Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс обмена наличной валюты

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Курс валют на межбанковском валютном рынке

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс рубля к доллару

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко: Міністерства кажуть - дайте нам один додатковий мільярд і про все забудемо

18:21 14.09.2016 |

Экономика

Марченко: Міністерства просять додаткові кошти, а коли запитуємо про цілі - відповідей немає / Фото УНІАН

 УНІАН зустрівся із Сергієм Марченко за неділю до 15 вересня - кінцевої дати подання проекту бюджету на розгляд Верховної Ради. Під час розмови заступник міністра фінансів відмовився називати будь-які показники майбутнього документу, аргументуючи це тим, що процес його доопрацювання відбувається безупинно і остаточні  цифри поки не відомі.

УНІАН потім знову намагався уточнити хоча б загальні показники прогнозу росту ВВП, інфляції тощо. Але навіть за кілька днів до дати подання документу у парламент від Мінфіну була отримана категорична відмова. Як підкреслили у відомстві - до оприлюднення документу чиновникам заборонено називати будь-які цифри.

Гройсман заявив, що проект бюджету до Верховної Ради буде передано урядом вчасно, не пізніше 15 вересня. Чи може повторитися технологія, коли подається до ВР «сирий» розпис держказни, а потім відразу відзивається для доопрацювання?

Зараз бюджет допрацьовується, остаточного варіанту поки немає. Але основні показники бюджету є. Як і було заявлено прем’єром, 15 вересня проект бюджету буде в парламенті. А питання – сирий документ чи ні - мені незрозуміле. Він буде внесений в тому пакеті, в якому має вноситись згідно із законом.

Щодо яких міністерств чи напрямків планується найсуттєвіше збільшення видатків у 2017 році?

Основні бюджетні пріоритети були озвучені прем'єр-міністром. Вони стосуються освіти, охорони здоров'я, оборони та безпеки,інфраструктури та підтримки АПК.

Зокрема, це - Дорожній фонд, 14 млрд грн з державного бюджету плюс кредитні кошти міжнародних фінансових організацій на суму близько 1 млрд дол., також передбачені кошти на створення Фонду енергоефективності, на сільське господарство – 5,5 млрд грн.

У бюджеті на 2017 рік на оборону та безпеку планували закласти 5% ВВП, але президент, заявив, що на армію Україна може направити не більше 3% ВВП. То яким буде показник?

На оборону і безпеку підуть до 5% ВВП. На саму оборону – 3%, як і було зазначено президентом. У цих межах ми й будемо балансувати.

Щодо бюджетних запитів - які з них Мінфін не зміг задовольнити в повному обсязі?

Жодному міністерству ми не задовольнили запит у повному обсязі. Це практично неможливо. Потрібно принаймні ще один бюджет. Але розумні компроміси знайдено.

Міністерства не аргументували свої запити тим, що без додаткового фінансування можуть бути зірвані реформи?

Аргументували. Аргументувати запит на додаткові кошти вони можуть багато чим. Але, коли ми запитуємо про цілі та результати, яких планують досягти, то тут відповідей немає, особливо щодо планів на трирічний період. Головне, що вони просять, – дайте нам на наступний рік плюс до суми минулого року. Це - все, що їх цікавить.

У меморандумі з Міжнародним валютним фондом прописано граничний дефіцит бюджету у 3,1% ВВП. Які можуть бути ризики, якщо ми не впишемося у ці рамки?

Ризик – зрив програми співробітництва з МВФ.

Але ж ми і так вже рік не отримуємо траншів від МВФ…

Наступний транш ми отримаємо, не сумнівайтесь.

Чим загрожує неотримання траншу?

Це дуже просто - якщо ми не отримаємо коштів від МВФ, то буде тиск на курс гривні. При цьому змінюються споживацькі настрої населення, зростає попит на валюту. Навіть з психологічної точки зору – це фактор. Другий фактор – підтримка резервів Нацбанку. Третій – прив’язка інших міжнародних кредитів до траншу МВФ.

Можна обійтися і без кредитів, але потрібно розуміти, що у нас не буде способів акумулювати валюту та підтримання курсу гривні. На даному етапі – це вимушений крок, тому що наші експортні надходження не покривають потреб у валюті.

Чи не є варіантом перевищити вказаний показник дефіциту, піти на більшу інфляцію, але влити гроші в економіку, щоб прискорити зростання виробництва, споживання, експорту? Це, зокрема, пропонують і деякі народні депутати…

Питання в тому, як стимулювати економіку? Якщо депутати пропонують підтримувати підприємства будь-якої форми власності за рахунок держбюджету, то ми противники цього. Щодо стимулювання попиту, то це можна зробити, збільшивши соціальні стандарти. Але потрібно розуміти, де осядуть ці кошти і що саме ми будемо стимулювати, враховуючи значну частку імпорту в економіці. Якщо ми дамо на ринок додаткову кількість грошей, то це буде стимулювати імпорт, а не підтримувати вітчизняне виробництво.

Я не впевнений, що ми готові запропонувати сьогодні достатню кількість товарів і послуг, щоб задовольнити внутрішній попит. Це - проблема. Вважаю, що підтримка довіри до гривні та цінова стабільність є більш критичним фактором, ніж уявне можливе зростання економіки.

Ключова ідея уряду і прем’єра – розвиток економіки через мінімізацію втручання держави в бізнес-середовище та забезпечення розвитку інфраструктури. Наприклад, акумулювати кошти Світового банку і направити їх на будівництво доріг. Це будуть інвестиції, і вони будуть вкладені в Україну, будуть задіяні вітчизняні виробники. Саме через такі механізми уряд бачить шлях до запуску економіки. Тобто, не тільки через соціальні стандарти, а саме через розвиток інфраструктури.

В Дорожній фонд мають йти надходження від акцизів на пальне, але кожного року вони витрачаються на щось інше. Чому?

Прив’язувати будь-які податки та збори до видатків, в тому числі на фінансування доріг, є некоректним з точки зору теорії державних фінансів, оскільки «Укравтодор» не має жодного відношення до адміністрування акцизного збору.

Існує іншій механізм – середньострокове бюджетне планування на 3 роки, як пропонує Мінфін. Якби його запровадили, то потреба у створенні цього чи будь-яких інших спецфондів відпала б. Все б фінансувалося через загальний фонд держбюджету.

Якби у нас було середньострокове бюджетне планування, то ми могли б сказати, що на дороги в наступному році виділяємо 14 млрд грн, через рік – 20 млрд грн, через два роки – 25 млрд грн. Цього було б достатньо, щоб зняти питання створення спецфонду з порядку денного.

Що заважає це зробити при плануванні бюджету на один рік?

По-перше, немає прогнозованості видатків на середньострокову перспективу. По-друге, немає можливості перенесення залишків невикористаних коштів. Ці питання чітко і до кінця не врегульовані в бюджетному кодексі. Якби наприкінці року всі розуміли, що гроші не заберуть, їх можна витратити в наступному році, то не було б необхідності їх витрачати в кінці року так, як це робиться сьогодні. Зараз, якщо ти не використав кошти у грудні, то у тебе кошти згорять. А міг би в січні використати їх, чи пізніше. Інша справа, шо такі перехідні залишки впливатимуть на дефіцит бюджету наступного року. В цьому і є проблема щодо неможливості запровадити такі елементи вже з наступного року.

Коли Україна буде до цього готова?

Це питання часу. Можливо, зараз ми ще не готові комплексно змінювати систему бюджетування. Але ми до цього йдемо, і міністр фінансів Олександр Данилюк, коли обійняв посаду, про це чітко заявив: основне завдання – запровадження середньострокового бюджетування і планування. Ми, зокрема, плануємо разом з бюджетом подати додатки - прогнозні показники на 2018-2019 роки.

Але ви не знаєте потреби у грошах інших міністерств на цей період. Ви за них спрогнозуєте?

Всі міністерства отримали бюджетні ліміти на три роки. Але, на жаль, головні розпорядники не готові зараз вести дискусію про видатки на 2018-2019 роки, вони нікому з міністерств зараз не цікаві. Ніхто з розпорядників не готовий говорити мовою якісних показників та результатів, які необхідно досягти, лише кількісних.

Всі кажуть - дайте нам один додатковий мільярд, і про все забудемо. Це якийсь ментальний злом, який потрібно поступово долати.

На даному етапі рівень відповідальності та зрілості ще не на досить високому рівні, щоб говорити про показники бюджету на 2019 рік, як це робиться в інших країнах. Але ми до цього прагнемо. Команда Мінфіну намагається це запроваджувати. Саме тому ми розписуємо ліміти по міністерствах не тільки на 2017, а й на 2018-2019 роки. Але питання в тому, як серйозне до цього відносяться інші міністерства.

Спочатку міністр фінансів взагалі хотів розписати середньострокові основні напрями бюджетної політики, але виявилося просто мало часу, щоб технічні параметри узгодити та подати документ до парламенту, аби показати депутатам основні напрями видатків та доходів, дискутувати з точки зору великих цифр.

Тобто, у травні-червні дискусія повинна бути не про додаткові 100 млн грн на той чи на інший напрямок, а про додаткові 10 млрд грн на медицину чи освіту. Ось такою повинна бути дискусія на рівні парламенту, коли не вирішуються конкретні точкові проблеми, а в першу чергу комплексно визначаються з пріоритетністю напрямів. Поки у нас виходить так, що в пріоритеті все.

Для чого взагалі важливо зменшувати видатки держбюджету? Наприклад, щоб можна було зменшувати податки?

Питання фіскальної консолідації - дуже важливе. У нас частка ВВП, тобто сума коштів, яка перерозподіляється через бюджет, є суттєвою. Про це всі говорять. Ми маємо консолідуватися. В минулому році команда на чолі з тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько зробила важливі кроки в цьому напрямку, суттєво зменшивши перерозподіл ВВП через бюджет.

Ми намагаємося діяти в тому ж руслі. Частину видатків намагаємося децентралізувати, передати повноваження на місця. Але дуже складно робити консолідацію в умовах військового конфлікту - коли 5% ВВП повинні йти на оборону, то маневр обмежений. Левова частка бюджету вже закріплена, і ми маємо це враховувати.

Ще одна сфера, де давно назріла реформа – освіта. Про пропозицію Мінфіну відмінити стипендії і безкоштовну магістратуру вже говорив і прем’єр, і президент у своєму посланні до парламенту. Що ж саме ви запропонували?

Давайте почнемо зі стипендій. Нам дорікають, що ми хочемо відмінити їх. Насправді Мінфін не формує стипендіальну політику, це прерогатива Міністерства освіти. Але річ у тім, що ми переглянули всі видатки на освіту і визначили ті з низ, які, на нашу думку, неефективні. Коли ми виписували ліміти для Міносвіти, то рекомендували звернути увагу на стипендії та магістратуру.

Мова не йде про скасування, а про те, в якій формі у нас функціонуватиме стипендія. Ми пропонуємо розділяти стипендіальний фонд на соціальні та академічні стипендії. Академічні повинні отримувати найкращі студенти. Ми порахували, що якщо б, наприклад, стипендію отримували 10% найкращих студентів, то її розмір може становитиблизько 1,5 прожиткових мінімумів.

Скільки зараз студентів отримують стипендію і який її розмір?

Сьогодні академічну стипендію отримують 70% студентів, котрі навчаються на бюджеті. Її розмір становить 825 грн для тих, у кого середній бал від 4 і вище, на 100 грн більше - у відмінників. А соціальну стипендію отримують лише 6% студентів.

Ми пропонуємо звузити коло тих, хто може отримувати академічну стипендію за успіхи у навчанні, і збільшити її розмір. У той же час ми вважаємо за доцільне суттєво розширити коло тих, хто може претендувати на соціальну стипендію.

Потрібно чітко визначити критерії, за якими діти з малозабезпечених сімей зможуть отримувати соціальну стипендію. Це може бути прив’язка до доходу на одного члена родини.

Що пропонуєте змінити відносно магістратури?

Мова також не йде про відміну безкоштовної магістратури. Питання стосується зміни структури державного замовлення. Як ви знаєте міністр фінансів, наприклад, мав зауваження та пропозиції до чинного державного замовлення на 2016-2017 роки. Зокрема, в частині пріоритетів держзамовлення в магістратурі по деяким спеціальностям.

Сьогодні держава занадто багато коштів вкладає в підготовку магістрів з гуманітарних наук. Наприклад, з економіки, юриспруденції, менеджменту. Ці спеціальності краще формувати на контрактній основі.

А от щодо медичних спеціальностей, то там взагалі такого поняття як магістратура немає. Ми прекрасно розуміємо, що там держзамовлення повинно залишитися. Ми готові обговорювати з Міносвіти ті пріоритетні спеціальності для держави, відносно яких потрібно залишати держзамовлення в магістратурі.

Ще одна незрозуміла для нас річ – заочна безкоштовна магістратура, яка є в держзамовленні на 2016-2017 роки. У мене питання - хіба у нас настільки багата держава, що може фінансувати заочну магістратуру, тобто платити гроші за навчання тих, хто й так вже працює? І подібних питань щодо структури держзамовлення виникає досить багато.

Як Міносвіти реагує на ваші пропозиції, ви ж фактично намагаєтеся виконувати їхню роботу?

Зауважу, що у Мінфіна немає повноважень змінювати щось в системі освіти. Але ми хочемо підвищити ефективність використання бюджетних коштів, і тому прагнемо вийти на дискусію і знайти спільне рішення.

Якби ми не підняли питання стипендій, то 70% студентів-бюджетників і надалі отримували б свої 825 грн - радянська «уравніловка» в чистому вигляді. А ми запропонували систему змінити, нас назвали ідіотами, кинули тортом, але тема зрушила з місця, дискусія в суспільстві та у владі запущена.

Так само було з профтехучилищами. Мій попередник, заступник міністра фінансів Роман Качур, ініціював передачу фінансування ПТУ до місцевих бюджетів. Можливо, це все було не до кінця прораховано і зроблено занадто швидко, але до цього ПТУ 25 років нікого не цікавили. А тепер, в 2016 році, всі заговорили про те, на якому рівні фінансувати ПТУ, як визначати пріоритетні спеціальності і як реформувати цю систему.

Систему освіти потрібно реформувати. У нас 80% випускників шкіл вступають до вищих навчальних закладів. Це просто неможливо в сучасному світі. Це називається - давайте дамо всім по диплому, щоб люди сиділи вдома, а гарного сантехніка не знайдеш. Хоча ні для кого не секрет, що робітничі професії на сьогодні пристойно оплачуються.

Ми не можемо стояти осторонь, якщо бачимо неефективне використання бюджетних коштів. Щодо університетів, то вони повинні конкурувати за кращих студентів. Держава повинна обирати певний відсоток кращих випускників і оплачувати (кредитувати) їм навчання у вузі за вибором. А вже учбові заклади хай думають, чим вони можуть зацікавити абітурієнтів. Не як зараз - ходити по високих кабінетах і домовлятися про держзамовлення.

Утримання вузів за рахунок держави - також дискусійне питання. Вищі навчальні заклади повинні бути автономними і мати різні джерела фінансування. Форма власності може бути комунальною чи державною, це - не важливо, важлива автономія у фінансуванні. І це - світова практика. Державу повинно цікавити лише те, щоб кращі випускники, яких вона вибере, могли обрати собі вуз, і туди направити фінансування на їх навчання. Держава не має думати про те, як зберегти і утримувати всю величезну кількість вузів, виплачувати зарплати, покривати комунальні платежі тощо.

Тобто, ви пропонуєте відійти від системи, коли фінансується мережа освітніх закладів. А як тоді розподіляти кошти на навчання?

Держава має визначити, що вищу освіту за бюджетні кошти отримує певна кількість випускників шкіл. Який їх відсоток – це питання дискусії та спроможності бюджету. Саме цим випускникам держава гарантує певну суму на навчання. Ти отримуєш це право, але можеш його втратити, якщо будеш погано навчатися. Абітурієнт підписує контракт з вузом, а держава перераховує учбовому закладу кошти.

Тобто, вузи отримуватимуть гроші лише за бюджетних студентів, а на своє існування?

Саме так. Решту коштів на існування можуть отримати від контрактників.

Запропоновані Мінфіном кроки дозволять зекономити бюджетні кошти, чи витрати залишаться такі ж самі, але якість послуг покращиться?

Нас весь час дорікають, що ми хочемо щось урізати. Але основне питання - як ті кошти, які є на сьогоднішній день, більш ефективно використовувати. Якщо створити таку мотивацію, то ефект економії буде шалений. Тоді потреба у нинішніх обсягах коштів відпаде. Або такі ж обсяги коштів дозволять підвищити якість послуг.

А можна урізати витрати, щоб стимулювати більш раціональне використання коштів зі сторони розпорядників?

Це так не працює. Якщо ми банально урізаємо, то всі спочатку наче погоджуються, а потім в середині року буде «бомба». Тоді доводиться кроїти бюджет, шукати вихід. Сьогодні ми не можемо банальним та бездумним урізанням насилувати бюджетну систему. Якщо є необхідність зменшити фінансування, то треба відразу пропонувати механізм, або починати дискусію, як це зробити.

У цьому році така «бомба» не передбачається, вистачить доходів?

Доходів завжди не вистачає.

Буде секвестр?

Секвестру не буде.

У дефіцит вкладемося?

Звичайно, вкладемося.

Дмитро Сидоренко (УНІАН)

По материалам: УНИАН
 

ПО РУБРИКАМ

21:31 Экс­пор­те­ры 26 сен­тяб­ря ста­ли ак­тив­нее про­да­вать дол­лар на меж­бан­ке

20:37 Клас­си­че­ские ма­ши­ны ста­ли са­мой вы­год­ной «ин­ве­сти­ци­ей в страсть»

19:16 Ры­нок ак­ций Укра­и­ны за­вер­шил тор­ги 26 сен­тяб­ря ро­стом

18:45 Мин­фин 26 сен­тяб­ря раз­ме­стил грив­не­вые ОВГЗ на 125,9 млн гри­вен

17:39 Де­по­зит­ные став­ки для физ­лиц 26.09.17

17:11 Сред­не­взве­шен­ный курс дол­ла­ра на меж­бан­ке 26 сен­тяб­ря со­ста­вил 26,3835 грн

16:14 Ев­ро 26 сен­тяб­ря упал к дол­ла­ру до ми­ни­му­ма за ме­сяц на ито­гах вы­бо­ров в Гер­ма­нии

14:28 Бан­ки уве­ли­чи­ли свой порт­фель ОВГЗ на 326,5 млн гри­вен до 307,8 млрд гри­вен 26 сен­тяб­ря

14:24 Ази­ат­ские фон­до­вые ин­дек­сы сни­зи­лись во втор­ник, по­де­ше­ве­ли ак­ции ин­тернет-ком­па­ний

13:28 В SEC по­явит­ся от­дел ки­бер­без­опас­но­сти

12:48 Barclays и CLS Group ищут аль­тер­на­ти­ву SWIFT

12:13 Зо­ло­то де­ше­ве­ет в рам­ках кор­рек­ции по­сле ро­ста на гео­по­ли­ти­че­ской на­пря­жен­но­сти

12:00 Бан­кам за­пре­ти­ли на­счи­ты­вать свою про­цент­ную став­ку по кре­дит­ным дол­гам

11:08 Кур­сы ва­лют по кар­точ­ным опе­ра­ци­ям на 26.09.2017

10:38 Ин­декс меж­бан­ков­ских ста­вок по блан­ко­вым кре­ди­там и де­по­зи­там 25.09.2017

21:14 Опе­ра­ция «пе­ре­хват»: чем за­вер­шит­ся борь­ба за «Укр­транс­газ»

19:45 У Кор­чак ав­то­ма­ти­зи­ру­ют про­вер­ку и сор­ти­ров­ку е-де­кла­ра­ций

19:11 По­че­му в Укра­ине до­ро­жа­ет бен­зин

19:00 В ав­гу­сте по­треб­ле­ние бен­зи­нов и ДТ вы­рос­ло на 5%, – Гос­стат

18:42 Це­на неф­ти сни­жа­ет 26 сен­тяб­ря по­сле 4-х дней ро­ста, Brent - ни­же $58,6 за бар­рель

17:44 Укра­и­на за­вер­ши­ла раз­ме­ще­ние ев­ро­об­ли­га­ций на $3 млрд, на сче­та Госказ­на­чей­ства по­сту­пи­ли $1,3 млрд

17:18 На­чис­лен­ные штраф­ные санк­ции в сфе­ре на­лич­но­го обо­ро­та уве­ли­чи­лись на 35% до 272,7 млн гри­вен за 8 ме­ся­цев, - ГФС

16:20 Це­на ДТ в опте вы­рос­ла на 240 грн/т – до 24 450 грн/т

13:07 Как Вла­ди­мир Грой­сман и Ан­дрей Ко­болев во­ю­ют за "Нафтогаз"

12:32 «При­ват» 26 сен­тяб­ря под­нял це­ны на бен­зин и ДТ на 1 грн/л

20:55 Эр­до­ган - кур­дам: про­воз­гла­си­те не­за­ви­си­мость - бу­де­те го­ло­дать

20:27 Мак­рон пред­ло­жил со­здать еди­ную ар­мию ЕС к 2020 го­ду

20:16 В Ис­па­нии за­дер­жан рос­сий­ский биз­нес­мен Алек­сандр Грин­берг

19:34 Лит­ва и Да­ния бу­дут сов­мест­но про­ти­во­дей­ство­вать Nord Stream 2, на­ме­ре­ны ока­зать дав­ле­ние на Брюс­сель

16:27 Нор­ве­гия уси­лит кон­троль над су­ве­рен­ным фон­дом

16:01 Курт Вол­кер: Рос­сия де­мон­стри­ру­ет же­ла­ние на­чать пе­ре­го­во­ры по Дон­бас­су

15:16 Ни­ко­му не нуж­ная дер­жа­ва. Кто пер­вым объ­явит вой­ну не­за­ви­си­мо­му Кур­ди­ста­ну

13:28 В SEC по­явит­ся от­дел ки­бер­без­опас­но­сти

11:53 Борь­ба за эко­ло­гию в Ки­тае уда­рит по рын­ку ме­тал­лов

11:39 Санк­ции взвин­ти­ли це­ны на бен­зин в КНДР в 3 ра­за

08:21 Энд­шпиль для Пу­ти­на. По­че­му Москва про­иг­ра­ла вы­бо­ры в Гер­ма­нии

08:13 Ка­ды­ров в Мин­ске: пе­хо­ти­нец или ми­ро­тво­рец Пу­ти­на?

07:58 NYT: Ряд со­вет­ни­ков Трам­па поль­зо­ва­лись част­ной элек­трон­ной поч­той

07:46 Бар­нье: Лон­дон дол­жен вы­пол­нять за­ко­ны ЕС еще 2 го­да по­сле Brexit

07:42 В США на­зва­ли "абсурдом" за­яв­ле­ния об объ­яв­ле­нии вой­ны Пхе­нья­ну

22.09 Ли­тов­цы по­мо­гут ки­ев­ским чи­нов­ни­кам вер­нуть Ки­е­вэнер­го в ком­му­наль­ную соб­ствен­ность

21.09 В Ки­е­ве по­явит­ся му­ни­ци­паль­ная охра­на: ре­ше­ние при­ня­то

21.09 Ко­мис­сия по во­про­сам пе­ре­име­но­ва­ний КГГА под­дер­жа­ла пе­ре­име­но­ва­ние стан­ции мет­ро «Пет­ров­ка» на «По­чай­ну»

21.09 Укра­и­на ис­пол­ни­ла ре­ше­ние су­да о ком­пен­са­ции ча­сти из­дер­жек по про­цес­су о дол­ге пе­ред РФ

15.09 Пять фак­тов о стро­и­тель­ном бу­ме в Ки­е­ве: сто­ит ли ждать об­ва­ла цен на квар­ти­ры

14.09 Це­ны квар­тир на "вторичке" в Ки­е­ве про­дол­жат па­де­ние - экс­перт

14.09 Кор­руп­ция и не­до­ве­рие к су­деб­ной си­сте­ме вто­рой год кря­ду яв­ля­ют­ся ос­нов­ны­ми пре­гра­да­ми для ин­ве­сти­ций в Укра­и­ну - опрос

13.09 На всех стан­ци­ях ки­ев­ско­го мет­ро уста­но­вят ви­део­ка­ме­ры с си­сте­мой рас­по­зна­ва­ния лиц

06.09 Cпрос на офи­сы в Ки­е­ве по­сте­пен­но вос­ста­но­вил­ся

05.09 В Ки­е­ве хо­тят по­стро­ить гор­но­лыж­ный ком­плекс на ме­сте свал­ки

04.09 Укра­и­на воз­гла­ви­ла спи­сок при­о­ри­тет­ных для по­се­ще­ния ин­ве­сто­ра­ми стран в ре­ги­оне EMEA - СМИ

04.09 Ки­ев объ­явил кон­курс на кад­ро­вый ре­зерв на­чаль­ни­ков ЖЭКов

04.09 Ах­ме­тов во­шел в рей­тинг мил­ли­ар­де­ров Bloomberg

31.08 В Ки­е­ве су­ще­ствен­но вы­рос­ли объ­е­мы по­стро­ен­но­го жи­лья

31.08 Стра­хов­ка от Ар­ма­гед­до­на. На чем еще хо­чет за­ра­бо­тать ко­ман­да Клич­ко

16:01 Курт Вол­кер: Рос­сия де­мон­стри­ру­ет же­ла­ние на­чать пе­ре­го­во­ры по Дон­бас­су

15:20 Чун­га-Чан­га Крем­ля. Как пран­ке­ры об­ло­ма­ли зу­бы о Кур­та Вол­ке­ра

10:01 За­чем бо­е­ви­ки "за­ли­ва­ют бетоном" се­ло Дол­гое под Лу­ган­ском

09:33 Dragon Capital ку­пи­ла ТРК "Ра­дио-Эра"

09:09 Гла­ва НБУ бу­дет оста­вать­ся в не­опла­чи­ва­е­мом от­пус­ке до утвер­жде­ния ее от­став­ки - пресс-служ­ба цен­тро­бан­ка

08:45 По­ли­ти­че­ский ли­зинг: По­че­му Са­а­ка­шви­ли стал па­ра­зи­том

08:31 Вой­на и мир. По­че­му Сы­роїд ме­ре­щит­ся разору­же­ние укра­ин­ской ар­мии

25.09 По­ро­шен­ко под­пи­сал за­кон об об­ра­зо­ва­нии

25.09 Осо­бен­ная стать Дон­бас­са. Москва на­чи­на­ет в Укра­ине но­вый "шатун"

25.09 Нар­де­пу Дов­го­му вру­чи­ли по­до­зре­ние - про­ку­ра­ту­ра

25.09 Бал­чун срав­нил Поль­шу с Укра­и­ной: со­вер­шен­но дру­гая ре­аль­ность

25.09 Еще од­на не­де­ля бы­ла крайне не­бо­га­та со­бы­ти­я­ми на ли­нии со­при­кос­но­ве­ния

22.09 Та­рас Чор­новіл: Кілька фраз про зустріч По­ро­шен­ка й Трам­па

22.09 По­вы­ше­ния пен­сий в ок­тяб­ре не бу­дет. Урок са­бо­та­жа от Ти­мо­шен­ко и Ко­ло­мой­ско­го

21.09 Це­на про­слуш­ки. Лу­цен­ко не да­ет Сыт­ни­ку стать укра­ин­ским Гу­ве­ром

20:37 Клас­си­че­ские ма­ши­ны ста­ли са­мой вы­год­ной «ин­ве­сти­ци­ей в страсть»

17:30 Intel пред­ста­ви­ла ней­ро­морф­ный про­цес­сор Loihi

16:57 Как фир­ме Levi's уда­лось вер­нуть по­пуляр­ность

13:52 Jaguar Land Rover со­би­ра­ет­ся ку­пить про­из­во­ди­те­ля люк­со­вых ма­шин

10:58 Экс­пер­ты на­зва­ли са­мый на­деж­ный бра­у­зер

10:11 WhatsApp был за­бло­ки­ро­ван в Ки­тае в те­че­ние 2 дней, вос­ста­но­вил ра­бо­ту во втор­ник

25.09 Пять стран­ных, но на­уч­ных спо­со­бов по­луч­ше со­сре­до­то­чить­ся

25.09 Gionee пред­ста­ви­ла па­ру смарт­фо­нов с дис­пле­я­ми «от края до края»

25.09 Amazon мо­жет за­явить о на­ча­ле при­е­ма бит­ко­и­нов к опла­те

25.09 Смарт­фон Samsung Galaxy X со сги­ба­ю­щим­ся дис­пле­ем про­шел оче­ред­ную сер­ти­фи­ка­цию

25.09 Но­вый элек­тро­бус пре­одоле­ва­ет 30 км по­сле 10-ми­нут­ной за­ряд­ки

25.09 Ко­мис­сия по цен­ным бу­ма­гам и бир­жам США под­верг­лась ха­кер­ской ата­ке

22.09 CFTC об­ви­ни­ла нью-йорк­скую ком­па­нию в со­зда­нии пи­ра­ми­ды, ос­но­ван­ной на бит­кой­нах

22.09 Лон­дон­ский су­пер­мар­кет те­сти­ру­ет тех­но­ло­гию опла­ты то­ва­ров по­сред­ством ве­ноз­но­го ска­не­ра

22.09 Pimax пред­ста­ви­ла первую гар­ни­ту­ру VR раз­ре­ше­ни­ем 8К с уг­лом об­зо­ра 200°

16:57 Как фир­ме Levi's уда­лось вер­нуть по­пуляр­ность

25.09 Пять стран­ных, но на­уч­ных спо­со­бов по­луч­ше со­сре­до­то­чить­ся

25.09 Все боль­ше аме­ри­кан­ских ком­па­ний при­креп­ля­ют на­став­ни­ков к но­вым ди­рек­то­рам

25.09 Apple и Google ста­ли са­мы­ми до­ро­ги­ми брен­да­ми пя­тый год под­ряд

22.09 Со­ци­аль­ные се­ти на­би­ра­ют по­пуляр­ность сре­ди ри­эл­то­ров

21.09 Ко­гда быть тру­до­го­ли­ком не вред­но для здо­ро­вья

20.09 Как по­лу­чить за­слу­жен­ное по­вы­ше­ние на ра­бо­те

18.09 Кон­цеп­ция от­кры­тых офис­ных про­странств ме­ня­ет­ся

15.09 По­че­му дли­тель­ный от­пуск не спа­са­ет от вы­го­ра­ния на ра­бо­те

14.09 За про­дви­же­ние со­труд­ни­ка по служ­бе от­вет­ствен­ны ге­ны

11.09 За­прет­ные сло­ва на со­бе­се­до­ва­нии: 13 фраз

07.09 Как де­лать день­ги на ка­при­зах су­пер­бо­га­чей

07.09 11 спо­со­бов по­нра­вить­ся на­чаль­ни­ку

06.09 9 ка­честв, ко­то­рые по­мо­гут по­лу­чить по­вы­ше­ние

04.09 Про­фес­сио­на­лам труд­но стать хо­ро­ши­ми ру­ко­во­ди­те­ля­ми

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно