Європейська комісія та Рада ЄС працюють над фіналізацією правової бази для надання Україні позики у 90 млрд євро на наступні два роки, з тим, щоб Україна могла отримати перший транш до кінця другого кварталу 2026 року.

Про це, відповідаючи на питання кореспондентки "Європейської правди", заявив речник Європейської комісії Мацей Берестецкі 5 січня у Брюсселі.

Євросоюз проводить підготовчу роботу щодо надання Україні 90 млрд євро у 2026-27 роках, про що вирішила Європейська рада у грудні.

"18-19 грудня Європейська рада домовилася надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на основі посиленої співпраці. Після засідання, Єврокомісія подала пропозицію щодо рішення Ради ЄС, яке дозволяє посилену співпрацю. Його було ухвалено 22 грудня та передано до Ради ЄС, де за нього голосуватимуть кваліфікованою більшістю", - повідомив Берестецкі.

Він додав, що прийняття рішення про посилену співпрацю ЄС та України також потребує згоди від Європейського парламенту.

"Передбачається, що це (затвердження документа Радою ЄС та Європарламентом. - "ЄП") відбудеться протягом наступних кількох тижнів", - додав речник Єврокомісії.

Він також підкреслив, що водночас Європейська комісія працює над пропозицією щодо регламенту, який встановлює умови позики для України.

"Цю пропозицію від Комісії планується ухвалити в січні, а потім її буде передано до Колегії для прийняття рішення", - розповів речник.

У той самий час, "Європейська рада погодилася має зміни до регламенту про багаторічну фінансову рамку (багаторічний бюджет ЄС до 2027 року. - "ЄП"), щоб ЄС міг надати позику третій країні".

"Цю пропозицію від Комісії також планується ухвалити в січні", - уточнив він.

"Ми усвідомлюємо невідкладність фінансових потреб України. Плануємо здійснити перший платіж Україні не пізніше другого кварталу 2026 року", - додав Мацей Берестецкі, відповідаючи на питання "ЄвроПравди".

Як повідомляла "Європейська правда", Європейська рада погодилася надати Україні позику в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених резервами бюджету ЄС. Але Угорщина, Словаччина та Чехія відмовилися брати участь у цій схемі.

У висновках саміту зазначено, що завдяки посиленій співпраці щодо інструменту, заснованого на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, "будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантії для цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини".