Фінансові новини
- |
- 22.01.26
- |
- 15:19
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Выпуск валютных ОВГЗ будет способствовать закачке в Украину краткосрочного спекулятивного капитала
11:08 09.12.2011 |
Кабинет министров Украины намерен номинировать облигации внутреннего государственного займа не только в национальной, но и в иностранной валюте. Соответствующий проект поправок в закон «О ценных бумагах и фондовом рынке» (№9548) зарегистрирован в парламенте. Предлагается также разрешить продажу ОВГЗ за валюту, тогда как сегодня она разрешена только в гривне. Согласно пояснительной записке Минфина, принятие закона позволит привлечь средства в экономику Украины, снизит стоимость валютных заимствований и позитивно повлияет на платежный баланс.
Между тем о своей неоднозначной оценке правительственной инициативы уже успели заявить в Национальном банке. «Позиция Нацбанка по поводу выпуска бумаг в валюте неоднозначна. Конечно, у нас национальная денежная единица - гривня, и мы обязаны стоять на ее защите»,- заявила директор генерального департамента денежно-кредитной политики НБУ Елена Щербакова. По ее словам, появление подобного инструмента стало возможным в условиях фактической закрытости для страны внешнего долгового рынка. Инструмент может оказаться интересным для украинских банков, которые имеют сейчас на корсчетах $8-9 млрд., но ограничены в возможности использования валютных средств для кредитования. Вместе с тем, по ее оценке, ощутимая разница в доходности гривневых и валютных долговых бумаг будет сдерживать спрос банков на такие ОВГЗ. «Не думаю, что банки побегут в менее доходный инструмент»,- констатировала госпожа Щербакова.
Как отмечает газета "Экономические известия", правительство прекрасно осознает, что гривневые облигации при той доходности, которую может обеспечить Минфин, никому не интересны. А деньги правительству очень нужны для покрытия бюджетного дефицита. В то же время облигации с привязкой к доллару имели относительный успех даже по низким ставкам и с учетом того, что они покрывали валютные риски только частично.
«Валютные же облигации смогут покрыть риск девальвации полностью, а значит, могут быть интересны банкам, которые сейчас опасаются снижения курса гривни и формируют соответствующие резервы на этот случай»,- считает аналитик ИГ «Арт Капитал» Олег Иванец.
По словам исполнительного директора Международного фонда Блейзера Олега Устенко, валютные ОВГЗ потенциально могут стать хорошей приманкой для нерезидентов, желающих максимально уйти от валютных рисков. Однако насколько это будет им интересно - пока непонятно. Иностранцы ведь хорошо понимают, что будь сейчас у Украины возможность занимать на внешних рынках - стоимость заимствований была бы выше 10% годовых. И лишь на таких условиях их можно привлечь в Украину. Если же Минфин предложит доходность менее 10%, то украинские бумаги вынуждены будут конкурировать за покупателя с бондами той же Италии или Испании, которые одалживают под 7% годовых, или даже Бельгии с ее 6%-ми гособлигациями.
Вместе с тем слишком привлекательные условия по украинским бумагам могут способствовать чересчур быстрой закачке в Украину краткосрочных спекулятивных капиталов, что, в свою очередь, пошатнет курс гривни. При этом, считает эксперт, если правительству в долгосрочной перспективе удастся удерживать стабильный курс гривни, то декларируемые цели возможного выпуска валютных ОВГЗ будут достигнуты. Иначе - придется резервировать значительные средства под девальвационные риски. По мнению господина Устенко, если в качестве цели ставить избежание обесценивания в краткосрочном периоде, то действия правительства по выпуску валютных ОВГЗ выглядят абсолютно правильными. Но с точки зрения общеэкономических перспектив этого делать не стоит. А самым правильным способом борьбы с макроэкономическими дисбалансами является максимальное урезание расходов госбюджета.
Тем не менее спрос на бумаги будет, считают эксперты и участники рынка. По мнению зампредправления Сбербанка России (в Украине) Дмитрия Золотько, инструмент будет интересен в первую очередь банкам, однако для этого его доходность должна быть выше, чем у еврооблигаций. Спрос также будут генерировать украинские компании по страхованию жизни, которые, по мнению специалиста отдела продаж долговых ценных бумаг Dragon Capital Сергея Фурсы, давно нуждались в таком продукте.
Глава правления Правэкс-Банка Сергей Наумов считает, что инструмент может быть интересен также населению, у которого, по подсчетам многих экспертов, на руках находится валюта на сумму около $40-50 млрд. К тому же возврат средств инвесторам будет гарантирован государством. Государство, со своей стороны, получит достаточно крупного кредитора в лице населения, привлекая необходимую валюту под относительно невысокий процент. «Для получения хорошего спроса на такой инструмент необходимо вначале выпустить ОВГЗ с коротким сроком обращения (до одного года), а по мере их распространения - увеличивать срок обращения. Доходность по таким инструментам должна быть немного ниже или на уровне с процентными ставками по депозитам в валюте»,- считает банкир. По его оценкам, уже в ближайший год ОВГЗ помогут аккумулировать около $5 млрд.
По словам аналитика инвесткомпании Concorde Capital Светланы Рекрут, способствовать спросу на ОВГЗ будет и то, что согласно украинскому законодательству украинские компании не могут покупать еврооблигации напрямую на свой баланс, фактически имея возможность размещать свои валютные сбережения только как банковский депозит. Но основным фактором, как всегда, будет доходность и спреды, а именно: каким будет уровень премии к валютному депозиту и будет ли вообще, какой будет доходность по сравнению с индексированными ОВГЗ и т.д.
«Если же Минфин сможет предложить хорошую премию к доходности еврооблигаций, то данные бумаги станут привлекательными и будут способствовать приходу в Украину определенных спекулятивных потоков, что само собой позитивно скажется на платежном балансе»,- резюмирует Сергей Фурса. В то же время почти невозможно представить, как эти бумаги в итоге уменьшат стоимость валютных заимствований страны.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Україна в 2026 році отримає $6 млрд від уряду Японії для гуманітарної і
технічної підтримки, повідомила віцеспікерка Верховної Ради Олена
Кондратюк.
Президент США Дональд Трамп після зустрічі з генеральним секретарем НАТО
Марком Рютте у Давосі повідомив про рішення відмовитися від
запровадження мит для європейських країн через їхню позицію щодо
Гренландії.
Європейський парламент у середу, 21 січня, схвалив пропозицію щодо
рішення Ради ЄС, яка дозволяє активувати розширене співробітництво для
заснування Кредиту для України (Loan for Ukraine) на суму 90 млрд євро
на 2026-2027 роки.
Національне антикорупційне бюро й Спеціалізована антикорупційна
прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника Офісу
президента та його брату за підозрою в привласненні понад 141 мільйон
гривень, призначених для виплат за "зеленим" тарифом.
Оголошення "плану процвітання" для післявоєнної України, заплановане у
Давосі, відкладено через розбіжності Європи з Вашингтоном. Причина -
незгода щодо Гренландії та "Ради миру", пише видання.
Українська універсальна біржа з понад 25-річним досвідом лише за минулий рік провела 7,7 тис. біржових торгів.
В Україні стартував оборонний збір на 1 млрд грн для захисту від "Шахедів". Про це повідомляє пресслужба Фонду Сергія Притули. Проєкт під назвою "Єдинозбір" проводиться фондом спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців.
Курс долара США знижується в парі з євро, стабільний проти фунта стерлінгів і підвищується до японської єни.
Довідковий курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку
станом на 12:00 кч 22 січня 2026 року.
Курс долара США слабо змінюється в парах з євро, фунтом стерлінгів і японською єною вранці в середу.
Міністерство фінансів України 20 січня 2026
року на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики
(ОВДП) залучило до державного бюджету 7,5 млрд гривень.
Вкладники банків, що ліквідуються, у 2025 році отримали 352,8 млн грн гарантованого відшкодування.
У вівторок, 20 січня, золото досягло рекордного максимуму, вперше подолавши поріг у 4 700 доларів США за унцію.
Курс долара США знижується до євро і фунта вранці у вівторок через
зростання напруженості у відносинах між Сполученими Штатами і Європою. У
парі з японською валютою долар дорожчає.
З 1 квітня в Китаї набудуть чинності нові національні стандарти з
переробки тягових батарей електромобілів. Ключовим елементом реформи
стане єдина державна інформаційна платформа, яка дозволить відстежувати
батареї протягом усього життєвого циклу
У червні 2025 року родина президента США Дональда Трампа запустила
оператора віртуальної мережі мобільного зв'язку Trump Mobile та заразом представила власний смартфон - T1 Phone.
Рада ЄС ухвалила поправку до регламенту, що дозволить сприяти створенню гігафабрик штучного інтелекту (ШІ) у Європі.
Кількість абонентів "Київстару", які зареєструвалися для використання
технології Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв'язок зі
смартфоном) від часу її запуску у листопаді 2025 року, перевищила 3 млн
абонентів, найактивніше сервісом користуються в Києві, Львові, Вінниці,
Хмельницькому та Дніпрі
Згідно з угодою, тайванські компанії з виробництва мікросхем та
технологій інвестують щонайменше $250 млрд у виробничі потужності в США,
а уряд Тайваню гарантуватиме цим компаніям кредит на $250 млрд.
США впроваджують 25% мита на певні чипи для штучного інтелекту, вироблені на Тайвані, зокрема NVIDIA H200. Як передає
Bloomberg, уряд буде стягувати мито з мікросхем, які ввозяться до США
перед остаточною відправкою китайським клієнтам та на інші закордонні
ринки.
Wikimedia Enterprise створено у 2021 році для надання великим
компаніям платного доступу до розширеної версії API Wikipedia. Ця версія
адаптована для комерційного використання та роботи з системами штучного
інтелекту.