Хоч нинішнім подіями передували дев'ять місяців відносно мирних протестів, що розпочалися ще торік у листопаді, останніми днями вулиці Сербії дедалі більше нагадували зону бойових дій. Так, офіси правлячої Сербської прогресивної партії (СПП) стали мішенню для вандалізму та атак протестувальників. Практично повсюди в країні доходить до сутичок між мітингарями та поліцією. Остання задля розгону демонстрантів вдається до кийків, сльозогінного газу, димових шашок та шумових гранат. І так ледь не щоночі.

Неда Вребац, представниця неофіційних "Громадянських зборів міста Новий Сад", місяцями виходить на вуличні акції протесту. За її спостереженнями, люди в Сербії розлючені, а насильство на вулицях є лише реакцією на насильство з боку владного режиму.

"Ми пішли без зброї проти багнетів", - розповіла Вребац у розмові з DW. "Я, як і інші громадяни, що регулярно беруть участь у протестах, почуваюся дуже засмученою, невпевненою та незахищеною. Це - наслідок життя під фашизмом з усіма його проявами", - поділилася вона під час розмови.

На боці влади не лише поліція, а й місцеві "тітушки"

Протестувальники на вулицях часто не знають, хто їхній супротивник, бо протидіяти доводиться як поліції, так і парамілітарними формуваннями, створеними Сербською прогресивною партією. У соціальних мережах поширюють відео, на яких на демонстрантів кидаються групи молодих людей у масках і з палицями.

А ЗМІ повідомляли, що серед прихильників СПП були особи, раніше засуджені за замах на вбивство та насильницьку поведінку, і навіть колишній лідер футбольних хуліганів, засуджений за вбивство французького футбольного фаната у 2009 році.

"Влада не без допомоги партійних злочинців оголосила вуличну війну громадянам. Але назад дороги немає, ситуація загострилася. Громадяни усвідомили, що з мафією не може бути жодної парламентської демократії, з нею нема про що говорити, окрім як про передачу влади", - розповів DW Радивоє Йовович з об'єднання "Рух вільних громадян".

Він вважає, що насильство на вулицях є результатом нервозності та нездатності уряду знайти вихід з кризи. "Саме влада відмовилася визнати справедливі вимоги протестувальників. СПП не повірила нам, коли ми казали: "Стережися гніву терплячої людини", і тепер вони скоїли злочини, які лише наближають їхній власний кінець", - додав Йовович.

Посилюється жорстокість сербської поліції проти мітингарів

Тим часом поліція також дедалі частіше стала вдаватися до насильства проти мітингарів, адже як громадяни, так і ЗМІ задокументували численні випадки жорстоких дій поліції. Студентка з Белграда Ніколіна Сінджеліч засвідчила, що командир підрозділу силовиків Марко Крічак "дав їй ляпаса і вдарив головою об стіну", а також обізвав її "шльондрою".

"Він сказав, що роздягне і зґвалтує мене у всіх на очах, що всі бачитимуть. Я була явно розлючена, а він сказав: "Ти маєш благати мене припинити тебе бити", - розповіла Ніколіна Сінджелич телеканалу N1.

Поки вночі мітингарів періщили кийками, вдень відбувалися масові арешти. Кілька провладних ЗМІ опублікували кадри, на яких молоді чоловіки стоять на колінах біля стіни - з руками за спину, і біля кожного стоїть правоохоронець.

Ця картина нагадала багатьом кадри з таборів для утримання військовополонених. Неда Вребац каже, що знає щонайменше трьох із тих молодих 20-річних хлопців, яких заарештувала поліція, хоча вони не були на протестах. Один із затриманих - Вукачин Курилич, чию родину вона знає особисто.

"Вони з моїх "Громадянських зборів", вони підтримують усе, але не є активними учасниками протестів", - розповіла Неда Вребац у розмові з DW. "Його заарештували, коли він йшов з магазину. Він ніс сумки, і коли до нього підійшли, хлопець чинив опір, кажучи, що нічого не робив. Потім його обшукали, знайшли інгалятор від астми, подумали, що це перцевий балончик, і запхали його в поліційний фургон. Він не мав судимостей", - стверджує активістка.

Вучич обіцяє "жорстку відповідь" демонстрантам

Тим часом президент Сербії Александар Вучич пообіцяв жорстку реакцію держави на протести, але заперечив, що планує запроваджувати надзвичайний стан. "Настане час, і ви побачите повну рішучість сербської держави. Ми використаємо все, що є в нашому розпорядженні, щоб відновити порядок, мир і закон у нашій країні, і ми це зробимо. Ми протистоятимемо всім зовнішнім тискам, усім, хто нам погрожує, хто каже нам, що дозволено, а що ні, і досі ми бачили, що їм вдалося внести хаос у нашу країну. Але ми переможемо", - сказав Вучич.

На нещодавній пресконференції він звинуватив студентів та інших критиків у спробі знищити державу, порівнявши їх з фашистами та нацистами, і сказав, що це лише питання днів, перш ніж дійде до убивств.

Побоюються смертей і самі протестувальники. "Я боюся за людські життя. За наше життя, за життя громадян, ні в чому не винних, дітей, активістів", - сказала Неда Вребац. Вона також побоюється, що режим може вбити когось зі своїх лав, щоб мати офіційний привід ще більше загострити насильство. "Я думаю, він (президент Вучич. - Ред.) готовий на все, тому що навколо нього величезні гроші та мафія. А як діє мафія - відомо", - каже активістка.

Чи призведуть заворушення до виборів?

Політичний експерт, колишній професор Зоран Стоїлкович описує ситуацію як "баланс безсилля", де обидві сторони намагаються взяти гору, але жодна не має чіткої стратегії. "Я не думаю, що Вучич взагалі прагне запровадження надзвичайного стану, тому що він не має можливості його забезпечити, коли люди не бажають підкорятися, а вони явно не бажають", - зазначив Стоїлкович.

"Бажаним результатом, безумовно, є якась форма діалогу, відносно чесні умови для виборів і самі вибори протягом кількох місяців - до кінця цього року або на початку наступного", - додав політолог. Він наголошує, що для студентів, які досі мають довіру суспільства, вкрай важливо мобілізувати громадян навколо ідеї пошуку політичного рішення.

"Потрібно чітко сказати людям, що вони отримають, коли опозиціонери прийдуть до влади, і що вони зроблять за розумний час до чергових виборів через рік-два, щоб це ніколи більше не повторилося", - додав Стоїлкович.

Тож схоже на те, що нині у Сербії можливі всі варіанти розвитку подій - від відвертих репресій до нових хвиль протестів і страйків, або навіть виборів і можливого повалення влади Вучича.