Європейські нафтопереробні заводи (НПЗ) змушені інвестувати у проєкти енергетичного переходу, оскільки сучасні й технологічно складніші конкуренти в Азії, на Близькому Сході та в Африці вже призвели до закриття частини підприємств у Європі. Про це заявили керівники галузі, пише Reuters.

«Гадаю, ми всі ведемо боротьбу за те, щоб не закритися», - сказав керуючий партнер Essar Тоні Фонтен, виступаючи на конференції Argus Global Markets у Лондоні.

Під тиском екологічних норм і конкуренції з боку сучасних НПЗ європейські підприємства намагаються збільшити виробництво чистіших продуктів, зокрема екологічного авіаційного палива й біопалива, щоб задовольнити регуляторний попит.

«Нормативно-правове середовище більше не просто говорить нам, що ми можемо зробити. Воно радше визначає, ким нам потрібно стати, щоб вижити на цьому ринку. Це вже не обмеження, а бізнес-модель для нас», - зазначив Лукаш Струпчевський, виконавчий директор з постачання сирої нафти PKN Orlen.

Зі слів Фонтена, Essar планує на початку року ухвалити остаточне інвестиційне рішення щодо будівництва великого заводу з виробництва «блакитного» водню у Великій Британії. Компанія також отримала урядову підтримку для спорудження заводу з виробництва сталого авіаційного палива (SAF) у Стенлоу.

«Стратегія декарбонізації й стратегія вдосконаленого палива - це те, що, на наш погляд, необхідно зробити, щоб перейти з середніх позицій у європейському рейтингу до першого квартиля», - наголосив Фонтен.

Тим часом PKN ORLEN прагне збільшити спільне перероблення для нарощування виробництва SAF й інвестувати у потужності з випуску вдосконаленого біопалива, щоб задовольнити попит у ЄС відповідно до таких регуляторних режимів, як RefuelEU Aviation та FuelEU Maritime, додав Струпчевський.

Фонтен підкреслив, що урядова підтримка критично важлива, якщо країна хоче уникнути надмірної залежності від імпорту у разі подальшого закриття НПЗ.

«Якби я був урядом, я б хвилювався, якби у Великій Британії залишилося менш ніж чотири нафтопереробні заводи, адже тоді рівень імпорту був би надто високим», - сказав він, додавши, що нині Велика Британія імпортує близько 30% своїх потреб у паливі.