У Росії різко почастішали випадки визнання угод між компаніями недійсними через їхню суперечність "основам правопорядку чи моральності".

Про це пише The Moscow Times із посиланням на представників великих юридичних та консалтингових компаній у Росії.

Визнавати договори недійсними дозволяє стаття 169 Цивільного кодексу РФ. Спочатку норма застосовувалася у зв'язку з контрсанкційними заходами, але наразі поширилася на податкові суперечки з конфіскацією всіх коштів на користь держави.

Зокрема, набули поширення прокурорські позови, засновані на цій статті.

"Склалася негласна ієрархія: Генпрокуратура вимагає вилучення активів на сотні мільярдів рублів, регіональні прокуратури - на десятки мільярдів, місцеві - на мільярди", - розповів член генради "Ділової Росії" Александр Хамінський.

У травні торік Арбітражний суд Московської області визнав недійсність угоди колишньої російської "дочки" шведської компанії IKEA. Весь виторг за угодою в розмірі 12,9 млрд руб. перевели в дохід держави, обґрунтувавши це тим, що сторона договору знала про контрсанкційні заходи.

Спочатку застосування статті 169 було питанням збереження контролю над стратегічно важливими галузями та об'єктами, однак за інерцією сфера застосування норми стала ширшою і поширилася на абсолютно різні галузі.

Наразі російська прокуратура використовує статтю 169 для виведення операцій із сірої зони, боротьби з "паперовим" ПДВ та поповнення бюджету. При цьому у фокусі прокурорів перебувають правочини, нереальність яких уже встановлена ​​податковими органами.

Водночас, співробітники прокуратури порушують закон, застосовуючи цивільно-правові інструменти під час вирішення питань податкового законодавства. У самій статті 169 відсутні чіткі критерії аморальної угоди, що створює можливість широкого тлумачення судами.

Прецедентом таких податкових спорів стала справа російської компанії "Тріо Плюс" у Чувашії, на яку почали посилатися усі суди. Податкові органи встановили, що дії компанії були спрямовані виключно на отримання необґрунтованої вигоди з ПДВ та податку на прибуток, після чого прокуратура подала позов за статтею 169. Арбітражний суд задовольнив вимоги у квітні 2024 року.

У 2025 році прокуратура Ульянівської області досягла в арбітражному суді визнання недійсними угод заводу модульних споруд, який створив схему з фіктивними рахунками-фактурами для отримання податкових відрахувань. Суд стягнув на користь держави 22,85 млн руб., включно з ПДВ, плюс штраф у розмірі 3,2 млн руб. і донарахування у розмірі близько 32 млн руб.

Також цього року Арбітражний суд Татарстану визнав недійсною операцію Камського пружинного заводу та стягнув кошти за нею в дохід держави.

Як повідомлялося, в червні російський уряд фактично підтримав законопроєкт, що дозволяє заарештовувати майно росіян, котрі виїхали за кордон, за критику політики російської влади.