У підсумку все виявилося не так погано, як багато хто побоювався, адже великої "синьої хвилі" (колір ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" - Ред.) не сталося. Однак АдН змогла майже потроїти кількість голосів, отриманих нею на земельних виборах у Північному Рейні-Вестфалії, досягнувши рекордного результату в 14,5 відсотка. Таким чином, вона завоювала серця багатьох виборців Західної Німеччини й остаточно перестала бути маргінальним явищем.

Крім шоку (від успіхів АдН - Ред.), до якого в Берліні вже звикли, було й полегшення. Консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) зберегли лідерство, набравши 33,3 і 22,1 відсотка відповідно. Але це не змінює суті того, що сталося - у Північному Рейні-Вестфалії, що колись була центром німецької важкої промисловості, федеральній землі католиків і робітників, праві популісти тепер також мають міцне електоральне опертя.

Класичні народні партії не відповідають на проблеми пересічних німців

У СДПН кажуть про "запобігання катастрофі". Може, так воно і є. Але цифри показують, наскільки змінився суспільний клімат. Класичні, так звані народні партії більше не відповідають на занепокоєння рядових німців, серед яких - міграція, структурні зміни та глобалізація.

Три роки економічної рецесії важко позначаються на Німеччині. Кількість безробітних зросла, наблизившись до трьох мільйонів, це тоді, коли всюди відчувається нестача кваліфікованих кадрів. Держава загального добробуту перебуває на межі колапсу. Так, у федеральному бюджеті, попри ухвалене в березні рішення про створення спецфонду на 500 мільярдів євро, знову утворилася діра.

Підтримка України ставиться під сумнів

Уряд виглядає перевантаженим. Його здатність діяти відкрито ставиться під сумнів. Дедалі більше під питанням опиняється і підтримка Берліном України. Лідер баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер (Markus Söder) хоче позбавити українських біженців соціальної допомоги (Bürgergeld) і вимагає відправити молодих чоловіків-українців назад на батьківщину, щоб вони там воювали.

Невпевненість дійшла навіть до шкіл. Опитування, проведене в одній із гімназій у Мекленбурзі-Передній Померанії, показало, що багато виборців, які голосують уперше, хочуть підтримати "Альтернативу для Німеччини", тому що це єдина партія, яка виступає за припинення війни та поліпшення відносин із Росією. Страх перед тим, що їх самих можуть відправити на війну, великий. Вмирати за Україну? У жодному разі.

В урядовій коаліції Німеччини мало самокритики

У Німеччині відбуваються фундаментальні зміни. Ще навесні пролунали застереження: якщо канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) не зможе зупинити втрату довіри з боку населення, АдН на чолі з її лідеркою Аліс Вайдель (Alice Weidel) може стати найсильнішою політичною силою на виборах до Бундестагу 2029 року.

Майбутні вибори до земельних парламентів, які відбудуться у 2026 році, можуть стати демонстрацією посилення АдН. У Саксонії-Ангальт, згідно зі нещодавніми опитуваннями, АдН з 39 відсотками значно випереджає ХДС, яку готові підтримати 27 відсотків, а соціал-демократи з 7 відсотками є лише тінню самих себе.

Канцлер Мерц оголосив "осінь реформ". Однак СДПН, як коаліційний партнер консервативного блоку ХДС/ХСС, не виявляє особливого ентузіазму щодо цього, займаючи швидше блокувальну позицію. Так не можна зупинити втрату довіри - швидше навпаки. Визнані німецькі партії, як і раніше, надто рідко ставлять собі запитання, чому люди від них відвертаються. Замість самокритики домінують гасла про необхідність і далі триматися колишнього курсу: все буде добре - головне, щоб АдН не прийшла до влади. Але це вже більше не спрацьовує.

Політична криза виходить далеко за межі ФРН

Німеччина тут не є винятком. Тектонічні зміни відбуваються в політиці й в інших країнах. Після висловлення недовіри уряду у Франції минулого тижня президент Еммануель Макрон швидко призначив нового прем'єр-міністра, але поки що неясно, чи зможе він у такий спосіб запобігти новим достроковим парламентським виборам.

У Лондоні минулими вихідними сотні тисяч людей вийшли на демонстрацію проти уряду, багато - з радикальними гаслами, деякі - з портретами вбитого американського консервативного активіста, соратника президента Трампа Чарлі Кірка. Організатор демонстрації, ультраправий активіст Томмі Робінсон скандував: "Велика Британія прокинулася. Революція почалася".

У Німеччині, реагуючи на те, що відбувається, кажуть, що тут подібного не буде. Але чи можна ще в цьому бути впевненим? Адже уряди ключових країн Європи зараз виглядають слабкими й перебувають в оборонній позиції. І саме з цього постає загроза, що політична криза перетвориться на кризу самої моделі ліберальної демократії.