми виписували ліміти для Міносвіти, то рекомендували звернути увагу на стипендії та магістратуру.

Мова не йде про скасування, а про те, в якій формі у нас функціонуватиме стипендія. Ми пропонуємо розділяти стипендіальний фонд на соціальні та академічні стипендії. Академічні повинні отримувати найкращі студенти. Ми порахували, що якщо б, наприклад, стипендію отримували 10% найкращих студентів, то її розмір може становитиблизько 1,5 прожиткових мінімумів.

Скільки зараз студентів отримують стипендію і який її розмір?

Сьогодні академічну стипендію отримують 70% студентів, котрі навчаються на бюджеті. Її розмір становить 825 грн для тих, у кого середній бал від 4 і вище, на 100 грн більше - у відмінників. А соціальну стипендію отримують лише 6% студентів.

Ми пропонуємо звузити коло тих, хто може отримувати академічну стипендію за успіхи у навчанні, і збільшити її розмір. У той же час ми вважаємо за доцільне суттєво розширити коло тих, хто може претендувати на соціальну стипендію.

Потрібно чітко визначити критерії, за якими діти з малозабезпечених сімей зможуть отримувати соціальну стипендію. Це може бути прив’язка до доходу на одного члена родини.

Що пропонуєте змінити відносно магістратури?

Мова також не йде про відміну безкоштовної магістратури. Питання стосується зміни структури державного замовлення. Як ви знаєте міністр фінансів, наприклад, мав зауваження та пропозиції до чинного державного замовлення на 2016-2017 роки. Зокрема, в частині пріоритетів держзамовлення в магістратурі по деяким спеціальностям.

Сьогодні держава занадто багато коштів вкладає в підготовку магістрів з гуманітарних наук. Наприклад, з економіки, юриспруденції, менеджменту. Ці спеціальності краще формувати на контрактній основі.

А от щодо медичних спеціальностей, то там взагалі такого поняття як магістратура немає. Ми прекрасно розуміємо, що там держзамовлення повинно залишитися. Ми готові обговорювати з Міносвіти ті пріоритетні спеціальності для держави, відносно яких потрібно залишати держзамовлення в магістратурі.

Ще одна незрозуміла для нас річ – заочна безкоштовна магістратура, яка є в держзамовленні на 2016-2017 роки. У мене питання - хіба у нас настільки багата держава, що може фінансувати заочну магістратуру, тобто платити гроші за навчання тих, хто й так вже працює? І подібних питань щодо структури держзамовлення виникає досить багато.

Як Міносвіти реагує на ваші пропозиції, ви ж фактично намагаєтеся виконувати їхню роботу?

Зауважу, що у Мінфіна немає повноважень змінювати щось в системі освіти. Але ми хочемо підвищити ефективність використання бюджетних коштів, і тому прагнемо вийти на дискусію і знайти спільне рішення.

Якби ми не підняли питання стипендій, то 70% студентів-бюджетників і надалі отримували б свої 825 грн - радянська «уравніловка» в чистому вигляді. А ми запропонували систему змінити, нас назвали ідіотами, кинули тортом, але тема зрушила з місця, дискусія в суспільстві та у владі запущена.

Так само було з профтехучилищами. Мій попередник, заступник міністра фінансів Роман Качур, ініціював передачу фінансування ПТУ до місцевих бюджетів. Можливо, це все було не до кінця прораховано і зроблено занадто швидко, але до цього ПТУ 25 років нікого не цікавили. А тепер, в 2016 році, всі заговорили про те, на якому рівні фінансувати ПТУ, як визначати пріоритетні спеціальності і як реформувати цю систему.

Систему освіти потрібно реформувати. У нас 80% випускників шкіл вступають до вищих навчальних закладів. Це просто неможливо в сучасному світі. Це називається - давайте дамо всім по диплому, щоб люди сиділи вдома, а гарного сантехніка не знайдеш. Хоча ні для кого не секрет, що робітничі професії на сьогодні пристойно оплачуються.

Ми не можемо стояти осторонь, якщо бачимо неефективне використання бюджетних коштів. Щодо університетів, то вони повинні конкурувати за кращих студентів. Держава повинна обирати певний відсоток кращих випускників і оплачувати (кредитувати) їм навчання у вузі за вибором. А вже учбові заклади хай думають, чим вони можуть зацікавити абітурієнтів. Не як зараз - ходити по високих кабінетах і домовлятися про держзамовлення.

Утримання вузів за рахунок держави - також дискусійне питання. Вищі навчальні заклади повинні бути автономними і мати різні джерела фінансування. Форма власності може бути комунальною чи державною, це - не важливо, важлива автономія у фінансуванні. І це - світова практика. Державу повинно цікавити лише те, щоб кращі випускники, яких вона вибере, могли обрати собі вуз, і туди направити фінансування на їх навчання. Держава не має думати про те, як зберегти і утримувати всю величезну кількість вузів, виплачувати зарплати, покривати комунальні платежі тощо.

Тобто, ви пропонуєте відійти від системи, коли фінансується мережа освітніх закладів. А як тоді розподіляти кошти на навчання?

Держава має визначити, що вищу освіту за бюджетні кошти отримує певна кількість випускників шкіл. Який їх відсоток – це питання дискусії та спроможності бюджету. Саме цим випускникам держава гарантує певну суму на навчання. Ти отримуєш це право, але можеш його втратити, якщо будеш погано навчатися. Абітурієнт підписує контракт з вузом, а держава перераховує учбовому закладу кошти.

Тобто, вузи отримуватимуть гроші лише за бюджетних студентів, а на своє існування?

Саме так. Решту коштів на існування можуть отримати від контрактників.

Запропоновані Мінфіном кроки дозволять зекономити бюджетні кошти, чи витрати залишаться такі ж самі, але якість послуг покращиться?

Нас весь час дорікають, що ми хочемо щось урізати. Але основне питання - як ті кошти, які є на сьогоднішній день, більш ефективно використовувати. Якщо створити таку мотивацію, то ефект економії буде шалений. Тоді потреба у нинішніх обсягах коштів відпаде. Або такі ж обсяги коштів дозволять підвищити якість послуг.

А можна урізати витрати, щоб стимулювати більш раціональне використання коштів зі сторони розпорядників?

Це так не працює. Якщо ми банально урізаємо, то всі спочатку наче погоджуються, а потім в середині року буде «бомба». Тоді доводиться кроїти бюджет, шукати вихід. Сьогодні ми не можемо банальним та бездумним урізанням насилувати бюджетну систему. Якщо є необхідність зменшити фінансування, то треба відразу пропонувати механізм, або починати дискусію, як це зробити.

У цьому році така «бомба» не передбачається, вистачить доходів?

Доходів завжди не вистачає.

Буде секвестр?

Секвестру не буде.

У дефіцит вкладемося?

Звичайно, вкладемося.

Дмитро Сидоренко (УНІАН)

По материалам: УНИАН
 

ПО РУБРИКАМ

21.07 Экс­пор­те­ры про­дол­жи­ли на­ра­щи­вать дол­ла­ро­вые про­да­жи на меж­бан­ке

21.07 Ры­нок ак­ций Укра­и­ны за­вер­шил тор­го­вую не­де­лю в "крас­ной зоне"

21.07 Биз­нес­мен Про­ко­пе­ня за $50 млн ку­пит бе­ло­рус­ский Па­ри­тет­банк для по­сле­ду­ю­щей по­куп­ки укра­ин­ско­го Сбер­бан­ка

21.07 Де­по­зит­ные став­ки для физ­лиц 21.07.17

21.07 Сред­не­взве­шен­ный курс дол­ла­ра на меж­бан­ке 21 июля со­ста­вил 25,8897 грн

21.07 Ев­ро про­дол­жа­ет до­ро­жать к дол­ла­ру 21 июля, ана­ли­ти­ки ждут ро­ста до $1,2

21.07 Бир­жи Япо­нии за­кры­лись 21 июля в ми­ну­се на фоне укреп­ле­ния ие­ны

21.07 Бан­ки умень­ши­ли свой порт­фель ОВГЗ на 174,5 млн гри­вен 21 июля

21.07 Зо­ло­то до­ро­жа­ет 21 июля на фоне сни­же­ния кур­са дол­ла­ра к ми­ро­вым ва­лю­там

21.07 Ин­декс ста­вок по блан­ко­вым кре­ди­там и де­по­зи­там 20.07.2017

21.07 Остат­ки средств на кор­с­че­тах бан­ков 21.07.17

21.07 Кур­сы ва­лют по кар­точ­ным опе­ра­ци­ям на 21 июля

21.07 Опе­ра­ции НБУ по ре­гу­ли­ро­ва­нию лик­вид­но­сти бан­ков 20.07.2017

21.07 Объ­ем тор­гов дол­ла­ром на меж­бан­ке 20 июля уве­ли­чил­ся на $20,5 млн до $129,1 млн

21.07 Укра­ин­цы при­уча­ют се­бя быть бо­лее рас­су­ди­тель­ны­ми в финан­со­вом плане, и из­бе­гать не­об­ду­ман­ных кре­ди­тов

21.07 Рост пром­про­из­вод­ства в Укра­ине в июне-2017 уско­рил­ся до 3,8% - Гос­стат

21.07 Нефть де­ше­ве­ет на опа­се­ни­ях ро­ста по­ста­вок из ОПЕК, Brent тор­гу­ет­ся у $48,6 за бар­рель

21.07 НБУ пре­кра­тил вы­да­чу спра­вок о про­ве­де­нии де­кла­ри­ро­ва­ния ва­лют­ных цен­но­стей субъ­ек­та­ми пред­при­ни­ма­тель­ской де­я­тель­но­сти

21.07 Рост объ­е­ма вы­пол­нен­ных строй­ра­бот в Укра­ине в июне уско­рил­ся до 31,9% - Гос­стат

21.07 Про­да­жи через ProZorro пре­вы­си­ли 2 млрд гри­вен, - МЭРТ

21.07 ГФС: С 2014 го­да в Укра­и­ну ввез­ли 490,7 тыс. ав­то­мо­би­лей с ино­стран­ной ре­ги­стра­ци­ей

21.07 В Ас­со­ци­а­ции сжи­жен­но­го га­за объ­яс­ни­ли, по­че­му до­ро­жа­ет LPG

21.07 "Наф­то­газ Украины" уве­ли­чит це­ну га­за для пром­по­тре­би­те­лей на ав­густ на 2,8-2,9%

21.07 Це­ны на АЗС 21 июля не пре­тер­пе­ли зна­чи­тель­ных из­ме­не­ний

21.07 Укра­и­на за 6 мес. уве­ли­чи­ла экс­порт элек­тро­энер­гии на 44,5%

21.07 Дай­джест Financial Times и The Wall Street Journal от 21 июля 2017 го­да

21.07 Биз­нес­мен Про­ко­пе­ня за $50 млн ку­пит бе­ло­рус­ский Па­ри­тет­банк для по­сле­ду­ю­щей по­куп­ки укра­ин­ско­го Сбер­бан­ка

21.07 О чем бре­ди­ли На­валь­ный с Гир­ки­ным

21.07 США за­пре­ти­ли сво­им граж­да­нам по­езд­ки в КНДР

21.07 Трей­де­ры ждут взрыв­но­го ро­ста ру­пии

21.07 ЦБ Ки­тая про­вел са­мое мас­штаб­ное вли­ва­ние лик­вид­но­сти с ян­ва­ря

21.07 Пре­зи­дент ФРГ под­пи­сал за­кон о "бра­ке для всех"

21.07 В Рос­сии за­пре­ти­ли VPN и ано­ни­май­зе­ры

21.07 Эко­но­ми­ка КНДР вы­рос­ла мак­си­маль­но с 1999 го­да

21.07 МВФ одоб­рил оче­ред­ной кре­дит Гре­ции на 1,6 млрд ев­ро

21.07 Siemens разо­рвет до­го­вор с рос­сий­ски­ми ком­па­ни­я­ми о по­став­ках обо­ру­до­ва­ния

21.07 Де­вять им­пич­мен­тов и во­семь жен. Чем про­сла­вил­ся юж­но­аф­ри­кан­ский при­я­тель Пу­ти­на

21.07 Опас­ный мо­мент: по­че­му все бан­ки бо­ят­ся III кв. 2018

20.07 Deutsche Bank го­то­вит­ся к "жесткому" вы­хо­ду Бри­та­нии

20.07 Гла­ва МИД ФРГ объ­явил о ме­рах не­мец­ко­го пра­ви­тель­ства в от­вет на арест ту­рец­ки­ми вла­стя­ми граж­да­ни­на Гер­ма­нии

20.07 В Ки­е­ве хо­тят по­стро­ить пя­тую ли­нию мет­ро

20.07 Стан­ция мет­ро Клов­ская пер­вой от­ка­жет­ся от же­то­нов

18.07 Стро­и­тель­ство на По­доль­ско-Вос­кре­сен­ском мо­сту нач­нет­ся через ме­сяц

18.07 Поль­ская Pesa вы­иг­ра­ла тен­дер на по­став­ку 40 трам­ва­ев для Ки­е­ва

17.07 Ки­ев­ский мет­ро­по­ли­тен опре­де­лил­ся с про­ек­ти­ров­щи­ка­ми пер­спек­тив­ных ли­ний

17.07 Ка­нат­ную до­ро­гу в Ки­е­ве мо­гут по­стро­ить ав­стрий­цы

12.07 Об­зор рын­ка част­ных до­мов в при­го­ро­де Ки­е­ва: ап­рель – июнь 2017 г.

12.07 Об­зор рын­ка част­ных до­мов Ки­е­ва: ап­рель - июнь 2017 г.

11.07 В Ки­е­ве уста­но­вят ты­ся­чу под­зем­ных му­сор­ных ба­ков в 2018 го­ду

10.07 Суд аре­сто­вал дель­фи­на­рий "Немо" в Ки­е­ве

07.07 "Киевпасстранс" вво­дит ра­зо­вые про­езд­ные би­ле­ты с QR-ко­дом

07.07 Укра­и­на в этом го­ду ока­за­лась в са­мой се­ре­дине все­мир­но­го рей­тин­га стран по со­ци­аль­но­му про­грес­су, не­мно­го обо­гнав Рос­сию

06.07 Элек­трон­ный би­лет в ки­ев­ском транс­пор­те обе­ща­ют внед­рить до кон­ца го­да

06.07 Бор­исполь под­пи­сал до­го­вор с Ryanair

06.07 Ко­ро­ля иг­ра­ет сви­та. Кто сто­ит за спи­ной мэ­ра Клич­ко

21.07 Кро­ва­вый на­ступ­ле­ние бо­е­ви­ков. Что про­изо­шло во Крас­но­го­ров­кой

20.07 "Тонис" Ма­ке­ен­ко пе­ре­име­но­ва­ли в "Прямой"

20.07 Об­стре­лы Ма­рьин­ки. Ко­гда ВСУ уда­рят по тер­ри­ко­ну

20.07 "Дочь Рабиновича". Са­вчен­ко на­ко­нец на­шли по­ли­ти­че­ско­го со­рат­ни­ка

20.07 Ко­гда ждать рос­сий­ско­го про­ры­ва на Ма­ри­у­поль

19.07 Пре­зи­дент-ар­битр. За­чем Яце­нюк на­ме­ка­ет на свои пре­зи­дент­ские ам­би­ции

19.07 Тош­но­твор­ный ужин Трам­па с Пу­ти­ным. По­че­му это вы­год­но Укра­ине

19.07 Смерть "совка". Что даст Укра­ине но­вый сер­жант­ский кор­пус

19.07 Пло­хие но­во­сти для Рос­сии. По­че­му вой­на не уто­ми­ла, а разо­зли­ла укра­ин­цев

19.07 По­че­му тер­ро­ри­сты все ча­ще об­стре­ли­ва­ют жи­лые квар­та­лы го­ро­дов и сел Дон­бас­са

19.07 Кор­руп­ция страш­нее вой­ны? "Антикоррупционеры" пре­вра­ща­ют­ся в боль­ше­ви­ков

18.07 Но­вый со­юз. По­че­му в Гру­зии По­ро­шен­ко не спра­ши­ва­ли о Са­а­ка­шви­ли

18.07 Как "Малороссия" окон­ча­тель­но рассо­рит "ЛНР" и "ДНР

18.07 Ини­ци­а­ти­ва о "Малороссии" не впи­сы­ва­ет­ся в мин­ский про­цесс – Грыз­лов

18.07 В "ЛНР" опро­верг­ли уча­стие в объ­яв­лен­ном За­хар­чен­ко со­зда­нии "Малороссии"

21.07 WSJ: Со­бе­се­до­ва­ния о при­е­ме на ра­бо­ту все ча­ще про­хо­дят в мес­сен­дже­рах

21.07 SpaceX пла­ни­ру­ет ре­а­ли­зо­вать по­втор­ный за­пуск ра­кет к 2018 го­ду

21.07 2 круп­ней­шие тор­го­вые пло­щад­ки дарк­не­та пре­кра­ти­ли су­ще­ство­ва­ние

21.07 IEEE пред­ла­га­ет стан­дар­ти­зо­вать эти­че­ские ас­пек­ты ИИ

21.07 Дан ли "зе­ле­ный свет" ско­рост­ным тон­не­лям Hyperloop Ило­на Мас­ка?

21.07 Но­вые iPhone по­лу­чат ла­зер­ную ав­то­фо­ку­си­ров­ку

20.07 Как пра­виль­но вы­брать са­мые пер­вые иг­руш­ки для сво­е­го ре­бен­ка

20.07 15 при­зна­ков то­го, что вам не­до­пла­чи­ва­ют

20.07 Но­вый Nissan Leaf на­учит­ся тор­мо­зить пе­да­лью га­за

20.07 Ха­кер украл крип­то­ва­лю­ту Etherium на $32 мил­ли­о­на

20.07 Го­ло­со­вой по­мощ­ник Bixby Voice на­чал ра­бо­тать в США

19.07 Ли­тов­ско­го мо­шен­ни­ка, об­ма­нув­ше­го Google и Facebook на $100 млн, вы­да­дут США

19.07 Как спе­ку­ли­ро­вать по-ум­но­му

19.07 Пер­вый пи­кап Mercedes-Benz: пру­жин­ная под­вес­ка и ди­зель­ный V6

19.07 Воз­вра­ще­ние "умных" оч­ков Google: что из­ме­ни­лось

21.07 WSJ: Со­бе­се­до­ва­ния о при­е­ме на ра­бо­ту все ча­ще про­хо­дят в мес­сен­дже­рах

20.07 15 при­зна­ков то­го, что вам не­до­пла­чи­ва­ют

17.07 4 фра­зы, ко­то­рые не сто­ит го­во­рить кол­ле­гам

14.07 Уче­ные: длин­ный ра­бо­чий день ве­дет к раз­ви­тию арит­мии

04.07 12 при­зна­ков то­го, что кол­ле­ги вас не ува­жа­ют

03.07 Хо­ти­те, чтобы ва­ша но­вая долж­ность на­зы­ва­лась "нин­дзя времени"?

26.06 Как не бо­ять­ся свет­ской бе­се­ды: 10 со­ве­тов

23.06 Пас­сив­но-агрес­сив­ный кол­ле­га: 10 при­зна­ков

22.06 На­чаль­ни­ков ред­ко уволь­ня­ют за пло­хое об­ра­ще­ние с пер­со­на­лом

21.06 За 5 ми­нут до со­бе­се­до­ва­ния: как на­чать диа­лог

20.06 Гон­конг­ский мил­ли­ар­дер Ли Ка­шин уй­дет на пен­сию в 2018г в воз­расте 90 лет - WSJ

19.06 14 при­зна­ков то­го, что вас вы­жи­ва­ют из кол­лек­ти­ва

13.06 Иде­аль­ное со­бе­се­до­ва­ние: 12 ша­гов к успе­ху

09.06 Глав­ный враг кор­по­ра­тив­ной ИБ – ску­ча­ю­щий ра­бот­ник

09.06 9 фраз, ко­то­рые ме­ша­ют до­бить­ся успе­ха

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно