У 2025 році на 10,7 млн працюючих в Україні припадало 10,2 млн пенсіонерів, 1,7 млн ветеранів, 3,6 млн осіб з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Це свідчить про значне зростання потреби у фінансовій підтримці з боку держави, тоді як кількість працевлаштованих, які наповнюють держбюджет податками, зменшилась на 1,3 млн з 2021 року.

Про це йдеться у дослідженні KSE Institute.

Видатки на пенсію

Видатки на пенсії у 2025 році майже не змінились. Хоча число пенсіонерів зменшилось, індексація та підвищення середнього розміру виплат нівелювали різницю. Проте пенсії, закріплена законом мінімальна зарплата та прожитковий мінімум досі залишаються нижчими за фактичні витрати на життя.

Через інфляцію 11,2% фактичний прожитковий мінімум зріс до $228, тоді як законодавчий прожитковий мінімум становить $70, мінімальна зарплата ‒ $192. Більше половини пенсіонерів отримують практично вдвічі менше за фактичний прожитковий мінімум: середня пенсія - $104, мінімальна ‒ $57. Тому 27,6% або 2,8 млн пенсіонерів змушені продовжувати працювати.

Ринок праці

На ринку праці одночасно спостерігаються дві протилежні тенденції ‒ скорочення числа працівників та високий рівень безробіття, хоча він і знизився з 20,6% у 2022 році до приблизно 10-11% у 2025 році. Основна проблема полягає у невідповідності потреб роботодавців та компетенцій або місця проживання кандидатів.

Ситуацію могла б покращити комплексна перепідготовка та працевлаштування ветеранів і представників вразливих груп, проте лише 21,8% ветеранів, що подали заявки до Державної служби зайнятості, були працевлаштовані у 2025 році.

Освіта

Система освіти також потребує оновлення для підготовки наступного покоління фахівців. Відновлення після шоку 2022 року досі неповне ‒ фінансування у 2025 році було на 17,4% нижче, ніж у 2021. Число студентів зменшилось на 12,2% порівняно з 2021 роком, падає кількість школярів, що планують вступати до ВНЗ, і знижується попит на вивчення наукових предметів.

Плани уряду

У 2026 році уряд планує впровадити пакет структурних реформ для вирішення цих викликів. Реформа ринку праці стане пріоритетом, новий Трудовий кодекс має покращити залучення вразливих груп, зокрема жінок із дітьми.

Пенсійна реформа допоможе підвищити адекватність пенсій і зменшити ризики бідності. Нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму краще відображатиме фактичні витрати на проживання та вдосконалить регулювання й розподіл соціальних виплат.