Києву варто трохи послабити гривню - цю пораду після місії МВФ у вересні вже майже два місяці жваво обговорюють ЗМІ та експерти, а пересічні українці знову стали цікавитися, чи не варто прикупити твердої валюти за ще недевальвованим курсом.

Проте за час, що минув відтоді, в Україні багато чого змінилося.

Чи є актуальною порада про послаблення курсу гривні, і які ще умови має МВФ нині, коли нова місія фонду веде переговори про нову програму фінансової підтримки для Києва?

Про що домовляються з МВФ

Чинну програму, за якою Київ до 2027 року мав отримати від МВФ 15,6 млрд доларів, розпочали у березні 2023 року. До цієї програми прив'язали надання Україні ще й 150 млрд доларів від інших міжнародних партнерів.

За нинішньою програмою Україна отримала від МВФ понад 10 млрд доларів, тобто близько двох третин від загальної суми. Проте вже у вересні голова Нацбанку Андрій Пишний в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що "формат чинної програми вже не до кінця відповідає потребам сьогоднішнього дня".

Врешті, українська прем'єрка Юлія Свириденко офіційно звернулася до фонду із проханням про нову кредитну програму, рішення щодо якої очікується наприкінці цього або ж на початку наступного року.

Консультації щодо нової програми розпочалися під час щорічних жовтневих зборів МВФ у Вашингтоні. Тепер вини тривають в Києві.

Першочергове завдання нової місії, кажуть в МВФ, - це "дискусії з представниками влади України у контексті її звернення про нову програму розширеного фінансування (EFF)".

Акценти у цих дискусіях, за повідомленням МВФ, будуть зроблені на "як на податково-бюджетній та грошово-кредитній політиках з метою забезпечення стабільності в умовах неперервної надзвичайно високої невизначеності, так і на структурних заходах, спрямованих на посилення урядування, боротьби з корупцією та підтримки економічного зростання".

Що це означає для пересічних українців у перекладі з мови переговорів?

Брак коштів

Вереснева місія МВФ здебільшого зосереджувалася на підготовленому українським урядом проєкті бюджету на наступний рік. Уряд визнав, що наразі в ньому бракує грошей для закриття усіх потреб, - передусім, через невизначеність із допомогою від партнерів, коштом яких весь час війни фінансуються практично усі невійськові видатки.

Напередодні відправки проєкту бюджету до парламенту міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що на 2026 рік Україна досі не має джерел покриття на видатки в обсязі 16 млрд євро або близько 19 млрд доларів.

Попередня програма співпраці з Україною, яка готувалася наприкінці 2022, виходила зі сподівань на швидкий контрнаступ у 2023 і завершення війни до кінця 2025 року.

Тепер у МВФ очікують, що війна триватиме й впродовж 2026 року. При цьому прогнози щодо стану української економіки, а відтак, і здатності України самотужки покривати видатки на війну, погіршилися.

"Це є відображенням того, що ми бачимо, зокрема, від атак Росії на енергетичну інфраструктуру, які також зачіпають цивільне населення", - заявив голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер.

Крім того, за президента Трампа США скоротили допомогу Україні. Поки Київ отримує від США допомогу, погоджену ще попереднім президентом Байденом, за програмою ERA. Але на 2026 рік цих грошей може не вистачити.

Відтак, роль головного фінансового донора остаточно перейшла до ЄС.

А з ним виникла проблема.

До чого тут російські активи

МВФ, який заради Києва уперше в історії погодив кредитування країни у стані війни, насправді ухвалив це рішення на тлі гарантій підтримки України з боку країн Великої сімки. Вони зобов'язалися компенсувати борг у разі неспроможності України здійснювати виплати.

Очікувалося, що для нової програми кредитування від МВФ гарантією могло б стати затвердження ЄС так званого репараційного кредиту для України на 140 млрд євро, покриттям якого є заморожені у Євросоюзі російські активи.

Без цієї "підстраховки" МВФ може втратити впевненість у фінансовій стабільності України, а відтак, і не затвердити нову програму.

Ідея репараційного кредиту полягає у використанні заморожених російських коштів, щоб підтримати Україну зараз, а її європейські партнери повернуть цю позику тоді, коли війна завершиться, і Москва сплатить репарації Києву.

Проте спротив наданню Україні грошей за такою схемою виявила не лише Угорщина, лідер якої Віктор Орбан заявив, що це "має вигляд спроби допомогти алкоголікові, відправивши йому черговий ящик горілки", але й Бельгія. Саме там у депозитарії Euroclear сконцентрована левова частка заморожених російських активів на близько 193 млрд євро. Там побоюються фінансових та юридичних наслідків з боку Росії у відповідь на використання її коштів. І у Москві вже дали зрозуміти, що не подарують цього.

Глава Euroclear Валері Урбен заявила, що вилучення цих коштів є незаконним, і пригрозила судом вже Єврокомісії, якщо там і надалі наполягатимуть на використанні російських активів.

У пошуках фінансових гарантій учасники запеклих дискусій дійшли навіть до Норвегії - їй запропонували використати свій суверенний фонд, доходи якого формуються від продажу нафти і газу, як підстраховку для усієї операції та ризиків Бельгії зокрема.

Проте міністр фінансів Норвегії і колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив: Норвегія може підтримати план Європейського Союзу про використання заморожених російських активів для України, хоча й не є членом ЄС, але не буде використовувати для цього свій суверенний фонд.

Після цього переговори про надання Україні репараційного кредиту фактично зайшли у глухий кут.

17 листопада, саме тоді, коли в Києві почала працювати місія МВФ, керівники країн ЄС отримали листа від голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйн, у якому містяться кілька варіантів фінансової допомоги Україні. І репараційний кредит - лише один із них.

Серед інших пропозицій Брюсселя - надання країнами ЄС добровільних двосторонніх грантів Євросоюзу, які в подальшому будуть передані Україні, але "за дотримання відповідних умов".

Ще один варіант полягає в тому, щоб ЄС надав позику Україні за рахунок власних запозичень на фінансових ринках. Погасити цю позику Україна має після отримання компенсації від Росії за збитки від війни. Цей варіант схожий на схему із замороженими активами, але не передбачає їхнє використання.

Очікується, що остаточне рішення щодо фінансування України в 2026-2027 роках мають ухвалити на саміті лідерів ЄС 18-19 грудня - аж через місяць.

Чи є в Україні внутрішні резерви

Поки тривають суперечки щодо зовнішнього фінансування України, МВФ також радить уважніше придивитися до внутрішніх резервів.

"Донори надають Україні суттєву підтримку, але Україна також повинна підтримувати свій бюджет, доклавши рішучих зусиль для збільшення доходів", - заявив представник фонду Альфред Каммер.

Збільшувати доходи бюджету можна через підвищення податків та виведення економіки з тіні, яку оцінюють у близько 30% від ВВП України.

"Дійсно, в тіні ми можемо знайти щонайменше 900 млрд гривень по року, - написав у соцмережах голова парламентського комітету з фінансів та податкової політики Данило Гегманцев, додавши, що детінізація "стала, зусиллями небагатьох, справою всіх".

Як приклад депутат навів новий законопроєкт, який запроваджує оподаткування громадян, які продають речі чи надають послуги через онлайн-платформи, такі як OLX, Prom, Kabanchik та інші, а також зобов'язує ці платформи передавати персональні дані громадян податковій.

Міністерство фінансів вже заклало 14 млрд грн доходів від цього ще не ухваленого закону до проєкту бюджету на 2026 рік.

Варто очікувати посилення вимог і щодо кращої роботи митниці та податкової, ефективне реформування яких багаторічна, але так і невиконана обіцянка України.

МВФ також багато років наполягає на скасуванні будь-яких податкових преференцій та пільг. Натомість весь час наштовхується на появу нових. Зокрема, цього разу йдеться про законопроєкти, які передбачають пільги для переробної промисловості, а також на ініціативи, подібні до безкоштовних поїздок у потягах на відстань до 3 тисяч кілометрів.

Але і це ще не всі проблеми.

Як "Міндіч-гейт" вплинув на переговори

Між початком переговорів з МВФ у Вашингтоні про нову програму для України та приїздом місії до Києва, в Україні розгорнувся масштабний корупційний скандал, що отримав назву "Міндіч-гейт" за ім'ям одного з головних учасників.

Розмови, записані детективами НАБУ, показали зловживання із коштами на підтримку, захист та відновлення енергетики, по якій росіяни завдають систематичних ударів.

Ще місяць тому українська делегація розповідала про ці удари у Вашингтоні, пояснюючи, чому Києву треба більше партнерської допомоги.

Нині ж фокус дискусії перемістився на те, як використовується ця допомога, а також на корупцію в Україні та довіру з боку донорів.

МВФ, як і всі західні партнери України, завжди наголошували на важливості боротьби із корупцією та розбудові інституцій, які б запобігали їй. Але ці вимоги (як і обіцянки України їх викнувати) сприймалися як "білий шум". Тепер вони виглядають особливо актуальними.

"Важливо, щоб Україна продовжувала зусилля в реформах - у царині антикорупції, управління та зміцнення інституцій", - заявив очільник європейського департаменту МВФ Каммер, додавши, що це також матиме "вирішальне значення для відновлення країни і підготовки до вступу в ЄС".

А речниця фонду Джулія Козак висловилася ще ясніше: Україні потрібна надійна антикорупційна архітектура, яка допоможе "вирівняти умови гри, захистити державні ресурси, покращити бізнес-клімат та залучити приватні інвестиції".

То що буде з курсом гривні

На тлі усіх цих обставин МВФ вважає, що девальвація гривні може підтримати українські державні фінанси в момент, поки пошук інших джерел фінансування триває.

Ці доходи можна збільшити у, фактично, штучний спосіб, адже партнерська допомога надходить у твердій валюті, а витрачається у гривнях.

Тож та сама сума євро чи доларів при слабшій гривні дасть більші надходження у національній валюті. Це може також принести більші надходження податків від експортерів, контракти яких укладені у валюті.

При цьому в МВФ наголошують, що девальвація має бути контрольованою та помірною.

За прогнозом у World Economic Outlook, оприлюдненому у жовтні 2025 року, МВФ передбачає, що долар коштуватиме 50 гривень тільки у 2029 році.

На 2026 рік МВФ прогнозує середньорічний курс гривні до долара в межах 45,4-45,6 грн за долар (при нинішньому офіційному курсі у 42 грн).

Проте в Україні послаблення гривні зазвичай означає і прискорення росту цін. А нині, коли у постачанні зброї, обладнання і споживчих товарів Україна залежать від імпорту, інфляція може розкрутитися ще більше.

Ріст цін в країні у війні, громадяни якої кілька десятиліть стежать за курсом долара як орієнтиром у кожній нестабільній ситуації, може обернутися й політичними наслідками.

Після початку російського повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року НБУ заморозив валютний курс, щоб запобігти різкому падінню гривні. Згодом, після затвердження програми МВФ, Нацбанк дозволив контрольовані коливання в межах вузького коридору. Відтоді гривня девальвувала до долара приблизно на 13%.

В НБУ кажуть, що постійно обговорюють курсове питання з МВФ серед інших питань співпраці, але контроль за валютно-курсовою політикою залишається в компетенції центробанку України.

"Ми розуміємо, як, власне, і наші партнери, що остаточне рішення залишається за Національним банком, як, власне, і відповідальністю", - заявляв голова Нацбанку Андрій Пишний раніше, коментуючи ще вересневу інформацію про пораду МВФ щодо курсу гривні.

У перший день роботи нової місії фонду в Києві формулювання голови НБУ дещо пом'якшали.

"Команда НБУ готова до детальних дискусій щодо макроекономічних показників, заходів процентної та валютно-курсової політики та продовження реформ у фінансовому секторі", - написав Пишний у Facebook.

Але головною темою надзвичайно складних переговорів все ж є збереження економічної стабільності та проведення реформ "в умовах надзвичайно високої невизначеності". І курс гривні - лише одна зі складових цього пазлу.