Рахункова палата вперше за останні 10 років провела аудит управління державним боргом; він охопив 2023 - 2024 роки та перше півріччя 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба відомства.

У Рахунковій палаті зазначили, що в умовах повномасштабної війни та істотного зростання витрат на сектор оборони уряд змушений був активізувати запозичення, зокрема зовнішні; їхня частка зросла із 47% до 75% загального обсягу запозичень, у номінальному вимірі - до 4,3 трлн грн.

"Борговий портфель України став залежним від зовнішніх кредиторів та характеризується підвищеними валютними ризиками і ризиками рефінансування, а обмежені можливості внутрішнього ринку ускладнюють управління борговою стійкістю у довгостроковій перспективі", - зазначили в Рахунковій палаті.

Державний борг України зріс у три рази - до 7,4 трлн грн. Протягом 2022 року - першого півріччя 2025 року його співвідношення до валового внутрішнього продукту коливалося від 77,8% до 90,9%, що свідчить про надмірне боргове навантаження на бюджет.

Бюджетний кодекс України, нагадали у відомстві, визначає безпечний рівень цього показника на рівні до 60% ВВП (у період воєнного стану ці обмеження призупинено).

При цьому дефіцит державного бюджету в 2022 році зріс на 460%, як порівняти з 2021 роком, у 2023 році - ще 46,1%, у 2024 році - ще на 1,7 %.

Витрати ж на обслуговування та погашення державного боргу в зазначений період становили 3,2 трлн грн, тобто кожна п'ята гривня державного бюджету спрямовувалася на боргові зобов'язання.

Аудитом встановлено, що Мінфін вживав заходів для оптимізації боргового навантаження. Зокрема, здійснено відстрочення та реструктуризацію державного зовнішнього боргу в 2024 році, switch-операції з обміну державних облігацій на внутрішньому ринку.

Також Мінфін спільно з НБУ запровадили випуск «військових» облігацій (залучено майже 1,4 трлн грн) та ініціювали включення банками бенчмарк-ОВДП у покриття обов'язкових резервів.

Водночас, як зауважили у відомстві, аудит засвідчив нормативну неврегульованість процесу управління державним боргом. Не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом, а також не розроблено проєкти бюджетних декларацій на 2023-2025 і 2024-2026 роки (дію відповідних вимог Бюджетного кодексу України було призупинено).

На думку аудиторів, це обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та витрат на обслуговування боргу.

Постановою Кабінету міністрів від 12 лютого 2020 року №127 було утворено Боргове агентство, яке мало перебрати на себе функції з управління державним боргом. Проте за п'ять років уряд так і не ухвалив рішення про початок його діяльності.

Чинні нормативно-правові акти не встановлюють індикаторів боргових ризиків. За інформацією Мінфіну, ризики враховуються під час планування боргових показників, однак надані Рахунковій палаті матеріали не підтверджують проведення їх оцінки.

Крім того, аудитом встановлено проблеми автоматизації процесів управління боргом. Мінфін не затвердив порядок функціонування інформаційно-аналітичної системи управління державним боргом; «дані вводилися вручну, без механізму перевірки їх достовірності, а сама система використовувалася без належного захисту інформації».

За наявності значних обсягів залишків коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) та валютних рахунках Казначейства в окремі періоди із березня 2022 року до липня 2025 року, вільні кошти на депозитних рахунках не розміщувалися.

Протягом 2022-2024 років та першого півріччя 2025 року через брак бюджетних коштів для фінансування видатків Україні доводилося покривати дефіцит за рахунок коштів ЄКР, зокрема, понад обсяги, встановлені розписами бюджету. Для такого покриття залучено кошти ЄКР в обсязі 647,3 млрд грн.

При цьому аудитори зафіксували 17 випадків перевищення фактичних обсягів такого фінансування над показниками розпису, в 15 випадках - їх здійснювали без належного погодження з Мінфіном.

Для усунення виявлених аудитом недоліків Рахункова палата надала Мінфіну низку рекомендацій.