Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс обмена наличной валюты

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Курс валют на межбанковском валютном рынке

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс рубля к доллару

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко: Міністерства кажуть - дайте нам один додатковий мільярд і про все забудемо

18:21 14.09.2016 |

Экономика

Марченко: Міністерства просять додаткові кошти, а коли запитуємо про цілі - відповідей немає / Фото УНІАН

 УНІАН зустрівся із Сергієм Марченко за неділю до 15 вересня - кінцевої дати подання проекту бюджету на розгляд Верховної Ради. Під час розмови заступник міністра фінансів відмовився називати будь-які показники майбутнього документу, аргументуючи це тим, що процес його доопрацювання відбувається безупинно і остаточні  цифри поки не відомі.

УНІАН потім знову намагався уточнити хоча б загальні показники прогнозу росту ВВП, інфляції тощо. Але навіть за кілька днів до дати подання документу у парламент від Мінфіну була отримана категорична відмова. Як підкреслили у відомстві - до оприлюднення документу чиновникам заборонено називати будь-які цифри.

Гройсман заявив, що проект бюджету до Верховної Ради буде передано урядом вчасно, не пізніше 15 вересня. Чи може повторитися технологія, коли подається до ВР «сирий» розпис держказни, а потім відразу відзивається для доопрацювання?

Зараз бюджет допрацьовується, остаточного варіанту поки немає. Але основні показники бюджету є. Як і було заявлено прем’єром, 15 вересня проект бюджету буде в парламенті. А питання – сирий документ чи ні - мені незрозуміле. Він буде внесений в тому пакеті, в якому має вноситись згідно із законом.

Щодо яких міністерств чи напрямків планується найсуттєвіше збільшення видатків у 2017 році?

Основні бюджетні пріоритети були озвучені прем'єр-міністром. Вони стосуються освіти, охорони здоров'я, оборони та безпеки,інфраструктури та підтримки АПК.

Зокрема, це - Дорожній фонд, 14 млрд грн з державного бюджету плюс кредитні кошти міжнародних фінансових організацій на суму близько 1 млрд дол., також передбачені кошти на створення Фонду енергоефективності, на сільське господарство – 5,5 млрд грн.

У бюджеті на 2017 рік на оборону та безпеку планували закласти 5% ВВП, але президент, заявив, що на армію Україна може направити не більше 3% ВВП. То яким буде показник?

На оборону і безпеку підуть до 5% ВВП. На саму оборону – 3%, як і було зазначено президентом. У цих межах ми й будемо балансувати.

Щодо бюджетних запитів - які з них Мінфін не зміг задовольнити в повному обсязі?

Жодному міністерству ми не задовольнили запит у повному обсязі. Це практично неможливо. Потрібно принаймні ще один бюджет. Але розумні компроміси знайдено.

Міністерства не аргументували свої запити тим, що без додаткового фінансування можуть бути зірвані реформи?

Аргументували. Аргументувати запит на додаткові кошти вони можуть багато чим. Але, коли ми запитуємо про цілі та результати, яких планують досягти, то тут відповідей немає, особливо щодо планів на трирічний період. Головне, що вони просять, – дайте нам на наступний рік плюс до суми минулого року. Це - все, що їх цікавить.

У меморандумі з Міжнародним валютним фондом прописано граничний дефіцит бюджету у 3,1% ВВП. Які можуть бути ризики, якщо ми не впишемося у ці рамки?

Ризик – зрив програми співробітництва з МВФ.

Але ж ми і так вже рік не отримуємо траншів від МВФ…

Наступний транш ми отримаємо, не сумнівайтесь.

Чим загрожує неотримання траншу?

Це дуже просто - якщо ми не отримаємо коштів від МВФ, то буде тиск на курс гривні. При цьому змінюються споживацькі настрої населення, зростає попит на валюту. Навіть з психологічної точки зору – це фактор. Другий фактор – підтримка резервів Нацбанку. Третій – прив’язка інших міжнародних кредитів до траншу МВФ.

Можна обійтися і без кредитів, але потрібно розуміти, що у нас не буде способів акумулювати валюту та підтримання курсу гривні. На даному етапі – це вимушений крок, тому що наші експортні надходження не покривають потреб у валюті.

Чи не є варіантом перевищити вказаний показник дефіциту, піти на більшу інфляцію, але влити гроші в економіку, щоб прискорити зростання виробництва, споживання, експорту? Це, зокрема, пропонують і деякі народні депутати…

Питання в тому, як стимулювати економіку? Якщо депутати пропонують підтримувати підприємства будь-якої форми власності за рахунок держбюджету, то ми противники цього. Щодо стимулювання попиту, то це можна зробити, збільшивши соціальні стандарти. Але потрібно розуміти, де осядуть ці кошти і що саме ми будемо стимулювати, враховуючи значну частку імпорту в економіці. Якщо ми дамо на ринок додаткову кількість грошей, то це буде стимулювати імпорт, а не підтримувати вітчизняне виробництво.

Я не впевнений, що ми готові запропонувати сьогодні достатню кількість товарів і послуг, щоб задовольнити внутрішній попит. Це - проблема. Вважаю, що підтримка довіри до гривні та цінова стабільність є більш критичним фактором, ніж уявне можливе зростання економіки.

Ключова ідея уряду і прем’єра – розвиток економіки через мінімізацію втручання держави в бізнес-середовище та забезпечення розвитку інфраструктури. Наприклад, акумулювати кошти Світового банку і направити їх на будівництво доріг. Це будуть інвестиції, і вони будуть вкладені в Україну, будуть задіяні вітчизняні виробники. Саме через такі механізми уряд бачить шлях до запуску економіки. Тобто, не тільки через соціальні стандарти, а саме через розвиток інфраструктури.

В Дорожній фонд мають йти надходження від акцизів на пальне, але кожного року вони витрачаються на щось інше. Чому?

Прив’язувати будь-які податки та збори до видатків, в тому числі на фінансування доріг, є некоректним з точки зору теорії державних фінансів, оскільки «Укравтодор» не має жодного відношення до адміністрування акцизного збору.

Існує іншій механізм – середньострокове бюджетне планування на 3 роки, як пропонує Мінфін. Якби його запровадили, то потреба у створенні цього чи будь-яких інших спецфондів відпала б. Все б фінансувалося через загальний фонд держбюджету.

Якби у нас було середньострокове бюджетне планування, то ми могли б сказати, що на дороги в наступному році виділяємо 14 млрд грн, через рік – 20 млрд грн, через два роки – 25 млрд грн. Цього було б достатньо, щоб зняти питання створення спецфонду з порядку денного.

Що заважає це зробити при плануванні бюджету на один рік?

По-перше, немає прогнозованості видатків на середньострокову перспективу. По-друге, немає можливості перенесення залишків невикористаних коштів. Ці питання чітко і до кінця не врегульовані в бюджетному кодексі. Якби наприкінці року всі розуміли, що гроші не заберуть, їх можна витратити в наступному році, то не було б необхідності їх витрачати в кінці року так, як це робиться сьогодні. Зараз, якщо ти не використав кошти у грудні, то у тебе кошти згорять. А міг би в січні використати їх, чи пізніше. Інша справа, шо такі перехідні залишки впливатимуть на дефіцит бюджету наступного року. В цьому і є проблема щодо неможливості запровадити такі елементи вже з наступного року.

Коли Україна буде до цього готова?

Це питання часу. Можливо, зараз ми ще не готові комплексно змінювати систему бюджетування. Але ми до цього йдемо, і міністр фінансів Олександр Данилюк, коли обійняв посаду, про це чітко заявив: основне завдання – запровадження середньострокового бюджетування і планування. Ми, зокрема, плануємо разом з бюджетом подати додатки - прогнозні показники на 2018-2019 роки.

Але ви не знаєте потреби у грошах інших міністерств на цей період. Ви за них спрогнозуєте?

Всі міністерства отримали бюджетні ліміти на три роки. Але, на жаль, головні розпорядники не готові зараз вести дискусію про видатки на 2018-2019 роки, вони нікому з міністерств зараз не цікаві. Ніхто з розпорядників не готовий говорити мовою якісних показників та результатів, які необхідно досягти, лише кількісних.

Всі кажуть - дайте нам один додатковий мільярд, і про все забудемо. Це якийсь ментальний злом, який потрібно поступово долати.

На даному етапі рівень відповідальності та зрілості ще не на досить високому рівні, щоб говорити про показники бюджету на 2019 рік, як це робиться в інших країнах. Але ми до цього прагнемо. Команда Мінфіну намагається це запроваджувати. Саме тому ми розписуємо ліміти по міністерствах не тільки на 2017, а й на 2018-2019 роки. Але питання в тому, як серйозне до цього відносяться інші міністерства.

Спочатку міністр фінансів взагалі хотів розписати середньострокові основні напрями бюджетної політики, але виявилося просто мало часу, щоб технічні параметри узгодити та подати документ до парламенту, аби показати депутатам основні напрями видатків та доходів, дискутувати з точки зору великих цифр.

Тобто, у травні-червні дискусія повинна бути не про додаткові 100 млн грн на той чи на інший напрямок, а про додаткові 10 млрд грн на медицину чи освіту. Ось такою повинна бути дискусія на рівні парламенту, коли не вирішуються конкретні точкові проблеми, а в першу чергу комплексно визначаються з пріоритетністю напрямів. Поки у нас виходить так, що в пріоритеті все.

Для чого взагалі важливо зменшувати видатки держбюджету? Наприклад, щоб можна було зменшувати податки?

Питання фіскальної консолідації - дуже важливе. У нас частка ВВП, тобто сума коштів, яка перерозподіляється через бюджет, є суттєвою. Про це всі говорять. Ми маємо консолідуватися. В минулому році команда на чолі з тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько зробила важливі кроки в цьому напрямку, суттєво зменшивши перерозподіл ВВП через бюджет.

Ми намагаємося діяти в тому ж руслі. Частину видатків намагаємося децентралізувати, передати повноваження на місця. Але дуже складно робити консолідацію в умовах військового конфлікту - коли 5% ВВП повинні йти на оборону, то маневр обмежений. Левова частка бюджету вже закріплена, і ми маємо це враховувати.

Ще одна сфера, де давно назріла реформа – освіта. Про пропозицію Мінфіну відмінити стипендії і безкоштовну магістратуру вже говорив і прем’єр, і президент у своєму посланні до парламенту. Що ж саме ви запропонували?

Давайте почнемо зі стипендій. Нам дорікають, що ми хочемо відмінити їх. Насправді Мінфін не формує стипендіальну політику, це прерогатива Міністерства освіти. Але річ у тім, що ми переглянули всі видатки на освіту і визначили ті з низ, які, на нашу думку, неефективні. Коли ми виписували ліміти для Міносвіти, то рекомендували звернути увагу на стипендії та магістратуру.

Мова не йде про скасування, а про те, в якій формі у нас функціонуватиме стипендія. Ми пропонуємо розділяти стипендіальний фонд на соціальні та академічні стипендії. Академічні повинні отримувати найкращі студенти. Ми порахували, що якщо б, наприклад, стипендію отримували 10% найкращих студентів, то її розмір може становитиблизько 1,5 прожиткових мінімумів.

Скільки зараз студентів отримують стипендію і який її розмір?

Сьогодні академічну стипендію отримують 70% студентів, котрі навчаються на бюджеті. Її розмір становить 825 грн для тих, у кого середній бал від 4 і вище, на 100 грн більше - у відмінників. А соціальну стипендію отримують лише 6% студентів.

Ми пропонуємо звузити коло тих, хто може отримувати академічну стипендію за успіхи у навчанні, і збільшити її розмір. У той же час ми вважаємо за доцільне суттєво розширити коло тих, хто може претендувати на соціальну стипендію.

Потрібно чітко визначити критерії, за якими діти з малозабезпечених сімей зможуть отримувати соціальну стипендію. Це може бути прив’язка до доходу на одного члена родини.

Що пропонуєте змінити відносно магістратури?

Мова також не йде про відміну безкоштовної магістратури. Питання стосується зміни структури державного замовлення. Як ви знаєте міністр фінансів, наприклад, мав зауваження та пропозиції до чинного державного замовлення на 2016-2017 роки. Зокрема, в частині пріоритетів держзамовлення в магістратурі по деяким спеціальностям.

Сьогодні держава занадто багато коштів вкладає в підготовку магістрів з гуманітарних наук. Наприклад, з економіки, юриспруденції, менеджменту. Ці спеціальності краще формувати на контрактній основі.

А от щодо медичних спеціальностей, то там взагалі такого поняття як магістратура немає. Ми прекрасно розуміємо, що там держзамовлення повинно залишитися. Ми готові обговорювати з Міносвіти ті пріоритетні спеціальності для держави, відносно яких потрібно залишати держзамовлення в магістратурі.

Ще одна незрозуміла для нас річ – заочна безкоштовна магістратура, яка є в держзамовленні на 2016-2017 роки. У мене питання - хіба у нас настільки багата держава, що може фінансувати заочну магістратуру, тобто платити гроші за навчання тих, хто й так вже працює? І подібних питань щодо структури держзамовлення виникає досить багато.

Як Міносвіти реагує на ваші пропозиції, ви ж фактично намагаєтеся виконувати їхню роботу?

Зауважу, що у Мінфіна немає повноважень змінювати щось в системі освіти. Але ми хочемо підвищити ефективність використання бюджетних коштів, і тому прагнемо вийти на дискусію і знайти спільне рішення.

Якби ми не підняли питання стипендій, то 70% студентів-бюджетників і надалі отримували б свої 825 грн - радянська «уравніловка» в чистому вигляді. А ми запропонували систему змінити, нас назвали ідіотами, кинули тортом, але тема зрушила з місця, дискусія в суспільстві та у владі запущена.

Так само було з профтехучилищами. Мій попередник, заступник міністра фінансів Роман Качур, ініціював передачу фінансування ПТУ до місцевих бюджетів. Можливо, це все було не до кінця прораховано і зроблено занадто швидко, але до цього ПТУ 25 років нікого не цікавили. А тепер, в 2016 році, всі заговорили про те, на якому рівні фінансувати ПТУ, як визначати пріоритетні спеціальності і як реформувати цю систему.

Систему освіти потрібно реформувати. У нас 80% випускників шкіл вступають до вищих навчальних закладів. Це просто неможливо в сучасному світі. Це називається - давайте дамо всім по диплому, щоб люди сиділи вдома, а гарного сантехніка не знайдеш. Хоча ні для кого не секрет, що робітничі професії на сьогодні пристойно оплачуються.

Ми не можемо стояти осторонь, якщо бачимо неефективне використання бюджетних коштів. Щодо університетів, то вони повинні конкурувати за кращих студентів. Держава повинна обирати певний відсоток кращих випускників і оплачувати (кредитувати) їм навчання у вузі за вибором. А вже учбові заклади хай думають, чим вони можуть зацікавити абітурієнтів. Не як зараз - ходити по високих кабінетах і домовлятися про держзамовлення.

Утримання вузів за рахунок держави - також дискусійне питання. Вищі навчальні заклади повинні бути автономними і мати різні джерела фінансування. Форма власності може бути комунальною чи державною, це - не важливо, важлива автономія у фінансуванні. І це - світова практика. Державу повинно цікавити лише те, щоб кращі випускники, яких вона вибере, могли обрати собі вуз, і туди направити фінансування на їх навчання. Держава не має думати про те, як зберегти і утримувати всю величезну кількість вузів, виплачувати зарплати, покривати комунальні платежі тощо.

Тобто, ви пропонуєте відійти від системи, коли фінансується мережа освітніх закладів. А як тоді розподіляти кошти на навчання?

Держава має визначити, що вищу освіту за бюджетні кошти отримує певна кількість випускників шкіл. Який їх відсоток – це питання дискусії та спроможності бюджету. Саме цим випускникам держава гарантує певну суму на навчання. Ти отримуєш це право, але можеш його втратити, якщо будеш погано навчатися. Абітурієнт підписує контракт з вузом, а держава перераховує учбовому закладу кошти.

Тобто, вузи отримуватимуть гроші лише за бюджетних студентів, а на своє існування?

Саме так. Решту коштів на існування можуть отримати від контрактників.

Запропоновані Мінфіном кроки дозволять зекономити бюджетні кошти, чи витрати залишаться такі ж самі, але якість послуг покращиться?

Нас весь час дорікають, що ми хочемо щось урізати. Але основне питання - як ті кошти, які є на сьогоднішній день, більш ефективно використовувати. Якщо створити таку мотивацію, то ефект економії буде шалений. Тоді потреба у нинішніх обсягах коштів відпаде. Або такі ж обсяги коштів дозволять підвищити якість послуг.

А можна урізати витрати, щоб стимулювати більш раціональне використання коштів зі сторони розпорядників?

Це так не працює. Якщо ми банально урізаємо, то всі спочатку наче погоджуються, а потім в середині року буде «бомба». Тоді доводиться кроїти бюджет, шукати вихід. Сьогодні ми не можемо банальним та бездумним урізанням насилувати бюджетну систему. Якщо є необхідність зменшити фінансування, то треба відразу пропонувати механізм, або починати дискусію, як це зробити.

У цьому році така «бомба» не передбачається, вистачить доходів?

Доходів завжди не вистачає.

Буде секвестр?

Секвестру не буде.

У дефіцит вкладемося?

Звичайно, вкладемося.

Дмитро Сидоренко (УНІАН)

По материалам: УНИАН
 

ПО РУБРИКАМ

19:41 НБУ на­звал на­ру­ши­те­лей бан­ков­ских нор­ма­ти­вов

19:14 НБУ рас­ши­рил пе­ре­чень усло­вий при­ня­тия от­дель­ных ви­дов иму­ще­ства в за­лог или ипо­те­ку по стаб­кре­ди­там

18:47 Укра­ин­ские бир­же­вые ин­дек­сы 19 ап­ре­ля из­ме­ни­лись раз­но­на­прав­лен­но

17:46 В 1 квар­та­ле НБУ со­кра­тил ак­ти­вы на 5,4% до 972 млрд гри­вен

17:17 Сред­не­взве­шен­ный курс дол­ла­ра на меж­бан­ке 19 ап­ре­ля со­ста­вил 26.2260 грн

17:13 ЕС уже­сто­чил кон­троль за крип­то­ва­лю­та­ми для борь­бы с от­мы­ва­ни­ем средств

17:02 Де­по­зит­ные став­ки для физ­лиц 19.04.18

16:23 Дол­лар сла­бо де­ше­ве­ет к ев­ро 19 ап­ре­ля, до­ро­жа­ет к иене

14:13 ФГВФЛ про­ве­дет меж­ду­на­род­ные рас­сле­до­ва­ния банк­рот­ства бан­ков

12:29 Бир­жи АТР 19 ап­ре­ля за­кры­лись в плю­се на фоне ощу­ти­мо­го ро­ста цен на нефть

12:26 Порт­фель ОВГЗ не­ре­зи­ден­тов умень­шил­ся на 0,5 млрд грн

12:22 Нор­ма­тив до­ста­точ­но­сти ре­гу­ля­тив­но­го ка­пи­та­ла бан­ков в мар­те сни­зил­ся на 0,42 п. п. до 16,49%

11:43 НБУ в I кв. по­лу­чил 0,97 млрд грн в счет по­га­ше­ния ре­фи­нан­си­ро­ва­ния не­пла­те­же­спо­соб­ных бан­ков

11:38 Остат­ки средств на кор­с­че­тах бан­ков 19.04.18

11:35 Ин­декс меж­бан­ков­ских ста­вок по блан­ко­вым кре­ди­там и де­по­зи­там 18.04.18

18:01 В мел­ком опте топ­лив­ные це­ны про­дол­жа­ют рост 19 ап­ре­ля, на АЗС не­зна­чи­тель­но по­до­ро­жал ав­то­газ

17:23 ВР при­ня­ла за ос­но­ву за­ко­но­про­ект о мар­ки­ров­ке ор­га­ни­че­ской про­дук­ции

15:26 Це­ны на нефть уско­ри­ли рост 19 ап­ре­ля, Brent по­до­ро­жа­ла до $74,7 за бар­рель

12:13 Сред­не­сроч­ное пла­ни­ро­ва­ние из­ба­вит от па­ра­зи­ти­ро­ва­ния на гос­бюд­же­те - Да­ни­люк

12:00 Укра­и­на ис­чер­па­ла шесть квот на бес­по­шлин­ный экс­порт аг­рар­ной про­дук­ции в Ев­ро­со­юз

11:03 Укра­ин­ская ГТС сто­ит 328 мил­ли­ар­дов гри­вен - Ernst & Young

10:27 Бит­ва за “мінімал­ку”: чи бу­де 4200

09:35 В ян­ва­ре-фев­ра­ле чис­лен­ность на­се­ле­ния со­кра­ти­лась на 40,1 тыс. до 42,3 млн

18.04 Про­гресс в ре­фор­мах в Укра­ине за­мед­лил­ся, - МВФ

18.04 Уж на ско­во­род­ке. Что сде­ла­ло из Мед­вед­чу­ка “бе­ше­ный прин­тер” “Га­з­про­ма”

20:07 Но­вый ли­дер Ку­бы Ми­гель Диас-Ка­нель: что о нем из­вест­но?

18:54 Пре­зи­дент Юж­ной Ко­реи со­об­щил о го­тов­но­сти КНДР к де­нук­ли­а­ри­за­ции

17:13 ЕС уже­сто­чил кон­троль за крип­то­ва­лю­та­ми для борь­бы с от­мы­ва­ни­ем средств

13:41 В Рос­сии пла­ни­ру­ет­ся вве­де­ние стан­дар­тов в об­ла­сти ис­кус­ствен­но­го ин­тел­лек­та

12:48 В чем рас­хо­дят­ся по­зи­ции Бер­ли­на и Па­ри­жа по ре­фор­ме Ев­ро­со­ю­за

12:42 В Ере­ване по­ли­ция за­дер­жи­ва­ет оп­по­зи­ци­о­не­ров

08:30 Что ждет Ку­бу по­сле за­вер­ше­ния эры Ка­ст­ро?

08:04 WSJ: ЕС пла­ни­ру­ет сни­зить по­шли­ны на ав­то­мо­би­ли из США, чтобы из­бе­жать по­шлин на ме­тал­лы

18.04 Ха­ной за­пре­тил ис­поль­зо­ва­ние крип­то­ва­лют в элек­трон­ной ком­мер­ции

18.04 Ми­ро­вой долг со­ста­вил 164 трил­ли­о­на дол­ла­ров или по­чти 225% ми­ро­во­го ВВП, - МВФ

18.04 В МВФ на­зва­ли ос­нов­ные рис­ки для ми­ро­вой эко­но­ми­ки

18.04 Тур­ция про­ве­дет до­сроч­ные вы­бо­ры пре­зи­ден­та и пар­ла­мен­та 24 июня

18.04 Иран офи­ци­аль­но пе­ре­хо­дит с дол­ла­ра на ев­ро при меж­ду­на­род­ных рас­че­тах

18.04 Ин­дий­цы мас­со­во сни­ма­ют ва­лю­ту в бан­ко­ма­тах

18.04 За­ме­сти­тель ген­се­ка НАТО: В ре­ше­нии сам­ми­та Аль­ян­са точ­но бу­дет го­во­рить­ся об Укра­ине

15:19 Гла­ва Украв­то­до­ра не под­дер­жи­ва­ет идею от­ме­ны жел­то­го сиг­на­ла све­то­фо­ра на до­ро­гах

18.04 Ка­б­мин хо­чет от­ме­нить жел­тый сиг­нал све­то­фо­ра

18.04 Укра­и­на под­ня­лась на 29 по­зи­цию в ав­то­ри­тет­ном меж­ду­на­род­ном рей­тин­ге Global Firepower Index

17.04 Про­пис­ка по-но­во­му: пра­ви­ла ре­ги­стра­ции в Укра­ине из­ме­нят

13.04 Укра­и­на под­пи­са­ла кон­вен­цию Со­ве­та Ев­ро­пы о до­сту­пе к офи­ци­аль­ным до­ку­мен­там

12.04 Ва­кант­ность тор­го­вых пло­ща­дей в Ки­е­ве в І кв.-2018 со­кра­ти­лась до 4,5%

12.04 Про­да­жи жи­лья в Ки­е­ве в 2017г пре­вы­си­ли объ­ем вве­де­ния в экс­плу­а­та­цию на 21% - экс­пер­ты

12.04 По­ро­шен­ко пред­ла­га­ет под­го­то­вить пред­ло­же­ния по пре­кра­ще­нию уча­стия Укра­и­ны в СНГ

11.04 По­ро­шен­ко анон­си­ро­вал се­рий­ное про­из­вод­ство “Оль­хи”

10.04 Мэр Ки­е­ва: Остав­лять ав­то под зна­ком "пар­ков­ка запрещена" бу­дет очень до­ро­го

06.04 Ва­кант­ность тор­го­вых пло­ща­дей в Ки­е­ве в 2017г сни­зи­лась до 5% - CBRE

06.04 Швед­ские биз­нес­ме­ны кри­ти­ку­ют тен­де­ры по стро­и­тель­ству укра­ин­ских до­рог

05.04 На­род­ная обо­рон­ка: По­че­му Укра­и­на вы­бра­ла фран­цуз­ский путь

05.04 Ко­гда мож­но бу­дет пить во­ду из кра­на?

04.04 Укра­и­на на­ча­ла оформ­ле­ние элек­трон­ных виз для граж­дан 46 стран

22:09 Ко­гда в УПЦ МП на­зо­вут сто­рон­ни­ков ав­то­ке­фа­лии “кор­руп­ци­о­не­ра­ми”

18.04 Про­гресс в ре­фор­мах в Укра­ине за­мед­лил­ся, - МВФ

18.04 Уж на ско­во­род­ке. Что сде­ла­ло из Мед­вед­чу­ка “бе­ше­ный прин­тер” “Га­з­про­ма”

18.04 Во­вка окон­ча­тель­но не до­пу­сти­ли к кон­кур­су на чле­нов НКРЭКУ

18.04 Укра­и­на под­ня­лась на 29 по­зи­цию в ав­то­ри­тет­ном меж­ду­на­род­ном рей­тин­ге Global Firepower Index

18.04 За­ме­сти­тель ген­се­ка НАТО: В ре­ше­нии сам­ми­та Аль­ян­са точ­но бу­дет го­во­рить­ся об Укра­ине

18.04 С при­це­лом на граж­дан­ских. Ка­кие про­во­ка­ции го­то­вят ок­ку­пан­ты на Дон­бас­се к 9 мая

17.04 Еди­ная по­мест­ная цер­ковь. За­чем По­ро­шен­ко взял­ся не­сти крест Ющен­ко

17.04 Скан­дал с БМП-1: Кто при­ду­мал “ зра­ду” с по­куп­кой чеш­ской бро­не­тех­ни­ки

17.04 Ма­тиос по­дал в суд на на­чаль­ни­ка Ген­шта­ба Му­жен­ко

16.04 Ко­гда Ра­би­но­вич и Му­ра­ев на­зо­вут Бой­ко пре­да­те­лем Дон­бас­са

16.04 Тех­но­ло­гия ми­ни-тер­ак­тов: Ко­му по­на­до­би­лось пу­гать “Ки­ев­гор­строй” и “Ки­е­вэнер­го”

16.04 Ава­ков ре­шил отобрать го­лу­бую кас­ку у По­ро­шен­ко

16.04 Жа­ло­бы в от­но­ше­нии Хо­лод­ниц­ко­го изу­ча­ет до­клад­чик КДКП, за­се­да­ние ко­мис­сии бу­дет от­кры­тым - ген­про­ку­рор

16.04 В за­пи­сях Хо­лод­ниц­ко­го нет ос­но­ва­ний для при­вле­че­ния его к уго­лов­ной от­вет­ствен­но­сти, сей­час он в от­пус­ке - Лу­цен­ко

19:23 Мо­шен­ни­ки по­хи­ти­ли де­сят­ки ты­сяч дол­ла­ров на волне ин­те­ре­са к ICO Telegram

19:03 Япо­ния и США на­ча­ли со­труд­ни­че­ство в об­ла­сти во­до­род­ных за­пра­воч­ных стан­ций

18:25 Пред­став­лен смарт­фон Huawei Honor 10 с двой­ной ка­ме­рой и чи­пом Kirin 970

16:54 Google за­пре­тил ис­поль­зо­вать свои до­ме­ны для об­хо­да бло­ки­ро­вок

15:36 Facebook при­дет­ся от­ве­тить в су­де за рас­по­зна­ва­ние лиц без раз­ре­ше­ния

13:09 Xiaomi вы­пу­сти­ла сал­фет­ки для очист­ки мо­биль­ных устройств

13:00 Пер­вая ком­мер­че­ская ли­ния Hyperloop за­ра­бо­та­ет уже через два го­да

18.04 iPhone X со­брал льви­ную до­лю при­бы­ли от про­даж в от­рас­ли в 4 квар­та­ле 2017 го­да

18.04 За­чем на­чаль­ству ис­кус­ствен­ный ин­тел­лект

18.04 Volkswagen по­ме­ня­ет ло­го­тип, чтобы пе­ре­стать быть “слиш­ком не­мец­ким”

18.04 Элек­тро­к­рос­со­вер Buick про­едет без под­за­ряд­ки 600 ки­ло­мет­ров

18.04 Смех на ра­бо­чем ме­сте - при­знак… че­го?

17.04 Мо­шен­ни­ки за­пу­сти­ли фей­ко­вую крип­то­грив­ну

17.04 Toyota в 2021 го­ду начнёт по­став­лять в США ав­то­мо­би­ли с тех­но­ло­ги­ей DSRC, поз­во­ля­ю­щей ма­ши­нам об­щать­ся меж­ду со­бой

17.04 Ми­ни­стер­ство тор­гов­ли США за­пре­ти­ло аме­ри­кан­ским про­из­во­ди­те­лям про­да­вать ком­па­нии ZTE про­дук­цию до 2025 го­да

18.04 За­чем на­чаль­ству ис­кус­ствен­ный ин­тел­лект

18.04 Смех на ра­бо­чем ме­сте - при­знак… че­го?

11.04 По­вы­ше­ние, по­сле ко­то­ро­го хо­чет­ся уво­лить­ся

04.04 Ка­кие стра­те­гии по­мо­гут жен­щи­нам в ка­рье­ре

03.04 Со­зда­тель ан­ти­ви­ру­са McAfee бе­рет по $105 000 за твит о крип­то­ва­лю­тах

02.04 Во­вле­чен­ные со­труд­ни­ки быст­рее вы­го­ра­ют на ра­бо­те

29.03 Пер­вые 100 дней на­чаль­ни­ка: как из­бе­жать уча­сти вол­ка-оди­ноч­ки

26.03 Как на­учить­ся вли­ять на лю­дей

20.03 По­пуляр­ный стри­мер Ninja, транс­ли­ру­ю­щий Fortnite, за­ра­ба­ты­ва­ет 500 ты­сяч дол­ла­ров в ме­сяц

19.03 Что на­до знать о ра­бо­чей ви­зе в Гер­ма­нию

28.02 Мож­но ли ку­пить сча­стье за день­ги? Уче­ные го­во­рят, что да

15.02 14 при­зна­ков то­го, что вас ско­ро уво­лят

13.02 Илон Маск: че­ло­век, за­пу­стив­ший в кос­мос свой каб­ри­о­лет

08.02 4 глав­ные ошиб­ки при по­ис­ке ра­бо­ты

06.02 10 луч­ших ре­клам­ных ро­ли­ков Су­пер­бо­ула-2018

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно