Банки України в жовтні 2025 року видали 809 іпотечних кредитів на суму 1,60 млрд грн, що на 3,2% менше ніж у вересні, коли було видано 874 кредитів на 1,66 млрд грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).

"Якість іпотечного портфеля залишається високою: частка непрацюючих кредитів зберігається на рівні 11%", - прокоментував результати Нацбанк.

Згідно із даними центробанку, порівняно з жовтнем 2024 року обсяг виданих позик збільшився на 14%.

Як уточнює НБУ, з 38 опитаних банків іпотечні кредити в жовтні видавали 14 фінустанов.

Більшість угод банки укладали на первинному ринку житла: 486 у жовтні на суму 972 млн грн проти 533 у вересні на суму 1 млрд грн.

На вторинний ринок житла прийшлося 323 угоди на 0,63 млрд грн, тоді як у вересні кількість - 341 на 0,66 млрд грн.

Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку у жовтні зросла з 8,13% до 8,21% річних, водночас на вторинному ринку вона зменшилася до 9,39% з 9,41% у вересні.

Дані опитування свідчать, що найбільше позик у жовтні видано в Києві та Київській області - 464 на 986 млн грн (61,6% загального обсягу). Далі йдуть Івано-Франківська - 44 кредити на 77 млн грн, Львівська - 35 на 73 млн грн та Вінницька області - 35 на 64 млн грн.

Як зазначає Нацбанк у звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, державна підтримка іпотеки через програму "єОселя" була важливою в умовах війни, однак чинна модель потребує трансформації для збільшення потенціалу та можливості масштабування. Водночас вплив іпотеки на ринок житла в Україні наразі є незначним: в кредит купують менше ніж 3% житла.

Доступність іпотеки значною мірою визначається її вартістю: за ринкової ставки близько 18% річних, щоб укласти прийнятний за борговим навантаженням (DSTI 40%) кредит на квартиру площею 60 кв. м, домогосподарству потрібен чистий дохід щонайменше 80 тис. грн на місяць.

НБУ наголосив на обмеженні нинішньої моделі "єОселі": банки переважно не потребують додаткової ліквідності, тоді як ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" ("Укрфінжитло") має обмежені ресурси і змушена залучати фінансування під облігації внутрішньої державної позики, що робить модель збитковою та потребує докапіталізації, а також обмежує масштабування і послаблює стимули банків належно оцінювати ризики.

У стратегії "Укрфінжитло" передбачено оновлення моделі: для частини пільгових категорій збережеться нинішній формат, а для інших сегментів планують запуск компенсаційної моделі, коли банки кредитуватимуть за власні кошти, а "Укрфінжитло" компенсуватиме ставку до рівня 12-місячного UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб) + 4 відсоткові пункти (в.п.). Оновлення державної підтримки планується на початку 2026 року, триває діалог щодо фінансування нової моделі міжнародними донорами.