Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс обмена наличной валюты

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Курс валют на межбанковском валютном рынке

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс рубля к доллару

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко: Міністерства кажуть - дайте нам один додатковий мільярд і про все забудемо

18:21 14.09.2016 |

Экономика

Марченко: Міністерства просять додаткові кошти, а коли запитуємо про цілі - відповідей немає / Фото УНІАН

 УНІАН зустрівся із Сергієм Марченко за неділю до 15 вересня - кінцевої дати подання проекту бюджету на розгляд Верховної Ради. Під час розмови заступник міністра фінансів відмовився називати будь-які показники майбутнього документу, аргументуючи це тим, що процес його доопрацювання відбувається безупинно і остаточні  цифри поки не відомі.

УНІАН потім знову намагався уточнити хоча б загальні показники прогнозу росту ВВП, інфляції тощо. Але навіть за кілька днів до дати подання документу у парламент від Мінфіну була отримана категорична відмова. Як підкреслили у відомстві - до оприлюднення документу чиновникам заборонено називати будь-які цифри.

Гройсман заявив, що проект бюджету до Верховної Ради буде передано урядом вчасно, не пізніше 15 вересня. Чи може повторитися технологія, коли подається до ВР «сирий» розпис держказни, а потім відразу відзивається для доопрацювання?

Зараз бюджет допрацьовується, остаточного варіанту поки немає. Але основні показники бюджету є. Як і було заявлено прем’єром, 15 вересня проект бюджету буде в парламенті. А питання – сирий документ чи ні - мені незрозуміле. Він буде внесений в тому пакеті, в якому має вноситись згідно із законом.

Щодо яких міністерств чи напрямків планується найсуттєвіше збільшення видатків у 2017 році?

Основні бюджетні пріоритети були озвучені прем'єр-міністром. Вони стосуються освіти, охорони здоров'я, оборони та безпеки,інфраструктури та підтримки АПК.

Зокрема, це - Дорожній фонд, 14 млрд грн з державного бюджету плюс кредитні кошти міжнародних фінансових організацій на суму близько 1 млрд дол., також передбачені кошти на створення Фонду енергоефективності, на сільське господарство – 5,5 млрд грн.

У бюджеті на 2017 рік на оборону та безпеку планували закласти 5% ВВП, але президент, заявив, що на армію Україна може направити не більше 3% ВВП. То яким буде показник?

На оборону і безпеку підуть до 5% ВВП. На саму оборону – 3%, як і було зазначено президентом. У цих межах ми й будемо балансувати.

Щодо бюджетних запитів - які з них Мінфін не зміг задовольнити в повному обсязі?

Жодному міністерству ми не задовольнили запит у повному обсязі. Це практично неможливо. Потрібно принаймні ще один бюджет. Але розумні компроміси знайдено.

Міністерства не аргументували свої запити тим, що без додаткового фінансування можуть бути зірвані реформи?

Аргументували. Аргументувати запит на додаткові кошти вони можуть багато чим. Але, коли ми запитуємо про цілі та результати, яких планують досягти, то тут відповідей немає, особливо щодо планів на трирічний період. Головне, що вони просять, – дайте нам на наступний рік плюс до суми минулого року. Це - все, що їх цікавить.

У меморандумі з Міжнародним валютним фондом прописано граничний дефіцит бюджету у 3,1% ВВП. Які можуть бути ризики, якщо ми не впишемося у ці рамки?

Ризик – зрив програми співробітництва з МВФ.

Але ж ми і так вже рік не отримуємо траншів від МВФ…

Наступний транш ми отримаємо, не сумнівайтесь.

Чим загрожує неотримання траншу?

Це дуже просто - якщо ми не отримаємо коштів від МВФ, то буде тиск на курс гривні. При цьому змінюються споживацькі настрої населення, зростає попит на валюту. Навіть з психологічної точки зору – це фактор. Другий фактор – підтримка резервів Нацбанку. Третій – прив’язка інших міжнародних кредитів до траншу МВФ.

Можна обійтися і без кредитів, але потрібно розуміти, що у нас не буде способів акумулювати валюту та підтримання курсу гривні. На даному етапі – це вимушений крок, тому що наші експортні надходження не покривають потреб у валюті.

Чи не є варіантом перевищити вказаний показник дефіциту, піти на більшу інфляцію, але влити гроші в економіку, щоб прискорити зростання виробництва, споживання, експорту? Це, зокрема, пропонують і деякі народні депутати…

Питання в тому, як стимулювати економіку? Якщо депутати пропонують підтримувати підприємства будь-якої форми власності за рахунок держбюджету, то ми противники цього. Щодо стимулювання попиту, то це можна зробити, збільшивши соціальні стандарти. Але потрібно розуміти, де осядуть ці кошти і що саме ми будемо стимулювати, враховуючи значну частку імпорту в економіці. Якщо ми дамо на ринок додаткову кількість грошей, то це буде стимулювати імпорт, а не підтримувати вітчизняне виробництво.

Я не впевнений, що ми готові запропонувати сьогодні достатню кількість товарів і послуг, щоб задовольнити внутрішній попит. Це - проблема. Вважаю, що підтримка довіри до гривні та цінова стабільність є більш критичним фактором, ніж уявне можливе зростання економіки.

Ключова ідея уряду і прем’єра – розвиток економіки через мінімізацію втручання держави в бізнес-середовище та забезпечення розвитку інфраструктури. Наприклад, акумулювати кошти Світового банку і направити їх на будівництво доріг. Це будуть інвестиції, і вони будуть вкладені в Україну, будуть задіяні вітчизняні виробники. Саме через такі механізми уряд бачить шлях до запуску економіки. Тобто, не тільки через соціальні стандарти, а саме через розвиток інфраструктури.

В Дорожній фонд мають йти надходження від акцизів на пальне, але кожного року вони витрачаються на щось інше. Чому?

Прив’язувати будь-які податки та збори до видатків, в тому числі на фінансування доріг, є некоректним з точки зору теорії державних фінансів, оскільки «Укравтодор» не має жодного відношення до адміністрування акцизного збору.

Існує іншій механізм – середньострокове бюджетне планування на 3 роки, як пропонує Мінфін. Якби його запровадили, то потреба у створенні цього чи будь-яких інших спецфондів відпала б. Все б фінансувалося через загальний фонд держбюджету.

Якби у нас було середньострокове бюджетне планування, то ми могли б сказати, що на дороги в наступному році виділяємо 14 млрд грн, через рік – 20 млрд грн, через два роки – 25 млрд грн. Цього було б достатньо, щоб зняти питання створення спецфонду з порядку денного.

Що заважає це зробити при плануванні бюджету на один рік?

По-перше, немає прогнозованості видатків на середньострокову перспективу. По-друге, немає можливості перенесення залишків невикористаних коштів. Ці питання чітко і до кінця не врегульовані в бюджетному кодексі. Якби наприкінці року всі розуміли, що гроші не заберуть, їх можна витратити в наступному році, то не було б необхідності їх витрачати в кінці року так, як це робиться сьогодні. Зараз, якщо ти не використав кошти у грудні, то у тебе кошти згорять. А міг би в січні використати їх, чи пізніше. Інша справа, шо такі перехідні залишки впливатимуть на дефіцит бюджету наступного року. В цьому і є проблема щодо неможливості запровадити такі елементи вже з наступного року.

Коли Україна буде до цього готова?

Це питання часу. Можливо, зараз ми ще не готові комплексно змінювати систему бюджетування. Але ми до цього йдемо, і міністр фінансів Олександр Данилюк, коли обійняв посаду, про це чітко заявив: основне завдання – запровадження середньострокового бюджетування і планування. Ми, зокрема, плануємо разом з бюджетом подати додатки - прогнозні показники на 2018-2019 роки.

Але ви не знаєте потреби у грошах інших міністерств на цей період. Ви за них спрогнозуєте?

Всі міністерства отримали бюджетні ліміти на три роки. Але, на жаль, головні розпорядники не готові зараз вести дискусію про видатки на 2018-2019 роки, вони нікому з міністерств зараз не цікаві. Ніхто з розпорядників не готовий говорити мовою якісних показників та результатів, які необхідно досягти, лише кількісних.

Всі кажуть - дайте нам один додатковий мільярд, і про все забудемо. Це якийсь ментальний злом, який потрібно поступово долати.

На даному етапі рівень відповідальності та зрілості ще не на досить високому рівні, щоб говорити про показники бюджету на 2019 рік, як це робиться в інших країнах. Але ми до цього прагнемо. Команда Мінфіну намагається це запроваджувати. Саме тому ми розписуємо ліміти по міністерствах не тільки на 2017, а й на 2018-2019 роки. Але питання в тому, як серйозне до цього відносяться інші міністерства.

Спочатку міністр фінансів взагалі хотів розписати середньострокові основні напрями бюджетної політики, але виявилося просто мало часу, щоб технічні параметри узгодити та подати документ до парламенту, аби показати депутатам основні напрями видатків та доходів, дискутувати з точки зору великих цифр.

Тобто, у травні-червні дискусія повинна бути не про додаткові 100 млн грн на той чи на інший напрямок, а про додаткові 10 млрд грн на медицину чи освіту. Ось такою повинна бути дискусія на рівні парламенту, коли не вирішуються конкретні точкові проблеми, а в першу чергу комплексно визначаються з пріоритетністю напрямів. Поки у нас виходить так, що в пріоритеті все.

Для чого взагалі важливо зменшувати видатки держбюджету? Наприклад, щоб можна було зменшувати податки?

Питання фіскальної консолідації - дуже важливе. У нас частка ВВП, тобто сума коштів, яка перерозподіляється через бюджет, є суттєвою. Про це всі говорять. Ми маємо консолідуватися. В минулому році команда на чолі з тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько зробила важливі кроки в цьому напрямку, суттєво зменшивши перерозподіл ВВП через бюджет.

Ми намагаємося діяти в тому ж руслі. Частину видатків намагаємося децентралізувати, передати повноваження на місця. Але дуже складно робити консолідацію в умовах військового конфлікту - коли 5% ВВП повинні йти на оборону, то маневр обмежений. Левова частка бюджету вже закріплена, і ми маємо це враховувати.

Ще одна сфера, де давно назріла реформа – освіта. Про пропозицію Мінфіну відмінити стипендії і безкоштовну магістратуру вже говорив і прем’єр, і президент у своєму посланні до парламенту. Що ж саме ви запропонували?

Давайте почнемо зі стипендій. Нам дорікають, що ми хочемо відмінити їх. Насправді Мінфін не формує стипендіальну політику, це прерогатива Міністерства освіти. Але річ у тім, що ми переглянули всі видатки на освіту і визначили ті з низ, які, на нашу думку, неефективні. Коли ми виписували ліміти для Міносвіти, то рекомендували звернути увагу на стипендії та магістратуру.

Мова не йде про скасування, а про те, в якій формі у нас функціонуватиме стипендія. Ми пропонуємо розділяти стипендіальний фонд на соціальні та академічні стипендії. Академічні повинні отримувати найкращі студенти. Ми порахували, що якщо б, наприклад, стипендію отримували 10% найкращих студентів, то її розмір може становитиблизько 1,5 прожиткових мінімумів.

Скільки зараз студентів отримують стипендію і який її розмір?

Сьогодні академічну стипендію отримують 70% студентів, котрі навчаються на бюджеті. Її розмір становить 825 грн для тих, у кого середній бал від 4 і вище, на 100 грн більше - у відмінників. А соціальну стипендію отримують лише 6% студентів.

Ми пропонуємо звузити коло тих, хто може отримувати академічну стипендію за успіхи у навчанні, і збільшити її розмір. У той же час ми вважаємо за доцільне суттєво розширити коло тих, хто може претендувати на соціальну стипендію.

Потрібно чітко визначити критерії, за якими діти з малозабезпечених сімей зможуть отримувати соціальну стипендію. Це може бути прив’язка до доходу на одного члена родини.

Що пропонуєте змінити відносно магістратури?

Мова також не йде про відміну безкоштовної магістратури. Питання стосується зміни структури державного замовлення. Як ви знаєте міністр фінансів, наприклад, мав зауваження та пропозиції до чинного державного замовлення на 2016-2017 роки. Зокрема, в частині пріоритетів держзамовлення в магістратурі по деяким спеціальностям.

Сьогодні держава занадто багато коштів вкладає в підготовку магістрів з гуманітарних наук. Наприклад, з економіки, юриспруденції, менеджменту. Ці спеціальності краще формувати на контрактній основі.

А от щодо медичних спеціальностей, то там взагалі такого поняття як магістратура немає. Ми прекрасно розуміємо, що там держзамовлення повинно залишитися. Ми готові обговорювати з Міносвіти ті пріоритетні спеціальності для держави, відносно яких потрібно залишати держзамовлення в магістратурі.

Ще одна незрозуміла для нас річ – заочна безкоштовна магістратура, яка є в держзамовленні на 2016-2017 роки. У мене питання - хіба у нас настільки багата держава, що може фінансувати заочну магістратуру, тобто платити гроші за навчання тих, хто й так вже працює? І подібних питань щодо структури держзамовлення виникає досить багато.

Як Міносвіти реагує на ваші пропозиції, ви ж фактично намагаєтеся виконувати їхню роботу?

Зауважу, що у Мінфіна немає повноважень змінювати щось в системі освіти. Але ми хочемо підвищити ефективність використання бюджетних коштів, і тому прагнемо вийти на дискусію і знайти спільне рішення.

Якби ми не підняли питання стипендій, то 70% студентів-бюджетників і надалі отримували б свої 825 грн - радянська «уравніловка» в чистому вигляді. А ми запропонували систему змінити, нас назвали ідіотами, кинули тортом, але тема зрушила з місця, дискусія в суспільстві та у владі запущена.

Так само було з профтехучилищами. Мій попередник, заступник міністра фінансів Роман Качур, ініціював передачу фінансування ПТУ до місцевих бюджетів. Можливо, це все було не до кінця прораховано і зроблено занадто швидко, але до цього ПТУ 25 років нікого не цікавили. А тепер, в 2016 році, всі заговорили про те, на якому рівні фінансувати ПТУ, як визначати пріоритетні спеціальності і як реформувати цю систему.

Систему освіти потрібно реформувати. У нас 80% випускників шкіл вступають до вищих навчальних закладів. Це просто неможливо в сучасному світі. Це називається - давайте дамо всім по диплому, щоб люди сиділи вдома, а гарного сантехніка не знайдеш. Хоча ні для кого не секрет, що робітничі професії на сьогодні пристойно оплачуються.

Ми не можемо стояти осторонь, якщо бачимо неефективне використання бюджетних коштів. Щодо університетів, то вони повинні конкурувати за кращих студентів. Держава повинна обирати певний відсоток кращих випускників і оплачувати (кредитувати) їм навчання у вузі за вибором. А вже учбові заклади хай думають, чим вони можуть зацікавити абітурієнтів. Не як зараз - ходити по високих кабінетах і домовлятися про держзамовлення.

Утримання вузів за рахунок держави - також дискусійне питання. Вищі навчальні заклади повинні бути автономними і мати різні джерела фінансування. Форма власності може бути комунальною чи державною, це - не важливо, важлива автономія у фінансуванні. І це - світова практика. Державу повинно цікавити лише те, щоб кращі випускники, яких вона вибере, могли обрати собі вуз, і туди направити фінансування на їх навчання. Держава не має думати про те, як зберегти і утримувати всю величезну кількість вузів, виплачувати зарплати, покривати комунальні платежі тощо.

Тобто, ви пропонуєте відійти від системи, коли фінансується мережа освітніх закладів. А як тоді розподіляти кошти на навчання?

Держава має визначити, що вищу освіту за бюджетні кошти отримує певна кількість випускників шкіл. Який їх відсоток – це питання дискусії та спроможності бюджету. Саме цим випускникам держава гарантує певну суму на навчання. Ти отримуєш це право, але можеш його втратити, якщо будеш погано навчатися. Абітурієнт підписує контракт з вузом, а держава перераховує учбовому закладу кошти.

Тобто, вузи отримуватимуть гроші лише за бюджетних студентів, а на своє існування?

Саме так. Решту коштів на існування можуть отримати від контрактників.

Запропоновані Мінфіном кроки дозволять зекономити бюджетні кошти, чи витрати залишаться такі ж самі, але якість послуг покращиться?

Нас весь час дорікають, що ми хочемо щось урізати. Але основне питання - як ті кошти, які є на сьогоднішній день, більш ефективно використовувати. Якщо створити таку мотивацію, то ефект економії буде шалений. Тоді потреба у нинішніх обсягах коштів відпаде. Або такі ж обсяги коштів дозволять підвищити якість послуг.

А можна урізати витрати, щоб стимулювати більш раціональне використання коштів зі сторони розпорядників?

Це так не працює. Якщо ми банально урізаємо, то всі спочатку наче погоджуються, а потім в середині року буде «бомба». Тоді доводиться кроїти бюджет, шукати вихід. Сьогодні ми не можемо банальним та бездумним урізанням насилувати бюджетну систему. Якщо є необхідність зменшити фінансування, то треба відразу пропонувати механізм, або починати дискусію, як це зробити.

У цьому році така «бомба» не передбачається, вистачить доходів?

Доходів завжди не вистачає.

Буде секвестр?

Секвестру не буде.

У дефіцит вкладемося?

Звичайно, вкладемося.

Дмитро Сидоренко (УНІАН)

По материалам: УНИАН
 

ПО РУБРИКАМ

17.11 Тор­ги на меж­бан­ке 17 но­яб­ря за­вер­ши­лась ми­зер­ным по­до­ро­жа­ни­ем дол­ла­ра

17.11 Опрос: Боль­шин­ство ин­ве­сто­ров не про­да­ва­ли бит­ко­и­нов с мо­мен­та по­куп­ки

17.11 Курс дол­ла­ра сни­жа­ет­ся 17 но­яб­ря на по­ли­ти­че­ских но­во­стях

17.11 Ры­нок ак­ций Укра­и­ны за­вер­шил тор­ги 17 но­яб­ря ро­стом

17.11 ГИУ вы­бра­ло ки­тай­скую CCEC для при­вле­че­ния внеш­них за­им­ство­ва­ний на $500 млн для ре­а­ли­за­ции жи­лищ­ных про­грамм

17.11 Де­по­зит­ные став­ки для физ­лиц 17.11.17

17.11 Бан­ки умень­ши­ли свой порт­фель ОВГЗ на 35,35 млн гри­вен до 312,8 млрд гри­вен 17 но­яб­ря

17.11 Сред­не­взве­шен­ный курс дол­ла­ра на меж­бан­ке 17 но­яб­ря со­ста­вил 26,4991 грн

17.11 Гла­ва CME Group: фью­черсы сни­зят во­ла­тиль­ность бит­ко­и­на

17.11 Бит­ко­ин под­нял­ся вы­ше 8000 дол­ла­ров на из­ве­стии о те­сти­ро­ва­нии фью­черсов на CME

17.11 Бир­жи АТР 17 но­яб­ря за­кры­лись раз­но­на­прав­лен­но на внут­рен­них но­во­стях

17.11 Опе­ра­ции НБУ по ре­гу­ли­ро­ва­нию лик­вид­но­сти бан­ков 16.11.2017

17.11 Объ­ем тор­гов дол­ла­ром на меж­бан­ке 16 но­яб­ря уве­ли­чил­ся на $6,9 млн до $155,8 млн

17.11 Кур­сы ва­лют по кар­точ­ным опе­ра­ци­ям на 17 но­яб­ря

17.11 Остат­ки средств на кор­с­че­тах бан­ков 17.11.17

17.11 Ки­сти­он про­тив по­га­ше­ния на­коп­лен­ных на энер­го­рын­ке дол­гов за счет бюд­же­та

17.11 Ми­нюст на­ме­рен вве­сти элек­трон­ный арест бан­ков­ских сче­тов

17.11 Семь не­при­ят­ных сюр­при­зов за­ко­но­про­ек­та "по­ку­пай украинское"

17.11 Це­ны на нефть 17 но­яб­ря уве­рен­но под­ни­ма­ют­ся, Brent - вы­ше $62 за бар­рель

17.11 Ки­тай­ский ма­невр Трам­па. По­че­му Пу­ти­ну при­дет­ся рас­чле­нить Га­з­пром

16.11 Бен­зи­ны и СУГ до­ро­жа­ют на ко­пей­ку

16.11 Ра­да под­дер­жа­ла ввод пла­на объ­еди­нен­ной тер­ри­то­ри­аль­ной гро­ма­ды

16.11 Нефть ста­биль­на в хо­де тор­гов 16 но­яб­ря, Brent тор­гу­ет­ся у $61,7 за бар­рель

16.11 Ра­да при­ня­ла за ос­но­ву за­ко­но­про­ект об ауди­те финот­чет­но­сти и ауди­тор­ской служ­бе

16.11 В ок­тяб­ре офи­ци­аль­ный уро­вень без­ра­бо­ти­цы сни­зил­ся на 0,1 п.п. до 1,1%

17.11 Как ми­ни­мум 15 стран на­ме­ре­ны от­ка­зать­ся от ис­поль­зо­ва­ния уг­ля к 2030 го­ду

17.11 СМИ: Вла­сти Са­у­дов­ской Ара­вии пред­ла­га­ют за­дер­жан­ным по де­лу о кор­руп­ции сдел­ку

17.11 Ки­тай­ский ма­невр Трам­па. По­че­му Пу­ти­ну при­дет­ся рас­чле­нить Га­з­пром

17.11 Вла­сти Турк­ме­нии ре­ша­ют финан­со­вые про­бле­мы за счет на­се­ле­ния

17.11 От ре­во­лю­ции к крип­то­ва­лю­те: глав­ное о кри­зи­се в Зим­баб­ве

17.11 Рос­сия оста­ви­ла без ман­да­та мис­сию ООН по рас­сле­до­ва­нию при­ме­не­ния хи­мо­ру­жия в Си­рии

17.11 Кон­гресс США одоб­рил во­ен­ную по­мощь Укра­ине на 350 млн дол­ла­ров

17.11 Па­ла­та пред­ста­ви­те­лей США утвер­ди­ла про­ект на­ло­го­вой ре­фор­мы Трам­па

16.11 Хор­ват­ский сце­на­рий Но­вин­ско­го. За­чем Пу­тин сам се­бя от­гу­ма­ни­зи­ро­вал

16.11 Ок­но воз­мож­но­стей для Ки­е­ва: удаст­ся ли за­мо­ро­зить кон­фликт с Поль­шей

16.11 Ин­ве­сто­ры из Ки­тая тай­но вкла­ды­ва­ют день­ги в Ин­дию

16.11 Куд­рин за­явил об от­сут­ствии в Рос­сии средств на вы­пла­ту пен­сий

16.11 Про­ку­рор сей­час бу­дет де­лать вид, что они хо­те­ли вы­звать Се­чи­на. На са­мом де­ле, это не так, - Сер­гей Смир­нов

16.11 Ду­хов­ник Пу­ти­на по­жа­ло­вал­ся скре­по­нос­цу на ре­жи­се­ра Се­реб­рен­ни­ко­ва пе­ред обыс­ка­ми в Го­голь-цен­тре

16.11 WADA не вос­ста­но­ви­ло пра­ва Рос­сий­ско­го ан­ти­до­пин­го­во­го агент­ства

15.11 От­чет ЕС о ре­фор­мах в Укра­ине: есть зна­чи­тель­ный про­гресс, но их на­до уско­рить

14.11 Ак­ци­о­не­ры Ки­е­вэнер­го ре­ши­ли про­ве­сти ре­ор­га­ни­за­цию биз­не­са пу­тем раз­де­ле­ния ком­па­нии по ви­дам де­я­тель­но­сти

13.11 Вятро­вич пред­ло­жил вне­сти из­ме­не­ния в ка­лен­дарь укра­ин­ских празд­ни­ков

09.11 В Ки­е­ве за­ра­бо­та­ла опла­та пар­ков­ки с мо­биль­но­го сче­та

08.11 Нор­ма об обя­за­тель­стве ра­дио­стан­ций транс­ли­ро­вать в эфи­ре не ме­нее 30% укра­и­но­языч­ных про­из­ве­де­ний всту­пи­ла в си­лу

06.11 Но­та­ри­усы смо­гут быст­рее оформ­лять до­го­во­ры куп­ли-про­да­жи не­дви­жи­мо­сти в Ки­е­ве

02.11 Укра­и­на и ОАЭ до­го­во­ри­лись о без­ви­зо­вом ре­жи­ме

01.11 Но­вые стан­ции мет­ро на Ви­но­гра­дарь "бесшумные", стек­лян­ные, с "виноградом"

31.10 Укра­и­на под­ня­лась на че­ты­ре по­зи­ций в рей­тин­ге Doing Business-2018

30.10 У каж­до­го ки­ев­ля­ни­на бу­дет лич­ный «Ка­бинет жи­те­ля»

27.10 Дон­басс по­рож­няк не го­нит: Чим ОРДЛО тор­гує без України

27.10 Бри­тан­цы на­зва­ли Укра­и­ну стра­ной го­да по услу­гам аут­сор­син­га

26.10 Ах­ме­тов оста­ет­ся бо­га­тей­шим укра­ин­цем с по­чти $7 млрд, По­ро­шен­ко - на пя­том ме­сте с $1 млрд - из­да­ние

26.10 В цен­тре Ки­е­ва за­пре­тят пар­ков­ку на 61 участ­ке улиц

26.10 В Ки­е­ве за­дер­жа­ли псев­до­ак­ти­ви­стив, ко­то­рые шан­та­жи­ро­ва­ли за­строй­щи­ков

17.11 Семь не­при­ят­ных сюр­при­зов за­ко­но­про­ек­та "по­ку­пай украинское"

17.11 Схе­ма при­ват­ний кор­дон. Що відо­мо про спе­цо­пе­рацію на За­кар­патті

17.11 Ко­гда Гос­бю­ро рас­сле­до­ва­ний начнет пу­гать VIP-чи­нов­ни­ков

17.11 НАБУ за­ве­ло де­ло на Лу­цен­ко по за­яв­ле­нию бег­ло­го экс-за­ме­сти­те­ля ген­про­ку­ро­ра Ре­на­та Кузь­ми­на

17.11 Штра­фы за дра­ки и боль­шая два­дцат­ка: По­че­му нар­де­пы тор­мо­зят ре­фор­му пар­ла­мен­та

17.11 Обо­рон­ный ко­ми­тет Ра­ды под­дер­жал от­ре­дак­ти­ро­ван­ный за­ко­но­про­ект о ре­ин­те­гра­ции Дон­бас­са

17.11 Ген­про­ку­ра­ту­ра воз­бу­ди­ла уго­лов­ное про­из­вод­ство про­тив ди­рек­то­ра НАБУ Сыт­ни­ка

17.11 Кон­гресс США одоб­рил во­ен­ную по­мощь Укра­ине на 350 млн дол­ла­ров

16.11 Ди­рек­то­ром Гос­бю­ро рас­сле­до­ва­ний из­бра­ли Ро­ма­на Тру­бу

16.11 Хор­ват­ский сце­на­рий Но­вин­ско­го. За­чем Пу­тин сам се­бя от­гу­ма­ни­зи­ро­вал

16.11 Ми­ро­твор­че­ский гам­бит. Ка­кое одол­же­ние Пу­тин сде­лал Мед­вед­чу­ку

16.11 Ок­но воз­мож­но­стей для Ки­е­ва: удаст­ся ли за­мо­ро­зить кон­фликт с Поль­шей

16.11 Ре­фор­мы гла­за­ми ЕС: ка­кие из­ме­не­ния и про­бле­мы в Укра­ине за­ме­тил Брюс­сель

16.11 Ев­ро­ко­мис­сар: Укра­и­на не­до­ра­ба­ты­ва­ет в борь­бе с кор­руп­ци­ей, тер­пе­ние за­кан­чи­ва­ет­ся

16.11 Мздо­им­цы в по­го­нах оста­лись без мас­ки-шоу

17.11 Нар­ко­ман, ал­ко­го­лик, убий­ца, IT-биз­нес­мен? Как на­чи­на­лась ис­то­рия со­зда­те­ля ан­ти­ви­ру­са McAfee. И за­кон­чи­лась

17.11 Ту­рец­кая по­ли­ция пой­ма­ла бан­ду по­хи­ти­те­лей вла­дель­цев бит­ко­и­нов

17.11 Гру­зо­вик Tesla Semi смо­жет раз­го­нять­ся до 96 км/ч за 5 с, а его за­пас хо­да со­ста­вит 800 км

17.11 Пред­став­лен об­нов­лен­ный элек­тро­мо­биль Tesla Roadster, ко­то­рый раз­го­ня­ет­ся до 400 км/ч и име­ет за­пас хо­да 1000 км

17.11 Пред­став­лен смарт­фон OnePlus 5T

16.11 На­уш­ни­ки Vinci 2.0: под­держ­ка Alexa, управ­ле­ние же­ста­ми, 20 ча­сов ав­то­ном­но­сти, дат­чик ЧСС, мо­дем 3G и мо­дуль GPS

16.11 Ка­б­мин пред­ло­жил вве­сти ре­ги­стра­цию ав­то на ев­ро­но­ме­рах

15.11 Ком­па­ния BMW пла­ни­ру­ет к 2020 го­ду пе­ре­ве­сти все про­из­вод­ство на воз­об­нов­ля­е­мые ис­точ­ни­ки энер­гии

15.11 Быв­ший тех­ди­рек­тор Hyperloop при­ду­мал до­ро­ги, раз­го­ня­ю­щие ма­ши­ны до 320 км/ч

15.11 Firefox Quantum — са­мое круп­ное об­нов­ле­ние бра­у­зе­ра со вре­мён пер­вой вер­сии, ес­ли ве­рить Mozilla

14.11 Fisker на­учит элек­тро­ка­ры за­ря­жать­ся за ми­ну­ту

14.11 На­ло­го­ви­ков по­до­зре­ва­ют в по­мо­щи рос­сий­ским мо­шен­ни­кам в со­зда­нии крип­то­ва­лют­ной пи­ра­ми­ды

14.11 Ки­тай обо­шел США по чис­лу са­мых быст­рых су­пер­ком­пью­те­ров

14.11 В США одоб­ри­ли таб­лет­ку с мик­ро­чи­пом, за ко­то­рой мож­но сле­дить

14.11 10 ха­рак­те­ри­стик хо­ро­ше­го на­чаль­ни­ка

17.11 Нар­ко­ман, ал­ко­го­лик, убий­ца, IT-биз­нес­мен? Как на­чи­на­лась ис­то­рия со­зда­те­ля ан­ти­ви­ру­са McAfee. И за­кон­чи­лась

14.11 10 ха­рак­те­ри­стик хо­ро­ше­го на­чаль­ни­ка

13.11 Как до­го­во­рить­ся с на­чаль­ством об уда­лен­ной ра­бо­те

13.11 Гла­ва экс­перт­но­го со­ве­та при пра­ви­тель­стве ФРГ при­зы­ва­ет от­ме­нить вось­ми­ча­со­вой ра­бо­чий день

09.11 По­че­му уволь­ня­ют­ся со­труд­ни­ки? 8 оши­бок ком­па­ний

07.11 Ро­бо­ты ско­ро за­ме­нят лю­дей-ре­кру­те­ров

06.11 Как уй­ти с ра­бо­ты, кра­си­во хлоп­нув две­рью

01.11 8 си­ту­а­ций, вли­я­ю­щих на ва­шу ка­рье­ру

25.10 Как на­чать раз­го­вор о по­вы­ше­нии зар­пла­ты: 5 со­ве­тов

25.10 Стать бо­га­че и луч­ше: 15 со­ве­тов

23.10 Слиш­ком мно­го уме­е­те? Вы отрав­ля­е­те ат­мо­сфе­ру в кол­лек­ти­ве

18.10 По­че­му во мно­гих тор­го­вых ком­па­ни­ях та­кая вы­со­кая те­ку­честь пер­со­на­ла

13.10 Как луч­ше учить со­труд­ни­ков ки­бер­без­опас­но­сти

12.10 Facebook пе­ре­осмыс­лит прин­ци­пы раз­ме­ще­ния по­ли­ти­че­ской ре­кла­мы

11.10 Как стать эф­фек­тив­ным ли­де­ром ко­ман­ды

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно