Попри війну зі США та Ізраїлем, Іран не лише зберіг експорт нафти, а й різко збільшив на ньому заробітки - продає нафту майже вдвічі дорожче, ніж до війни.

Про це пише The Economist.

На тлі блокування Ормузької протоки більшість країн Перської затоки скоротили видобуток і втратили частину доходів, тоді як Тегеран, навпаки, продає нафту майже вдвічі дорожче, ніж до початку бойових дій.

За наведеними в матеріалі оцінками, Іран нині експортує 2,4-2,8 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу, зокрема 1,5-1,8 млн барелів сирої нафти. Це приблизно відповідає або навіть перевищує торішні середні показники, але тепер ці обсяги продаються за значно вищими цінами.

У результаті, хоча на полі бою режим зазнає ударів, у нафтовій війні він поки що виграє.

Ключову роль у цій схемі, як стверджується, відіграє Корпус вартових ісламської революції, який контролює значну частину видобутку, логістики та фінансових потоків.

Іранська система експорту спирається на мережу посередників, тіньовий флот, перевантаження нафти у відкритому морі та складну інфраструктуру розрахунків через компанії-оболонки й одноразові рахунки.

Головним покупцем іранської нафти залишається Китай, який, за текстом, отримує понад 90% цих поставок. Основними імпортерами виступають незалежні китайські НПЗ, хоча дедалі частіше згадується і можливе ширше залучення державних структур.

Частина нафтових доходів Ірану осідає в Азії, що ускладнює спроби перекрити ці гроші санкціями чи ударами по фінансовій інфраструктурі.

У матеріалі наголошується, що зупинити цю систему без масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану буде вкрай складно.