Першим транспортним засобом із твердотілою батареєю, який можна офіційно купити у США, став електромотоцикл Verge TS Pro. Його показали на CES 2026, і він одразу продемонстрував як переваги, так і головну проблему цієї технології. Завдяки твердотільній батареї мотоцикл здатен проїхати до 370 миль (приблизно 600 км) на одному заряді, а сам акумулятор, за заявами виробника, розрахований на весь строк служби транспортного засобу.

Втім, ціна яскраво показує, чому твердотілі батареї досі не стали масовими. Verge TS Pro коштує $34900, тобто майже стільки ж, скільки базова Tesla Model 3. Саме висока вартість залишається головним бар'єром для комерціалізації твердотілих акумуляторів.

Toyota, яку вважають одним із майбутніх піонерів цієї технології з орієнтиром на 2027 рік, уже попередила, що перші серійні авто з твердотілими батареями вийдуть обмеженим тиражем і лише в преміальному сегменті під брендом Lexus. Це фактично гарантує високі ціни. Навіть напівтвердотілі батареї з 5% рідкого електроліту, які використовують у таких авто, як NIO ET7, можуть коштувати майже стільки ж, скільки весь електроседан ET5. Саме тому NIO наразі не продає такі батареї, а здає їх в оренду для тривалих поїздок.

Навіть з урахуванням ефекту масштабу, твердотілі батареї складно здешевити. Причина полягає в тому, що твердий електроліт потребує дорожчих матеріалів і складніших виробничих процесів, ніж рідкий. Компанії на кшталт Samsung працюють над зниженням вартості виробництва, але інженери з KAIST (Південна Корея) пішли іншим шляхом - вони вирішили проблему саме на рівні матеріалів.

Замість використання дорогих металів для покращення іонної провідності, дослідники змінили структуру електроліту в оксидних і сульфідних твердотілих батареях. Вони ввели так звані двовалентні оксидні та сульфідні аніони у значно дешевший електроліт на основі галогенідів цирконію. У результаті іони рухаються до чотирьох разів легше, а щільність енергії та провідність відповідають рівню сучасних твердотілих електролітів, створених із набагато дорожчих матеріалів.

Керівник дослідження, професор Со Дон-хва з факультету матеріалознавства та інженерії KAIST, зазначив, що відкриття команди "запропонувало принципи проєктування, які дозволяють одночасно вирішити проблеми вартості та продуктивності твердотілих батарей із використанням недорогих матеріалів". За його словами, це рішення має прикладний характер і може знайти швидке промислове застосування. Проте конкретні терміни поки не називають.